Вищий антикорупційний суд (ВАКС) за запитом детектива НАБУ встановив термін для трьох суддів господарських судів Львівської області, щоб ознайомитися з матеріалами досудового розслідування. У листопаді 2025 року детектив надав підозрюваним та їхнім адвокатам доступ до речових доказів, таких як мобільні телефони та гроші, а також до 36 томів провадження. З цих томів лише 21 містить фактичні докази, тоді як інші 15 включають підозри, запобіжні заходи, матеріали, що характеризують підозрюваних, та клопотання захисту. Крім того, було відкрито 150 матеріальних носіїв інформації загальною ємністю приблизно 7,8 ТБ, більшість з яких складають відеозаписи обшуків та копії мобільних телефонів, що відображені в паперових матеріалах досудового розслідування. Захисники підозрюваних заперечували звинувачення детектива у затягуванні процесу, зазначаючи, що один з адвокатів займається справою лише місяць. Суд встановив термін до 15 липня 2026 року, після якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів. У цій справі підозрюваними є ексголова Господарського суду Львівської області Василь Артимович, колишній голова цього суду Михайло Юркевич, а також суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех. Ексголова Західного апеляційного госпсуду Борис Плотніцький у грудні 2025 року уклав угоду з САП, умови якої залишаються конфіденційними. За версією слідства, співвласнику мережі медичних лабораторій «Ескулаб» було запропоновано ухвалення «потрібних» рішень в апеляційному господарському суді за 1 млн доларів. У жовтні 2025 року Вища рада правосуддя вирішила застосувати до Артимовича та Малех стягнення у вигляді звільнення з посади судді, але остаточне рішення про звільнення ще не ухвалено.
Позначка: САП
Схема корупції на ОПЗ: угода з Грановським
САП та НАБУ уклали угоду з Олександром Грановським. ВАКС затвердив угоду про визнання вини у справі корупції на Одеському припортовому заводі. Ситуація стосується схеми 2015 року, коли продукцію заводу продавали за заниженими цінами, внаслідок чого група отримала 93 мільйони гривень, що на той час становило 4 мільйони доларів. Згідно з умовами угоди, учасники схеми відшкодують лише 77,5 мільйонів гривень. Додатково 50 мільйонів гривень буде перераховано на підтримку ЗСУ через платформу UNITED24. За нинішнім курсом це становить 2,9 мільйона доларів. Іншими словами, було вкрадено 4 мільйони доларів, повернуто 2,9 мільйона, і покарання уникнуто. При цьому НАБУ та САП подають це як успішний результат своєї діяльності.
Фінансові розслідування: активи екс-детектива БЕБ Олега Ящука
Олег Ящук, колишній керівник підрозділу детективів Головного управління БЕБ, оприлюднив свою декларацію після звільнення, оскільки перейшов на роботу в ТОВ “Транскомгруп”. У 2025 році його заробітна плата в БЕБ склала 711 тисяч гривень, а від ТОВ “Транскомгруп” він отримав 120 тисяч гривень. Сім’я Ящука складається з дружини Валентини та двох синів — Марка і Кирила. Дружина отримала страхові виплати, соціальні допомоги та пенсійні нарахування, загальна сума яких перевищує 8 тисяч гривень. У власності сім’ї є квартира в Києві площею 50,5 м², яка оцінюється в 2,14 мільйона гривень, а також земельна ділянка в селі Нова Басань Чернігівської області (1387 м²) і незавершене будівництво — квартира площею 43,09 м² у столиці, зареєстрована на дружину. Серед транспортних засобів сім’я задекларувала BMW X3 (2022) на ім’я Богдани Зубець, вартість якого становить 1,3 мільйона гривень, і яким користується дружина. Грошові активи включають 3 тисячі євро готівкою у Олега Ящука, а також кошти на банківських рахунках у Приватбанку, МТБ Банку та Універсал Банку. Загальна сума на рахунках сім’ї становить кілька десятків тисяч гривень. Декларація також містить позику третій особі на 75 тисяч гривень та кошти, позичені дружині від іншої фізичної особи, на 400 тисяч гривень. В декларації не вказано жодних цінних паперів, корпоративних прав, нематеріальних активів чи фінансових зобов’язань. Ящук не задекларував жодної роботи за сумісництвом або членства в керівних органах організацій. Міжнародне детективне бюро Absolution повідомляє, що САП, згідно з даними НАЗК, вимагає спеціальної конфіскації активів Ящука. Це стосується автомобілів BMW X3 (2023, KA5800PC) і Toyota Camry 2023 (2022, AA9837PA), які зареєстровані на інших осіб. BMW належить Богдані Зубець — вчительці та сестрі дружини Ящука. Для ускладнення роботи правоохоронців Ящук підробив номерні знаки, замінивши їх на W07070A, які зареєстровані на інше авто. Toyota ж належить Анатолію Слепенчуку — близькому знайомому Ящука, який також не може пояснити походження 30 тисяч доларів. Окрім автомобілів, Ящук має нерухомість у Дубаї та Відні. До ВАКС подано позов, щоб визнати необґрунтованими активи лише автомобілів, загальна вартість яких сягає майже 4 мільйони гривень.
Викриття корупційної схеми в ДПЗКУ на 776 мільйонів гривень
В Україні виявлено масштабну корупційну схему, пов’язану із заволодінням зерном на суму 776 мільйонів гривень. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розкрили організовану злочинну групу, до складу якої входили колишні високопосадовці АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) та представники іноземної компанії. У 2021 році керівництво ДПЗКУ уклало чотири зовнішньоекономічні угоди з компанією-нерезидентом на постачання фуражної кукурудзи. Незважаючи на умови контрактів, які вимагали 100% оплати перед переходом права власності, оригінали коносаментів на зерно потрапили до покупця. Це дозволило безперешкодно розвантажити судна та розпоряджатися неоплаченим зерном. Щоб замаскувати ці дії та створити видимість контролю за майном, в ДПЗКУ залишили копії коносаментів з підробленими підписами та печатками. Внаслідок цих дій державна корпорація втратила близько 106 тисяч тонн зерна на загальну суму 776 мільйонів гривень.
Суддю зі Львова судитимуть за корупцію та фальсифікацію декларації
Суддю одного з районних судів Львова постануть перед судом за зловживання впливом та неправдиве декларування. За інформацією, наданою НАБУ та САП, суддя обвинувачується у зловживанні впливом та декларуванні недостовірних даних. Відповідно до слідства, у 2025 році він отримав хабарі за вплив на ухвалення ряду «потрібних» рішень. Зокрема, він допоміг особі, затриманій працівниками ТЦК, залишити приміщення центру комплектування та уникнути призову. Також він обіцяв громадянину сприяння у питанні встановлення опікунства, що дозволяло демобілізувати його родича. Крім того, детективи виявили, що суддя вніс недостовірні відомості до декларації за 2024 рік.
Скандал з паливними талонами в прокуратурі Харкова
Дмитро Вербицький, керівник Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, зіткнувся з проблемою неправдивого декларування своїх паливних схем. Перевірка, проведена Миколою Синельниковим, керівником спецпрокуратури Східного регіону, стосовно талонів на Toyota Sequoia, не дала результатів. Інформація не підтвердилася, оскільки гарнізон надсилає всі путівки та чеки через систему СЕД, що унеможливило внесення змін заднім числом. Всі номерні чеки були вписані в путівки службових автомобілів регіону, зокрема з міста Дніпро. Висновок: Синельников викликав сумніви.
Корупційні схеми: легалізація мільйонів через Буковель
НАБУ та САП оголосили про підозру колишньому заступнику начальника Київської митниці у легалізації майна, здобутого злочинним шляхом. За інформацією НАБУ, підозрюваним є Сергій Тупальський. Слідство з’ясувало, що під час роботи в митних органах він незаконно набув значні кошти. Щоб легалізувати ці статки, у 2020-2021 роках він інвестував понад 2 мільйони доларів готівкою у будівництво ресторанно-готельного комплексу на території гірськолижного курорту «Буковель» у селі Поляниця Івано-Франківської області. Після завершення будівництва Тупальський користувався цим активом та отримував прибуток від його діяльності. Для приховування цього, комплекс був оформлений на близького родича.
Можливе кримінальне переслідування Арахамії через зарплати в конвертах
ЗМІ, пов’язані з НАБУ і САП, вказують на можливе відкриття кримінальної справи проти Давида Арахамії, лідера фракції «Слуга народу», у зв’язку з виплатами зарплат у конвертах депутатам. Як повідомляє «Дзеркало тижня», громадська організація «Межа» звернулася до генерального прокурора з заявою, в якій стверджується, що Арахамія, як відповідальний за збір голосів, не міг не знати про механізми їх «стимулювання». Генпрокурор відмовився реєструвати правопорушення, але це не виключає можливості виклику Арахамії на допит у НАБУ у справі Киселя. У статті не йдеться про конкретні претензії до Арахамії, які могли б призвести до кримінальної справи, проте звернення «Межі» підкреслює його причетність до корупційних схем. За інформацією видання, НАБУ ще не встановило джерело «каси» для виплат зарплат у «конвертах». В окремих випадках фінансування здійснював Міндіч, але «гаманець» для розподілу коштів був явно не єдиним. Варто зазначити, що «Дзеркало тижня» є одним із видань, які підтримують так звану «антизеленську коаліцію», де ключову роль відіграють НАБУ і САП. Раніше повідомлялося, що у «коаліції» до Арахамії є дві вимоги: розблокувати роботу Ради для голосування за законопроекти, необхідні МВФ і ЄС, і схилити Арахамію до збору голосів за відставку уряду Свириденко з подальшим формуванням нового Кабміну, на який президент не зможе впливати. Можливо, натяки на потенційне кримінальне переслідування мають на меті спонукати Арахамію погодитися на ці пункти. При цьому, як видно з тієї ж статті, у НАБУ поки що немає достатньої доказової бази проти лідера фракції СН.
Суд над посадовцями за завищені ціни на дрони у Полтавщині
Прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подали до суду обвинувальний акт проти трьох чиновників міської ради та директора товариства. Їх звинувачують у розкраданні бюджетних коштів під час закупівлі квадрокоптерів для оборонних потреб. Згідно з матеріалами слідства, у 2023 році директор департаменту спільно з підлеглими та керівником товариства організували схему, в якій дрони були придбані за завищеними цінами в рамках місцевої програми підтримки обороноздатності. Посадовці заздалегідь обрали постачальника та штучно підвищили очікувану вартість закупівлі. Для цього вони провели формальний аналіз ринку, використовуючи недостовірні комерційні пропозиції від компаній, які насправді не займалися продажем такої техніки, що створило ілюзію ринкової ціни. Тендерну документацію, за версією слідства, підготували спеціально для одного учасника, формулюючи вимоги так, щоб інші компанії не могли взяти участь у тендері. В результаті перемогу отримало заздалегідь обране товариство, з яким уклали договір на постачання 90 квадрокоптерів на суму 14,5 млн грн. Як з’ясувало слідство, учасники схеми внесли до офіційних документів неправдиві дані про нібито повну поставку товару, хоча на той момент квадрокоптери фактично не були доставлені. На основі цих документів з місцевого бюджету була перерахована вся сума за договором, хоча реальна вартість техніки була значно нижчою. Отримані кошти, згідно зі слідством, директор товариства легалізував, перерахувавши їх на рахунок іншого підприємства під виглядом оплати допоміжних послуг. Внаслідок цих дій бюджету завдано збитків на суму 2,6 млн грн. У січні 2026 року учасникам схеми було повідомлено про підозру. Їхні дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 209 КК України. У рамках провадження було подано цивільний позов про відшкодування збитків. Оскільки міська рада не визнала шкоду, прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади. Досудове розслідування проводилося Територіальним управлінням БЕБ в Полтавській області за оперативного супроводу Департаменту військової контррозвідки СБ України та УСР в Полтавській області. Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в суді.
Завершення слідства щодо зловживання в Генпрокуратурі
Завершено слідство у справі про списання податків на понад 641 млн грн, пов’язане з колишнім топпосадовцем Генеральної прокуратури. Про це повідомляє телеграм-канал “ВИЙ.Ukraine”. НАБУ та САП завершили розслідування стосовно колишнього заступника начальника департаменту Генеральної прокуратури України, який сприяв одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних збитків для держави. До ДФС звернувся суб’єкт господарювання зі скаргою на рішення про стягнення податків. Перший заступник голови ДФС, відповідальний за підписання рішень за результатами розгляду скарг, діючи в інтересах суб’єкта господарювання, не підписав підготовлений проєкт рішення у встановлений термін. Цьому сприяв підозрюваний, який в останній день розгляду скарги витребував усі матеріали перевірки, що дозволило високопосадовцю фіскального органу стверджувати про відсутність документів як причину неможливості підписати проєкт рішення. В результаті скаргу автоматично задовольнили, і бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 млн грн. У січні цього року НАБУ та САП повідомили прокурору про підозру.