Журналісти виявили незадекларований будинок депутата Дніпровської райради Дніпропетровщини Ігоря Літвінова, а також занижену вартість його люксових автомобілів. Літвінов, колишній власник сайтів «Дніпровська панорама» та «Дніпро Оперативний», а також ексспіввласник компаній «Айк’ю Діджитал Груп» і «Газета «Наше місто», систематично декларував автомобілі за заниженими цінами. Протягом багатьох років комунальні підприємства Дніпровської міської ради витрачали бюджетні кошти на позитивні публікації про посадових осіб, депутатів та підприємства, що, за версією слідства, призводило до розкрадання коштів. Поліція розслідує цю діяльність, але поки що не висунула претензій до Літвінова. У листопаді 2021 року дружина Літвінова купила земельну ділянку з будинком, який депутат не вказав у жодній декларації до 2026 року. Він задекларував його лише після запиту від «Антикорупційного Придніпров’я». Згідно з даними YouControl, КП «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міської ради витратила понад 300 млн грн на розміщення рекламних матеріалів у медіа. Ці кошти використовувалися для публікацій без позначки «реклама», що називається «джинсою». У листопаді 2022 року Національна поліція зареєструвала кримінальне провадження, яке охоплює частину цих транзакцій, пов’язаних з розтратою коштів місцевого бюджету. Слідство вважає, що учасники схеми розробили детальний план для ухвалення рішень про фінансування за завищеними цінами. Це не перше розслідування поліції щодо зловживань у Дніпровській міськраді. Літвінов також не декларував надходжень від сайтів, якими володів. Його декларації викликають сумніви через занижену вартість автомобілів. Наприклад, Lexus LS460, який він придбав за 50 000 грн, насправді коштував значно більше. Літвінов також не вказував жодної родинної нерухомості, окрім земельної ділянки дружини. Наразі триває розслідування, яке може призвести до кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.
Позначка: Антимонопольний комітет України
Новий підряд для Інтерпайп без конкуренції від Укрзалізниці
Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» 3 квітня оголосила про замовлення ТОВ «Інтерпайп Україна» на постачання коліс на суму 139,33 млн грн. Інформація про це з’явилася в системі «Прозорро». Цього року компанія Віктора Пінчука має намір поставити 3 181 суцільнокатане колесо для залізничного транспорту зі сталі марки 2, виготовлене за стандартом А.1 ДСТУ 9289:2024, діаметром 957 мм та ступицею 175 мм, по ціні 43 800 грн, що еквівалентно $1 000 за одиницю. Виробництво коліс здійснюватиме ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» Пінчука, починаючи з цього року. Оплата за товар буде здійснена через тиждень після поставки, а гарантійний термін становитиме рік з моменту отримання. Раніше, в березні 2025 року, філія замовляла у «Інтерпайпу» аналогічні колеса по 37 800 грн, або $908, що на 9% дешевше від нинішньої ціни. Тоді колеса відповідали старому стандарту ДСТУ ГОСТ 10791:2016. У серпні 2024 року філія також замовляла колеса за старим стандартом по 37 800 грн, або $918, а в квітні 2024 року – по 38 400 грн, або $984. У квітні 2023 року ціна становила 38 220 грн, або $1 045, а в серпні 2022 року, під час першої спрощеної закупівлі після початку повномасштабного вторгнення, – 31 440 грн, або $860. Таким чином, у 2024 році ціни на колеса трохи знизилися, але нинішня доларова вартість повернулася до рівня 2023 року, не досягнувши цін 2019-2021 років, коли «УЗ» купувала колеса Пінчука за значно вищими цінами. Зараз зростання цін відповідає підвищенню світової вартості сталі на 10%, на відміну від 2019 року. Замовлення було отримано без конкуренції, оскільки на відкриті торги не з’явився жоден інший учасник. Нагадаємо, що в жовтні 2020 року АМКУ наклав штраф на «Інтерпайп Україна» за антиконкурентні дії, пов’язані зі спотворенням результатів торгів «УЗ» на суму 69,33 млн грн. Компанії було заборонено брати участь у відкритих торгах на три роки. Проте в наступні роки фірма оскаржила це рішення в судах, і в вересні 2022 року її виключили з «чорного списку», а в грудні 2022 року вона знову почала отримувати підряди.
Справи АМКУ: зміни у складі суддів ВАКС
Троє суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду переходять на роботу до Апеляційного суду ВАКС. Це призведе до призначення нових суддів, що стане підставою для розгляду деяких справ спочатку. Зокрема, йдеться про справу голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Ймовірно, що судді не встигнуть розглянути цю справу до свого переходу до апеляції. Хоча строки давності у справі спливають нескоро, Кириленко може виграти щонайменше пів року через зміну суддів. Важливим є ще один момент: хоча роль Президента у призначенні суддів ВАКС є суто церемоніальною, практика демонструє, що ці призначення можуть затягуватись. Тому важливо, щоб такі чутливі справи не стали розмінною монетою в процесі призначення. Якщо ж резонансні справи роками рухаються по колу, суспільство отримує сигнал не про невинуватість обвинувачених, а про неспроможність держави забезпечити відповідальність.
Скандал з ліцензіями: як сімейні інтереси впливають на медицину
Ліцензії, видані за короткий термін, та мільярдні витрати на медикаменти: як рішення МОЗ пов’язані з приватними інтересами. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко активно демонструє свою діяльність, отримуючи понад 160 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету. Однак основні закиди стосуються не його публічних виступів, а управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його родини та фармацевтичну галузь. Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, згідно з яким 64 суб’єкти отримали ліцензії на медичну практику. Серед них — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, його дружина. Це рішення викликає очевидний конфлікт інтересів через сімейні зв’язки. Особливо вражає швидкість процесу: заява на ліцензію була подана 25 грудня 2024 року, а наказ про її видачу підписано вже 27 грудня. Хоча закон передбачає, що процедура може тривати до десяти робочих днів, у цьому випадку все було вирішено за два календарні дні. В той же час звичайні лікарі та підприємці змушені чекати місяцями на перевірки та погодження. Для одних це бюрократичні перепони, для інших — рішення того ж чиновника за два дні. Цей випадок вписується в загальну картину. Під керівництвом МОЗ та НСЗУ, очолюваного Наталією Гусак, сформувався стабільний ринок державних закупівель ліків, де домінує один виробник — «Фармак». Державні тендери забезпечують йому стабільний збут, особливо в оборонній медицині — постачання йдуть до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС. Фінансові показники підтверджують це: у 2024 році чистий прибуток «Фармака» становив 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн припадало на продажі державним структурам. Для порівняння: у 2023 році цей показник становив 205,6 млн грн, а у 2025-му — вже 373,9 млн грн, хоча рік ще не закінчився. Зростання доходів безпосередньо пов’язане з державними закупівлями. Крім того, ринок обмежений двома дистриб’юторами — «БаДМ» та «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% оптового ринку. Антимонопольний комітет відзначав їх узгоджене ціноутворення. У таких умовах конкуренція практично відсутня, а ціни визначаються вузьким колом гравців. У зв’язку з цим подано численні скарги до наглядових органів з проханням розслідувати зловживання монопольним становищем, ціноутворення та можливі антиконкурентні практики. В результаті САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК. Також виникають питання до декларацій міністра, в яких бракує інформації про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом. Закон зобов’язує зазначати такі дані, включаючи заробітки, рахунки та майно, але в деклараціях вони або пропущені, або визнані такими, що не підлягають розкриттю. Варто також згадати приміщення понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, яке використовується для сімейного стоматологічного бізнесу. У декларації міністра немає згадки про право користування цим об’єктом. Загалом вимальовується чітка картина: рішення вигідні бізнесу сім’ї, ринок ліків зосереджений у обмеженій кількості постачальників, а декларації залишаються неповними. Це вже не випадковості, а система, де влада, фінанси та особисті інтереси переплітаються без бар’єрів.
Скандал навколо ліцензій: сімейний бізнес міністра Ляшка
Ліцензії, видані за короткий термін, та мільярдні обсяги продажів медикаментів: як рішення МОЗ пов’язані з приватними інтересами. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко активно демонструє свою діяльність на публіці, отримуючи понад 160 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету. Однак основні зауваження стосуються не його виступів, а управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його родини та фармацевтичний сектор. Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, згідно з яким ліцензії на медичну практику отримали 64 суб’єкти, серед яких — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, його дружина. Це створює очевидний конфлікт інтересів, оскільки міністр ухвалює рішення, що стосуються бізнесу, тісно пов’язаного з його сім’єю. Особливо вражає швидкість процесу: заява на ліцензію була подана 25 грудня 2024 року, а наказ про її видачу підписано вже 27 грудня. Хоча за законом процедура може тривати до десяти робочих днів, тут все вирішено за два календарні дні. У той час як звичайні лікарі та бізнесмени змушені чекати місяцями на перевірки та погодження, для деяких — бюрократичні перепони, а для інших — рішення того ж посадовця за дві доби. Цей випадок вписується в загальну схему: під керівництвом МОЗ і НСЗУ на чолі з Наталією Гусак сформувався стабільний ринок державних закупівель ліків, де домінує один виробник — «Фармак». Державні тендери забезпечують йому надійний збут, особливо в сфері оборонної медицини — постачання йдуть у військові частини, госпіталі Міноборони та підрозділи МВС. Фінансові показники свідчать про значний обсяг: у 2024 році чистий прибуток «Фармака» досяг 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн припадало на продажі державним структурам. Для порівняння: у 2023 році цей показник становив 205,6 млн грн, а у 2025-му — вже 373,9 млн грн, хоча рік ще не завершений. Зростання доходів безпосередньо пов’язане з державними закупівлями. Крім того, ринок обмежений двома дистриб’юторами — «БаДМ» і «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% оптового ринку. Антимонопольний комітет зазначав про їх узгоджене ціноутворення. У таких умовах конкуренція зведена до нуля, а ціни формуються вузьким колом гравців. У зв’язку з цим подано численні скарги до наглядових органів з проханням розслідувати зловживання монопольним становищем, ціноутворення та можливі антиконкурентні практики. У результаті САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК. Також виникають питання до декларацій міністра, в яких відсутні відомості про доходи та активи дружини, що займається стоматологічним бізнесом. Закон вимагає вказувати такі дані, включаючи заробітки, рахунки та майно, але в деклараціях вони або пропущені, або визнані такими, що не підлягають розкриттю. Окремо варто згадати приміщення площею понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, яке використовується для сімейного стоматологічного бізнесу. У декларації міністра немає згадки про право користування цим об’єктом. Загалом вимальовується чітка картина: рішення вигідні бізнесу сім’ї, ринок ліків зосереджений у обмеженій кількості постачальників, а декларації залишаються неповними. Це вже не випадковості, а система, де влада, фінанси та особисті інтереси переплітаються без бар’єрів.
Справа про укриття в Авангарді: аудит, скасування аукціону та провадження
Будівництво захисної споруди подвійного призначення на 150 осіб на території дитячого садка «Мадагаскар» у смт Авангард стало предметом ревізії Держаудитслужби та кримінального провадження за ознаками ч.4 ст.191 КК України. Хоча, схоже, після аудиту тривалий період, мер Авангарда Хрустовський намагається закрити проблемне питання, адже в справі фігурує чимало його прямих підлеглих. Аудит Держаудитслужби Південний офіс Державної аудиторської служби України провів ревізію фінансово-господарської діяльності ЖКП «Драгнава» Авангардівської селищної ради за період з 01.01.2021 по 30.06.2025. За результатами складено Акт ревізії від 09.09.2025 №151509-11/149. Акт підписано посадовими особами без зауважень та заперечень. Матеріали ревізії передано Управлінню стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НПУ та долучено до матеріалів кримінального провадження №42024162160000009, відкритого за ознаками ч.4 ст.191 КК України (за привласнення, розтрату або заводіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинених у великих розмірах або в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Це тяжкий корупційний злочин, що карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обійти певні посади). Це підприємство одне з тих, які фігурують у справі разом із відділом капітального будівництва, житлово-комунального господарства, комунального майна Авангардівської селищної ради. Водночас аудитори відмовилися розкривати зміст встановлених порушень, посилаючись на норми Закону «Про доступ до публічної інформації» та обмеження, пов’язані з таємницею досудового розслідування. Хоча до війни всі акти ревізій були відкриті. Як так, ховаємо факти зловживання? Кримінальне провадження Цікаво, що за фактами розкрадання та заробітку на укритті 29.01.2024 відкрито кримінальне провадження №42024162160000009 за ознаками ч.4 ст.191 КК України – розтрата бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23.02.2024 слідчим надано доступ до фінансової, банківської, податкової та бухгалтерської документації. Плануються проведення будівельно-технічної, судово-економічної та почеркознавчої експертиз. Отож матеріали ревізії просто долучено до наявної справи. А головне і найцікавіше, що розслідує слідство. І все це – заробітки на дітях, укриттях на беспеці. У матеріалах справи фігурують договори на: • Нове будівництво укриття – 15,5 млн грн. • Капітальний ремонт укриття – 7,78 млн грн. • Капітальний ремонт укриття в закладі освіти – 6,49 млн грн. • Капітальний ремонт підвалу під укриття – 7 млн грн. Загальна сума – близько 36,7 млн грн. Призначають переможцем – кого хочу! Ми зупинемося поки що на одній з цих закупівель, якою займалися й аудітори. Закупівля на будівництво будівель (нове будівництво окремо розташованої захисної споруди подвійного призначення на 150 осіб на території дитячого садка «Мадагаскар» за адресою смт Авангард, вул. Європейська, 11) проводилася як відкриті торги з електронним аукціоном. Очікувана вартість становила 17 336 587,83 грн. Процедура не завершилася укладенням договору. Адже Авангардівська мерія порушила все, що могла і не могла, за скарги підприємства, в якого відібрали перемогу. Першою про порушення написала Державна аудиторська служба, яка повідомила про початок моніторингу процедур закупівель. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України встановила, що замовник не виявив та належним чином не відреагував на невідповідності в тендерній пропозиції переможця, а не забезпечив дотримання механізму їх усунення відповідно до встановленої процедури. Водночас, з урахуванням обставин, викладених у рішенні, пропозиція того переможця, який виграв, на думку чиновників Хрустовского, ТОВ «Сігол», підлягала відхиленню. Не відхиливши таку пропозицію, замовник фактично порушив норму, яка прямо зобов’язує відхиляти тендерну пропозицію в разі невиправлення учасником виявлених невідповідностей протягом 24 годин. Окремо колегія констатувала застосування різного підходу до учасників: пропозиція скаржника була відхилена, тоді як пропозиція переможця — ні, попри наявність підстав для її відхилення. За результатами розгляду скарги АМКУ зобов’язав Відділ капітального будівництва, житлово-комунального господарства та комунального майна Авангардівської селищної ради скасувати рішення про визначення ТОВ «Сігол» переможцем процедури закупівлі. Не вийшло з аукціоном – обираємо самі Після цього було проведено нову закупівлю на той же садочок «Магадаскар», проте, щоб не резикувати, вже без електронного аукціону – фактично шляхом прямого укладення договору з ТОВ «СПК «Флагман» на суму 15 500 000 грн. Різниця між першою та другою очікуваною вартістю становила 1 836 587,83 грн (приблизно 10,6%). Виникають питання: • Чому не були повторно оголошені відкриті торги? • Чи відповідали підстави для закупівлі без електронної системи законодавству? • Чи відповідають фактичні обсяги робіт актам виконаних робіт? • Чи були додаткові угоди, що змінювали умови договору? І ось у тендері відразу можна побачити, що вже не має скарг, ані гнівних листів Держаудитслужби про початок моніторингу процедур закупівель. І тут вже без конкурсу підряд отримує свій підрядник, який, до речі, в Авангардівскій громаді проходить по низці кримінальних справ, у тому числі щодо реконструкції їдальні (харчоблоку) ЗЗСО «Прилиманський ліцей» в селі Прилиманське Одеського району Одеської області. Коригування). І що цікаво, все, як у підлеглих Хрустовського: всі дешеві пропозиції відхилені, а найдорожчій віддали тендер. Отож громада втрачає кошти, а винуватці залишаються без відповідальності.