Позначка: Полтава

Полтавська міськрада через брак коштів не подала позов на забудовника

Господарський суд Полтавщини зобов’язав ТОВ «Фірма «Атолл» виплатити 510,3 тис. грн заборгованості з пайової участі, а також інфляційні втрати та відсотки. Кошти нараховані за будівництво кафе-пекарні з житловими приміщеннями, розташованої на вулиці Соборності, 5-А.

Власницею компанії є Світлана Манжос, яка доводиться дружиною Геннадію Сікалову. Полтавська міська рада не стала самостійно звертатися до судової інстанції через обмежене фінансування судового збору, яке становило приблизно 6 тисяч гривень. Внаслідок цього позовну заяву подала прокуратура.

Судовий процес та інші позови

Під час розгляду справи забудовник намагався домогтися зменшення суми боргу, проте судовий орган відкинув ці аргументи. Протягом 2025–2026 років прокуратура ініціювала 13 судових позовів проти полтавських забудовників на загальну суму 75,8 млн грн через несплачену пайову участь. Певна частина цих проваджень наразі очікує на остаточні рішення Верховного Суду стосовно методики розрахунку боргів.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Манжос Світлана, Сікалов Геннадій
  • 🏛️ Структура / Відомство: ТОВ «Фірма «Атолл», Полтавська міськрада, Господарський суд Полтавщини, прокуратура, Верховний Суд
  • 📍 Геолокація: Полтавська область, Полтава
  • 💰 Фігуруюча сума: 510,3 тис. грн

Депутат із Полтавщини Бєлашов через суд розлучається з дружиною

Полтавський обласний депутат Сергій Бєлашов, якого звинувачують у корупційних злочинах, вирішив розірвати шлюб із Ліліаною Бєлашовою після 38 років спільного проживання. Відповідне рішення ухвалив суд, задовольнивши позов Сергія Володимировича Бєлашова до Ліліани Іванівни Бєлашової. Подружжя зареєструвало шлюб 25 червня 1988 року в Шевченківському РАЦС міста Полтави за актовим записом № 1232. Після завершення процесу розлучення колишні чоловік та дружина вирішили залишити свої прізвища без змін. Позовна заява надійшла на розгляд до суду 6 лютого 2026 року. За словами позивача, спільне життя припинилося вже давно, взаємні почуття зникли, а фактичні шлюбні стосунки завершилися понад десять років тому. Провадження у цій справі було відкрито 9 лютого. Зі свого боку, відповідачка надіслала відзив 21 травня. Вона перебуває в Іспанії та підкреслила, що союз тривав понад 35 років, протягом яких родина накопичила спільні активи. На її переконання, матеріали справи не містять підтверджень того, що подружжя не проживає разом протягом останнього десятиліття. Того ж дня судова інстанція визначила тримісячний термін для примирення сторін, призупинивши розгляд справи. 21 серпня під час судового засідання були відсутні обидві сторони. Ініціатор розлучення наполягав на слуханні справи без його присутності. Адвокатка дружини виступила проти розірвання шлюбу, наполягаючи на тому, що сімейні взаємини нібито продовжуються. У своєму рішенні суд спирався на положення статті 24 Сімейного кодексу України, яка визначає добровільність шлюбу, а також статті 56, яка гарантує право кожного на припинення шлюбних відносин та забороняє примусове збереження сім’ї. Бажання чоловіка було розцінено як виважене, оскільки тримісячний період не вплинув на його рішення. На думку суду, надання додаткового часу для примирення стало б чистою формальністю. Фактично інстанція констатувала остаточний розпад сім’ї. Наразі до Полтавського апеляційного суду вже надійшла апеляційна скарга, до розгляду якої судове рішення не набуває чинності. Варто зазначити, що майнові питання у цьому провадженні не вирішувалися. У своєму відзиві дружина лише акцентувала увагу на спільному походженні майна. Поділ активів вирішуватиметься окремо у разі подачі відповідного позову. Раніше детективи НАБУ та прокурори САП висунули підозру депутату Полтавської облради Сергію Бєлашову. За даними слідства, він причетний до незаконного заволодіння коштами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» на суму майже 204 млн грн. Окрім пана Бєлашова, підозру також отримав ексдиректор філії ЦЗВ Віталій Цвігун. Пізніше Сергія Бєлашова помістили під варту, проте згодом він зміг звільнитися під заставу.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Сергій Бєлашов
  • 🏛️ Структура / Відомство: Полтавська обласна рада
  • 📍 Геолокація: Полтавська область, Полтава
  • 💰 Фігуруюча сума: 204 млн грн

ДБР розслідує закупівлі «Укрзалізниці» на мільярди гривень

Державне бюро розслідувань у місті Полтава відкрило кримінальне провадження за фактом імовірного привласнення держшвидкостей під час проведення тендерів акціонерним товариством «Укрзалізниця». Мова йде про договори на постачання пасажирських вагонів, мастил, трансформаторів, коліс та різноманітних деталей на суму, що перевищує 5,36 мільярда гривень. Відповідна інформація була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за номером 62026170010003190, а дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Згідно з матеріалами, що стали причиною початку розслідування, перевірка стосується кількох посадовців та компаній. Серед фігурантів значаться очільник правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський, керівник напряму закупівель Олександр Наход, директор з питань економіки, планування й бюджету Євген Федотов, а також Володимир Приходько і Сергій Талеваров. Правоохоронці досліджують процедури, де могли створюватися штучні перешкоди для конкуренції, прописуватися дискримінаційні умови під конкретних комерційних суб’єктів, завищуватися очікувані ціни та передбачатися великі суми авансів. Окрему увагу слідства привертає епізод із закупівлею вагонів для пасажирських перевезень. Протягом травня та липня 2025 року держкомпанія підписала угоди на 4,47 млрд грн та 398,3 млн грн, причому єдиним учасником тендерів виступило ПрАТ «КВБЗ». Аналіз показує, що ціна за один вагон піднялася з 44,08 млн грн у 2023 році до 56,27 млн грн у 2025 році, тобто приблизно на 28 відсотків, а самі контракти передбачали 58 відсотків передплати. Ще один напрямок перевірки стосується придбання трансформаторів для забезпечення енергопостачання вартістю 50,8 мільйона гривень у фірми «VIP-NAVIGATOR», де тендерна комісія відкинула дешевшу на 20% пропозицію конкурента. Крім того, аналізується закупівля коліс і запасних частин на 337,1 млн грн через фірму «Gaztron Trade», де переможцем визначено АТ «Дніпровський стрілочний завод», а в документації виявили специфікації внутрішніх проєктів залізничного монополіста, що могло обмежити коло інших претендентів. Під сумнів слідчих також потрапив тендер на придбання моторної оливи сумою 101,9 млн грн, який реалізовувався через компанію «Gaztron Trade» за умовами, що могли завадити виходу на ринок альтернативних постачальників. Наразі розслідування триває за ч. 5 ст. 191 КК України, а також вивчається можливість додаткової кваліфікації за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України стосовно легалізації активів, здобутих злочинним шляхом.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Олександр Перцовський
  • 🏛️ Структура / Відомство: Укрзалізниця
  • 📍 Геолокація: Полтавська область, Полтава
  • 💰 Фігуруюча сума: 5,36 млрд грн

У Полтаві замість укриття рік зимує котлован: мільйони на вітер

На території полтавської гімназії №19 замість проєктного протирадіаційного укриття досі видніється лише глибокий котлован. Будівельні роботи зупинили на початковому етапі, проте міське управління капітального будівництва вирішило замовити чергову корекцію проєктної документації. Спорудження захисної споруди для освітнього закладу на вулиці Івана Мазепи, 8 перетворилося на приклад неефективного використання місцевого бюджету. Діти залишилися без безпечного простору та футбольного поля, натомість місто витратило кошти на нескінченні паперові зміни. Процес стартував наприкінці 2023 року, коли міське УКБ доручило розробку проєкту захисної споруди на 450 осіб ФОПу Юрію Дрижируку, сплативши за це майже 1 млн грн. Згодом чиновники вирішили об’єднати укриття для гімназії № 19 та сусідньої початкової школи № 45, збільшивши місткість до 800 людей. Первинну документацію фактично анулювали, а той самий ФОП Дрижирук підготував коригування за додаткові 890 тис. грн. Через це загальний кошторис зріс із 58 млн грн до майже 87 млн грн. Оскільки міська скарбниця не могла самостійно покрити такі витрати, проєкт подали на платформу Dream задля отримання 70% державної субвенції, проте фінансування від держави не надійшло. Попри відсутність гарантій із держбюджету, у квітні 2025 року управління уклало договір на суму 86,9 млн грн із єдиним учасником тендеру — ТОВ «ОПТСТРОЙ+». На місцевому футбольному полі розпочалися земляні роботи, а перший заступник міського голови Валерій Пархоменко записував відеозвіти про контроль процесу. Проте на цьому активність завершилася. Бюджетні витрати на цьому етапі склали: 2,24 млн грн за риття котловану ТОВ «ОПТСТРОЙ+», 543 тис. грн за демонтаж господарських будівель тим же підрядником, 1,9 млн грн за попередні проєкти та авторський нагляд ФОПу Юрію Дрижируку, а також 250 тис. грн на експертизи й геодезію. Загалом на ділянці освоїли близько 5 мільйонів гривень, після чого робота зупинилася на рік. Шкільний стадіон було знищено, а розритий майданчик почав перетворюватися на стихійне сміттєзвалище. Як з’ясувалося, будівельна компанія виявилася формальною структурою. Фірму «ОПТСТРОЙ+» заснували наприкінці 2023 року під назвою «ЗЕНЛЕК ЛАЙТ», а у 2024 році переписали на Павла Миколайовича Ніколаєнка із київською адресою реєстрації на вулиці Глибочицькій, 13, подавши на тендер лише чотирьох працівників. Водночас контактний номер директора підприємства у месенджерах ідентифікується як «ЄВРОБУД-ГАРАНТ», власником якого є Михайло Олександрович Немировський — син підприємця Олександра Немировського, відомого іншими коштовними міськими проєктами. Успіх структур родини Немировських пов’язують із впливом представників партії «За майбутнє» Євгена Диканя та Валерія Пархоменка на керівництво міського УКБ. 28 серпня 2026 року керівник ТОВ «ОПТСТРОЙ+» Павло Ніколаєнко звернувся до начальника УКБ Максима Медведева з листом про припинення діяльності через мобілізацію та нестачу кадрів, попросивши розірвати угоду за згодою сторін. Управління договір розірвало, але вже 3 вересня 2026 року замовило ФОПу Юрію Дрижируку нове коригування проєкту вартістю 1,5 млн грн. Загалом лише на проєктні послуги Дрижирук отримає близько 3,4 млн грн. За інформацією джерел у міській раді, справжньою причиною розірвання попереднього договору була відсутність фінансування. Станом на середину вересня 2026 року жодного нового укриття для шкіл Полтави не здано в експлуатацію. На завершальній стадії перебувають роботи у школах №11 (вартість 31.1 млн грн, оплачено 24.7 млн грн) та №25 (вартість 58 млн грн, оплачено 46.9 млн грн), які пройшли відбір на платформі Dream і виконуються ТОВ «ДОБРОБУД ІНВЕСТ». У школі №30 захисну споруду зводить ТОВ «РЕМТЕХНАЛАДКА» (вартість 49.5 млн грн, оплачено 27.4 млн грн). Проєкт у ліцеї №3 вартістю понад 56 млн грн також не пройшов державний відбір, проте там коштів на підготовчі роботи витрачати не стали. Витрачання мільйонів на нереалізовані ініціативи залишається поширеною практикою у місті, а тимчасово виконуюча обов’язки міського голови Катерина Ямщикова не перешкоджає цим процесам заради підтримки депутатської фракції.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Юрій Дрижирук
  • 🏛️ Структура / Відомство: Управління капітального будівництва Полтавської міської ради
  • 📍 Геолокація: Полтавська область, Полтава
  • 💰 Фігуруюча сума: 86,9 млн грн

ВАКС підтвердив заставу для підозрюваного у справі «дорожньої десятини»

Апеляційна палата ВАКС залишила в силі заставу в 6 мільйонів гривень для Віктора Прядка у справі про «дорожню десятину». Суд не змінив запобіжний захід, враховуючи ризики втечі підозрюваного, який залишається під електронним наглядом. За даними слідства, у 2025 році чиновники ЖКГ вимагали від підрядників 10% від вартості дорожніх контрактів, що оцінюється в 11,9 мільйонів гривень. НАБУ зафіксувало передачу 2 мільйонів гривень у чотири етапи: гроші обмінювалися в Полтаві, а потім перевозилися в Кам’янське. Захист стверджував, що підрядник сам звернувся до правоохоронців як жертва вимагання, вказуючи на невідповідності в часі операцій. Суд відхилив ці аргументи, посилаючись на записи прослуховування та дані зовнішнього спостереження. Слідство триває, можливі нові підозри щодо чиновників і депутатів, залучених до схеми. Раніше під час обшуків у депутата Юрія Бражника, якого називають «куратором» ЖКГ-напрямку, було виявлено лише 8000 гривень готівкою та керамічний унітаз.

Декларація Гладкова: квартира в Дніпрі та причіп

В.о. начальника Полтавського міського ТЦК Андрій Гладков, який бухав, у декларації зазначив квартиру в Дніпрі та причіп. У документі він не вказав жодного члена сім’ї.

За основним місцем служби в ЗСУ посадовець отримав 392 тис. грн заробітної плати. Окремо він задекларував 23,6 тис. грн від Полтавського обласного ТЦК, а також 26 тис. грн одноразової грошової допомоги від АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».

У липні 2019 року Гладков придбав у Дніпрі квартиру площею 57,9 м² за 521,6 тис. грн. У 2020 році він став власником причепа «ЛЕВ» 1В2013 (2020). Іншого рухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав або нерухомості в декларації не зазначено.

Депутат Полтавської міськради Калуцький підозрюється в шахрайстві

Олександру Калуцькому, депутату Полтавської міської ради, висунули підозру в незаконному збагаченні через спробу приховати незадекларовані 340 мільйонів гривень, використовуючи криптовалютні транзакції. Він є підприємцем і представляє партію “За майбутнє”. За допомогою підставних осіб депутат переводив кошти на свої криптогаманці, не відображаючи їх у податкових звітах та електронних деклараціях. Правоохоронці виявили, що ці активи мають невідоме походження і перевищують 340 мільйонів гривень. У жовтні 2025 року депутату вже оголошували підозру за надання недостовірних даних. Після проведення повної перевірки НАЗК змінило кваліфікацію підозри на частину 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що в деклараціях за 2022–2024 роки депутат не вказав віртуальні активи та операції з ними на суму понад 200 мільйонів гривень, включаючи ті, що оформлені на родичів.

Декларація Дениса Маньковського: авто, готівка та криптовалюта

Директор територіального управління ДБР у Полтаві Денис Маньковський володіє кількома автомобілями, які задекларовані за заниженою вартістю, а також великими сумами готівки та понад тридцятьма видами криптовалюти. Маньковський зареєстрований у Харкові, але вказав фактичну адресу для кореспонденції в селі Петрівка Полтавської області. Тут розташовані житловий будинок площею 166,5 м² та ділянка 2065 м², які використовує вся сім’я на правах оренди та права користування. Власником цих об’єктів є Дмитро Ратійов. У Харківській області Маньковський має квартиру площею 74,1 м², придбану у 2009 році за 57 568 грн (йому належить 50 %), іншу квартиру площею 60,3 м² у спільній частковій власності з дружиною та іншими особами, дві ділянки у Циркунах (1500 м² і житловий будинок 281,5 м²), ділянку площею 1200 м² у Дергачах, гараж та невелику ділянку у Харкові. Серед автомобілів сім’ї є SsangYong Rexton (2011), який належить родичу ДБРівця з правом користування, Mazda CX-5 (2023) вартістю 513 тис. грн, що належить дружині Марії Вадимівні, та Nissan Rogue (2023) вартістю 363 тис. грн, на якому Денис має право користування. У декларації вказано вартість автомобілів на момент набуття права власності, хоча їхня поточна ринкова вартість значно вища. Найбільш помітним є розділ про криптовалюту. Денис Маньковський задекларував 34 різні криптоактиви на загальну суму понад 1,24 мільйона гривень. Серед них Avalanche, Chiliz, MultiverseX, Cardano, Gala, Arbitrum, AltLayer, Sei, Jupiter, Prometeus, FET та інші. Ці активи зберігаються на Ledger Nano X, Trust Wallet, Binance та ByBit. Дружина Марія Маньковська отримала 4,27 млн гривень від підприємницької діяльності, тоді як Денис Маньковський заробив 2,9 млн гривень зарплати від Територіального управління ДБР у Полтаві, плюс 1000 гривень соціальної виплати учаснику бойових дій. Грошові активи вражають обсягом готівки: у посадовця — 10 тис. євро, 134 тис. доларів і 100 тис. гривень, у дружини — 65 тис. доларів і 100 тис. гривень. На банківських рахунках найбільша сума — понад 2,29 млн гривень у “РадіБанку” на ім’я Марії Маньковської, а також кошти в “ПриватБанку”, “Полтава-Банку”, “Сенс Банку” та Revolut. Загалом задекларовані доходи сім’ї перевищують 7,19 мільйона гривень без урахування криптовалюти та готівки. З 2008 року Маньковський працював в управлінні СБУ в Харківській області, а з 2013 року займав керівні посади в підрозділі контррозвідки СБУ в Харківській області, зокрема був головою підрозділу. У жовтні 2020 року його призначили директором ТУ ДБР у Полтаві.

Подарунок на мільйон гривень для керівника ДБР у Полтаві

Олександр Глуховеря, керівник першого слідчого відділу управління ДБР у Полтаві, отримав подарунок вартістю 980 тисяч гривень. Хоча Глуховеря зареєстрований у Дніпрі, його фактичне місце проживання та адреса для кореспонденції знаходяться в Полтаві. У його родині є дружина Олександра Вікторівна, дочка Нана Олександрівна та сини Михайло і Дмитро Олександровичі. У розділі про нерухомість посадовець вказав квартиру площею 169,8 кв. м у Дніпрі, якою користується вся родина на правах зареєстрованого місця проживання (серед співвласників — мати Світлана Анатоліївна). З серпня 2024 року сім’я орендує квартиру площею 136,7 кв. м у Полтаві. У грудні 2024 року Глуховеря став співвласником (50%) квартири площею 47 кв. м у Дніпрі. Також у листопаді 2024 року він придбав дві земельні ділянки в селі Піщанка Дніпропетровської області: одна площею 2932 кв. м вартістю 882 тисячі гривень, а інша площею 1139 кв. м вартістю 343 тисячі гривень за останньою грошовою оцінкою. Посадовець володіє автомобілем Skoda Kodiaq (2019), купленим у січні 2020 року за 979 тисяч гривень, який зареєстрований на його ім’я. Toyota RAV4 (2023), придбана у жовтні 2024 року за 1,23 мільйона гривень, оформлена на дружину, але з правом користування для самого Глуховеря. Щодо доходів за 2024 рік, сам Глуховеря отримав зарплату в розмірі 1,6 мільйона гривень. Він також задекларував негрошовий подарунок від матері Світлани Анатоліївни на суму 979 тисяч гривень та дохід дружини від продажу рухомого майна на 590 тисяч гривень. Дружина Олександра отримала соціальні виплати, зимову підтримку та пакунок школяра на загальну суму близько 18 тисяч гривень. Що стосується грошових активів, Олександр Глуховеря має 75 тисяч доларів готівкою, а його дружина — 10 тисяч доларів. У розділі видатків та правочинів зазначено про дарування транспортного засобу у липні 2024 року та отримання нерухомого майна у спадщину у грудні 2024 року. Глуховеря є членом Національної асоціації адвокатів України (Полтавська обласна організація) та Полтавської обласної організації ФСТ «Динамо» України.

Монополія на підряди: зв’язки Касая та Полтававодоканалу

Компанія, що має зв’язок з народним депутатом від «Слуги народу» Костянтином Касаєм, отримала контракти на понад 160 млн гривень від обласного КП «Полтававодоканал». Йдеться про ТОВ «АВТО-М», яке стало постійним підрядником цього підприємства. Незважаючи на регулярні повідомлення в ЗМІ про завищені ціни та кримінальні провадження, пов’язані з компанією, вона продовжує отримувати замовлення на сотні мільйонів. Ситуація в регіоні вже знайома. Раніше резонанс викликала історія з постачанням електроенергії на 1,7 млрд гривень через ТОВ «Стар Энерджи Трейд», яке пов’язане з головою облради та депутатом ОПЗЖ Євгенієм Корфом. Тоді мова йшла про одну політичну групу, а зараз — про іншу, але схема розподілу коштів залишається такою ж. Формально «АВТО-М» зареєстроване на Світлану Филипенко, яка є співвласницею ТОВ «Монтажно-будівельна компанія» та ТОВ «Проєктно-будівельний комплекс» разом з Андрієм Саналатієм. Саналатій, у свою чергу, заснував ПП «ЛАДО», де уповноваженою особою є Тарас Саналатій. Тарас Саналатій також є співзасновником «Сантех-Будсервісу» разом з Володимиром Гончаренком. Саме Гончаренко пов’язує цей ланцюжок з Касієм. Він є засновником СФГ «Зоря-1» у Карлівці — окрузі, по якому Касай пройшов до Верховної Ради. Крім того, Гончаренко є засновником ГО «ФТВС Полтавської області», де уповноваженою особою вказаний сам Касай, хоча в декларації депутата ця організація не відображена. Зв’язки підтверджуються і через адресу. За адресою Полтава, вулиця Соборності, 40-Д зареєстровані ГО «ФТВС Полтавської області», ТОВ «Грін-Марк», асоціація «Шляховики Полтавщини» та «Команда Разумкова». Усі ці структури прямо чи опосередковано пов’язані з Касієм. При цьому «Грін-Марк» оформлена на Олену Касай — дружину народного депутата. В результаті складається чітка картина: один підрядник стабільно отримує гроші від комунального підприємства, за ним стоїть ланцюжок пов’язаних осіб і компаній, включаючи оточення народного депутата, його громадські структури та бізнес, оформлений на членів сім’ї. На цьому фоні розмови про конкуренцію та прозорі закупівлі виглядають формальністю.