Вас цікавить, як за один місяць можна виявити 60 мільйонів, нічого не заробивши? Про це розповідає “Викривач”. Родина екскерівниці МСЕК Тетяни Крупи поділилася своїм досвідом, адже між січнем і лютим вона просто «уточнила» декларацію і раптово отримала плюс майже 60 млн грн активів. У першій версії документа були одні цифри, а в другій – значно приємніші. Наприклад, готівка. Вилучені під час обшуків долари зросли більш ніж на пів мільйона. Чоловік також «освіжив пам’ять». Його доходи від підприємництва раптом подвоїлись, плюс з’явились банківські відсотки, яких раніше не було. У самої Крупи на рахунках навпаки стало менше, але загальна картина лише багатша. Щодо майна, то все залишилось на «рівні». Десятки ділянок, будинки, квартири та недобудований маєток майже на 600 квадратів. У гаражі два Porsche Cayenne. У списку цінностей також є Dior і Rolex, які тепер більше цікавлять слідчих. За оцінками НАБУ і САП, мова може йти про 160 млн грн незаконного збагачення. Тож, ось до кого можна звертатися за порадою щодо пасивного заробітку.
Позначка: САП
Вирок колишньому топменеджеру: 9 років тюрми за розкрадання
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс вирок колишньому першому заступнику директора оборонного держпідприємства, засудивши його до 9 років ув’язнення. Як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), рішення було оголошено 7 квітня 2026 року. Суд визнав винним екс-чиновника у заволодінні понад 6 млн грн коштів державного підприємства та у складанні свідомо фальшивих офіційних документів, що відповідно підпадає під статті 191 та 366 Кримінального кодексу України. Вироком суду також передбачена конфіскація всього майна, що належить засудженому, а також позбавлення його права обіймати посади в підприємствах усіх форм власності, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, на три роки. Досудове розслідування виявило, що з травня 2013 року по січень 2015 року посадовець, зловживаючи службовим становищем, перерахував кошти підприємства на суму 553,24 тис. євро та понад 1,93 млн дол. США (близько 30 млн грн за курсом НБУ на той час) іншому суб’єкту господарювання з іноземною реєстрацією, контрольованому його знайомим з Німеччини, за нібито агентські послуги з продажу товарів військового призначення за кордон. Однак жодних послуг українське товариство не отримало, що призвело до збитків на суму майже 30 млн грн. У жовтні 2014 року посадовець продовжив реалізацію схеми, уклавши контракт з тим же суб’єктом на постачання двох авіаційних систем, забезпечивши перерахунок передоплати на 472 тис. дол. США. Проте ці кошти також були привласнені, а для маскування злочину підписали додаткову угоду про неможливість постачання систем у визначені терміни. Щоб приховати свої дії, у лютому 2017 року перший заступник директора підробив документи щодо строків постачання, вказавши 31.12.2017 як крайній термін. Ці дії завдали державному підприємству збитків понад 6 млн грн. Оскільки особа перебуває на тимчасово окупованій території, судовий розгляд відбувся у спеціальному порядку (in absentia). Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в законному порядку.
Завершення розслідування щодо Юлії Тимошенко: нові деталі справи
Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування стосовно керівника однієї з фракцій Верховної Ради. Її підозрюють у спробі підкупу народних депутатів з інших фракцій в обмін на їхні голоси. Про це повідомляє НАБУ. Хоча в офіційних матеріалах не вказано прізвище підозрюваної, з контексту справи стає зрозуміло, що йдеться про Юлію Тимошенко, лідерку фракції «Батьківщина». За інформацією НАБУ, у грудні 2025 року, незважаючи на викриття фактів корупції серед депутатів, підозрювана почала вести переговори з окремими парламентаріями щодо системи винагород за підтримку в голосуванні. “Мова йшла про стабільний механізм співпраці з попередніми виплатами. Народні депутати повинні були дотримуватися вказівок щодо голосування (“за” чи “проти”), утримання або ж неучасті”, — зазначається в повідомленні.
Розслідування НАБУ щодо корупційної схеми в Ізмаїлі
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) завершили досудове розслідування стосовно організованої злочинної групи, яка незаконно заволоділа 31 мільйоном гривень Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» через маніпуляції з публічними закупівлями. Матеріали кримінального провадження вже передані стороні захисту для ознайомлення. Серед підозрюваних є чинний перший заступник директора цього державного підприємства та три представники приватних постачальницьких компаній. Слідство виявило, що в період 2022–2023 років у порту діяла схема, що полягала у завищенні вартості обладнання та товарів. Учасники цієї групи мали доступ до конфіденційної інформації про заплановані закупівлі та заздалегідь визначали «переможців» тендерів. Ці компанії самостійно узгоджували умови з виробниками, готували тендерну документацію від імені порту, подавали завищені цінові пропозиції для збільшення очікуваної вартості закупівель і координували свої дії з метою недопущення конкуренції. Внаслідок цього інші компанії фактично були усунені від участі в закупівлях, а «свої» фірми виконували постачання за завищеними цінами. У грудні 2025 року членам організованої групи було повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.
Конфіскація активів ексначальника Держприкордонслужби: нові деталі
САП вимагає визнати активи ексначальника відділу Держприкордонслужби України необґрунтованими. Прокурор САП звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про конфіскацію активів, отриманих під час його роботи. Мова йде про активи, придбані у 2022–2023 роках, зокрема: таунхаус із земельною ділянкою на Закарпатті та автомобіль «Toyota Rav-4 HYBRID». Аналіз офіційних доходів і витрат показав, що ні сам прикордонник, ні його родичі не мали достатніх легальних коштів для придбання цих активів. Позов базується на матеріалах НАБУ та доказах, зібраних прокурором САП. Суд заарештував майно відповідача за клопотанням прокурора для забезпечення позову.
Суд над депутатом Миргорода: 66,7 тисяч доларів за землю
Депутата Миргородської міськради судитимуть за незаконне збагачення. НАБУ та САП виявили, що протягом 2020–2021 років підозрюваний став власником активів на загальну суму майже 13 млн грн, що значно перевищує його офіційно задекларовані доходи. На ці кошти посадовець придбав котедж та земельну ділянку на узбережжі Чорного моря в селі Коблево, а також квартиру в центрі Києва площею 132,6 кв. м. За інформацією ЗМІ, йдеться про депутата від партії «Рідне місто» Михайла Лавицького з Миргорода, Полтавської області.
ВАКС визнав активи родини Корака необґрунтованими
Вищий антикорупційний суд визнав активи, якими користується родина Сергія Корака, колишнього керівника Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП Одеської області, необґрунтованими. Мова йде про автомобіль Toyota C-HR HYBRID (2022) вартістю 1,38 млн гривень та Toyota C-HR (2021) за 565 тис. грн. За інформацією САП, хоча ці автомобілі були придбані близькими родичами посадовця, він міг безпосередньо або опосередковано здійснювати дії, схожі на розпорядження ними. При цьому ні сам посадовець, ні його родичі не мали достатніх фінансів для придбання цих активів.
Три місяці на ознайомлення з доказами у справі суддів Львівщини
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) за запитом детектива НАБУ встановив термін для трьох суддів господарських судів Львівської області, щоб ознайомитися з матеріалами досудового розслідування. У листопаді 2025 року детектив надав підозрюваним та їхнім адвокатам доступ до речових доказів, таких як мобільні телефони та гроші, а також до 36 томів провадження. З цих томів лише 21 містить фактичні докази, тоді як інші 15 включають підозри, запобіжні заходи, матеріали, що характеризують підозрюваних, та клопотання захисту. Крім того, було відкрито 150 матеріальних носіїв інформації загальною ємністю приблизно 7,8 ТБ, більшість з яких складають відеозаписи обшуків та копії мобільних телефонів, що відображені в паперових матеріалах досудового розслідування. Захисники підозрюваних заперечували звинувачення детектива у затягуванні процесу, зазначаючи, що один з адвокатів займається справою лише місяць. Суд встановив термін до 15 липня 2026 року, після якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів. У цій справі підозрюваними є ексголова Господарського суду Львівської області Василь Артимович, колишній голова цього суду Михайло Юркевич, а також суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех. Ексголова Західного апеляційного госпсуду Борис Плотніцький у грудні 2025 року уклав угоду з САП, умови якої залишаються конфіденційними. За версією слідства, співвласнику мережі медичних лабораторій «Ескулаб» було запропоновано ухвалення «потрібних» рішень в апеляційному господарському суді за 1 млн доларів. У жовтні 2025 року Вища рада правосуддя вирішила застосувати до Артимовича та Малех стягнення у вигляді звільнення з посади судді, але остаточне рішення про звільнення ще не ухвалено.
Схема корупції на ОПЗ: угода з Грановським
САП та НАБУ уклали угоду з Олександром Грановським. ВАКС затвердив угоду про визнання вини у справі корупції на Одеському припортовому заводі. Ситуація стосується схеми 2015 року, коли продукцію заводу продавали за заниженими цінами, внаслідок чого група отримала 93 мільйони гривень, що на той час становило 4 мільйони доларів. Згідно з умовами угоди, учасники схеми відшкодують лише 77,5 мільйонів гривень. Додатково 50 мільйонів гривень буде перераховано на підтримку ЗСУ через платформу UNITED24. За нинішнім курсом це становить 2,9 мільйона доларів. Іншими словами, було вкрадено 4 мільйони доларів, повернуто 2,9 мільйона, і покарання уникнуто. При цьому НАБУ та САП подають це як успішний результат своєї діяльності.
Фінансові розслідування: активи екс-детектива БЕБ Олега Ящука
Олег Ящук, колишній керівник підрозділу детективів Головного управління БЕБ, оприлюднив свою декларацію після звільнення, оскільки перейшов на роботу в ТОВ “Транскомгруп”. У 2025 році його заробітна плата в БЕБ склала 711 тисяч гривень, а від ТОВ “Транскомгруп” він отримав 120 тисяч гривень. Сім’я Ящука складається з дружини Валентини та двох синів — Марка і Кирила. Дружина отримала страхові виплати, соціальні допомоги та пенсійні нарахування, загальна сума яких перевищує 8 тисяч гривень. У власності сім’ї є квартира в Києві площею 50,5 м², яка оцінюється в 2,14 мільйона гривень, а також земельна ділянка в селі Нова Басань Чернігівської області (1387 м²) і незавершене будівництво — квартира площею 43,09 м² у столиці, зареєстрована на дружину. Серед транспортних засобів сім’я задекларувала BMW X3 (2022) на ім’я Богдани Зубець, вартість якого становить 1,3 мільйона гривень, і яким користується дружина. Грошові активи включають 3 тисячі євро готівкою у Олега Ящука, а також кошти на банківських рахунках у Приватбанку, МТБ Банку та Універсал Банку. Загальна сума на рахунках сім’ї становить кілька десятків тисяч гривень. Декларація також містить позику третій особі на 75 тисяч гривень та кошти, позичені дружині від іншої фізичної особи, на 400 тисяч гривень. В декларації не вказано жодних цінних паперів, корпоративних прав, нематеріальних активів чи фінансових зобов’язань. Ящук не задекларував жодної роботи за сумісництвом або членства в керівних органах організацій. Міжнародне детективне бюро Absolution повідомляє, що САП, згідно з даними НАЗК, вимагає спеціальної конфіскації активів Ящука. Це стосується автомобілів BMW X3 (2023, KA5800PC) і Toyota Camry 2023 (2022, AA9837PA), які зареєстровані на інших осіб. BMW належить Богдані Зубець — вчительці та сестрі дружини Ящука. Для ускладнення роботи правоохоронців Ящук підробив номерні знаки, замінивши їх на W07070A, які зареєстровані на інше авто. Toyota ж належить Анатолію Слепенчуку — близькому знайомому Ящука, який також не може пояснити походження 30 тисяч доларів. Окрім автомобілів, Ящук має нерухомість у Дубаї та Відні. До ВАКС подано позов, щоб визнати необґрунтованими активи лише автомобілів, загальна вартість яких сягає майже 4 мільйони гривень.