На «Укрзалізниці» існують проблеми з крадіжками у сфері страхування. При купівлі квитків пасажири сплачують за обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків. Зазвичай це становить 0,12-0,17% від вартості квитка, але враховуючи, що пасажирські перевезення складають приблизно 24 млрд грн на рік, сума страхових зборів досягає 35-40 млн грн щорічно. Протягом року застраховано 112,75 млн осіб, а кількість страхових випадків становить 96, що є лише 0,00000085% від загальної кількості застрахованих. Хто ж отримує прибуток від цього? Укрзалізниця передала ці кошти страховій компанії «Інтер-поліс». Бенефіціарами є регіонал Єдін, Черняк (підконтрольний Добкіну) та Укрзалізниця (в особі Перцовського). Конкурс на вибір страховика проводився кулуарно, без використання системи Прозорро. Один з конкурентів подав скаргу, але АМКУ майже не відреагував, обмежившись лише зауваженням. У 2026 році держава вперше компенсує 16 млрд грн на пасажирські перевезення.
Позначка: Укрзалізниця
Новий підряд для Інтерпайп без конкуренції від Укрзалізниці
Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» 3 квітня оголосила про замовлення ТОВ «Інтерпайп Україна» на постачання коліс на суму 139,33 млн грн. Інформація про це з’явилася в системі «Прозорро». Цього року компанія Віктора Пінчука має намір поставити 3 181 суцільнокатане колесо для залізничного транспорту зі сталі марки 2, виготовлене за стандартом А.1 ДСТУ 9289:2024, діаметром 957 мм та ступицею 175 мм, по ціні 43 800 грн, що еквівалентно $1 000 за одиницю. Виробництво коліс здійснюватиме ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» Пінчука, починаючи з цього року. Оплата за товар буде здійснена через тиждень після поставки, а гарантійний термін становитиме рік з моменту отримання. Раніше, в березні 2025 року, філія замовляла у «Інтерпайпу» аналогічні колеса по 37 800 грн, або $908, що на 9% дешевше від нинішньої ціни. Тоді колеса відповідали старому стандарту ДСТУ ГОСТ 10791:2016. У серпні 2024 року філія також замовляла колеса за старим стандартом по 37 800 грн, або $918, а в квітні 2024 року – по 38 400 грн, або $984. У квітні 2023 року ціна становила 38 220 грн, або $1 045, а в серпні 2022 року, під час першої спрощеної закупівлі після початку повномасштабного вторгнення, – 31 440 грн, або $860. Таким чином, у 2024 році ціни на колеса трохи знизилися, але нинішня доларова вартість повернулася до рівня 2023 року, не досягнувши цін 2019-2021 років, коли «УЗ» купувала колеса Пінчука за значно вищими цінами. Зараз зростання цін відповідає підвищенню світової вартості сталі на 10%, на відміну від 2019 року. Замовлення було отримано без конкуренції, оскільки на відкриті торги не з’явився жоден інший учасник. Нагадаємо, що в жовтні 2020 року АМКУ наклав штраф на «Інтерпайп Україна» за антиконкурентні дії, пов’язані зі спотворенням результатів торгів «УЗ» на суму 69,33 млн грн. Компанії було заборонено брати участь у відкритих торгах на три роки. Проте в наступні роки фірма оскаржила це рішення в судах, і в вересні 2022 року її виключили з «чорного списку», а в грудні 2022 року вона знову почала отримувати підряди.
Фінансування медицини залізничників: проблеми та виклики
Більше ніж 170 тисяч працівників «Укрзалізниці» отримують в середньому близько 21 тисячі гривень на місяць, працюючи в умовах постійних ризиків і навантажень. Як зазначає блогер Володимир Бондаренко, ситуація з соціальними гарантіями суттєво змінилася після приходу до керівництва Олександра Перцовського. Зокрема, йдеться про плани забудови території відомчих медичних закладів на Повітрофлотському. Одночасно працівників переводять на систему «Лікарняної каси Львівської залізниці» — громадської організації, створеної представниками керівництва залізниці та відомчої медицини. За 2025 рік залізничники перерахували до цієї структури 171,3 мільйона гривень зі своїх зарплат. Проте, за наявною інформацією, рівень медичних послуг і забезпечення ліками не відповідає обсягам зібраних коштів. Офіційно в організації працює лише 7 осіб, що фізично не здатні обслуговувати десятки тисяч працівників по всій країні. В результаті виникає дисбаланс: сотні мільйонів гривень збираються централізовано, але якість послуг залишається низькою, що викликає питання щодо реального використання цих коштів.
Підозра чиновникам «Укрзалізниці» за розтрату 4,4 млн грн
Двом посадовцям «Укрзалізниці» у Києві оголосили підозру у розтраті 4,4 млн грн, пов’язаній із закупівлею обладнання для локомотивів. У 2023 році ці чиновники уклали угоду з приватним товариством на постачання необхідного обладнання для залізничних локомотивів. Проте закупівлю було здійснено за значно завищеною вартістю. Згідно з даними слідства, сума завданих збитків перевищує 4,4 млн гривень.
Затримання посадовця Укрзалізниці за хабар у 100 000 доларів
Правоохоронці затримали посадовця одного з департаментів «Укрзалізниці» за хабар у розмірі 100 000 доларів. За ці кошти він обіцяв вирішити питання щодо отримання дозволу на демонтаж залізничних колій для підприємства. Про це повідомили у Національній поліції України та Офісі генпрокурора. Згідно з даними слідства, підприємство, що займається видобутком надр, звернулося до «Укрзалізниці» з проханням про демонтаж та оформлення документів на резервну об’їзну колію, що належить АТ «Укрзалізниця». Однак заступник керівника одного з департаментів оцінив свою допомогу у 100 000 доларів. Генеральний прокурор Руслан Кравченко розповів, що схема була ретельно спланована: спочатку ініціювався «сезонний об’їзд», щоб комісія визнала колію нерентабельною, після чого відбувався демонтаж, списання та виключення з реєстрів. Також обговорювалася передача ділянки під колією громаді для потреб кар’єру. Посадовець запевняв підприємця, що процедура є складною та вимагатиме погоджень з керівництвом «УЗ», Мінінфраструктури та профільними підрозділами. Водночас він обіцяв організувати весь процес «під ключ» за 3-6 місяців, посилаючись на досвід подібної роботи на Львівській залізниці. 8 квітня оперативники ДСР Нацполіції та слідчі ДБР затримали посадовця під час обміну розписки на гроші. Йому висунули підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі). Санкція цієї статті передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. До суду подали клопотання про взяття під варту, а також перевіряються інші можливі епізоди та причетні особи.
Тендер на трансформатори для Укрзалізниці: перемога італійського виробника
Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» 1 квітня оголосила про результати тендеру, в рамках якого замовила ТОВ «В.І.П.-Навігатор» трансформатори на суму 47,74 млн грн. Інформація про це доступна у системі «Прозорро». У 2023 році на Закарпаття планується постачання трьох сухих силових трансформаторів, виготовлених компанією «MF Trasformatori S.R.L.» з Італії. Зокрема, один трансформатор типу 11000 TR 35/2,63 Yy0 для трифазного випрямляча коштує 14,74 млн грн, а два інших трансформатори типу 11000 TR 35/2,63/3,31 Dy11 для трифазного випрямляча/інвертора – по 16,50 млн грн за одиницю. Потужність усіх замовлених трансформаторів становить 11 МегаВольтАмпер (МВА). Таким чином, їхня питома вартість складає відповідно $30,5 тис та $34,2 тис за один МВА. Інші закупівлі подібних сухих трансформаторів у системі «Прозорро» не були виявлені. Анонімні компанії висловлювали занепокоєння щодо вимоги, що учасник тендеру повинен пропонувати трансформатори лише тих виробників, чиї сухі силові трансформатори з напругою на вторинній стороні без навантаження 2630 та/або 3310В або нижче вже експлуатувалися на об’єктах інфраструктури чи енергетичних об’єктах України або Європи. Деякі учасники нарікали на обмеження кола учасників тими виробниками, чиє обладнання вже встановлено в цих країнах, інші ж зазначали, що клас напруги 35 не є типовим у Європі, пропонуючи свої альтернативи. Замовник відповів, що вимагає лише досвіду виробника та можливості виготовлення, а також реальної експлуатації обладнання в умовах, подібних до тих, де працюватиме закуплене обладнання. Анонімні учасники також просили збільшити аванс і прив’язати ціну до курсу валют, але їхні прохання залишилися без відповіді. ТОВ «Енерджигруп» пропонувало власні трансформатори ТС-11000 35/2,63/3,31 У3 і ТС-11000 35/2,63 У3 на 20% дешевше – за 38,20 млн грн. При цьому компанія надала довідку про наявність своїх товарів у Переліку локалізованих товарів зі ступенем локалізації 25-26%. Однак замовник виявив, що на веб-порталі Переліку ці товари мають статус «Неактивний», що означає відсутність підтвердженого ступеня локалізації виробництва. Замовник надав фірмі добу для усунення недоліку, зокрема для завантаження довідки на товар зі статусом «Активний». Після подачі нової довідки про локалізацію на 30% фірму було обрано переможцем. Проте Держаудитслужба, провівши моніторинг тендеру, з’ясувала, що нові пропоновані трансформатори також мають статус «Неактивний». Їх виключили з переліку через невідповідність виробника вимогам «Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів», зокрема через неподання документів, згідно з пунктом 4, що стосується калькуляції собівартості з зазначенням митної вартості імпортних компонентів, підтвердження виробництва не менше одного з елементів в Україні, копій сертифікатів тощо. Після висновку ДАСУ замовник відхилив «Енерджигруп» за недостовірну інформацію та визначив переможцем «В.І.П.-Навігатор». Дорожчим конкурентом стало ТОВ «Еліз» зі своїми трансформаторами ТСЗЛУ-11000 35/2,63 У3 і ТСЗЛУ-11000 35/2,63/3,31 У3, які були локалізовані на 35% і 40%, але на порталі вони також неактивні. Київською компанією «В.І.П.-Навігатор» володіє та керує Сергій Талавера з Вінниці. Згідно з даними сайту, фірма займається виробництвом шинних опор та продажем високовольтного обладнання світових виробників. З 2019 року компанія отримала підрядів на загальну суму 140,56 млн грн, серед яких нинішній є найбільшим.
Судова справа щодо корупції у закупівлях продуктів під час війни
В Україні розпочато судовий процес у справі, що стосується корупційної схеми, пов’язаної з закупівлею продуктів для державних потреб під час війни. У цій справі фігурують колишні високопосадовці, зокрема Тарас Висоцький, який займав посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства, та Олександр Грибан, ексзаступник міністра економіки. За даними слідства, завищення цін і використання посередницьких компаній призвели до збитків держави на суму майже 64 мільйони гривень. Інформацію про цю схему надало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Згідно з даними OBOZ.UA, Тарас Висоцький та Олександр Грибан обвинувачуються у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Події відбувалися навесні 2022 року, коли, після початку повномасштабного вторгнення, виникла термінова потреба в постачанні продуктів харчування в регіони. За версією слідства, була створена схема постачання через контрольовані посередницькі компанії. Закупівлі проводилися для обласних військових адміністрацій, а фінансування здійснювалося АТ “Укрзалізниця”. Суть схеми полягала в тому, що продукція закуповувалася за ринковими цінами у закордонних виробників (Польща, Туреччина), але до моменту постачання її вартість штучно підвищувалася через посередників. В результаті ціна на деякі товари зростала приблизно на 150%, наприклад, з 30 гривень до 75 гривень за кілограм у першому епізоді. Згідно з даними слідства, посадовець затверджував відповідні документи, рахунки та акти виконаних робіт, що дозволяло переводити кошти на рахунки компаній-посередників. Він мав доступ до офіційної статистики цін і знав реальну ринкову вартість продукції, а також можливість закупівлі безпосередньо у українських виробників. У справі зафіксовано принаймні два епізоди. Загалом за цими епізодами збитки для держави оцінюються майже у 64 мільйони гривень. Після отримання коштів, за матеріалами слідства, вони виводилися на іноземні рахунки компаній, що мали ознаки фіктивності. Таким чином, відбувалася легалізація незаконно отриманих доходів. Нагадаємо, правоохоронці викрили цю схему ще в серпні 2023 року, а досудове розслідування тривало до грудня 2024 року. Цю справу розглядають як приклад зловживань у сфері державних закупівель під час воєнного стану, коли швидкість прийняття рішень супроводжувалася підвищеними ризиками корупції та відсутністю належного контролю.
Судова справа щодо корупції у закупівлях харчів для Укрзалізниці
Корупція в закупівлях продуктів харчування під час війни: справу передано до суду, повідомляє НАБУ. Суд розглядатиме справу експершого заступника міністра аграрної політики та продовольства (тепер заступника міністра економіки, екології та сільського господарства) та колишнього заступника міністра економіки. Їм інкримінують зловживання на суму близько 64 млн грн під час закупівель продуктів харчування для АТ «Укрзалізниця» з метою задоволення державних потреб у воєнний час. На початку повномасштабного вторгнення РФ перший заступник міністра агрополітики запровадив дві схеми, завдяки яким макаронні вироби для гуманітарних потреб населення закуповували у вибраних іноземних компаній. Закупівлі здійснювалися через ряд посередницьких фірм, а ціни зросли майже на 300%. При цьому посадовець знав про ринкову вартість продукції та усвідомлював готовність українських виробників її постачати, але свідомо ігнорував ці обставини. У другій схемі до згаданого високопосадовця приєднався тодішній заступник міністра економіки, який утаював інформацію про вигідніші пропозиції від інших учасників ринку, включаючи українських виробників. Внаслідок двох епізодів злочинної схеми державі завдано збитків на 63,9 млн грн.
Укрзалізниця: Розслідування розкрадань на 15 млн грн завершено
Розслідування корупційної схеми, пов’язаної з привласненням понад 15 млн грн в “Укрзалізниці”, завершено. Четверо членів злочинної групи, яка здійснила ці розкрадання, будуть притягнуті до відповідальності. У 2022 році організатор схеми, використовуючи підконтрольних працівників філії «Центр забезпечення виробництва» “УЗ”, забезпечив перемогу заздалегідь погоджених компаній у тендері на закупівлю фарби та лінолеуму. Конкурси скасовували, якщо в них брали участь «неузгоджені» фірми або вони пропонували «низьку» ціну. Далі фактично власники та представники цих компаній у змові з організатором групи з “УЗ” уклали договори на постачання продукції за завищеними цінами. Завдяки цій схемі з вересня 2022 р. до квітня 2023 р. “Укрзалізниця” зазнала втрат на понад 15 млн грн, які учасники злочину привласнили та витратили на власний розсуд. У лютому–квітні 2023 року ті самі особи намагалися аналогічно заволодіти коштами на закупівлі фарби, але цьому перешкодило розслідування НАБУ і САП.
Екс-детективів НАБУ у «Укрзалізниці»
УЗ не проводила розслідування щодо можливих зловживань на 78 млн екс-детективами НАБУ “через відсутність підстав». Попри те, що Тарас Лікунов і Михайло Риковцев могли завдати шкоди компанії на 78 млн грн на закупівлях ДТ, вугілля і вагонів, в «Укрзалізниці» заявили, що нічого про це не знають, тому що не отримували повідомлень від Аудиторської служби й АМКУ. Після того як Михайло Риковцев і Тарас Лікунов очолили службу економічної безпеки УЗ, підприємство продовжує завдавати шкоди державі. “Риковцев отримав посаду начальника служби економічної безпеки «Укрзалізниці» не випадково. Він порушив кримінальну справу проти тодішнього начальника безпеки Крицина за тендерні зловживання. В результаті Крицин був звільнений, а його посаду зайняв чесний і непідкупний детектив НАБУ Риковцев. Результат – багатомільйонна шкода.
Також після розслідування корупційних злочинів в «УЗ» потрапив на посаду інший ексдетектив НАБУ – Тарас Лікунов, брат члена правління ЦПК Олени Щербань. І хоча це конфлікт інтересів і порушення антикорупційного законодавства, ніякої реакції від НАЗК на таке призначення немає і не було”, – пише дослідник Дмитро Яковенко.