Спільними зусиллями НАБУ, САП та СБУ було викрито суддю з Луганської області, який працює в суді Чернівецької області, за підбурювання до дачі хабаря. Підозрюваний, що бере участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, спонукав адвоката передати 30 тисяч доларів судді Солом’янського районного суду Києва. За ці гроші суддя мав винести виправдувальний вирок у справі про обвинувачення особи в кримінальному правопорушенні у сфері службової діяльності.
Позначка: САП
Суддя з Луганщини підозрюється у хабарництві в Києві
НАБУ і САП спільно з СБУ викрили суддю з Луганщини, який був відряджений до одного з судів Чернівецької області, за підбурювання до надання неправомірної вигоди. Підозрюваний, що наразі бере участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, намагався схилити адвоката до надання $30 тисяч судді Солом’янського районного суду м. Києва. За ці гроші суддя мав винести виправдувальний вирок у справі, де особа обвинувачувалася у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності.
Укрзалізниця: Розслідування розкрадань на 15 млн грн завершено
Розслідування корупційної схеми, пов’язаної з привласненням понад 15 млн грн в “Укрзалізниці”, завершено. Четверо членів злочинної групи, яка здійснила ці розкрадання, будуть притягнуті до відповідальності. У 2022 році організатор схеми, використовуючи підконтрольних працівників філії «Центр забезпечення виробництва» “УЗ”, забезпечив перемогу заздалегідь погоджених компаній у тендері на закупівлю фарби та лінолеуму. Конкурси скасовували, якщо в них брали участь «неузгоджені» фірми або вони пропонували «низьку» ціну. Далі фактично власники та представники цих компаній у змові з організатором групи з “УЗ” уклали договори на постачання продукції за завищеними цінами. Завдяки цій схемі з вересня 2022 р. до квітня 2023 р. “Укрзалізниця” зазнала втрат на понад 15 млн грн, які учасники злочину привласнили та витратили на власний розсуд. У лютому–квітні 2023 року ті самі особи намагалися аналогічно заволодіти коштами на закупівлі фарби, але цьому перешкодило розслідування НАБУ і САП.
САП вимагає конфіскацію активів колишнього поліцейського
Спеціалізована антикорупційна прокуратура наполягає на конфіскації підозрілих активів на суму 2,7 мільйона гривень у колишнього працівника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Василя Юращука. Розглядається справа щодо автомобіля Mercedes-Benz G 55 AMG, вартість якого перевищує 1,5 мільйона гривень. Посадовець повідомив про придбання автомобіля за 5 тисяч гривень. У період з 2020 по 2024 роки на банківські рахунки Юращука надійшло понад 1,1 мільйона гривень. Аналіз доходів показав, що законним шляхом він не міг набути цього майна. Внаслідок цього прокурор САП звернувся до суду з вимогою визнати ці активи необґрунтованими та стягнути їх на користь держави. Відомча комісія вже наклала арешт на автомобіль та земельну ділянку, які належать Юращуку. Юращук став власником автомобіля, обіймаючи посаду начальника управління стратегічних розслідувань Нацполіції в Тернопільській області. У 2025 році він вирішив залишити службу в Нацполіції та розпочати кар’єру в державній виконавчій службі на посаді головного спеціаліста відділу у Вижницькому районі Чернівецької області.
На Донеччині викрили шахрайство з коштами на водопровід
Слідами діяльності керівника АМКУ було виявлено організовану групу, яка заволоділа понад 80 мільйонами гривень, виділеними на створення проєктно-кошторисної документації для інфраструктурного проєкту на Донеччині. За даними слідства, у 2021 році за рішенням керівництва Донецької ОДА Департаменту ЖКГ було виділено понад 80 мільйонів гривень. Ці кошти призначалися для розробки документації щодо спорудження об’єктів технічного водопостачання від каналу «Сіверський Донець — Донбас» до точки врізки в Південнодонбаський водопровід. Діючи за попередньою змовою, директор Департаменту ЖКГ у листопаді 2021 року уклав договір на розробку ПКД із компанією, яка була придбана спеціально для реалізації злочинного задуму. Однак, договір уклали без наміру його виконувати, а проєктно-кошторисна документація розроблялася лише частково. У період із вересня по грудень 2021 року бюджетні кошти в сумі понад 80 мільйонів гривень були перераховані на рахунки підрядника та привласнені учасниками схеми. Повідомлення про підозру отримали директор Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації, заступник начальника управління Донецької ОДА та бенефіціарний власник низки комерційних підприємств. Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 ККУ.
Розслідування щодо закупівель у Мін’юсті: виявлено зловживання
НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі, пов’язаній з можливим заволодінням державними коштами під час закупівель Міністерства юстиції України. За даними слідства, підозрюваними є колишній державний секретар Мін’юсту, двоє колишніх керівників структурних підрозділів міністерства, а також бенефіціарний власник та двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.
Розслідування показало, що бенефіціарний власник ТОВ розробив план, який передбачав внесення змін до кошторису на 2021 рік. Це дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.
Для створення штучної конкуренції, учасники схеми забезпечили участь ще одного підприємства, чиє тендерне пропозицію було менш привабливим, ніж у підконтрольного ТОВ.
У результаті, Міністерство юстиції закупило послуги з модернізації апаратно-програмного комплексу та 1285 багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю. Державному бюджету завдано збитків понад 19,5 млн грн, якими, за версією слідства, учасники оборудки заволоділи.
Правоохоронці також встановили, що для відмивання частини коштів (орієнтовно 10 млн грн) їх перерахували на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.
На Рівненській митниці закрили справу про хабарництво
Справа про систематичне отримання неправомірної вигоди посадовцями Державної митної служби завершена. Матеріали були відкриті для ознайомлення стороні захисту. За інформацією слідства, керівник одного з управлінь Рівненської митниці у змові з іншими посадовцями ДМСУ організував схему отримання хабарів за «допомогу» компаніям у безперешкодному проходженні митного контролю під час оформлення імпортованих товарів. У липні 2024 року йому було повідомлено про підозру за ч. 3 та ч. 4 ст. 368 КК України. Окрім того, 16 лютого 2026 року НАБУ та САП повідомили про підозру (ч. 3 ст. 369 КК України) особі, яка в інтересах двох компаній надала згаданому посадовцю хабар за сприяння у безперешкодному митному оформленні товарів та невжиття заходів, передбачених його посадовими обов’язками.
Затримано співробітника СБУ за хабар щодо відстрочок від служби
Під час отримання неправомірної вигоди затримано працівника Головного управління СБУ. Детективи Національного антикорупційного бюро, під процесуальним керівництвом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, викрили посадовця одного з міжрайонних відділів СБУ на отриманні 68 000 доларів США. За інформацією слідства, співробітник надавав допомогу у знятті двох осіб із розшуку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а також оформлював для них відстрочки від військової служби. Схема передбачала використання фіктивних свідоцтв про народження, виданих за кордоном, для використання законного механізму відстрочки для батьків трьох і більше дітей. Детективи НАБУ затримали посадовця безпосередньо під час отримання грошей.
Звіт Державної служби фінансового моніторингу: Тривалі закордонні відрядження та затримки в розслідуваннях
Тривалі закордонні відрядження лідера Державної служби фінансового моніторингу України, Філіпа Проніна, викликали критику. За трохи більше року він провів за кордоном понад 70 днів — майже два з половиною місяці. Серед напрямків були Париж, Страсбург, Люксембург, Цюрих, Берн, Танзанія та Мексика. Офіційно це були заходи FATF, Egmont Group та міжнародні зустрічі. Однак, за повідомленнями, це також було систематичним ухиленням від питань у контексті розслідувань, пов’язаних з фінансовим моніторингом. 21 січня тимчасова слідча комісія парламенту у справі «Мідас» чекала на Проніна для пояснень щодо підозрілих операцій та походження багатомільйонних застав учасників енергетичного скандалу. Він не з’явився, пославшись на лікарняний. Наступного дня вирушив у закордонне відрядження до Танзанії. Чотириденне засідання Egmont Group розтягнулося на 11-денне відрядження. Незабаром після цього відбулася поїздка до Мексики на засідання FATF. У цей час у Києві проходило засідання комісії. Подібна схема повторювалася протягом року. У лютому, після скандалу з санкціями проти Петра Порошенка, Пронін вирушив до Парижа на засідання FATF. Навесні він проігнорував запрошення депутатів звітувати про діяльність служби. Влітку його маршрути пролягали через Страсбург і Люксембург. Публічні звіти обмежувалися фразою «взяв участь у пленарному засіданні». Конкретних досягнень, включно з прогресом у питанні щодо Росії в FATF, зафіксовано не було. На тлі розслідування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у справі «Мідас», служба фінансового моніторингу, яка має доступ до даних про фінансові потоки, стикалася з затримками у наданні відповідей на запити. Один із запитів до кінця листопада так і залишився без офіційної відповіді. З 1224 матеріалів до бюро було передано лише 91. За інформацією журналістів, 37 млн гривень за Лесю Устименко та Людмилу Зоріну внесла компанія зі статутним капіталом у 1000 гривень. Майже 100 млн гривень за Ігоря Фурсенка перерахувала фірма зі статутним капіталом 100 000 гривень. Служба стверджувала, що не бачить порушень і не має права блокувати внесення застави. Однак, після суспільного резонансу застава щодо іншого фігуранта була заблокована. Одночасно антикорупційне бюро розслідує 14 епізодів, пов’язаних із будівництвом оборонних споруд у період, коли Пронін очолював Полтавську обласну державну адміністрацію. У його заступника Богдана Корольчука вилучили понад 3 млн гривень готівкою та близько 280 тис. доларів. У цей час Пронін перебував у чергових закордонних відрядженнях — у Цюриху, Берні та Парижі.
Слідство виявило зв’язки та підроблені номери у справі колишнього співробітника БЕБ
Спеціалізована антикорупційна прокуратура вимагає конфіскації активів колишнього керівника підрозділу БЕБ Олега Ящука, спираючись на дані Нацагентства з питань запобігання корупції. Розслідування показало, що на автомобіль BMW X3 (2023, KA5800PC) та Toyota Camry 2023 (2022, AA9837PA) були оформлені інші особи.
BMW було зареєстровано на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. Для ускладнення роботи правоохоронцям Ящук підробив номерні знаки, замінивши їх на W07070A, які зареєстровані на інший автомобіль. Toyota записана на Анатолія Слепенчука — близького знайомого Ящука. Він також не може пояснити походження 30 тисяч доларів.
Окрім автомобілів, у Ящука є нерухомість у Дубаї та Відні.До ВАКС подано позов про визнання необґрунтованим майном лише автомобілів. Загальна вартість цих активів становить майже 4 млн гривень.Слідчі дії тривають щодо Ящука.