Перерозподіл портів: загроза для Одеси під час обстрілів

Одесу щодня атакують, але замість забезпечення безпеки міста та перенаправлення вантажів у вільні порти, влада займається перерозподілом майна. Стратегічні термінали залишаються порожніми, а державні порти готують до ліквідації, замінюючи їх на приватні форми власності. Одесу знову обстріляли, вибухи лунають у порту та навколо нього. Місто під ударами щоночі протягом усього тижня. Влада могла б тимчасово зупинити завантаження суден у центрі міста, але цього не робить. Вантажі можна перенаправити до порту Чорноморськ або Південний, де є вільні потужності. Податки залишаються в області, а причали та глибини аналогічні. Однак влада ігнорує цю можливість. Перший концесійний фронт у порту Чорноморськ поки не дає новин. Термінали порожні, а чиновники займаються «конкурентним діалогом». Учасників або кількість пропозицій не розголошують. Заступниця міністра Олена Шкрум нагадує персонажів казки про Буратіно, які обманюють інвесторів. Міністр Олексій Кулеба підписав наказ №669, що є спробою привласнити державне майно. Причали №7–9 можуть бути передані наближеним до влади. Питання, чому не перевести вантажі з Одеси до Чорноморська, залишається відкритим. Державний порт в Одесі не працює самостійно, а робота перепродана фірмам-одноденкам. Закон №4196-IX від 12 грудня 2025 року передбачає ліквідацію державних портів. Вони стануть товариствами з обмеженою відповідальністю або акціонерними товариствами. Це дозволить уникнути відповідальності за знищення майна. Відкривається новий «портовий фронт», де переоформлення кадрів принесе прибуток. Закон містить понад 110 згадок про «узуфрукт», але не вирішує проблеми крадіжок. НАБУ та САП звітують про мільйонні справи в портах. Падіння вантажопотоків триває. У першому кварталі 2026 року порти обробили 21 млн тонн вантажів, що менше, ніж у попередні роки. Адміністрація морських портів України списує це на війну. Міністерство бачить вихід у корпоратизації, але це не вирішує проблеми. Пропонується визнати провал реформи портової галузі, надлишок потужностей та вирішити, які порти залишити. Порти в центрах міст не потрібні для вантажів. Потрібно зайнятися реальною логістикою та зупинити кримінальні справи.

Скандал з дизельним паливом у порту Південний: нові деталі

У порту Південний розгортається нова історія, пов’язана з закупівлею дизельного пального. Якщо проаналізувати всі цифри, це виглядає не як випадкова помилка, а як свідома схема. Як зазначає журналістка Ірина Гриб, ключовими особами є директор порту Артем Литвинов та його заступник із закупівель Владислав Бойко. Вони працюють разом з 2016 року, починаючи з Донецької ОДА, де були залучені до департаменту розвитку базових галузей промисловості. За словами джерел, їхній попередній досвід супроводжувався історіями про сумнівні закупівлі, ремонти, автозапчастини та фіктивні постачання, частина з яких вже привернула увагу правоохоронців. Тепер мова йде про закупівлю пального. Після призначення Литвинова в порту розпочинається тендер на закупівлю дизеля (тендер від 23.03.2026), в якому беруть участь чотири компанії. Проте договір із другим учасником — ТОВ «КВОРУМ-НАФТА» — не підписується. Формальної причини для цього немає, але фактична причина пов’язана з ціною. Пропозиція компанії становила 84 291,67 грн за тонну без ПДВ, що приблизно дорівнює 85–86 грн за літр із ПДВ. Важливо зазначити, що йдеться про оптову партію — близько 150 тонн (≈180 000 літрів), для яких ціна завжди нижча за роздрібну. Більше того, за даними з Миколаївської області, та ж «КВОРУМ-НАФТА» пропонує дизель за 85,48 грн/л із ПДВ. Здавалося б, це вигідна угода для державного підприємства. Але замість підписання договору процедура зупиняється, і запускається нова закупівля — вже від 03.04.2026. І тут починається найцікавіше. Ціна в новому тендері зростає до 94–95 грн за літр, що означає різницю приблизно 10 грн на кожному літрі. На обсязі в 50 тонн це становить близько 600 000 грн різниці. А якщо врахувати більші партії, суми зростають до мільйонів. За інформацією джерел, пальне могло бути закуплене у «потрібного» постачальника за ціною нижче 85 грн/л, після чого його планують завезти в порт за завищеною вартістю. Саме тому попередню процедуру, яка пропонувала ринкову ціну, довелося скасувати. Схема виглядає доволі просто: ринкову пропозицію відсікають → запускають новий тендер → підвищують ціну → залучають «свого» постачальника. Це вже не випадковість, а історія про ручне управління закупівлями. За словами джерел, правоохоронні органи вже зацікавлені в цих процедурах, і якщо документи почнуть перевіряти, відповідати доведеться не лише в кабінетах. І це лише один епізод з серії. Далі буде.

Кризова ситуація в порту Південний через зрив тендеру на електроенергію

У державному порту Південний виникла ситуація, що може призвести до фінансових втрат і зупинки роботи підприємства. Причиною цього став зрив закупівлі електроенергії після призначення нового керівника. Як зазначає журналістка Ірина Гриб, 20 березня віцепрем’єр Олексій Кулеба призначив директором порту Артема Литвинова, який має зв’язки з його бек-офісом. Вже через кілька днів після призначення рішення нового керівника почали впливати на критичні процеси підприємства. На момент приходу Литвинова в порту були оголошені дві процедури закупівлі електроенергії — через систему Prozorro та Prozorro Market, на загальну суму понад 200 млн грн. Після ознайомлення з документацією директор, за словами джерел, дав вказівку скасувати тендер у Prozorro, офіційно нібито для перегляду умов, але фактично процедура була знищена. Залишилася закупівля через Prozorro Market, де вже були зареєстровані постачальники, але і вона зірвалася. 25 березня 2026 року підприємству довелося оголосити новий тендер фактично з нуля. За словами джерел, ситуація може повторюватися, поки в торгах не з’явиться потрібний постачальник. Проблема в тому, що порт не може чекати нескінченно. Без укладеного контракту підприємство ризикує залишитися без електроенергії і перейти на генератори та дизель, при цьому запасів пального недостатньо, а його вартість у рази перевищує ціну електроенергії за контрактом. Такий сценарій призведе до різкого зростання витрат, падіння ефективності та ризику часткового простою одного з ключових державних портів країни. За інформацією джерел, ситуація вже під наглядом правоохоронних органів. Якщо закупівлі й надалі блокуватимуться, це може призвести до окремого кримінального провадження. Порт з оборотом у мільярди гривень опинився заручником управлінських рішень, які ставлять під загрозу його базове функціонування.

Кризова ситуація в порту «Південний» через зрив тендеру на електроенергію

У державному порту «Південний» виникає ситуація, яка може призвести не лише до фінансових втрат, а й до зупинки роботи підприємства. Причиною цього є зрив закупівлі електроенергії після призначення нового керівника. Як повідомляє журналістка Ірина Гриб, 20 березня віцепрем’єр Олексій Кулеба призначив директором порту Артема Литвинова, який має зв’язки з його так званим «бек-офісом». Вже через кілька днів після призначення рішення нового керівника почали впливати на критичні процеси підприємства. На момент приходу Литвинова в порту були оголошені дві процедури закупівлі електроенергії — через систему Prozorro та через Prozorro Market, загальна вартість контракту перевищувала 200 млн грн. Після ознайомлення з документацією, директор, за словами джерел, дав вказівку скасувати тендер у Prozorro, офіційно нібито для перегляду умов, але фактично процедура була знищена. Залишилася закупівля через Prozorro Market, де вже були зареєстровані постачальники, але і вона зірвалася. 25 березня 2026 року підприємству довелося оголосити новий тендер фактично з нуля. За словами джерел, ситуація може повторюватися доти, поки в торгах не з’явиться «потрібний» постачальник. Проблема в тому, що порт не може чекати нескінченно. Без укладеного контракту підприємство ризикує залишитися без електроенергії та перейти на генератори та дизель, при цьому запасів пального недостатньо, а його вартість значно перевищує ціну електроенергії за контрактом. Такий сценарій призведе до різкого зростання витрат, падіння ефективності та ризику часткового простою одного з ключових державних портів країни. За інформацією джерел, ситуація вже перебуває під контролем правоохоронних органів. Якщо закупівлі й надалі блокуватимуться, це може призвести до окремого кримінального провадження. Порт з оборотом у мільярди гривень опинився заручником управлінських рішень, які ставлять під загрозу його базове функціонування.

Контроль над портами Великої Одеси: схеми та виклики

Ситуація навколо 100 млн грн з порту «Південний» є частиною більшої схеми, що стосується перерозподілу фінансових потоків і контролю над ключовими портовими активами Великої Одеси. Як зазначає журналістка Ірина Гриб, основна увага зосереджена на причалах та терміналах — найцінніших елементах портової інфраструктури. За інформацією обізнаних джерел, паралельно з продажем посад у системі державних портів розробляється схема передачі стратегічних активів у «потрібні руки» через механізм концесії. У цій історії ключові ролі відіграють віцепрем’єр Олексій Кулеба, який виступає політичним куратором процесу, Андрій Кашуба — управлінець від міністерства та керівник конкурсних процедур, а також Тарас Бойчук, який супроводжує реалізацію схеми на етапі розробки техніко-економічного обґрунтування та підготовки активів. Саме через цю конфігурацію просувається передача двох найбільших терміналів Чорноморського порту. Формально це виглядає як концесія, але фактично є спробою забезпечити перемогу заздалегідь визначеного учасника. У 2024 році активно розробляється техніко-економічне обґрунтування, а в 2025 році планується зміна керівництва державних портів і Адміністрації морських портів України. Це робиться для очищення управлінської вертикалі та підготовки системи до потрібних рішень. Далі формується фінансовий ресурс для забезпечення перемоги «потрібної» компанії. За наявною інформацією, 100 млн грн планується вивести з порту «Південний», ще близько 200 млн грн — сформувати через АМПУ, що в результаті акумулює приблизно 300 млн грн. Ці кошти оформлюються як допомога через Українське Дунайське пароплавство. Подальша логіка виглядає так: частину коштів планується завести як інвестиції від майбутнього переможця конкурсу, інша частина просто зникає з фінансового обігу. Окремий нюанс — сам конкурс. Його планують провести в онлайн-форматі без повноцінної процедури через систему Prozorro, що суттєво знижує рівень прозорості та контролю, незважаючи на те, що йдеться про стратегічний державний актив. Особливо показовою є ситуація з контейнерним терміналом Чорноморського порту, потенціал якого оцінюється до 1 млрд доларів надходжень до бюджетів різних рівнів. Водночас у проєктних умовах фігурує сума близько 20 млн грн на рік — менше, ніж обсяг доходу від однієї великої перевалки. На цьому фоні система починає давати збої. За інформацією джерел, директор Чорноморського порту В’ячеслав Безрук відмовляється брати участь у реалізації цієї схеми і не має наміру залишати посаду. В результаті В’ячеслав Волошин не може зайти на позицію, під яку вибудовувалася вся управлінська конфігурація. Додатковий тиск створюють групи, які вже заплатили за кадрові рішення та очікують виконання домовленостей. Паралельно триває пошук юридичних механізмів для проведення перерахування коштів на Українське Дунайське пароплавство. Ключовий момент — за цією історією вже спостерігають правоохоронні органи. Якщо ланцюг почнуть розкручувати, це може перерости в історію про боротьбу за контроль над усією портовою системою країни.