Павло Фукс повернув арештовані будинок і землю в Козині, які оцінюються в 213 мільйонів гривень. У 2023 році СБУ висунула Фуксу підозру у фінансових махінаціях зі стратегічними підприємствами та ухиленні від сплати податків. У результаті були арештовані корпоративні права і рахунки 101 компанії, понад 1600 кредитів, а також більше 240 об’єктів нерухомості та транспорту. Серед арештованих активів були будинок площею 2458 кв. м і земельні ділянки в Козині, які були передані в управління АРМА. 14 січня 2026 року Шевченківський райсуд Києва скасував арешт цього майна за клопотанням Офісу генпрокурора. Інформації про оскарження цього рішення немає.
Позначка: махінації
Фукс відновив контроль над активами в Козині вартістю 213 млн грн
Павло Фукс відновив контроль над арештованим будинком і землею в Козині, які оцінюються в 213 мільйонів гривень. У 2023 році СБУ висунула Фуксу підозру у фінансових махінаціях зі стратегічними підприємствами та ухиленні від сплати податків. У результаті були арештовані корпоративні права і рахунки 101 компанії, понад 1600 кредитів, а також більше 240 обʼєктів нерухомості та транспорту. Серед активів були будинок площею 2458 кв. м і земельні ділянки в Козині, які були передані в управління АРМА. 14 січня 2026 року Шевченківський райсуд Києва скасував арешт цього майна на прохання Офісу генпрокурора. Інформації про оскарження цього рішення немає.
Командир взводу та його підлеглі постануть перед судом за корупцію
Прокурори подали до суду обвинувальні акти проти командира взводу зв’язку та двох його підлеглих військовослужбовців, які були залучені до незаконного нарахування грошового забезпечення. За інформацією Офісу генпрокурора, у грудні 2024 року командир створив механізм «фіктивної служби»: один з військовослужбовців, який фактично не перебував у частині, продовжував отримувати грошове забезпечення та додаткову винагороду. Посадовець вносив неправдиві дані до службових документів і приховував відсутність підлеглого від керівництва. Протягом грудня 2024 – вересня 2025 років йому безпідставно нарахували понад 430 тис. грн. Отримані кошти спочатку надходили командиру через банківські перекази, а згодом, після залучення ще одного військовослужбовця, – готівкою через посередника. Крім того, у вересні 2025 року командир вимагав і отримав від підлеглого 2 тис. доларів США за подальше «покриття» та функціонування цієї схеми.
Суд у Миколаєві наклав штраф на директора за фіктивний експорт олії
У Миколаєві суд оштрафував директора ТОВ “Тріалс” на 46 мільйонів гривень за фіктивний експорт олії після втручання Інтерполу. Центральний районний суд міста Миколаєва ухвалив рішення у справі про порушення митних правил. Колишнього директора ТОВ “Тріалс” Сергія Федорченка визнали винним у незаконному експорті соняшникової олії за підробленими документами. Загальна сума фінансових санкцій, накладених на бізнесмена, перевищила 46 мільйонів гривень. У 2020 році компанія під керівництвом Сергія Федорченка експортувала понад 1 357 тонн сирої соняшникової олії вартістю понад 1,25 млн доларів США. Вантаж вивезли через Миколаївський морський порт на суднах “Neatis” та “Marios G”. Для митного оформлення були надані контракти та рахунки-фактури, згідно з якими покупцем олії нібито виступала угорська компанія “Borko Trade Hungary Kft”. Миколаївська митниця засумнівалася в автентичності документів, і через Нацполіцію надіслала запит до Інтерполу. Відповідь європейських правоохоронців підтвердила, що директор угорської фірми не мав жодних фінансових зв’язків з ТОВ “Тріалс”. Під час судового засідання інтереси Сергія Федорченка представляли адвокати Михайло Цуріка та Сергій Кваша. Сторона захисту наполягала на закритті справи, стверджуючи, що матеріали від Інтерполу не можуть використовуватися як докази. Однак суддя Володимир Лященко відхилив ці аргументи. Суд визначив, що строки притягнення до відповідальності не були порушені. Оскільки незаконно вивезену олію вже неможливо конфіскувати, суд застосував фінансові санкції, передбачені Митним кодексом України. Сергія Федорченка зобов’язали відшкодувати вартість експортованого товару — 30 698 089 грн, а також сплатити штраф у розмірі 15 349 044 грн. Загальна сума стягнення становить понад 46 мільйонів гривень. Якщо порушник не сплатить штраф протягом 15 днів, його сума буде подвоєна. Досудове розслідування триває за кримінальним провадженням, що стосується вчинення кримінальних правопорушень, які завдають шкоди національним інтересам України.
Схема розкрадання бюджетних коштів на медобладнанні в Україні
Правоохоронці виявили схему привласнення бюджетних коштів під час закупівель медичного обладнання для лікарень у кількох регіонах України. До цієї оборудки були залучені посадовці медзакладів у Вінницькій, Житомирській та Сумській областях разом із представниками компанії-імпортера. Схема функціонувала через підконтрольних фізичних осіб-підприємців: обладнання спочатку реалізовувалося за ринковою ціною, а під час тендерів штучно завищувалася вартість. Лікарні купували обладнання за завищеними цінами, а різницю виводили через посередників. За 2024 рік задокументовано три епізоди. Попередні збитки становлять понад 5,6 млн грн. Чотирьом фігурантам вже повідомлено про підозру, а під час обшуків були вилучені докази. Слідство триває.
Апеляційний суд відмовив колишньому прокурору Донеччини у підвищенні пенсії
Батько харківсько-донецької прокурорки Олени Мурзи — колишній прокурор Донеччини Віталій Вікторович Мурза — намагався провернути схему для підвищення своєї пенсії, але його зупинили. Як завжди, вирішити питання намагалися через корумпований Харківський окружний адміністративний суд, але 14 грудня 2022 року Другий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Харківського ОАС від 10 лютого 2022 року та відмовив у позові Мурзи до управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Мурза вимагав перерахунку пенсії за вислугу років із грудня 2019 року, виходячи з 90% від заробітної плати чинного прокурора Донецької області (згідно з довідкою прокуратури від 12 березня 2020 року № 18-85-439 розмір заробітку становив 62 тис. грн). Він посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 про підвищення оплати праці прокурорам та рішення Конституційного Суду від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019, яке визнало неконституційним обмеження перерахунку пенсій прокурорів. Пенсійний фонд раніше відмовив у перерахунку, посилаючись на відсутність нових нормативних актів про підвищення заробітної плати після 2017 року, а під час перерахунку застосував 60% (замість 90%) та обмежив максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб. Суддя Заічко О.В. з Харківського ОАС частково задовольнив позов: скасував рішення про перерахунок на 60% та зобов’язав провести перерахунок на 90% без обмеження максимального розміру. Пенсійний фонд оскаржив це рішення в апеляційному суді. Апеляційний суд підтримав аргументи ПФУ та повністю скасував рішення першої інстанції. Колегія дійшла висновку, що суд послався на аналогічні постанови Верховного Суду (зокрема від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 та інші), де підтверджено, що перерахунок пенсій прокурорів-пенсіонерів здійснюється за чинними на момент перерахунку нормами Закону № 1697-VII. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з 14 грудня 2022 року та не підлягає касаційному оскарженню (крім виняткових випадків, передбачених КАС України). Ця справа стосується типової категорії спорів прокурорів-пенсіонерів щодо перерахунку пенсій після реформи 2014–2015 років та рішення КСУ 2019 року. Цікаво, що Пенсійний фонд виявився таким принциповим лише щодо пенсіонера, який вже не працював у системі. В інших випадках — у ПФУ постійно виникають проблеми з поданням апеляцій. Нагадаємо, що Мурза — свекор скандально відомого харківського прокурора Спартака Борисенка.
Дії прокурора Дмитрука: розгляд скарги щодо інвалідності
Розпочато дисциплінарне провадження проти прокурора Ярослава Дмитрука з Генеральної інспекції Офісу генпрокурора. Дії були ініційовані за скаргою виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Івана Дзюби. Скарга стосувалася отримання Дмитруком статусу особи з інвалідністю II групи та призначення пенсії за інвалідністю.
Скарга базувалася на суспільному резонансі, пов’язаному з медійними матеріалами про встановлення інвалідностей прокурорам, а також рішенні РНБО від 22 жовтня 2024 року (Указ № 732/2024) щодо перевірок МСЕК. Скаржник вважав, що прокурор міг діяти у власних інтересах, порушуючи норми прокурорської етики.
Комісія встановила, що інвалідність була встановлена на основі медичних документів та рішень МСЕК у встановленому порядку після тривалого лікування та погіршення стану здоров’я. У висновку підкреслили відсутність доказів зловживань, використання службового становища чи отримання неправомірної вигоди. Отримання пенсії здійснювалося законно на підставі рішення МСЕК (не скасованого на момент виплат).
На підставі ч. 5 ст. 48 Закону «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження було закрито.
Земельний махінатор: депутат Гунько та схеми з НААН
Народний депутат Анатолій Гунько пройшов до Верховної Ради в 2020 році від «Слуги народу», але його політична біографія почалася раніше — з кампаній 2015 і 2019 років та участі в земельній історії в Броварах. Ще в 2013-му журналісти описували схему виведення ділянок під виглядом ведення особистого господарства з подальшою передачею приватній компанії. Бенефіціаром цієї компанії називали Гунька; до забудови були причетні структури, пов’язані з Віктором Поліщуком. У 2019 році епізод, де фігурував Гунько, Генпрокуратура закрила, повідомляє BIHUS. Отримавши мандат, Гунько очолив тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з розслідування зловживань на підприємствах Національної академії аграрних наук. Цей статус дав доступ до інформації про державні землі та майнові комплекси. За даними слідства, з 2021 по 2023 рік він з поплічниками організував схему на землях держпідприємств НААН: підконтрольні компанії засівали державні поля, збирали врожай, вивозили його на «свої» склади та продавали, занижуючи обсяги в документах. Збитки, які лягли в основу справи, — майже 30 млн грн; за оцінками джерел, реальні втрати могли бути значно вищими. У 2023 році Гунька затримали під час отримання 85 000 доларів — першої частини з обумовлених 221 000. За версією обвинувачення, він пропонував підприємцю доступ до ділянок НААН: офіційно — по 100 доларів за гектар, додатково — 130–150 доларів «в кишеню», з обіцянками «вирішити питання» з силовими органами та поставити «свого» директора на дослідне господарство. Перша підозра стосувалася зловживання впливом; пізніше, у лютому, він отримав другу — за епізодом привласнення агропродукції. Апеляційна палата ВАКС підтримала обвинувальний вирок: чотири роки позбавлення волі, трирічна заборона обіятити держпосади та конфіскація майна. Окреме провадження по аграрній схемі триває; санкція може сягати 12 років. Між першою підозрою та етапуванням до СІЗО Гунько продовжував парламентську діяльність, зокрема голосував за ініціативи, що стосуються статусу антикорупційних органів. Паралельно активізувалася бізнес-діяльність сім’ї. Дружина, Наталія Гунько, яка раніше очолювала Київську облраду, у 2025 році увійшла до нової компанії Diamant Cor+ (КВЕД — торгівля зерном), а згодом — до консорціуму «УК Пріоритет», що бере участь у тендерах АРМА на управління арештованими активами, включно з тепловозами та вагонами. Консорціумом керує Андрій Михайловський, якого ЗМІ пов’язували з оточенням ексміністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Сестра Наталії Гунько з чоловіком також створили структури та претендували на активи АРМА, зокрема на перевалочний термінал на Закарпатті та санаторії. Сімейні активи помітні й у майновому контурі: будинок площею близько 500 кв. м у котеджному містечку в Зазим’ї під Києвом, автомобілі Range Rover (2014), BMW X5, Toyota Land Cruiser 200 (2017), BMW 730LD (2018). Напередодні першої підозри, за матеріалами справи, обговорювалася покупка Mercedes-Benz G-Class за 230 000 євро. Син Костянтин, який працював у Мінекономіки у 2020–2022 роках, 14 березня 2022 року виїхав за кордон і, за даними слідства, перебуває в Австрії; дочка Катерина — там само. Сам Гунько, згідно з матеріалами, також відвідував Відень у період повномасштабної війни; одна зі зустрічей щодо земель НААН відбувалася саме там. Гунько заявляє про проблеми зі здоров’ям та інвалідність; захист вказує на підстави для пом’якшення покарання. Але судові рішення вже набули чинності, а друга справа — про привласнення агропродукції — залишається в роботі. Історія депутата, який одночасно керував ТСК зі зловживань у НААН і, за версією слідства, монетизував доступ до її земель, показує, як парламентський мандат і контроль над інформацією можуть перетворюватися на інструмент впливу — доти, доки не спрацьовує антикорупційна система.
Укрзалізниця: Витік коштів через утилізацію відходів
Виявлено правопорушення, пов’язане з утилізацією небезпечних відходів, які належали «Укрзалізниці». Згідно з розслідуванням, приватна компанія отримала фінансову підтримку, не маючи відповідних ліцензій та ресурсів для виконання робіт. У процесі проведення тендеру використовувалися неправдиві дані, що призвело до перемоги компанії та укладення контракту. Фактично, небезпечні відходи вивозилися на полігон без необхідних дозволів, що порушувало умови договору. В результаті, держава зазнала фінансових втрат у розмірі понад 2,7 млн грн через ненадання послуг.