Суд у Києві виправдав Підберезного у справі про хабар

Шевченківський районний суд Києва виправдав суддю Центрального районного суду міста Дніпра Геннадія Підберезного у справі про надання неправомірної вигоди. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 квітня.

21 вересня 2017 року Підберезного, який тоді очолював Кіровський суд Дніпра, та колишню суддю цього ж суду Наталію Овчаренко затримали в кабінеті голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. На столі лежали 50 тисяч доларів. За версією слідства, за ці кошти прокуратура мала закрити розслідування у справі про хабарництво, в якій підозрювалися двоє суддів Кіровського суду — Наталія Овчаренко і Олег Ходасевич.

За два тижні до цього Холодницький подав генеральному прокурору рапорт, у якому зазначив, що голова суду з Дніпра прийшов до нього на прийом і відкрито запропонував 300 тис. доларів США за «вирішення питання» щодо уникнення, а якщо це неможливо — пом’якшення відповідальності суддів його суду за корупційні злочини, які розслідує НАБУ.

У матеріалах справи є записи зустрічі від 15 вересня 2017 року в кабінеті голови САП. Холодницький, уже діючи під контролем правоохоронних органів, сказав, що вивчив матеріали і бачить у них статтю 369-2, «це штраф, угода, щаслива пенсія, онуки», після чого запитав Підберезного, як той бачить вирішення справи. Підберезний просив закрити провадження на стадії досудового розслідування через відсутність доказів і зробити це щодо обох, оскільки Овчаренко і Ходасевич проходять по справі разом.

Холодницький попросив привести Овчаренко і зазначив, що якщо йдеться про двох осіб, то він хоче почути відповідні умови, оскільки щодо другого не готувався. Підберезний відповів, що й сам до цієї розмови не був готовий, оскільки йому лише сказали приїхати, не пояснюючи деталей.

Після цього до кабінету зайшла Овчаренко і розповіла голові САП про задокументований щодо неї епізод передачі неправомірної вигоди. Холодницький запитав, який механізм вирішення питання вони бачать і чи обговорювали це між собою. Підберезний відповів, що разом вони цього не проговорювали, але йдеться про закриття провадження за відсутності доказів. Розмова продовжилася навколо варіантів закриття кримінального провадження.

Підберезний сказав Овчаренко, що спілкувався лише щодо неї, і саме про неї була домовленість, а не щодо Ходасевича. Холодницький неодноразово повторював запитання про механізм закриття справи і пропонував «як юристи поговорити». Підберезний знову наполягав на закритті через відсутність доказів і пояснював, що самих протоколів НСРД недостатньо для вироку. Холодницький заявив, що бачить вихід через визнання вини та угоду, але Овчаренко і Підберезний з цим не погодилися.

Коли Холодницький знову запитав, як вони бачать закриття, Підберезний пошепки сказав: «100». У відповідь Холодницький зазначив, що їх недооцінюють або слабо оцінюють. Підберезний пояснив, що в них «такий район, що не розбіжишся» і більше зібрати не вдасться. На уточнення, чи він упевнений, Підберезний відповів, що впевнений на 100 %. Холодницький перепитав, чи йдеться саме про «сто зелених», і Підберезний це підтвердив. Після цього Холодницький призначив зустріч без дзвінка на четвер, 21 вересня, об 11 годині та записав номер автомобіля, на якому судді приїдуть.

21 вересня 2017 року Підберезний повідомив Холодницького, що приїхав лише з Овчаренко, а інший суддя, Ходасевич, погоджується на умови і збирає кошти, тому решту суми привезуть наступного разу. Овчаренко зайшла до кабінету, і їй дали аркуш паперу, щоб написати клопотання про закриття справи. Дізнавшись, що Підберезний залишив «документи» в машині, Холодницький запропонував йому сходити за ними. Повернувшись, Підберезний поклав на стіл голови САП папку і пальцем перерахував пачки грошей. На прохання показати, що всередині, він по черзі брав пачки та, розмежовуючи купюри, демонстрував, що там є банкноти по 100 доларів США. Холодницький уточнив, чи буде у вівторок решта грошей, на що Овчаренко відповіла ствердно, зазначивши, що це в їхніх інтересах. Після цього до кабінету зайшли працівники СБУ і Генеральної прокуратури та задокументували передачу коштів.

У квітні 2018 року адвокати Підберезного на пресконференції заявили, що Холодницький спровокував суддів на передачу хабара. Сам Підберезний стверджував, що кримінальне провадження стало наслідком провокації з боку керівника САП Холодницького із залученням агента на ім’я Валентин.

У суді Підберезний розповів, що у 2015-2016 роках йому на службовий телефон голови суду зателефонував чоловік, який представився начальником управління Адміністрації Президента, і попросив прийняти людину на ім’я Валенин для консультацій. Згодом Валентин дійсно прийшов і попросив вплинути на рішення іншої судді у цивільній справі. Це не вдалося, оскільки та суддя хотіла ухвалювати рішення самостійно. Через деякий час Валентин вибачився за цю ситуацію, але почав часто відвідувати Підберезного, спілкуватися з ним і таким чином «вліз» у довіру.

Одного разу Валентин зателефонував і повідомив, що з Підберезним хоче познайомитися заступник Генерального прокурора Холодницький, і що зустріч уже призначена на 8 вересня 2017 року. Підберезний приїхав до Києва. За його словами, під час цієї зустрічі Холодницький сказав, що кабінет обладнаний апаратурою, яка не дозволяє прослуховувати розмови, тому він може вільно говорити про всі проблеми. Потім, як стверджував Підберезний, Холодницький сам повідомив, що знає про проблему із суддями його суду. За словами Підберезного, Холодницький заявив, що проблеми можуть виникнути і в нього як у голови суду, а для врегулювання питання потрібно 300 тисяч доларів США. Також він наказав повідомити про цю розмову Овчаренко і взяти її із собою на наступну зустріч.

Овчаренко на той момент перебувала під домашнім арештом із носінням електронного браслета і виявила бажання поїхати до Холодницького. Підберезний визнав, що назвав суму у 100 тисяч доларів США у відповідь на провокативні запитання Холодницького, оскільки вважав, що той не погодиться, адже це було значно менше від початкової суми. Коли ж Холодницький погодився, Підберезний, за його словами, після повернення додому 18.09.2017 надрукував заяву про вимагання у нього неправомірної вигоди, яку 19.09.2017 відправив звичайним листом на адресу генеральної прокуратури. Такий лист справді надійшов до генеральної прокуратури, але лише 09.10.17, тобто вже після затримання Підберезного і Овчаренко, хоча у 2017-му листи по Україні поштою доставлялися за три дні.

У суді Підберезний також розповідав, що поніс гроші, бо думав, що після його заяви Холодницького затримають на гарячому. Однак сталося навпаки. Пізніше він неодноразово намагався зв’язатися з Валентином, але той зник, а його мобільний номер був поза мережею.

Підслідність у справі визначили за слідчими Генеральної прокуратури, а не за детективами НАБУ, посилаючись на необхідність запобігти можливому конфлікту інтересів. Однак Шевченківський районний суд Києва, який розглядав справу по суті, дійшов висновку, що розслідування проводилося з порушенням правил підслідності. Суд зазначив, що підозрюваний Підберезний обіймав посаду судді, розмір предмета неправомірної вигоди перевищував 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а злочин було вчинено стосовно вищої посадової особи. На думку суду, навіть однієї з цих умов було достатньо, щоб віднести справу до підслідності детективів НАБУ, тоді як у цьому випадку були всі три.

Наслідком порушення підслідності стало те, що суд визнав усі докази недопустимими, оскільки вони були зібрані неуповноваженими особами.

Крім того, суд дійшов висновку, що слідчі не вжили вичерпних заходів для перевірки можливої провокації злочину, про яку сторона захисту заявляла з початку досудового розслідування.

У телефоні Підберезного зберігався номер мобільного телефону особи, яку він називає Валентином. Також у справі є відеозапис з камери спостереження Центрального (Кіровського) райсуду Дніпра, на якому зафіксовано зустріч Підберезного з невідомим чоловіком. Підберезний стверджував, що це і є той самий Валентин, який організував йому першу зустріч із Холодницьким. Про існування Валентина також говорили помічниця судді Підберезного та його дружина. Суд зазначив, що прокурор не спростував аргументи захисту про те, що особа на ім’я Валентин ініціювала та супроводжувала зустрічі Підберезного з Холодницьким.

Маючи номер телефону і відеозображення цієї людини, слідчі так і не встановили її особу. Суд поставив під сумнів те, що вони намагалися і справді хотіли це зробити.

Попри кримінальну справу, суддя Підберезний продовжував працювати, ухвалював рішення і отримував суддівську винагороду. Це стало можливим після того, як у лютому 2018 року Вища рада правосуддя не продовжила його відсторонення від посади. Повторно прокурор попросив відсторонити Підберезного лише в лютому 2016-го, тобто за два місяці до вироку.

Щодо колишньої судді Наталії Овчаренко Шевченківський районний суд Києва через її неявки в засідання оголосив розшук і зупинив розгляд справи.

Як з’ясувалося, у лютому 2023 року Овчаренко була офіційно госпіталізована до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги».

Вищий антикорупційний суд розглядав справу Овчаренко про пособництво у дачі хабара по відеозв’язку з лікарняного ліжка. Як зазначено у вироку, вона демонструвала неповагу до суду, лаялася і нецензурно висловлювалася, сипала прокльонами на адресу суду та працівників лікарні, поводилася агресивно, періодично залишала палату і всіляко провокувала головуючого та членів колегії на оголошення перерв у засіданні.

1 березня 2023 року колишню суддю засудили до 10 років ув’язнення. Йшлося про ту саму справу, закриття якої, за версією слідства, Підберезний і Овчаренко нібито обговорювали з Холодницьким.

Суд над менеджером медцентру за шахрайство з бюджетом

У Дніпрі відбувся судовий процес над менеджером медичного закладу «Ембі Медікал Центр», який створив схему для привласнення бюджетних коштів через електронну систему охорони здоров’я. Чечелівський районний суд виніс вирок у справі, що стосується корупційних дій. Обвинувачений, Зберовський Володимир Олександрович, працюючи менеджером, мав доступ до електронних кабінетів, логінів, паролів та кваліфікованих електронних підписів лікарів. Протягом 2024–2025 років він вносив до медичної інформаційної системи фальшиві дані про надану паліативну допомогу 38 пацієнтам, хоча насправді жодних послуг цим особам не надавали. На основі цих вигаданих звітів Національна служба здоров’я України (НСЗУ) безпідставно перерахувала медцентру сотні тисяч гривень. Загальна сума завданих збитків становила 450 885 гривень, з яких понад 145 тис. грн було привласнено у 2024 році, а майже 306 тис. грн — у 2025 році. Дії Зберовського кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство у великих розмірах з використанням електронно-обчислювальної техніки). Під час розгляду справи він служив у Збройних Силах України командиром взводу у званні лейтенанта. Зберовський визнав провину та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором. Однією з умов пом’якшення покарання стало добровільне відшкодування шкоди: 10 квітня 2026 року він перерахував 450 000 гривень як благодійний внесок на потреби військової частини. 13 квітня 2026 року суд затвердив угоду, визнав Зберовського винним і призначив покарання: 3 роки позбавлення волі, з умовою звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Розслідування закупівлі енергообладнання у Дніпровській політехніці

Слідчий суддя Чечелівського районного суду в Дніпрі надав правоохоронцям дозвіл на тимчасовий доступ до документів та інформації, необхідних для розслідування справи про можливе привласнення коштів під час закупівлі системи накопичення електричної енергії, здійсненої «Дніпровською політехнікою». Відповідна ухвала була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет» був перейменований на Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2017 № 1636. Поліція проводить розслідування кримінального провадження № 42026042000000046 від 30 березня 2026 року, яке стосується можливого привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем (ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України). Слідчий повідомив судді, що Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» уклав угоду з ТОВ «ЕДС-Пауер» на постачання системи накопичення електричної енергії контейнерного типу потужністю 100 кВА та ємністю 200 кВт∙год за 4.623.000 гривень. Договір був підписаний 5 жовтня 2023 року. За результатами моніторингу в інтернеті було встановлено, що середня ціна на аналогічний товар становить 2.266.121 грн. Аналіз показав, що вартість товару завищена на 43%, що призвело до можливих збитків бюджету приблизно на 2.356.879 гривень, як зазначив представник слідства в суді. Для з’ясування всіх обставин справи правоохоронці звернулися до суду за доступом до ряду документів, включаючи банківські рахунки, податкові накладні та інформацію про керівників і учасників фірми-постачальника. Слідчий суддя задовольнив клопотання і надав дозвіл на доступ до документів. Що відомо про постачальника? Власником дніпровського ТОВ «ЕДС-Пауер» (код: 43869987) є Запишний Олександр Олександрович, зареєстрований у Нікополі, а керівником – Власенко Григорій Володимирович. Основний напрямок діяльності компанії – виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів. У ТОВ «ЕДС-Пауер» налічується 41 вид діяльності. Компанія була зареєстрована восени 2020 року. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, компанія входить до корпоративної групи EDS. У лютому 2026 року «Наші гроші» повідомляли, що «Полтаваобленерго» замовило трансформатор за 22 млн гривень за завищеною ціною, постачальником якого стало ТОВ «ЕДС-Пауер». Також у Кам’янському підозрюють 100% переплату Кам’янським енергетичним фаховим коледжем за обладнання для сонячних станцій.

Нерухомість доньки мера Дніпра: вілла на Комо за 8,43 млн євро

Катерина Філатова, донька міського голови Дніпра Бориса Філатова, ймовірно, є власницею дорогої нерухомості на озері Комо в Італії. Цю інформацію підтверджують офіційні витяги на нерухомість в Італії. За відкритими даними, ПІБ та дата народження збігаються з даними доньки публічної особи, але це не є підтвердженням того, що йдеться про одну й ту ж особу. На Катерину Філатову оформлено три об’єкти нерухомості та земельна ділянка на озері Комо, зокрема в містечку Cernobbio. Згідно з документами, місце народження власниці вказано як Україна, а місце проживання — Дніпро. Найбільший об’єкт, триповерхова вілла, має площу 821 кв.м і 21,5 vani, що є умовним обрахунком приміщень за італійською системою, що відповідає приблизно 10–15 кімнатам. Вартість комплексу нерухомості, що включає віллу, допоміжні приміщення та земельні ділянки, за даними реєстру від 2018 року, становила 8,43 млн євро, що за поточним курсом перевищує 430 млн грн. На момент придбання в гривневому еквіваленті ця сума була меншою. Згідно з договором, комісії посередникам становили близько 500 тис. євро. На території вілли, відповідно до договору, розташований відкритий басейн. Другий об’єкт комплексу класифікується як C/6 (гараж), а третій — нежитлове приміщення (категорія C/3) площею близько 96 кв.м. На момент придбання Катерині Філатовій було 24 роки. У Бориса Філатова заявили, що це є російське ІПСО.

Криптовалюта та нерухомість: декларація Крістіни Павлової

Крістіна Павлова, головний спеціаліст департаменту доброустрою Дніпровської міської ради, задекларувала мільйони гривень у криптовалюті. Вона подала щорічну декларацію за 2025 рік, хоча звільнилася ще минулого року. У її декларації викликає інтерес велика кількість нерухомості, придбаної в один день, а також криптовалюта, що належить її чоловіку, на фоні відносно невисоких офіційних доходів самої посадовиці. Сім’я проживає в селищі Слобожанське під Дніпром, а чоловік зареєстрований у Дніпрі. Павлова задекларувала дві квартири та три нежитлові приміщення в Слобожанському, всі вони були придбані 23 вересня 2022 року: – квартира площею 46,8 м² (вартість 754,6 тис. грн); – квартира площею 71,3 м² (вартість 1,12 млн грн); – нежитлові приміщення загальною площею понад 64 м² (вартість від 406 до 442,6 тис. грн кожне). Також у неї є часткова спільна власність на квартиру в Дніпрі (25 % у Павлової). Її чоловік, Ігор Павлов, задекларував дві земельні ділянки по 1500 м² в Обухівці (2023 рік) та одну ділянку площею 1200 м² у Слобожанському. Транспортні засоби належать чоловікові: Volkswagen Jetta (2019), два причепи «Верда» та один причіп «Одіссей». У Крістіни також є Volkswagen Jetta 2019 року, вартістю 488 тис. грн. У розділі нематеріальних активів на ім’я чоловіка Ігоря Павлова задекларована криптовалюта (станом на кінець 2025 року): – Bitcoin — 20 BTC, придбані у 2016 році за 262 тис. грн. На дату подання декларації (30 березня 2026) ринкова вартість одного BTC становила близько 66–68 тис. USD, що оцінювало всю позицію приблизно в 52–54 млн гривень; – Ethereum — 130 ETH, придбані у 2017 році за 82,5 тис. грн (поточна вартість на кінець березня 2026 — понад 10–11 млн гривень); – Tether (USDT) — понад 21,9 тис. USDT; – невеликі позиції BNB та інші активи. Загальна вартість криптопортфеля на момент придбання була відносно невеликою, але на дату декларування (30 березня 2026) досягала десятків мільйонів гривень. Доходи за 2025 рік: – зарплата Крістіни Павлової в департаменті міськради — 89 тис. грн; – соціальні виплати — близько 10 тис. грн; – дохід чоловіка від підприємницької діяльності — 2,82 млн грн; – дохід чоловіка від продажу нерухомого майна — 2,09 млн грн; – зарплата чоловіка за сумісництвом — 162 тис. грн. Водночас чоловік має кілька кредитних зобов’язань на загальну суму понад кілька мільйонів гривень. Ігор Павлов раніше був депутатом Дніпровської районної ради і входить до списку осіб, які фінансували передвиборчу кампанію Сергія Тарути.

Фінансові активи та нерухомість екс-чиновниці з Дніпра

Крістіна Павлова, яка раніше працювала головним спеціалістом у департаменті благоустрою Дніпровської міської ради, задекларувала значні суми у криптовалюті. Вона подала свою щорічну декларацію за 2025 рік, хоча звільнилася з посади ще в минулому році. У декларації викликає інтерес велика кількість нерухомості, яка була придбана в один день, а також криптовалюта, зареєстрована на ім’я її чоловіка, та відносно невеликі офіційні доходи самої Павлової. Її сім’я проживає в селищі Слобожанське, що під Дніпром, тоді як чоловік зареєстрований у Дніпрі. Павлова задекларувала дві квартири та три нежитлові приміщення в Слобожанському, всі вони були придбані 23 вересня 2022 року: – квартира площею 46,8 м² (вартість 754,6 тис. грн); – квартира площею 71,3 м² (вартість 1,12 млн грн); – нежитлові приміщення загальною площею понад 64 м² (вартість від 406 до 442,6 тис. грн кожне). Також у неї є часткова спільна власність на квартиру в Дніпрі (25 % у Павлової). Її чоловік, Ігор Павлов, задекларував дві земельні ділянки по 1500 м² в Обухівці (2023 рік) та одну ділянку площею 1200 м² у Слобожанському. Транспортні засоби зареєстровані на чоловіка: Volkswagen Jetta (2019), дві одиниці причепів «Верда» та один причіп «Одіссей». У Павлової також є Volkswagen Jetta 2019 року вартістю 488 тис. грн. У розділі нематеріальних активів на ім’я її чоловіка Ігоря Павлова задекларована криптовалюта (станом на кінець 2025 року): – Bitcoin — 20 BTC, придбані у 2016 році за 262 тис. грн. На дату подання декларації (30 березня 2026) ринкова вартість одного BTC становила близько 66–68 тис. USD, що оцінювало всю позицію приблизно в 52–54 млн гривень; – Ethereum — 130 ETH, придбані у 2017 році за 82,5 тис. грн (поточна вартість на кінець березня 2026 — понад 10–11 млн гривень); – Tether (USDT) — понад 21,9 тис. USDT; – невеликі позиції BNB та інші активи. Загальна вартість криптопортфеля на момент придбання була відносно невеликою, але на дату декларування (30 березня 2026) сягала десятків мільйонів гривень. Що стосується доходів за 2025 рік: – зарплата Крістіни Павлової в департаменті міськради склала 89 тис. грн; – соціальні виплати становили близько 10 тис. грн; – дохід чоловіка від підприємницької діяльності — 2,82 млн грн; – дохід чоловіка від продажу нерухомого майна — 2,09 млн грн; – зарплата чоловіка за сумісництвом — 162 тис. грн. Водночас чоловік має кілька кредитних зобов’язань на загальну суму понад кілька мільйонів гривень. Ігор Павлов раніше був депутатом Дніпровської районної ради і входив до переліку осіб, які фінансували передвиборчу кампанію Сергія Тарути.

Службова недбалість: ексчиновницю підозрюють у переплаті за електрику

У Дніпрі колишній посадовій особі міської ради висунули підозру в службовій недбалості під час закупівлі електроенергії для навчальних закладів. За даними слідства, у 2022 – 2023 роках, на фоні блекаутів, жінка уклала кілька договорів з компанією щодо постачання електроенергії. Пізніше постачальник запропонував додаткові угоди з підвищенням ціни. Підозрювана затвердила ці зміни, не перевіривши їх обґрунтованість. Внаслідок цього місто переплатило 2,8 мільйона гривень. Про це повідомили в Дніпровській обласній прокуратурі та Кіберполіції України. Жінці оголосили підозру за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість, що передбачає до 5 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває.

Скандал у Дніпрі: колишня чиновниця підозрюється у розтраті

Правоохоронці виявили колишню чиновницю міської ради Дніпра, чия службова недбалість призвела до збитків на майже 3 мільйони гривень. Під час блекаутів, викликаних обстрілами, вона, будучи заступницею директора одного з департаментів, уклала кілька угод із ТОВ на постачання електроенергії за завищеними тарифами без належних підстав. Про це повідомила Кіберполіція. У рамках досудового розслідування, відкритого за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, кіберполіцейські та слідчі з Дніпропетровщини зібрали докази протиправної діяльності, призначили необхідні судові експертизи та провели ряд процесуальних дій. За результатами розслідування чиновниці оголошено підозру у службовій недбалості, що може призвести до покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 5 років.

Автомобільний обіг в ДМС: випадок Володимира Шияна

Володимир Шиян, начальник відділу №2 управління ДМС у Дніпропетровській області, щороку оновлює свій автомобіль. У своїй декларації він вказує лише один об’єкт нерухомості — квартиру площею 56,7 кв. м у Дніпрі, яку придбав у жовтні 2024 року за 945 тис. грн. Ця сума виглядає значно заниженою для ринку нерухомості в Дніпрі. Продавцем квартири в декларації зазначено самого Володимира Шияна, що викликає питання щодо справжніх даних про походження майна.

У декларації за 2025 рік Шиян вказав два транспортні засоби. Продавцем одного з нових автомобілів став ФОП Скрябін А. О., послугами якого часто користуються посадовці в Дніпрі. У 2025 році заступниця начальника відділу персоналу управління Держказначейської служби у Дніпропетровській області, Мілена Караханова, придбала у нього HYUNDAI ACCENT (2008) за 200 тис. грн. У 2024 році чоловік Аліни Абросімової, яка працює головним державним інспектором у відділі організації та планування роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області, продав свій автомобіль (ймовірно, TOYOTA CAMRY 2015 року) за 464 тис. грн.

Протягом минулого року Володимир Шиян отримав 621 тис. грн зарплати, 226 тис. грн пенсії, а також 800 тис. грн від продажу автомобіля. Він зберігає 270 тис. грн готівкою, але не декларує інших заощаджень, зокрема на банківських рахунках.