Судова справа щодо корупції у закупівлях харчів для Укрзалізниці

Корупція в закупівлях продуктів харчування під час війни: справу передано до суду, повідомляє НАБУ. Суд розглядатиме справу експершого заступника міністра аграрної політики та продовольства (тепер заступника міністра економіки, екології та сільського господарства) та колишнього заступника міністра економіки. Їм інкримінують зловживання на суму близько 64 млн грн під час закупівель продуктів харчування для АТ «Укрзалізниця» з метою задоволення державних потреб у воєнний час. На початку повномасштабного вторгнення РФ перший заступник міністра агрополітики запровадив дві схеми, завдяки яким макаронні вироби для гуманітарних потреб населення закуповували у вибраних іноземних компаній. Закупівлі здійснювалися через ряд посередницьких фірм, а ціни зросли майже на 300%. При цьому посадовець знав про ринкову вартість продукції та усвідомлював готовність українських виробників її постачати, але свідомо ігнорував ці обставини. У другій схемі до згаданого високопосадовця приєднався тодішній заступник міністра економіки, який утаював інформацію про вигідніші пропозиції від інших учасників ринку, включаючи українських виробників. Внаслідок двох епізодів злочинної схеми державі завдано збитків на 63,9 млн грн.

Укрзалізниця: Розслідування розкрадань на 15 млн грн завершено

Розслідування корупційної схеми, пов’язаної з привласненням понад 15 млн грн в “Укрзалізниці”, завершено. Четверо членів злочинної групи, яка здійснила ці розкрадання, будуть притягнуті до відповідальності. У 2022 році організатор схеми, використовуючи підконтрольних працівників філії «Центр забезпечення виробництва» “УЗ”, забезпечив перемогу заздалегідь погоджених компаній у тендері на закупівлю фарби та лінолеуму. Конкурси скасовували, якщо в них брали участь «неузгоджені» фірми або вони пропонували «низьку» ціну. Далі фактично власники та представники цих компаній у змові з організатором групи з “УЗ” уклали договори на постачання продукції за завищеними цінами. Завдяки цій схемі з вересня 2022 р. до квітня 2023 р. “Укрзалізниця” зазнала втрат на понад 15 млн грн, які учасники злочину привласнили та витратили на власний розсуд. У лютому–квітні 2023 року ті самі особи намагалися аналогічно заволодіти коштами на закупівлі фарби, але цьому перешкодило розслідування НАБУ і САП.

Екс-детективів НАБУ у «Укрзалізниці»

УЗ не проводила розслідування щодо можливих зловживань на 78 млн екс-детективами НАБУ “через відсутність підстав». Попри те, що Тарас Лікунов і Михайло Риковцев могли завдати шкоди компанії на 78 млн грн на закупівлях ДТ, вугілля і вагонів, в «Укрзалізниці» заявили, що нічого про це не знають, тому що не отримували повідомлень від Аудиторської служби й АМКУ. Після того як Михайло Риковцев і Тарас Лікунов очолили службу економічної безпеки УЗ, підприємство продовжує завдавати шкоди державі. “Риковцев отримав посаду начальника служби економічної безпеки «Укрзалізниці» не випадково. Він порушив кримінальну справу проти тодішнього начальника безпеки Крицина за тендерні зловживання. В результаті Крицин був звільнений, а його посаду зайняв чесний і непідкупний детектив НАБУ Риковцев. Результат – багатомільйонна шкода.
Також після розслідування корупційних злочинів в «УЗ» потрапив на посаду інший ексдетектив НАБУ – Тарас Лікунов, брат члена правління ЦПК Олени Щербань. І хоча це конфлікт інтересів і порушення антикорупційного законодавства, ніякої реакції від НАЗК на таке призначення немає і не було”, – пише дослідник Дмитро Яковенко.

Укрзалізниця: Витік коштів через утилізацію відходів

Виявлено правопорушення, пов’язане з утилізацією небезпечних відходів, які належали «Укрзалізниці». Згідно з розслідуванням, приватна компанія отримала фінансову підтримку, не маючи відповідних ліцензій та ресурсів для виконання робіт. У процесі проведення тендеру використовувалися неправдиві дані, що призвело до перемоги компанії та укладення контракту. Фактично, небезпечні відходи вивозилися на полігон без необхідних дозволів, що порушувало умови договору. В результаті, держава зазнала фінансових втрат у розмірі понад 2,7 млн грн через ненадання послуг.