Державне бюро розслідувань у співпраці з Службою безпеки України затримало двох помічників народних депутатів від забороненої партії «Опозиційна платформа — За життя». Вони обманювали військовозобов’язаних, пропонуючи виїзд за кордон та підроблені документи за ціною від 25 до 30 тисяч доларів. Як повідомляє ДБР, затримані пропонували чоловікам різноманітні «послуги», включаючи виїзд за кордон поза контрольними пунктами, фіктивні висновки військово-лікарської комісії про непридатність до служби, довідки про інвалідність та підроблені паспорти на інше ім’я. Для створення ілюзії реальної підготовки до виїзду вони вимагали фотокартки та копії особистих документів. За даними СБУ, вартість їхніх «послуг» становила від 16 тисяч доларів США, тоді як ДБР зафіксувало, що затримані оцінювали свої послуги у 25–30 тисяч доларів. Крім того, вони пропонували фальшиві посвідчення добровольців однієї з територіальних громад, щоб створити видимість участі у бойових діях та уникнути претензій з боку територіальних центрів комплектування. Після отримання частини грошей, підозрювані продовжували імітувати оформлення документів, підтримуючи контакт з клієнтами, але згодом припиняли спілкування та відмовлялися повертати кошти. За даними СБУ, після отримання всієї суми шахраї блокували контакти своїх клієнтів і зникали. ДБР задокументувало заволодіння коштами щонайменше двох осіб на загальну суму понад 650 тисяч гривень. Слідчі не виключають, що кількість потерпілих може бути значно більшою, оскільки не всі жертви наважуються звертатися до правоохоронців через страх відповідальності за спробу ухилення від мобілізації. Правоохоронці задокументували злочини обох підозрюваних і затримали їх безпосередньо після отримання грошей від чергових клієнтів. Під час обшуків у затриманих були вилучені смартфони з доказами злочинної діяльності та гроші, отримані від потерпілих. На фото з обшуків видно валюту в доларах та євро, яку затримані зберігали разом з особистими речами. Комплексні заходи проводили співробітники СБУ у Києві та Київській області спільно з ДБР під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора. Протидія злочинам, пов’язаним із незаконним виїздом чоловіків призовного віку за кордон, є одним з пріоритетів роботи ДБР під час воєнного стану. Обом затриманим повідомлено про підозру за частинами 3 та 4 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство в значних розмірах. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 8 років з конфіскацією майна. До суду вже подали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин злочину, виявлення можливих спільників та притягнення всіх причетних до відповідальності. Слідчі також перевіряють, чи використовували затримані свій статус помічників народних депутатів для доступу до закритої інформації або службових можливостей.
Позначка: ГБР
Підозри щодо начальника Літинської колонії у привласненні премій
У Вінницькій області начальника Літинської виправної колонії №123 підозрюють у незаконному нарахуванні собі щомісячних премій у розмірі від 200% до 400% від окладу. За даними ДБР, він міг привласнювати бюджетні кошти протягом приблизно 2,5 років. Відповідно до відкритих реєстрів, керівником установи є Микола Кліщук. Слідство повідомляє, що у вересні 2023 року посадовець вже отримав першу підозру у справі про заволодіння майном та підроблення документів, але не повідомив про це Міністерство юстиції. Наразі розглядається питання щодо запобіжного заходу та його відсторонення від посади.
Ексочільник Держпродспоживслужби Волині визнав провину та сплатить 1,5 млн грн
У лютому 2026 року співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції затримали виконуючого обов’язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області. Чиновник отримав 2 тисячі доларів США від директора одного з підприємств за видачу експлуатаційного дозволу на виробничі потужності. Під час досудового розслідування слідчі ДБР зібрали достатньо переконливих доказів вини посадовця. Це стало підставою для його повного визнання провини, завершення розслідування та направлення обвинувального акта до суду в рамках угоди про визнання винуватості за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. У рамках цієї угоди, за участі прокурорів Офісу Генерального прокурора, обвинувачений зобов’язався перерахувати 1,5 мільйона гривень на підтримку Збройних Сил України. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.
Ситуація з керівництвом «Київзеленбуду»: повернення Бахмата
Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат, раніше затриманий у справі про ймовірні “відкати”, може повернутися до виконання своїх обов’язків після зміни запобіжного заходу. У комунальному об’єднанні ситуацію не коментують, але джерела повідомляють про зміну запобіжного заходу. Як стало відомо, журналіст звернувся до приймальні КО «Київзеленбуд» з проханням організувати коментар керівника підприємства або надати інформацію про його статус. У відповідь йому повідомили, що керівник відсутній, і порадили звертатися до прессекретаря. Прессекретарка підприємства також відмовилася коментувати ситуацію навколо керівництва. Журналісти намагалися зв’язатися з Юрієм Бахматом для отримання коментаря щодо його подальшої роботи в «Київзеленбуд», але відповіді не отримали. За інформацією джерел, Юрій Бахмат мав вийти на роботу 3 квітня, оскільки йому змінили запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний, що потенційно дозволяє повернення до виконання посадових обов’язків. Офіційного підтвердження його поновлення чи звільнення з посади наразі немає, але формально він залишається чинним генеральним директором КО «Київзеленбуд». Тимчасові обов’язки керівника підприємства виконує Ольга Манько, яка раніше керувала КП по утриманню зелених насаджень Подільського району. Вона вступила на цю посаду після затримання Юрія Бахмата, який очолював підприємство з 19 жовтня 2023 року. Питання фактичного управління підприємством залишається відкритим. У березні 2025 року правоохоронці заявили про викриття ймовірної злочинної організації в КО «Київзеленбуд», до якої входили керівник підприємства, його перший заступник та інші посадовці. Шістьом особам повідомили про підозру за участь у злочинній організації та одержання неправомірної вигоди. Посадовці налагодили схему отримання коштів від підрядників комунального об’єднання у вигляді “відкатів” у розмірі 15% від суми укладених договорів. Лише за лютий 2025 року задокументовано кілька випадків отримання неправомірної вигоди на загальну суму понад 3 млн гривень. У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки, вилучивши документацію, електронну техніку та частину грошових коштів, призначених для розподілу між учасниками схеми. Генерального директора, його першого заступника та ще одного посадовця затримали, а Печерський районний суд Києва обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Розмір застави для окремих фігурантів становив 51,4 млн гривень. Столичний міський голова заявляв про намір звільнити підозрюваних посадовців. Досудове розслідування проводить територіальне управління Державного бюро розслідувань у Києві за оперативного супроводу Нацполіції.
Декларація Дениса Маньковського: авто, готівка та криптовалюта
Директор територіального управління ДБР у Полтаві Денис Маньковський володіє кількома автомобілями, які задекларовані за заниженою вартістю, а також великими сумами готівки та понад тридцятьма видами криптовалюти. Маньковський зареєстрований у Харкові, але вказав фактичну адресу для кореспонденції в селі Петрівка Полтавської області. Тут розташовані житловий будинок площею 166,5 м² та ділянка 2065 м², які використовує вся сім’я на правах оренди та права користування. Власником цих об’єктів є Дмитро Ратійов. У Харківській області Маньковський має квартиру площею 74,1 м², придбану у 2009 році за 57 568 грн (йому належить 50 %), іншу квартиру площею 60,3 м² у спільній частковій власності з дружиною та іншими особами, дві ділянки у Циркунах (1500 м² і житловий будинок 281,5 м²), ділянку площею 1200 м² у Дергачах, гараж та невелику ділянку у Харкові. Серед автомобілів сім’ї є SsangYong Rexton (2011), який належить родичу ДБРівця з правом користування, Mazda CX-5 (2023) вартістю 513 тис. грн, що належить дружині Марії Вадимівні, та Nissan Rogue (2023) вартістю 363 тис. грн, на якому Денис має право користування. У декларації вказано вартість автомобілів на момент набуття права власності, хоча їхня поточна ринкова вартість значно вища. Найбільш помітним є розділ про криптовалюту. Денис Маньковський задекларував 34 різні криптоактиви на загальну суму понад 1,24 мільйона гривень. Серед них Avalanche, Chiliz, MultiverseX, Cardano, Gala, Arbitrum, AltLayer, Sei, Jupiter, Prometeus, FET та інші. Ці активи зберігаються на Ledger Nano X, Trust Wallet, Binance та ByBit. Дружина Марія Маньковська отримала 4,27 млн гривень від підприємницької діяльності, тоді як Денис Маньковський заробив 2,9 млн гривень зарплати від Територіального управління ДБР у Полтаві, плюс 1000 гривень соціальної виплати учаснику бойових дій. Грошові активи вражають обсягом готівки: у посадовця — 10 тис. євро, 134 тис. доларів і 100 тис. гривень, у дружини — 65 тис. доларів і 100 тис. гривень. На банківських рахунках найбільша сума — понад 2,29 млн гривень у “РадіБанку” на ім’я Марії Маньковської, а також кошти в “ПриватБанку”, “Полтава-Банку”, “Сенс Банку” та Revolut. Загалом задекларовані доходи сім’ї перевищують 7,19 мільйона гривень без урахування криптовалюти та готівки. З 2008 року Маньковський працював в управлінні СБУ в Харківській області, а з 2013 року займав керівні посади в підрозділі контррозвідки СБУ в Харківській області, зокрема був головою підрозділу. У жовтні 2020 року його призначили директором ТУ ДБР у Полтаві.
Подарунок на мільйон гривень для керівника ДБР у Полтаві
Олександр Глуховеря, керівник першого слідчого відділу управління ДБР у Полтаві, отримав подарунок вартістю 980 тисяч гривень. Хоча Глуховеря зареєстрований у Дніпрі, його фактичне місце проживання та адреса для кореспонденції знаходяться в Полтаві. У його родині є дружина Олександра Вікторівна, дочка Нана Олександрівна та сини Михайло і Дмитро Олександровичі. У розділі про нерухомість посадовець вказав квартиру площею 169,8 кв. м у Дніпрі, якою користується вся родина на правах зареєстрованого місця проживання (серед співвласників — мати Світлана Анатоліївна). З серпня 2024 року сім’я орендує квартиру площею 136,7 кв. м у Полтаві. У грудні 2024 року Глуховеря став співвласником (50%) квартири площею 47 кв. м у Дніпрі. Також у листопаді 2024 року він придбав дві земельні ділянки в селі Піщанка Дніпропетровської області: одна площею 2932 кв. м вартістю 882 тисячі гривень, а інша площею 1139 кв. м вартістю 343 тисячі гривень за останньою грошовою оцінкою. Посадовець володіє автомобілем Skoda Kodiaq (2019), купленим у січні 2020 року за 979 тисяч гривень, який зареєстрований на його ім’я. Toyota RAV4 (2023), придбана у жовтні 2024 року за 1,23 мільйона гривень, оформлена на дружину, але з правом користування для самого Глуховеря. Щодо доходів за 2024 рік, сам Глуховеря отримав зарплату в розмірі 1,6 мільйона гривень. Він також задекларував негрошовий подарунок від матері Світлани Анатоліївни на суму 979 тисяч гривень та дохід дружини від продажу рухомого майна на 590 тисяч гривень. Дружина Олександра отримала соціальні виплати, зимову підтримку та пакунок школяра на загальну суму близько 18 тисяч гривень. Що стосується грошових активів, Олександр Глуховеря має 75 тисяч доларів готівкою, а його дружина — 10 тисяч доларів. У розділі видатків та правочинів зазначено про дарування транспортного засобу у липні 2024 року та отримання нерухомого майна у спадщину у грудні 2024 року. Глуховеря є членом Національної асоціації адвокатів України (Полтавська обласна організація) та Полтавської обласної організації ФСТ «Динамо» України.
Нові підозри щодо ексдиректора парку «Білобережжя Святослава»
Співробітники Державного бюро розслідувань виявили нові факти протиправної діяльності колишнього керівника Національного природного парку «Білобережжя Святослава», розташованого в Миколаївській області, і повідомили йому про додаткові підозри. Раніше ДБР вже викрило посадовця у схемі «відкатів» з премій його підлеглих. Починаючи з 2022 року, директор разом із заступником та головним бухгалтером щомісяця вимагали від співробітників частину нарахованих премій. За два роки вони незаконно отримали близько 3 мільйонів гривень. Обвинувальні акти вже направлено до суду. У процесі подальшого розслідування слідчі виявили нові епізоди. Зокрема, керівник організував фіктивне працевлаштування чоловіків, які намагалися отримати бронь від мобілізації. Троє «співробітників» формально числилися у штаті, але фактично не виконували жодних обов’язків. Крім того, посадова особа застосовувала ще одну схему — оформила на роботу знайомого, який не потребував бронювання, але регулярно передавав частину зарплати керівнику. Протягом більше року йому безпідставно виплатили майже півмільйона гривень. Наразі фігурант звільнений з посади. Йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, санкції статей яких передбачають до 8 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває, а процесуальне керівництво здійснює Миколаївська обласна прокуратура.
Незаконні премії: керівник колонії у Вінниці нарахував 400 тисяч
У Вінницькій області керівнику однієї з виправних колоній пред’явили підозру у розтраті бюджетних коштів. Про це повідомила Вінницька обласна прокуратура. За даними слідства, посадовець, зловживаючи своїм службовим становищем, самостійно нараховував собі премії, ігноруючи пряму заборону Міністерства юстиції України на преміювання певних категорій працівників пенітенціарних установ. Цей процес тривав з вересня 2023 року до червня 2025 року. За цей час він нарахував собі премій на суму близько 400 тисяч гривень і фактично їх отримав. Внаслідок цих дій державному бюджету завдано збитків на цю ж суму. Посадовцю висувають обвинувачення за відповідними статтями. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а також відсторонив від посади. У разі доведення вини посадовцю загрожує до 8 років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Незаконні премії: керівник колонії у Вінниці нарахував 400 тисяч
У Вінницькій області керівнику однієї з виправних колоній пред’явили підозру у розтраті бюджетних коштів. Про це повідомила Вінницька обласна прокуратура. За даними слідства, посадовець зловживав своїм службовим становищем, самостійно нараховуючи собі премії, незважаючи на пряму заборону Міністерства юстиції України щодо преміювання певних категорій працівників пенітенціарних установ. Цей період тривав з вересня 2023 року до червня 2025 року. За цей час він нарахував собі премій на суму близько 400 тисяч гривень і фактично їх отримав. Внаслідок цих дій державному бюджету завдано збитків на цю ж суму. Посадовцю висувають обвинувачення за відповідними статтями. Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а також відсторонив його від посади. У разі доведення вини посадовцю загрожує до 8 років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
ДБР розслідує вимагання грошей у ветерана за демобілізацію
Державне бюро розслідувань завершило розслідування стосовно посадовиці Центру пробації, яка вимагала кошти у пораненого військового за можливість демобілізації. Досудове розслідування стосувалося керівника одного з районних відділів державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області. Ця посадовиця вимагала гроші у військового, який після тривалої служби на передовій та кількох поранень зіткнувся з бюрократичними труднощами, які заважали йому звільнитися. Коли він звернувся до неї з проханням про допомогу, вона заявила, що без фінансової винагороди допомога не буде надана, вимагаючи за свої послуги 21,5 тисячі доларів.