Вищий антикорупційний суд відмовив у клопотанні про скасування підозри Міндічу, який не з’явився на засідання, посилаючись на загрозу обстрілів в Україні. Захист просив дозволити участь підозрюваного в засіданні в онлайн-форматі, аргументуючи його відсутність постійними обстрілами та ризиками для безпеки. Суд не задовольнив це прохання, підкресливши, що Міндіч оголошений у розшук, і немає жодних обставин, які б унеможливлювали його присутність у суді. Крім того, не вдалося адекватно підтвердити його особу під час онлайн-з’єднання.
Позначка: подозрение
Недбалість посадовців КМДА: незаконна приватизація в Солом’янському районі
Солом’янська окружна прокуратура Києва висунула підозру керівнику Департаменту комунальної власності столиці у зв’язку з його службовою недбалістю. Це вже не перший випадок серед ряду підозр, що стосуються посадовців КМДА, які не забезпечили належний контроль за комунальним майном. Внаслідок бездіяльності цього посадовця, орендар незаконно приватизував приміщення на вулиці Пост-Волинській у Солом’янському районі, вартість якого становить приблизно 7,4 млн гривень. Через цю схему місто втратило близько 1,4 млн гривень орендних платежів. Солом’янська окружна прокуратура надала деталі кримінального провадження. Приміщення з 2011 року були на балансі КП “Київжитлоспецексплуатація” і тривалий час використовувалися в оренді. Згідно з умовами договору, орендар зобов’язувався проводити поточний ремонт за власний рахунок, без права на компенсацію або зарахування таких робіт як невід’ємних поліпшень об’єкта. Використовуючи підроблені документи, орендар здійснив приватизацію приміщення, не маючи на це жодних законних підстав. Ця ситуація стала можливою через те, що директор Департаменту не забезпечив належний контроль за збереженням та цільовим використанням комунальної нерухомості. Бездіяльність посадовця дозволила орендарю незаконно заволодіти майном, яке належало міській громаді. Крім того, слідчі з’ясували, що чиновник не перевірив реальну вартість ремонту, виконаного в приміщеннях. Це дало можливість орендарю фальсифікувати документи та обґрунтувати свої неправомірні претензії на нерухомість нібито витраченими коштами. Таким чином, дві суттєві прогалини в контролі – відсутність нагляду за використанням майна та перевірки вартості ремонту – були використані для вчинення злочину. Дії директора Департаменту комунальної власності кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України – неналежне виконання службовцем своїх обов’язків, що призвело до тяжких наслідків. Ця кваліфікація передбачає суворіше покарання, ніж базова, через значні майнові втрати для міської громади внаслідок бездіяльності посадовця. Місто втратило не лише право власності на нерухомість вартістю близько 7,4 млн гривень, але й понад 1,4 млн гривень недоотриманих орендних платежів. Досудове розслідування проводить слідчий відділ Солом’янського УП ГУНП у місті Києві за оперативного супроводу Головного управління СБУ у Києві та Київській області. Слідчі з’ясовують усі деталі справи та коло причетних осіб. Згідно зі ст. 62 Конституції України, кожна особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в законному порядку та не підтверджено вироком суду.
Підозра директору Департаменту комунальної власності Києва
Солом’янська окружна прокуратура Києва повідомила директору Департаменту комунальної власності міста Києва про підозру у службовій недбалості, що призвела до приватизації комунального приміщення вартістю близько 7,4 млн гривень. Департамент очолює Андрій Гудзь. За інформацією Київської міської прокуратури, досудове розслідування виявило, що приміщення, розташовані на вул. Пост-Волинська в Солом’янському районі, з 2011 року перебували на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація» та тривалий час передавалися в оренду. Орендар зобов’язаний був здійснювати поточний ремонт за власний рахунок, без права на компенсацію або зарахування таких робіт як поліпшення. В результаті підробки ряду документів, орендар приватизував приміщення без законних підстав. Це призвело до недоотримання містом майже 1,4 млн гривень за оренду. Дії посадовця, який не забезпечив контроль за збереженням та використанням орендованого комунального майна, а також не проконтролював вартість ремонту, що дозволило орендарю приватизувати приміщення, кваліфіковані як неналежне виконання службових обов’язків (ч.2 ст. 367 КК України).
Підозра чиновникам «Укрзалізниці» за розтрату 4,4 млн грн
Двом посадовцям «Укрзалізниці» у Києві оголосили підозру у розтраті 4,4 млн грн, пов’язаній із закупівлею обладнання для локомотивів. У 2023 році ці чиновники уклали угоду з приватним товариством на постачання необхідного обладнання для залізничних локомотивів. Проте закупівлю було здійснено за значно завищеною вартістю. Згідно з даними слідства, сума завданих збитків перевищує 4,4 млн гривень.
Затримання митника у Львівській області за корупційні дії
У Львівській області правоохоронці затримали інспектора митного поста «Краковець» Львівської митниці. В ході розслідування з’ясувалося, що він організував схему для незаконного заробітку на вивезенні валюти за межі країни. Слідство встановило, що за певну плату цей інспектор забезпечував безперешкодний виїзд до Польщі без необхідності декларувати готівку та проходити митні процедури. Тариф за перевезення суми до 50 тисяч доларів становив 500 доларів, а за більшу суму — 1 тисячу доларів. За даними слідства, з лютого до початку квітня інспектор тричі пропустив через кордон 180 тисяч доларів без декларування, отримавши за це 2,5 тисячі доларів хабаря. Ця сума дорівнює майже 8 мільйонам гривень, які були вивезені з країни. Інспектора затримали відповідно до статті 208 КПК України під час отримання останнього траншу в розмірі 1 тисяча доларів США. Під процесуальним керівництвом Львівської обласної прокуратури йому було повідомлено про підозру за частиною 3 статті 368 КК України.
Нові підозри щодо ексдиректора парку «Білобережжя Святослава»
Співробітники Державного бюро розслідувань виявили нові факти протиправної діяльності колишнього керівника Національного природного парку «Білобережжя Святослава», розташованого в Миколаївській області, і повідомили йому про додаткові підозри. Раніше ДБР вже викрило посадовця у схемі «відкатів» з премій його підлеглих. Починаючи з 2022 року, директор разом із заступником та головним бухгалтером щомісяця вимагали від співробітників частину нарахованих премій. За два роки вони незаконно отримали близько 3 мільйонів гривень. Обвинувальні акти вже направлено до суду. У процесі подальшого розслідування слідчі виявили нові епізоди. Зокрема, керівник організував фіктивне працевлаштування чоловіків, які намагалися отримати бронь від мобілізації. Троє «співробітників» формально числилися у штаті, але фактично не виконували жодних обов’язків. Крім того, посадова особа застосовувала ще одну схему — оформила на роботу знайомого, який не потребував бронювання, але регулярно передавав частину зарплати керівнику. Протягом більше року йому безпідставно виплатили майже півмільйона гривень. Наразі фігурант звільнений з посади. Йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, санкції статей яких передбачають до 8 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває, а процесуальне керівництво здійснює Миколаївська обласна прокуратура.
Скандал з декларацією депутата Арсенія Богара: золото та готівка
Депутата Берегівської районної ради Закарпатської області підозрюють у поданні неправдивої декларації та легалізації злочинних доходів. Мова йде про Арсенія Богара, представника партії “Слуга народу”. За даними слідства, під час подачі декларації за 2022 рік посадовець навмисно приховав активи та доходи, що перевищують 8,3 млн грн. Зокрема, він не вказав автомобіль Ford Mustang, який є спільною власністю з дружиною, значний дохід, а також угоди з купівлі-продажу елітного Mercedes-Benz S-Class. Прокуратура повідомила, що “елітний автомобіль був придбаний у жовтні 2022 року за 3,75 млн грн, незважаючи на те, що за понад 20 років бізнесу його офіційні доходи склали менше ніж 227 тис. грн. Невдовзі автомобіль перепродали, а отримані кошти витратили на особисті потреби. Ці фінансові операції та дохід не були відображені в декларації”. У декларації за 2024 рік Арсеній Богар вказав лише автомобіль ВАЗ 2008 року. Дії підозрюваного кваліфікуються як свідоме внесення недостовірних даних до декларації та відмивання майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України). Арсенію Богару 41 рік, він одружений і виховує 11 дітей. Депутат походить із села Підвиноградів, де компактно проживає ромська громада. Це село відоме розкішними садибами заможних ромів, включаючи помешкання Богара. Разом із братом Давидом Арсеній Богар є співвласником ТОВ “Севлюш Універ”, яка була заснована у 2019 році зі статутним капіталом 318 тис. грн та займається орендою нерухомості та продажем автозапчастин. Брати також керують “Фондом ромів Виноградівщини”. З 2016 року Арсеній Богар обіймав посаду радника голови Виноградівської РДА з питань ромської інтеграції. На місцевих виборах 2020 року його обрали депутатом Берегівської райради від “Слуги народу”. У декларації за 2024 рік Арсеній Богар вказав, що не має нерухомості та подорожує на ВАЗ 2008 року. Він задекларував 180 тис. доларів, 45 тис. євро та 1,3 млн грн готівкою. Дружина Оксана Богар має 4 земельні ділянки, будинок і квартиру, а також вказала наявність золотих ювелірних виробів вартістю 4,5 млн грн.
Депутат сільради підозрюється у приховуванні активів на 46 млн грн
Депутата сільської ради на Житомирщині підозрюють у приховуванні 46 мільйонів гривень у своїй декларації. За даними слідства, посадовець не вказав активи, доходи та зобов’язання на суму, що перевищує 46 мільйонів гривень, у деклараціях за 2022–2024 роки. Серед незадекларованого є корпоративні права вартістю 5,7 мільйона гривень, доходи невідомого походження на майже 5,8 мільйона гривень, кошти від продажу майна, фінансові зобов’язання, що перевищують 19 мільйонів гривень, а також земельна ділянка та квартира, вартість яких перевищує 850 тисяч гривень.
Схема розкрадання на ремонті зоопарку в Одесі
В Одесі викрили розкрадання понад 2,5 млн грн під час ремонту зоопарку. Поліція повідомила, що підозру отримали директор підрядної фірми та інженер технічного нагляду. Комунальна установа «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» уклала угоду з приватною компанією на капітальний ремонт системи опалення, включаючи заміну котельного обладнання, на суму понад 4,7 млн грн. Директор підрядної компанії вніс неправдиві дані до офіційних документів, завищивши вартість робіт, обсяги та перелік використаних матеріалів. Інженер технічного нагляду беззастережно погодив акти виконаних робіт. Внаслідок цього підряднику безпідставно перерахували з місцевого бюджету майже 2,5 млн грн більше, що підтвердила експертиза.
Суддя Тарасевич підозрюється у шахрайстві з науковим ступенем
Петру Тарасевичу, судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, висунули підозру у скоєнні шахрайства в особливо великих розмірах. Цей суддя протягом кількох років отримував додаткові виплати за так званий «науковий ступінь». Коли ця інформація стала відома, він повернув кошти до бюджету, але це не врятувало його від підозри. За даними ДБР, з 2017 по 2025 рік він отримав понад 642 тис. грн доплат за ступінь доктора філософії, який не відповідає вимогам українського законодавства. Йдеться про диплом МАУП, який не є документом державного зразка, а Міністерство освіти і науки не ухвалювало рішення про присвоєння наукового ступеня. Суддя усвідомлював, що не має законних підстав для отримання доплат, але свідомо подав відповідну заяву. В результаті йому була встановлена щомісячна надбавка в розмірі 15% до його вже значної заробітної плати. У жовтні минулого року, під час конкурсу до апеляційного суду, Громадська рада доброчесності зазначала, що цей диплом не є підставою для доплат. Тоді Тарасевич намагався «вирішити питання»: повернув гроші та надав підтвердження платежів до ВККС. Проте його зняли з конкурсу, і тепер його справою займаються правоохоронні органи. Подібні випадки з доплатами не є поодинокими. Наприклад, член ВККС Володимир Луганський також отримував виплати за диплом МАУП. Його справа вже розглядається в суді, але ВККС вже два роки не може ухвалити рішення про його звільнення. Звіт робочої групи залишається без розгляду з січня 2025 року, тому Луганський продовжує виконувати свої обов’язки. Такі «наукові ступені» давно стали схемою для збільшення суддівських виплат, незважаючи на сумніви щодо їхньої легітимності. Поки не буде створено чіткий механізм перевірки та припинення таких доплат, державний бюджет продовжуватиме фінансувати ці схеми, що обернеться сотнями мільйонів.