Приватизація службового житла поліцейськими у Миколаєві

Як повідомляє видання, у Миколаєві виявлено факти приватизації службових квартир правоохоронцями, які вже володіли власною нерухомістю. Зокрема, заступник начальника відділу протидії корупції Департаменту внутрішньої безпеки ГУНП Євгеній Палій оформив у власність службове помешкання у поточному році, попри те, що його дружина придбала іншу квартиру в місті ще у 2023 році. Аналогічна ситуація склалася з начальником відділу патрульної поліції Максимом Лебедєвим: він приватизував службове житло у 2025 році, хоча роком раніше його дружина стала власницею нерухомості вартістю понад 2,5 млн грн.

Контекст та передісторія

Питання розподілу та приватизації службового житла в органах Національної поліції України неодноразово ставало предметом суспільного обговорення. Раніше громадськість та антикорупційні органи звертали увагу на прозорість процедур надання помешкань особам, які вже мають забезпеченість житлом.

Експертна оцінка та наслідки

Подібні випадки створюють значні репутаційні ризики для правоохоронної системи та підривають довіру суспільства до інституту внутрішньої безпеки. Практичне значення цієї ситуації полягає у необхідності посилення контролю за майновим станом родин поліцейських під час розподілу державних ресурсів. У довгостроковій перспективі це може призвести до перегляду внутрішніх нормативних актів щодо умов приватизації, а також до проведення додаткових перевірок відповідними підрозділами для запобігання конфлікту інтересів.

Суддівська приватизація у Миколаєві: службове житло як приватний актив

Контекст та передісторія

Питання розподілу та приватизації службового житла серед представників судової гілки влади тривалий час залишається предметом суспільної дискусії. Аналіз майнових декларацій посадовців регулярно виявляє випадки, коли особи, що мають значні фінансові заощадження, отримують та згодом приватизують державні квадратні метри.

Як повідомляє джерело, у Миколаєві зафіксовано низку випадків, коли судді та працівники апарату судів оформлювали службове житло у приватну власність, попри наявність значних статків.

Зокрема, голова Центрального районного суду Миколаєва Галина Подзігун приватизувала службову квартиру разом із молодшою дочкою. За наявними даними, родина судді ймовірно мешкає у власному котеджі, а загальний обсяг готівкових заощаджень родини становить 213 тисяч доларів. При цьому дочки судді вже володіють власною нерухомістю, а одна з них демонструє у соціальних мережах спосіб життя з використанням елітних автомобілів.

Інша представниця того ж Центрального райсуду, суддя Світлана Скрипченко, у 2025 році оформила у власність квартиру площею 98 кв. м. Це житло вона використовувала як службове з 2016 року. Оформлення відбулося попри те, що дохід судді за 2025 рік склав 1,5 млн грн, а заощадження — 15 тисяч доларів.

Схожа ситуація склалася і в Заводському районному суді. Керівниця апарату Наталя Ніколаєва отримала службову квартиру у 2023 році, а вже через два роки приватизувала її та продала за 680 тис. грн.

Експертна оцінка та наслідки

Практика приватизації службового житла особами, які мають високий рівень доходів, створює значні репутаційні ризики для судової системи. З точки зору ринку, це свідчить про неефективне використання державного житлового фонду, який мав би забезпечувати потреби соціально незахищених верств населення або залучення нових фахівців. Довгостроковими наслідками таких дій є зниження рівня довіри громадян до інституцій та посилення запиту на жорсткий контроль за майновим станом суддів при розподілі соціальних пільг.

Перерозподіл портів: загроза для Одеси під час обстрілів

Одесу щодня атакують, але замість забезпечення безпеки міста та перенаправлення вантажів у вільні порти, влада займається перерозподілом майна. Стратегічні термінали залишаються порожніми, а державні порти готують до ліквідації, замінюючи їх на приватні форми власності. Одесу знову обстріляли, вибухи лунають у порту та навколо нього. Місто під ударами щоночі протягом усього тижня. Влада могла б тимчасово зупинити завантаження суден у центрі міста, але цього не робить. Вантажі можна перенаправити до порту Чорноморськ або Південний, де є вільні потужності. Податки залишаються в області, а причали та глибини аналогічні. Однак влада ігнорує цю можливість. Перший концесійний фронт у порту Чорноморськ поки не дає новин. Термінали порожні, а чиновники займаються «конкурентним діалогом». Учасників або кількість пропозицій не розголошують. Заступниця міністра Олена Шкрум нагадує персонажів казки про Буратіно, які обманюють інвесторів. Міністр Олексій Кулеба підписав наказ №669, що є спробою привласнити державне майно. Причали №7–9 можуть бути передані наближеним до влади. Питання, чому не перевести вантажі з Одеси до Чорноморська, залишається відкритим. Державний порт в Одесі не працює самостійно, а робота перепродана фірмам-одноденкам. Закон №4196-IX від 12 грудня 2025 року передбачає ліквідацію державних портів. Вони стануть товариствами з обмеженою відповідальністю або акціонерними товариствами. Це дозволить уникнути відповідальності за знищення майна. Відкривається новий «портовий фронт», де переоформлення кадрів принесе прибуток. Закон містить понад 110 згадок про «узуфрукт», але не вирішує проблеми крадіжок. НАБУ та САП звітують про мільйонні справи в портах. Падіння вантажопотоків триває. У першому кварталі 2026 року порти обробили 21 млн тонн вантажів, що менше, ніж у попередні роки. Адміністрація морських портів України списує це на війну. Міністерство бачить вихід у корпоратизації, але це не вирішує проблеми. Пропонується визнати провал реформи портової галузі, надлишок потужностей та вирішити, які порти залишити. Порти в центрах міст не потрібні для вантажів. Потрібно зайнятися реальною логістикою та зупинити кримінальні справи.

Підозра директору Департаменту комунальної власності Києва

Солом’янська окружна прокуратура Києва повідомила директору Департаменту комунальної власності міста Києва про підозру у службовій недбалості, що призвела до приватизації комунального приміщення вартістю близько 7,4 млн гривень. Департамент очолює Андрій Гудзь. За інформацією Київської міської прокуратури, досудове розслідування виявило, що приміщення, розташовані на вул. Пост-Волинська в Солом’янському районі, з 2011 року перебували на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація» та тривалий час передавалися в оренду. Орендар зобов’язаний був здійснювати поточний ремонт за власний рахунок, без права на компенсацію або зарахування таких робіт як поліпшення. В результаті підробки ряду документів, орендар приватизував приміщення без законних підстав. Це призвело до недоотримання містом майже 1,4 млн гривень за оренду. Дії посадовця, який не забезпечив контроль за збереженням та використанням орендованого комунального майна, а також не проконтролював вартість ремонту, що дозволило орендарю приватизувати приміщення, кваліфіковані як неналежне виконання службових обов’язків (ч.2 ст. 367 КК України).