Завершено розслідування у справі корупції, пов’язаної із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії. Про це повідомила пресслужба НАБУ. Сторонам захисту надано доступ до матеріалів справи для ознайомлення. За даними НАБУ та САП, у 2025 році організована група систематично заволодівала бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування виділяли на потреби Сил оборони. Антикорупційним органам під час розслідування вдалося зафіксувати кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що на хабарі викрито одного з народних депутатів України, а також керівників районних та міських адміністрацій, військовослужбовців Національної гвардії України. Крім того, у НАБУ повідомили про виявлення масштабної корупції при закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – чинний нардеп. У Центрі протидії корупції зазначили, що одним із фігурантів справи є нардеп від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше повідомлялося, що серед осіб, яких НАБУ і САП викрили в корупційній схемі на закупівлях дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської ОВА, а згодом – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 10 млн грн застави.
Позначка: САП
Корупційна справа щодо закупівлі дронів для Нацгвардії
Розслідування у справі корупції, пов’язаній із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії, завершено. Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Матеріали справи були відкриті для ознайомлення сторонам захисту. За інформацією НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), у 2025 році організована група систематично привласнювала бюджетні кошти, які місцеві органи влади виділяли на потреби сил оборони. Під час розслідування антикорупційні органи виявили кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що один із народних депутатів України, а також керівники районних і міських адміністрацій та військовослужбовці Національної гвардії були викриті на хабарництві. Крім того, НАБУ повідомило про виявлення масштабної корупції під час закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – діючий народний депутат. Центр протидії корупції вказав, що одним із фігурантів справи є народний депутат від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше стало відомо, що серед осіб, яких викрили НАБУ і САП у корупційній схемі закупівель дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської обласної державної адміністрації, а наразі – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської райдержадміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 10 мільйонів гривень.
Нові підозри у справі хабарів Луцької міськради
НАБУ та САП повідомили про підозру ще одному учаснику групи, який отримав хабар після того, як Луцька міськрада ухвалила рішення про затвердження детального плану території. Мова йде про тодішнього голову однієї з депутатських фракцій Луцької міської ради. Він у змові з головою депутатської фракції Волинської облради (колишнім нардепом) та головою цієї ж фракції в Луцьку звернувся до користувача земельної ділянки (також колишнього нардепа) з проханням надати неправомірну вигоду в розмірі 30 тисяч доларів. Колишній нардеп погодився на цю пропозицію і передав частину суми – 15 тисяч доларів. Окрім того, трьом особам, які вже були викриті раніше, повідомили про зміну підозри. Їм додатково інкримінують отримання хабаря в розмірі 3 тисячі доларів від тієї ж особи за позитивне голосування депутатів їхніх фракцій щодо надання дозволу на розроблення детального плану території Луцькою міською радою та його затвердження.
Секрети декларацій: як Тетяна Крупа «знайшла» 60 мільйонів
Вас цікавить, як за один місяць можна виявити 60 мільйонів, нічого не заробивши? Про це розповідає “Викривач”. Родина екскерівниці МСЕК Тетяни Крупи поділилася своїм досвідом, адже між січнем і лютим вона просто «уточнила» декларацію і раптово отримала плюс майже 60 млн грн активів. У першій версії документа були одні цифри, а в другій – значно приємніші. Наприклад, готівка. Вилучені під час обшуків долари зросли більш ніж на пів мільйона. Чоловік також «освіжив пам’ять». Його доходи від підприємництва раптом подвоїлись, плюс з’явились банківські відсотки, яких раніше не було. У самої Крупи на рахунках навпаки стало менше, але загальна картина лише багатша. Щодо майна, то все залишилось на «рівні». Десятки ділянок, будинки, квартири та недобудований маєток майже на 600 квадратів. У гаражі два Porsche Cayenne. У списку цінностей також є Dior і Rolex, які тепер більше цікавлять слідчих. За оцінками НАБУ і САП, мова може йти про 160 млн грн незаконного збагачення. Тож, ось до кого можна звертатися за порадою щодо пасивного заробітку.
Вирок колишньому топменеджеру: 9 років тюрми за розкрадання
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс вирок колишньому першому заступнику директора оборонного держпідприємства, засудивши його до 9 років ув’язнення. Як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), рішення було оголошено 7 квітня 2026 року. Суд визнав винним екс-чиновника у заволодінні понад 6 млн грн коштів державного підприємства та у складанні свідомо фальшивих офіційних документів, що відповідно підпадає під статті 191 та 366 Кримінального кодексу України. Вироком суду також передбачена конфіскація всього майна, що належить засудженому, а також позбавлення його права обіймати посади в підприємствах усіх форм власності, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, на три роки. Досудове розслідування виявило, що з травня 2013 року по січень 2015 року посадовець, зловживаючи службовим становищем, перерахував кошти підприємства на суму 553,24 тис. євро та понад 1,93 млн дол. США (близько 30 млн грн за курсом НБУ на той час) іншому суб’єкту господарювання з іноземною реєстрацією, контрольованому його знайомим з Німеччини, за нібито агентські послуги з продажу товарів військового призначення за кордон. Однак жодних послуг українське товариство не отримало, що призвело до збитків на суму майже 30 млн грн. У жовтні 2014 року посадовець продовжив реалізацію схеми, уклавши контракт з тим же суб’єктом на постачання двох авіаційних систем, забезпечивши перерахунок передоплати на 472 тис. дол. США. Проте ці кошти також були привласнені, а для маскування злочину підписали додаткову угоду про неможливість постачання систем у визначені терміни. Щоб приховати свої дії, у лютому 2017 року перший заступник директора підробив документи щодо строків постачання, вказавши 31.12.2017 як крайній термін. Ці дії завдали державному підприємству збитків понад 6 млн грн. Оскільки особа перебуває на тимчасово окупованій території, судовий розгляд відбувся у спеціальному порядку (in absentia). Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в законному порядку.
Завершення розслідування щодо Юлії Тимошенко: нові деталі справи
Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування стосовно керівника однієї з фракцій Верховної Ради. Її підозрюють у спробі підкупу народних депутатів з інших фракцій в обмін на їхні голоси. Про це повідомляє НАБУ. Хоча в офіційних матеріалах не вказано прізвище підозрюваної, з контексту справи стає зрозуміло, що йдеться про Юлію Тимошенко, лідерку фракції «Батьківщина». За інформацією НАБУ, у грудні 2025 року, незважаючи на викриття фактів корупції серед депутатів, підозрювана почала вести переговори з окремими парламентаріями щодо системи винагород за підтримку в голосуванні. “Мова йшла про стабільний механізм співпраці з попередніми виплатами. Народні депутати повинні були дотримуватися вказівок щодо голосування (“за” чи “проти”), утримання або ж неучасті”, — зазначається в повідомленні.
Розслідування НАБУ щодо корупційної схеми в Ізмаїлі
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) завершили досудове розслідування стосовно організованої злочинної групи, яка незаконно заволоділа 31 мільйоном гривень Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» через маніпуляції з публічними закупівлями. Матеріали кримінального провадження вже передані стороні захисту для ознайомлення. Серед підозрюваних є чинний перший заступник директора цього державного підприємства та три представники приватних постачальницьких компаній. Слідство виявило, що в період 2022–2023 років у порту діяла схема, що полягала у завищенні вартості обладнання та товарів. Учасники цієї групи мали доступ до конфіденційної інформації про заплановані закупівлі та заздалегідь визначали «переможців» тендерів. Ці компанії самостійно узгоджували умови з виробниками, готували тендерну документацію від імені порту, подавали завищені цінові пропозиції для збільшення очікуваної вартості закупівель і координували свої дії з метою недопущення конкуренції. Внаслідок цього інші компанії фактично були усунені від участі в закупівлях, а «свої» фірми виконували постачання за завищеними цінами. У грудні 2025 року членам організованої групи було повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.
Конфіскація активів ексначальника Держприкордонслужби: нові деталі
САП вимагає визнати активи ексначальника відділу Держприкордонслужби України необґрунтованими. Прокурор САП звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про конфіскацію активів, отриманих під час його роботи. Мова йде про активи, придбані у 2022–2023 роках, зокрема: таунхаус із земельною ділянкою на Закарпатті та автомобіль «Toyota Rav-4 HYBRID». Аналіз офіційних доходів і витрат показав, що ні сам прикордонник, ні його родичі не мали достатніх легальних коштів для придбання цих активів. Позов базується на матеріалах НАБУ та доказах, зібраних прокурором САП. Суд заарештував майно відповідача за клопотанням прокурора для забезпечення позову.
Суд над депутатом Миргорода: 66,7 тисяч доларів за землю
Депутата Миргородської міськради судитимуть за незаконне збагачення. НАБУ та САП виявили, що протягом 2020–2021 років підозрюваний став власником активів на загальну суму майже 13 млн грн, що значно перевищує його офіційно задекларовані доходи. На ці кошти посадовець придбав котедж та земельну ділянку на узбережжі Чорного моря в селі Коблево, а також квартиру в центрі Києва площею 132,6 кв. м. За інформацією ЗМІ, йдеться про депутата від партії «Рідне місто» Михайла Лавицького з Миргорода, Полтавської області.
ВАКС визнав активи родини Корака необґрунтованими
Вищий антикорупційний суд визнав активи, якими користується родина Сергія Корака, колишнього керівника Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП Одеської області, необґрунтованими. Мова йде про автомобіль Toyota C-HR HYBRID (2022) вартістю 1,38 млн гривень та Toyota C-HR (2021) за 565 тис. грн. За інформацією САП, хоча ці автомобілі були придбані близькими родичами посадовця, він міг безпосередньо або опосередковано здійснювати дії, схожі на розпорядження ними. При цьому ні сам посадовець, ні його родичі не мали достатніх фінансів для придбання цих активів.