Павло Фукс повернув арештовані будинок і землю в Козині, які оцінюються в 213 мільйонів гривень. У 2023 році СБУ висунула Фуксу підозру у фінансових махінаціях зі стратегічними підприємствами та ухиленні від сплати податків. У результаті були арештовані корпоративні права і рахунки 101 компанії, понад 1600 кредитів, а також більше 240 об’єктів нерухомості та транспорту. Серед арештованих активів були будинок площею 2458 кв. м і земельні ділянки в Козині, які були передані в управління АРМА. 14 січня 2026 року Шевченківський райсуд Києва скасував арешт цього майна за клопотанням Офісу генпрокурора. Інформації про оскарження цього рішення немає.
Позначка: Махинации
Фукс відновив контроль над активами в Козині вартістю 213 млн грн
Павло Фукс відновив контроль над арештованим будинком і землею в Козині, які оцінюються в 213 мільйонів гривень. У 2023 році СБУ висунула Фуксу підозру у фінансових махінаціях зі стратегічними підприємствами та ухиленні від сплати податків. У результаті були арештовані корпоративні права і рахунки 101 компанії, понад 1600 кредитів, а також більше 240 обʼєктів нерухомості та транспорту. Серед активів були будинок площею 2458 кв. м і земельні ділянки в Козині, які були передані в управління АРМА. 14 січня 2026 року Шевченківський райсуд Києва скасував арешт цього майна на прохання Офісу генпрокурора. Інформації про оскарження цього рішення немає.
Командир взводу та його підлеглі постануть перед судом за корупцію
Прокурори подали до суду обвинувальні акти проти командира взводу зв’язку та двох його підлеглих військовослужбовців, які були залучені до незаконного нарахування грошового забезпечення. За інформацією Офісу генпрокурора, у грудні 2024 року командир створив механізм «фіктивної служби»: один з військовослужбовців, який фактично не перебував у частині, продовжував отримувати грошове забезпечення та додаткову винагороду. Посадовець вносив неправдиві дані до службових документів і приховував відсутність підлеглого від керівництва. Протягом грудня 2024 – вересня 2025 років йому безпідставно нарахували понад 430 тис. грн. Отримані кошти спочатку надходили командиру через банківські перекази, а згодом, після залучення ще одного військовослужбовця, – готівкою через посередника. Крім того, у вересні 2025 року командир вимагав і отримав від підлеглого 2 тис. доларів США за подальше «покриття» та функціонування цієї схеми.
Суд у Миколаєві наклав штраф на директора за фіктивний експорт олії
У Миколаєві суд оштрафував директора ТОВ “Тріалс” на 46 мільйонів гривень за фіктивний експорт олії після втручання Інтерполу. Центральний районний суд міста Миколаєва ухвалив рішення у справі про порушення митних правил. Колишнього директора ТОВ “Тріалс” Сергія Федорченка визнали винним у незаконному експорті соняшникової олії за підробленими документами. Загальна сума фінансових санкцій, накладених на бізнесмена, перевищила 46 мільйонів гривень. У 2020 році компанія під керівництвом Сергія Федорченка експортувала понад 1 357 тонн сирої соняшникової олії вартістю понад 1,25 млн доларів США. Вантаж вивезли через Миколаївський морський порт на суднах “Neatis” та “Marios G”. Для митного оформлення були надані контракти та рахунки-фактури, згідно з якими покупцем олії нібито виступала угорська компанія “Borko Trade Hungary Kft”. Миколаївська митниця засумнівалася в автентичності документів, і через Нацполіцію надіслала запит до Інтерполу. Відповідь європейських правоохоронців підтвердила, що директор угорської фірми не мав жодних фінансових зв’язків з ТОВ “Тріалс”. Під час судового засідання інтереси Сергія Федорченка представляли адвокати Михайло Цуріка та Сергій Кваша. Сторона захисту наполягала на закритті справи, стверджуючи, що матеріали від Інтерполу не можуть використовуватися як докази. Однак суддя Володимир Лященко відхилив ці аргументи. Суд визначив, що строки притягнення до відповідальності не були порушені. Оскільки незаконно вивезену олію вже неможливо конфіскувати, суд застосував фінансові санкції, передбачені Митним кодексом України. Сергія Федорченка зобов’язали відшкодувати вартість експортованого товару — 30 698 089 грн, а також сплатити штраф у розмірі 15 349 044 грн. Загальна сума стягнення становить понад 46 мільйонів гривень. Якщо порушник не сплатить штраф протягом 15 днів, його сума буде подвоєна. Досудове розслідування триває за кримінальним провадженням, що стосується вчинення кримінальних правопорушень, які завдають шкоди національним інтересам України.
Схема розкрадання бюджетних коштів на медобладнанні в Україні
Правоохоронці виявили схему привласнення бюджетних коштів під час закупівель медичного обладнання для лікарень у кількох регіонах України. До цієї оборудки були залучені посадовці медзакладів у Вінницькій, Житомирській та Сумській областях разом із представниками компанії-імпортера. Схема функціонувала через підконтрольних фізичних осіб-підприємців: обладнання спочатку реалізовувалося за ринковою ціною, а під час тендерів штучно завищувалася вартість. Лікарні купували обладнання за завищеними цінами, а різницю виводили через посередників. За 2024 рік задокументовано три епізоди. Попередні збитки становлять понад 5,6 млн грн. Чотирьом фігурантам вже повідомлено про підозру, а під час обшуків були вилучені докази. Слідство триває.
Апеляційний суд відмовив колишньому прокурору Донеччини у підвищенні пенсії
Батько харківсько-донецької прокурорки Олени Мурзи — колишній прокурор Донеччини Віталій Вікторович Мурза — намагався провернути схему для підвищення своєї пенсії, але його зупинили. Як завжди, вирішити питання намагалися через корумпований Харківський окружний адміністративний суд, але 14 грудня 2022 року Другий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Харківського ОАС від 10 лютого 2022 року та відмовив у позові Мурзи до управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Мурза вимагав перерахунку пенсії за вислугу років із грудня 2019 року, виходячи з 90% від заробітної плати чинного прокурора Донецької області (згідно з довідкою прокуратури від 12 березня 2020 року № 18-85-439 розмір заробітку становив 62 тис. грн). Він посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 про підвищення оплати праці прокурорам та рішення Конституційного Суду від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019, яке визнало неконституційним обмеження перерахунку пенсій прокурорів. Пенсійний фонд раніше відмовив у перерахунку, посилаючись на відсутність нових нормативних актів про підвищення заробітної плати після 2017 року, а під час перерахунку застосував 60% (замість 90%) та обмежив максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб. Суддя Заічко О.В. з Харківського ОАС частково задовольнив позов: скасував рішення про перерахунок на 60% та зобов’язав провести перерахунок на 90% без обмеження максимального розміру. Пенсійний фонд оскаржив це рішення в апеляційному суді. Апеляційний суд підтримав аргументи ПФУ та повністю скасував рішення першої інстанції. Колегія дійшла висновку, що суд послався на аналогічні постанови Верховного Суду (зокрема від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 та інші), де підтверджено, що перерахунок пенсій прокурорів-пенсіонерів здійснюється за чинними на момент перерахунку нормами Закону № 1697-VII. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з 14 грудня 2022 року та не підлягає касаційному оскарженню (крім виняткових випадків, передбачених КАС України). Ця справа стосується типової категорії спорів прокурорів-пенсіонерів щодо перерахунку пенсій після реформи 2014–2015 років та рішення КСУ 2019 року. Цікаво, що Пенсійний фонд виявився таким принциповим лише щодо пенсіонера, який вже не працював у системі. В інших випадках — у ПФУ постійно виникають проблеми з поданням апеляцій. Нагадаємо, що Мурза — свекор скандально відомого харківського прокурора Спартака Борисенка.
Дії прокурора Дмитрука: розгляд скарги щодо інвалідності
Розпочато дисциплінарне провадження проти прокурора Ярослава Дмитрука з Генеральної інспекції Офісу генпрокурора. Дії були ініційовані за скаргою виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Івана Дзюби. Скарга стосувалася отримання Дмитруком статусу особи з інвалідністю II групи та призначення пенсії за інвалідністю.
Скарга базувалася на суспільному резонансі, пов’язаному з медійними матеріалами про встановлення інвалідностей прокурорам, а також рішенні РНБО від 22 жовтня 2024 року (Указ № 732/2024) щодо перевірок МСЕК. Скаржник вважав, що прокурор міг діяти у власних інтересах, порушуючи норми прокурорської етики.
Комісія встановила, що інвалідність була встановлена на основі медичних документів та рішень МСЕК у встановленому порядку після тривалого лікування та погіршення стану здоров’я. У висновку підкреслили відсутність доказів зловживань, використання службового становища чи отримання неправомірної вигоди. Отримання пенсії здійснювалося законно на підставі рішення МСЕК (не скасованого на момент виплат).
На підставі ч. 5 ст. 48 Закону «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження було закрито.