27 секунд у суді: як скасували підозру Болоховцю

21 липня 2025 року Генпрокурор Руслан Кравченко на тлі масових обшуків у детективів НАБУ у своїх соцмережах заявляв про викриття гендиректора ДП “Ліси України” Юрія Болоховця у незаконному збагаченні на 7,9 млн грн.

Однак через 8 місяців Апеляційна палата ВАКС скасувала цю підозру. Причиною стало те, що в Печерському суді Києва не забезпечили аудіофіксацію засідання, на якому суддя Сергій Вовк легалізував невідкладний обшук, проведений ДБР.

Щоб з’ясувати, що саме сталося, варто звернути увагу на перебіг справи. Захисники Болоховця оскаржили ухвалу, якою суддя Вовк узаконив цей обшук.

У підсумку судді Апеляційної палати ВАКС встановили, що засідання у Вовка тривало лише 27 секунд. Очевидно, що за такий час неможливо виконати всі необхідні процесуальні дії. До того ж фіксацію засідання тоді також не забезпечили.

За таких обставин суд скасував рішення Вовка. Унаслідок цього докази, покладені в основу підозри Болоховцю, визнали недопустимими, а саму підозру довелося скасувати.

Ця ситуація залишає чимало запитань. Зокрема, у чому полягала невідкладність цього обшуку, якщо справу розслідували з 2023 року. Також незрозуміло, що завадило ДБР звернутися до слідчого судді ще до проведення обшуку.

Окремо постає питання, чи не заклав суддя Вовк свідомо таку проблему в цю справу.

На нашу думку, у діях Вовка можуть бути ознаки серйозних порушень. За таких обставин виникає питання, чи спроможний Кравченко звернутися до Вищої ради правосуддя зі скаргою на Вовка. Чи, поки “зручний” суддя ухвалює потрібні рішення, підстав для реагування немає?

У будь-якому разі ця історія стала показовим прикладом того, чим завершуються гучні заяви Генпрокурора Кравченка та ДБР.

Коротке засідання ВАКС і справа Юрія Болоховця

Апеляційна палата ВАКС скасувала підозру в незаконному збагаченні директору «Ліси України» Юрію Болоховцю. Причина виглядає доволі дивно: запис судового засідання щодо дозволу на обшук тривав 20–30 секунд. Цього виявилося замало, тож його не зарахували. Про це пише «Викривач».

Разом із цим фактично «обнулилися» і докази: телефони, переписки та історії про майно. Логіка така: якщо засідання було надто коротким, то й законність обшуку опиняється під питанням. А якщо обшук «ніби» незаконний, тоді й усе інше також викликає сумніви.

На думку автора, спочатку суд першої інстанції відмовив у скасуванні підозри, щоб не відкривати шлях для оскарження. А вже потім апеляція, яка теж перебуває в межах ВАКС, поставила в цій історії крапку.

Та найбільше привертає увагу інше. Коли йдеться про гучні справи, інформаційний простір зазвичай вибухає. Тут же — тиша. Немає ані гучних заяв, ані звичних розмов про «зраду». Навіть Ярослав Железняк, схоже, не поспішає з реакцією. Як так сталося?

Корупція в Україні: нові реалії та виклики

Вкрасти менше 9 мільйонів гривень за рік вже не вважається кримінальним злочином. У січні 2025 року NGL.media опублікувало розслідування про статки головного лісника країни, Юрія Болоховця, під заголовком: «Як гендиректор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець облаштував приватний хутір площею понад 80 га?» У листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за чотирма статтями, пов’язаними із захопленням землі та незаконним збагаченням. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які інвестує в нерухомість, зокрема у своєму рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Болоховця набула активів на 22,8 млн грн при офіційному доході 10,4 млн грн. У цій же справі згадується хутір в Івангороді, де побували і ми, і слідчі ДБР. Територія комплексу огороджена суцільним парканом, складається з 14 приватизованих земельних ділянок і захоплює частину комунального лісу, а також зону, що перебуває у користуванні ДП “Ліси України”, яке очолює Болоховець. 21 липня Болоховець отримав підозру у незаконному збагаченні та був затриманий. Однак через два місяці він вийшов із СІЗО під заставу 9,8 млн грн. Паралельно ДБР оприлюднило статистику про розслідування 587 кримінальних справ у сфері лісового господарства. У 2023–2025 роках до суду було передано 178 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. Директор ДБР Олексій Сухачов зазначив, що характер правопорушень свідчить про централізовану систему зловживань. Цю статистику підтверджує кумедний факт: заступник керівника ОП Віктор Микита заявив, що два ресторани McDonald’s на Закарпатті сплачують стільки ж податків, як і лісова галузь області. У 2024 році Закарпаття отримало 17 млн грн від вирубки лісу, а два «МакДональдзи» сплатили 16 млн грн. Це свідчить про масштаб корупції. Але найцікавіше сталося через 10 днів після вручення підозри Болоховцю: 31 липня 2025 року прокурор передав його справу до НАБУ, а судовий розгляд перемістився до ВАКС, куди адвокати подали скарги на незаконність підозри. Один із аргументів полягав у тому, що Болоховець набув майна на суму, що перевищила його доходи на 7 925 082 грн, але відповідно до змін у КК України, мінімальний поріг для кримінальної відповідальності становить 9 084 000 грн. Оскільки різниця між доходами та видатками Болоховця становить 7 925 082 грн, що не досягає 9 084 000 грн, його дії не містять ознак злочину. Перша спроба адвокатів визнати підозру незаконною провалилася: 17 лютого слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні скарги. Проте 10 березня апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу адвокатів Болоховця та скасувала підозру ДБР. Підставою для цього рішення став факт неповного аудіозапису судового засідання від 6 березня 2025 року, тривалість якого становила 22 секунди, що не відповідало повному обсягу рішення слідчого судді. Оскільки це вже було рішення апеляційної палати ВАКС, воно стало остаточним, і підозра Болоховця була скасована. Таким чином, у лісовій галузі корупції не виявлено, а збагачення до 9 млн грн не вважається злочином. Проте ВАКС не дав відповіді на питання, що робити, коли два «Макдональдси» сплачують стільки ж податків, як і лісники Закарпаття. Тривалість запису судового засідання виявилася важливішою. Цікаво, чи почне хтось аналізувати тривалість аудіозаписів інших справ після такого рішення ВАКС.

Скасування підозри керівнику ДП «Ліси України» через порушення

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) скасувала підозру в незаконному збагаченні, висунуту проти Юрія Болоховця, директора ДП «Ліси України». Причиною цього рішення стало відсутність аудіозапису засідання, на якому слідчий суддя дав дозвіл на обшук у його помешканні слідчими Державного бюро розслідувань (ДБР). Раніше адвокат Болоховця оголосив про скасування підозри, не вдаючись у деталі. Проте справжні причини стали відомі лише після публікації повного тексту судового рішення, яке з’явилося в реєстрі через три тижні після оголошення. Розслідування стосовно Юрія Болоховця розпочалося у 2023 році, коли детективи ДБР запідозрили його у отриманні неофіційних доходів, які він інвестував у нерухомість, зокрема в Києві та в рідному селі Івангород на Чернігівщині. 21 липня минулого року Болоховця затримали за підозрою в незаконному збагаченні (ст. 368-5 ККУ). Після двох місяців у слідчому ізоляторі він був звільнений під заставу в розмірі 9,8 млн грн. У лютому цього року адвокати Болоховця звернулися до ВАКС з клопотанням про скасування підозри через порушення норм Кримінального процесуального кодексу, але це клопотання було відхилене. Захист подав апеляцію до Апеляційної палати ВАКС, яка визнала скаргу обґрунтованою. Суд визнав недійсними докази, отримані під час обшуків, оскільки вони ґрунтувалися на ухвалі, оголошення якої не було зафіксовано аудіозаписом. Апеляційна палата скасувала повідомлення про підозру в незаконному збагаченні, і це рішення є остаточним та не підлягає оскарженню. Досудове розслідування триває, його проводять детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Юрій Болоховець продовжує виконувати обов’язки генерального директора ДП «Ліси України».

«Ліси України»: Збори, Рубки та Тендери. Роль Ю. Болоховця

Державне підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) під керівництвом Юрія Болоховця організовано як централізована структура, що контролює ресурси та персонал. Доходи формуються не лише від продажу деревини. Через ГО «СВЛУ» (код ЄДРПОУ 45177578) налагоджено систематичний збір коштів із співробітників під виглядом добровільних внесків. Філіям встановлюються обов’язкові суми як план, а контроль ведеться з головного офісу. Лояльність персоналу оцінюється за регулярністю платежів.У Карпатському офісі працівники лісової охорони щомісяця здають по 8000 гривень, у Поліському — по 6000 гривень у чітко встановлені терміни. У деяких регіонах загальні суми зборів сягають десятків мільйонів гривень. Лише в кількох областях разовий збір досягав близько 20 мільйонів гривень. Списки тих, хто відмовляється платити, складаються та передаються до центрального офісу, після чого застосовуються заходи кадрового та дисциплінарного тиску. Фактично службове становище напряму залежить від фінансової участі.Одночасно діє схема масових вирубок під приводом санітарних заходів. Проводяться так звані оздоровчі рубки, що дозволяють списувати великі обсяги деревини. За наявними даними, частина таких робіт виконується з порушенням екологічних норм. Деревина оформлюється як легальна та надходить у комерційний обіг через підконтрольні фірми.Основним інструментом контролю залишається електронна система обліку деревини. Дані про кількість та якість продукції вносяться вручну. У документації часто вказується занижена якість або обсяг порівняно з реально відвантажуваним. Різниця у вартості формує тіньові доходи. При цьому система не має сертифіката комплексного захисту інформації, що створює ризики для маніпуляцій. Заяви керівництва галузі про неможливість підробки даних не знімають питань про прозорість системи.Продаж деревини здійснюється через тендери із завищеними цінами. Державні організації закуповують ресурс за вартістю, вищою за ринкову, включаючи поставки для будівництва фортифікаційних об’єктів. Формально документація відповідає вимогам, але фактично бюджет зазнає переплат за деревину, раніше занижену в обліку.На тлі таких фінансових операцій підприємство витрачає значні суми на іміджеві ініціативи: 6 мільйонів гривень — на створення анімаційного мультфільму, 14 мільйонів — на консультаційні послуги. При цьому всередині системи продовжують діяти механізми регулярних зборів із співробітників.Лісова галузь являє собою закриту управлінську систему, де контроль над ресурсами, кадровими рішеннями та фінансовими потоками зосереджено в одних руках. Центральною фігурою в цій структурі залишається Юрій Болоховець. Профільне міністерство під керівництвом Олексія Соболєва відповідає за розробку державної політики у лісовій сфері. Масштаб описаних схем піднімає питання про ступінь інституційного контролю над підприємством, що управляє стратегічним ресурсом країни.