Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про дисциплінарне покарання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Черкаської області, Миколи Хоміка. Це зазначено в рішенні комісії. Хомік працює в прокуратурі з серпня 2006 року, а на своїй нинішній посаді перебуває з січня 2025 року. Інвалідність II групи була встановлена Хоміку Черкаською обласною МСЕК 18 жовтня 2019 року (безстроково, конфіденційна інформація). Пізніше статус було змінено на III групу (2021–2023 роки), а 12 червня 2023 року III групу підтвердили безстроково. Прокурора неодноразово запрошували на повторний медичний огляд до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» (Дніпро) у такі дати: 04 грудня 2024 року; з 18 грудня 2024 по 17 січня 2025 року; з 10 по 18 січня 2025 року; з 14 квітня по 29 травня 2025 року. Повідомлення надсилали особисто, і Хомік підтверджував їх отримання підписом. Йому пояснювали наслідки відсутності та етичні вимоги. Проте прокурор жодного разу не з’явився на огляд і не подав заяви про відпустку чи поважні причини. 29 липня 2025 року експертна група ЦОФСО анулювала статус особи з інвалідністю для Хоміка через його неявку та відсутність підстав для перенесення. 8 грудня 2025 року прокурор самостійно з’явився в інститут, але огляд не відбувся через скасування статусу. В результаті, йому було накладено однорічну заборону на переведення до прокуратури вищого рівня та призначення на вищу посаду в чинному органі.
Позначка: САП
Конфіскація активів екскерівника прокуратури Харкова на 7,5 млн грн
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) ініціювала судовий процес проти Ігоря Білодіда, колишнього керівника Слобідської окружної прокуратури Харкова. Нещодавно він подав електронну декларацію, виступаючи як прокурор Салтівської окружної прокуратури Харкова. САП вимагає конфіскації активів, загальна вартість яких перевищує 7,5 мільйона гривень. Ці активи, які були незаконно здобуті екскерівником, включають два автомобілі, дві квартири в Харкові та грошові кошти.
Броневицький приєднався до захисту Смирнова у справі про корупцію
Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов повідомив, що колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький приєднався до команди захисту Андрія Смирнова, ексзаступника голови Офісу Президента. Це сталося в контексті справи про незаконне збагачення, яку розслідують САП та НАБУ. Ніколов зазначає, що цей крок був передбачуваним і лише питанням часу, оскільки Броневицький вже давно веде свій телеграм-канал, який журналіст описує як «зливний бачок» для дискредитації антикорупційних органів. Автор допису підкреслює, що за агресивністю риторики та маніпуляціями проти САП і НАБУ цей канал став основним майданчиком для «анти-антикорупційної тусовки», фактично перевершивши попередні анонімні ресурси подібного характеру. Таким чином, колишній представник системи звинувачення тепер відкрито підтримує фігуранта резонансної корупційної справи, використовуючи свій медійний вплив для атаки на колишніх колег.
Суддю з Луганщини спіймали на хабарі у 30 тисяч доларів
Спільними зусиллями НАБУ, САП та СБУ було викрито суддю з Луганської області, який працює в суді Чернівецької області, за підбурювання до дачі хабаря. Підозрюваний, що бере участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, спонукав адвоката передати 30 тисяч доларів судді Солом’янського районного суду Києва. За ці гроші суддя мав винести виправдувальний вирок у справі про обвинувачення особи в кримінальному правопорушенні у сфері службової діяльності.
Суддя з Луганщини підозрюється у хабарництві в Києві
НАБУ і САП спільно з СБУ викрили суддю з Луганщини, який був відряджений до одного з судів Чернівецької області, за підбурювання до надання неправомірної вигоди. Підозрюваний, що наразі бере участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, намагався схилити адвоката до надання $30 тисяч судді Солом’янського районного суду м. Києва. За ці гроші суддя мав винести виправдувальний вирок у справі, де особа обвинувачувалася у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності.
Укрзалізниця: Розслідування розкрадань на 15 млн грн завершено
Розслідування корупційної схеми, пов’язаної з привласненням понад 15 млн грн в “Укрзалізниці”, завершено. Четверо членів злочинної групи, яка здійснила ці розкрадання, будуть притягнуті до відповідальності. У 2022 році організатор схеми, використовуючи підконтрольних працівників філії «Центр забезпечення виробництва» “УЗ”, забезпечив перемогу заздалегідь погоджених компаній у тендері на закупівлю фарби та лінолеуму. Конкурси скасовували, якщо в них брали участь «неузгоджені» фірми або вони пропонували «низьку» ціну. Далі фактично власники та представники цих компаній у змові з організатором групи з “УЗ” уклали договори на постачання продукції за завищеними цінами. Завдяки цій схемі з вересня 2022 р. до квітня 2023 р. “Укрзалізниця” зазнала втрат на понад 15 млн грн, які учасники злочину привласнили та витратили на власний розсуд. У лютому–квітні 2023 року ті самі особи намагалися аналогічно заволодіти коштами на закупівлі фарби, але цьому перешкодило розслідування НАБУ і САП.
САП вимагає конфіскацію активів колишнього поліцейського
Спеціалізована антикорупційна прокуратура наполягає на конфіскації підозрілих активів на суму 2,7 мільйона гривень у колишнього працівника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Василя Юращука. Розглядається справа щодо автомобіля Mercedes-Benz G 55 AMG, вартість якого перевищує 1,5 мільйона гривень. Посадовець повідомив про придбання автомобіля за 5 тисяч гривень. У період з 2020 по 2024 роки на банківські рахунки Юращука надійшло понад 1,1 мільйона гривень. Аналіз доходів показав, що законним шляхом він не міг набути цього майна. Внаслідок цього прокурор САП звернувся до суду з вимогою визнати ці активи необґрунтованими та стягнути їх на користь держави. Відомча комісія вже наклала арешт на автомобіль та земельну ділянку, які належать Юращуку. Юращук став власником автомобіля, обіймаючи посаду начальника управління стратегічних розслідувань Нацполіції в Тернопільській області. У 2025 році він вирішив залишити службу в Нацполіції та розпочати кар’єру в державній виконавчій службі на посаді головного спеціаліста відділу у Вижницькому районі Чернівецької області.
На Донеччині викрили шахрайство з коштами на водопровід
Слідами діяльності керівника АМКУ було виявлено організовану групу, яка заволоділа понад 80 мільйонами гривень, виділеними на створення проєктно-кошторисної документації для інфраструктурного проєкту на Донеччині. За даними слідства, у 2021 році за рішенням керівництва Донецької ОДА Департаменту ЖКГ було виділено понад 80 мільйонів гривень. Ці кошти призначалися для розробки документації щодо спорудження об’єктів технічного водопостачання від каналу «Сіверський Донець — Донбас» до точки врізки в Південнодонбаський водопровід. Діючи за попередньою змовою, директор Департаменту ЖКГ у листопаді 2021 року уклав договір на розробку ПКД із компанією, яка була придбана спеціально для реалізації злочинного задуму. Однак, договір уклали без наміру його виконувати, а проєктно-кошторисна документація розроблялася лише частково. У період із вересня по грудень 2021 року бюджетні кошти в сумі понад 80 мільйонів гривень були перераховані на рахунки підрядника та привласнені учасниками схеми. Повідомлення про підозру отримали директор Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації, заступник начальника управління Донецької ОДА та бенефіціарний власник низки комерційних підприємств. Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 ККУ.
Розслідування щодо закупівель у Мін’юсті: виявлено зловживання
НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі, пов’язаній з можливим заволодінням державними коштами під час закупівель Міністерства юстиції України. За даними слідства, підозрюваними є колишній державний секретар Мін’юсту, двоє колишніх керівників структурних підрозділів міністерства, а також бенефіціарний власник та двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.
Розслідування показало, що бенефіціарний власник ТОВ розробив план, який передбачав внесення змін до кошторису на 2021 рік. Це дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.
Для створення штучної конкуренції, учасники схеми забезпечили участь ще одного підприємства, чиє тендерне пропозицію було менш привабливим, ніж у підконтрольного ТОВ.
У результаті, Міністерство юстиції закупило послуги з модернізації апаратно-програмного комплексу та 1285 багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю. Державному бюджету завдано збитків понад 19,5 млн грн, якими, за версією слідства, учасники оборудки заволоділи.
Правоохоронці також встановили, що для відмивання частини коштів (орієнтовно 10 млн грн) їх перерахували на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.
На Рівненській митниці закрили справу про хабарництво
Справа про систематичне отримання неправомірної вигоди посадовцями Державної митної служби завершена. Матеріали були відкриті для ознайомлення стороні захисту. За інформацією слідства, керівник одного з управлінь Рівненської митниці у змові з іншими посадовцями ДМСУ організував схему отримання хабарів за «допомогу» компаніям у безперешкодному проходженні митного контролю під час оформлення імпортованих товарів. У липні 2024 року йому було повідомлено про підозру за ч. 3 та ч. 4 ст. 368 КК України. Окрім того, 16 лютого 2026 року НАБУ та САП повідомили про підозру (ч. 3 ст. 369 КК України) особі, яка в інтересах двох компаній надала згаданому посадовцю хабар за сприяння у безперешкодному митному оформленні товарів та невжиття заходів, передбачених його посадовими обов’язками.