САП – Сторінка 2 – ТОП-Корупціонер

ВАКС дав захисту Тимошенко час до 24 травня

Вищий антикорупційний суд за клопотанням детективів Національного антикорупційного бюро визначив адвокатам лідерки фракції “Батьківщина” у Верховній Раді Юлії Тимошенко строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 24 травня включно. Після цього справу мають перейти до розгляду по суті.

Юлію Тимошенко підозрюють у пропонуванні хабаря колегам-депутатам в обмін на їхні голоси. Про рішення суду повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прізвище народної депутатки там не назвали, однак у Центрі протидії корупції пояснили, що йдеться саме про Тимошенко.

У САП зазначили, що сторона обвинувачення просила скоротити строк ознайомлення з матеріалами справи до 6 травня, посилаючись на “затягування” з боку адвокатів. Водночас суд встановив інший термін — до 24 травня включно.

У відомстві уточнили, що після цього сторона захисту вважатиметься такою, що скористалася правом на доступ до матеріалів досудового розслідування.

Також у САП повідомили, що 7 квітня САП та НАБУ завершили розслідування у цій справі та надали матеріали для ознайомлення стороні захисту, яка відтоді мала “повний доступ”. Водночас, як стверджується, Тимошенко жодного разу не з’явилася для ознайомлення з ними.

У Центрі протидії корупції вважають, що така оперативність завершення досудового розслідування у справі Тимошенко свідчить про впевненість прокурорів у своїй позиції.

“Якби доказів було недостатньо або вони були сумнівними, сторона обвинувачення могла ще неодноразово продовжувати строки розслідування”, — зазначили там.

Нові розшифровки «плівок Міндіча» про виплати і бронежилети

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький оприлюднив нібито нові розшифровки так званих «плівок Міндіча» — телефонних розмов українського бізнесмена Тимура Міндіча. Саме завдяки цим записам НАБУ та САП провели спільне розслідування, відоме як «операція «Мідас». За словами експрокурора САП, матеріали він отримав від джерел у силових структурах.

Йдеться про нібито розмови Міндіча з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і головою Агенції оборонних закупівель Арсеном Жумаділовим. Датовані вони початком липня 2025 року.

У цих записах згадуються нібито виплати з бюджету Міноборони волонтерці Марії Берлінській, а також спроби впливу на закупівлю бронежилетів.

Зокрема, у розмові Міндіч каже: «Давай за Машу домовимось… ти їй платитимеш». У відповідь Умєров запитує: «Я не знаю … просто вона там живе. Зарплату їй платимо?». Після цього Міндіч повторює: «Ти їй платитимеш».

Із записів випливає, що «Маша» отримує 20, однак чого саме — не уточнюється; ймовірно, йдеться про тисячі доларів. У цьому ж контексті Міндіч просить Умєрова працевлаштувати якогось «Миколу», який «попросить всього три».

Також Міндіч говорить Умєрову, що інвестував 300 мільйонів доларів у бронежилети. Після цього міністр оборони зв’язався з головою Агенції оборонних закупівель Жумаділовим.

Раніше вже з’являлася інформація, що Умєров фігурує в «плівках Міндіча» НАБУ у справі про закупівлі бронежилетів. Водночас офіційно жодних звинувачень ексміністру не висували.

Марія Берлінська — українська громадська діячка, керівниця проєкту Victory Drones, співзасновниця благодійного фонду Dignitas і засновниця ГО «Центр підтримки аеророзвідки». Вона також є ініціаторкою адвокаційного правозахисного проєкту «Невидимий батальйон» та Жіночого ветеранського руху.

Броневицький називає Берлінську «антикорупціонеркою», хоча вона ніколи не працювала ні в НАБУ, ні в САП. До початку волонтерської діяльності вона була на війні.

Саме за сприяння Берлінської в Україні скасували гарантійні листи, мито та ПДВ на дрони, а митна служба перестала вважати БПЛА товарами подвійного призначення.

Арсен Жумаділов — кримськотатарський громадський і політичний діяч. У політику він прийшов у 2014 році саме за сприяння тодішнього функціонера Меджлісу кримськотатарського народу Умєрова. До окупації Криму Жумаділов працював у корпоративному секторі в Україні та за кордоном.

У різні роки він працював на доволі різних і несподіваних напрямах: був головою райдержадміністрації на Одещині, клерком в апараті Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу, а також викладачем у Києво-Могилянській академії.

З 2023 року Жумаділов очолив «Державного оператора тилу», а вже у 2025 році перейшов із ДОТ до АОЗ — «Агенції оборонних закупівель», де також був директором.

ВАКС затвердив угоду у справі ексдиректора ЖБТЗ

Колишній директор Житомирського бронетанкового заводу визнав провину у розтраті майна на мільйони гривень. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Як зазначається, 27 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та колишнім директором Житомирського бронетанкового заводу. Йдеться про справу щодо розтрати майна Державного агентства резерву України — 20 двигунів УТД-20 вартістю понад 5,766 млн грн. За даними САП, це сталося шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до умов затвердженої угоди суд визнав особу винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості особі призначили узгоджене покарання: 8 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади на підприємствах, у яких частка державної власності перевищує 50%, строком на 3 роки, а також конфіскацію частини майна.

Водночас ексдиректора заводу звільнили від відбування основного покарання на підставі ч. 2 ст. 75 КК України. Йому встановили іспитовий строк із покладенням обов’язків, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

У межах угоди особа також зобов’язалася відшкодувати завдані збитки та перерахувати 12 млн грн на підтримку Збройних Сил України через БФ «Повернись живим».

Обвинуваченим у справі був колишній директор бронетанкового заводу Сергій Бутенко, який керував підприємством до лютого 2015 року.

САП просить взяти Юрченка під варту через неявки

Прокурор САП подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу для народного депутата Олександра Юрченка, якого обвинувачують в отриманні неправомірної вигоди та підбурюванні до її надання. Прокуратура наполягає на триманні обвинуваченого під вартою.

Про це повідомила пресслужба САП.

“21 квітня 2026 року прокурор САП звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу народному депутату України. Разом з іншою особою він обвинувачується у отриманні неправомірної вигоди та підбурюванні до її надання. Прокурор вимагає арешту обвинуваченого та стягнення в дохід держави 3 млн гривень застави”, — йдеться в повідомленні.

У САП пояснили, що підставою для такого клопотання стали систематичні неявки депутата. Зокрема, на останнє судове засідання він не прибув через службове відрядження, яке організував сам, хоча завчасно знав дату розгляду.

“Через неявки обвинувачених судові засідання переносилися два місяці поспіль. Розгляд клопотання заплановано на 28 квітня 2026 року”, — додали в САП.

Судді Олегу Матущаку оголосили підозру

НАБУ та САП повідомили про підозру судді одного з апеляційних господарських судів у незаконному збагаченні та недекларуванні майна майже на 17 млн грн. За версією слідства, активи були оформлені на родичку, щоб приховати їхнє походження.

Як повідомила пресслужба САП, йдеться про Олега Матущака, суддю Західного апеляційного господарського суду.

Слідство вказує, що дії судді кваліфіковано за ст. 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації).

За даними розслідування, у 2020–2023 роках суддя набув у Львові елітну нерухомість — квартиру та паркомісце загальною вартістю 16,7 млн грн. Для приховування активів це майно оформили на тещу.

Правоохоронці зазначають, що офіційні доходи та заощадження судді не давали змоги здійснити таку покупку. Також у деклараціях за 2022–2023 роки він не зазначив відомості про користування орендованим житлом.

Досудове розслідування триває. Його ведуть детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП.

Нові транскрипти розмов Міндіча про виплати і бронежилети

Колишній прокурор САП Станіслав Броневицький, як стверджується, оприлюднив нові розшифровки розмов бізнесмена Міндіча, якого називають близьким до Зеленського. За словами Броневицького, ці матеріали він отримав від джерел у силових структурах.

Ідеться про нібито розмови Міндіча з тодішнім міністром оборони Умєровим і головою агенції оборонних закупівель Жумадиловим. Розмови датовані 8 липня 2025 року.

У транскриптах згадуються виплати з бюджету Міноборони волонтерці Марії Берлінській, а також дії, пов’язані з впливом на закупівлі бронежилетів.

«Давай по Маше договорим… ты ей платишь», — каже Міндіч. «Я не знаю… просто она там живет. Зарплату ей платим?» — відповідає Умєров. «Ты ей платишь», — знову заявляє Міндіч.

Із розмов випливає, що «Маша» отримує 20. Валюта не уточнюється, але, ймовірно, йдеться про тисячі доларів. У зв’язку з цим Міндіч просить Умєрова працевлаштувати «Миколу», якому, за його словами, потрібно лише три.

Також Міндіч повідомляє Умєрову, що інвестував 300 мільйонів доларів у бронежилети. Після цього міністр оборони зв’язався з головою Агенції оборонних закупівель Жумадиловим.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Умєров згадується в «плівках Міндіча» НАБУ у справі про закупівлі бронежилетів. Водночас офіційних звинувачень ексміністру не висували.

Самих аудіозаписів Броневицький не оприлюднив, опублікувавши лише текстові транскрипти.

Необхідність залізобетонних доказів у справі Єрмака

Голова САП Олександр Клименко заявив, що для висунення підозри Андрію Єрмаку потрібна максимально аргументована позиція, підтверджена доказами. Керівники НАБУ і САП попередили президента про підготовлену підозру щодо колишнього голови ОП. Джерела уточнили, що це пов’язано з його інтересом до одного з будинків кооперативу “Династія” в Козині, за яким раніше вже отримав підозру екс-міністр Олексій Чернишов. Розслідувачі у справі “Мідас” виявили, що в будівництво цього об’єкта були вкладені кошти, отримані у вигляді відкатів від підрядників “Енергоатома”. Минуло вже більше чотирьох місяців, але справа не просувається. У коментарі для УП Клименко пояснив, чому підозра ще не висунута, зазначивши, що прокуратура не анонсує процесуальні дії, щоб не підірвати презумпцію невинуватості. Він підкреслив, що позиція обвинувачення для вручення підозри повинна бути максимально обґрунтованою і підкріпленою доказами, а громадська думка не має значення. “95% обшуків, які ми проводимо, не закінчуються підозрами. У справах такої категорії позиція повинна бути максимально аргументованою і підкріпленою максимальною кількістю доказів”, — зазначив Клименко. Він також додав, що САП не порушить закон і не підриває свою незалежність, адже “ми не можемо ігнорувати закони і потім програвати справи з цієї причини”.

Корупційні схеми у закупівлях дронів для Нацгвардії

Завершено розслідування у справі корупції, пов’язаної із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії. Про це повідомила пресслужба НАБУ. Сторонам захисту надано доступ до матеріалів справи для ознайомлення. За даними НАБУ та САП, у 2025 році організована група систематично заволодівала бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування виділяли на потреби Сил оборони. Антикорупційним органам під час розслідування вдалося зафіксувати кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що на хабарі викрито одного з народних депутатів України, а також керівників районних та міських адміністрацій, військовослужбовців Національної гвардії України. Крім того, у НАБУ повідомили про виявлення масштабної корупції при закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – чинний нардеп. У Центрі протидії корупції зазначили, що одним із фігурантів справи є нардеп від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше повідомлялося, що серед осіб, яких НАБУ і САП викрили в корупційній схемі на закупівлях дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської ОВА, а згодом – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 10 млн грн застави.

Корупційна справа щодо закупівлі дронів для Нацгвардії

Розслідування у справі корупції, пов’язаній із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії, завершено. Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Матеріали справи були відкриті для ознайомлення сторонам захисту. За інформацією НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), у 2025 році організована група систематично привласнювала бюджетні кошти, які місцеві органи влади виділяли на потреби сил оборони. Під час розслідування антикорупційні органи виявили кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що один із народних депутатів України, а також керівники районних і міських адміністрацій та військовослужбовці Національної гвардії були викриті на хабарництві. Крім того, НАБУ повідомило про виявлення масштабної корупції під час закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – діючий народний депутат. Центр протидії корупції вказав, що одним із фігурантів справи є народний депутат від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше стало відомо, що серед осіб, яких викрили НАБУ і САП у корупційній схемі закупівель дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської обласної державної адміністрації, а наразі – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської райдержадміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 10 мільйонів гривень.

Нові підозри у справі хабарів Луцької міськради

НАБУ та САП повідомили про підозру ще одному учаснику групи, який отримав хабар після того, як Луцька міськрада ухвалила рішення про затвердження детального плану території. Мова йде про тодішнього голову однієї з депутатських фракцій Луцької міської ради. Він у змові з головою депутатської фракції Волинської облради (колишнім нардепом) та головою цієї ж фракції в Луцьку звернувся до користувача земельної ділянки (також колишнього нардепа) з проханням надати неправомірну вигоду в розмірі 30 тисяч доларів. Колишній нардеп погодився на цю пропозицію і передав частину суми – 15 тисяч доларів. Окрім того, трьом особам, які вже були викриті раніше, повідомили про зміну підозри. Їм додатково інкримінують отримання хабаря в розмірі 3 тисячі доларів від тієї ж особи за позитивне голосування депутатів їхніх фракцій щодо надання дозволу на розроблення детального плану території Луцькою міською радою та його затвердження.