Очільник БЕБ Волинської області Сергій Журавльов відзначається вибірковим підходом до перевірок бізнесу, уникаючи уваги до великих забудовників, таких як “Луцьксантехмонтаж 536” та “Єрохолдінг”. За даними ВИЙ, можливо, це пов’язано з тим, що Журавльов проживає в таунхаусі площею 137 кв. м, який належить одному з керівників “Луцьксантехмонтажу 536”. Це підприємство фігурує у скандалі, пов’язаному з порушенням умов конкурсу 2016 року та договорів розподілу житлових площ 2018 року. БЕБ мало б мати багато питань до “Луцьксантехмонтажу 536” після аудиторської перевірки, висновки якої були направлені до БЕБ Волинської області для правової оцінки. Проте від підлеглих Журавльова не чути жодних дій, а сам керівник насолоджується комфортним житлом.
Позначка: БЭБ
Схема «дроблення» у «Маркетопті»: обшуки та підозри БЕБ
Бюро економічної безпеки викрило мережу магазинів «Маркетопт» у систематичному ухиленні від податків через масштабну схему «дроблення бізнесу».
«Маркетопт» є найбільшим регіональним рітейлером Полтавщини: мережа має понад 400 торгових точок у семи регіонах України. Власником мереж «Маркетопт» і «Добробут» є депутат Дніпропетровської обласної ради Анатолій Затинацький.
За даними слідства, мережа залучила понад 3,5 тисячі ФОПів, щоб зменшити податкове навантаження. На ФОПів оформлювали як штатних працівників, так і сторонніх осіб — студентів і пенсіонерів. Фактично вони виконували функції найманих працівників, однак юридично через них проводили виручку, уникаючи податків, передбачених для великих компаній.
Діяльність «Маркетопту» вже тривалий час перебувала в полі зору податкової служби. У грудні 2025 року комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики офіційно визнав схему мережі прикладом великого податкового ухилення.
Станом на кінець 2025 року мережа працювала через 1500 ФОПів. Тодішні дані свідчили: при виручці понад 5,7 мільярда гривень податки становили лише 219 мільйонів гривень — у 23 рази менше, ніж у сумлінних конкурентів із подібними обсягами.
Із кінця минулого року масштаби «дроблення» суттєво зросли: кількість ФОПів збільшилася з 1,5 тисячі до понад 3,5 тисячі. Для супроводу цієї системи мережа наймала десятки спеціалістів, які вели «чорну» бухгалтерію, виплачували зарплати «в конвертах» і контролювали, щоб доходи кожного ФОПа не перевищували законодавчі ліміти.
Як ритейлер ухилявся від податків через 3,5 тис. ФОПів
Офіс Генерального прокурора спільно з БЕБ викрили масштабну схему ухилення від податків, яку роками використовувала група компаній із продажу споживчих товарів у кількох регіонах України.
За даними слідства, бізнес штучно «дробили»: замість однієї великої компанії його формально розподілили на тисячі ФОПів, щоб мінімізувати податкове навантаження. У 2022-2024 роках до схеми залучили понад 3,5 тис. підприємців.
Частину учасників становили працівники магазинів, оформлені як ФОПи. Іншими були підставні особи із соціально вразливих груп населення, на яких реєстрували бізнес і банківські рахунки.
Фактично ця структура діяла як єдина мережа з централізованим управлінням: організатори контролювали обороти, щоб не перевищувати ліміти спрощеної системи. Уже у 2023 році мережа входила до топ-10 продуктових ритейлерів України за кількістю магазинів.
За попередніми оцінками, податок на прибуток занижено на понад 386 млн грн. До схеми залучили десятки осіб, які реєстрували ФОПів, вели «тіньову» бухгалтерію та координували роботу мережі.
Під час обшуків вилучено документи, банківські картки, техніку, чорнові записи та необліковану готівку. Розслідування триває.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.
Справу «Оазіс Інтернешнл Груп» розслідує БЕБ
Бюро економічної безпеки розслідує кримінальне провадження щодо можливого ухилення від сплати податків на 10,5 млн грн одеським ТОВ «Оазіс Інтернешнл Груп».
Компанію зареєстрували в Одесі 19 вересня 2023 року та оформили на номінальну особу — Ольгу Вікторівну Капуру. Основний вид діяльності фірми — оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
За версією слідства, упродовж 2026 року службові особи «Оазіс Інтернешнл Груп» занизили податок на прибуток підприємства, не відобразивши у звітності вартість безоплатно отриманої сільськогосподарської продукції — соєвих бобів, походження яких не підтверджене документально.
У період із 2 до 7 квітня 2026 року компанія подала 38 експортних митних декларацій типу «ЕК 10 РР» у Чорноморському морському порту. До експорту заявили 7,6 тис. тонн соєвих бобів на адресу компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів — QFK TRADE FZ LLC. Заявлена фактурна вартість товару становила 127,3 млн грн.
Основним постачальником сої для «Оазіс Інтернешнл Груп» слідство називає ТОВ «Зернікс» (Одеса). У ланцюгу постачання також фігурують ТОВ «Вестлайф», ТОВ «Блюменфельд», ТОВ «Фонерід Кор» і ТОВ «Майком Лтд».
Детективи БЕБ вважають, що значна частина продукції не має підтвердженого законного походження: компанії-постачальники не є реальними сільгоспвиробниками, не мають відповідних земельних ділянок, техніки, трудових ресурсів і необхідної податкової історії для виробництва таких обсягів сої.
Слідство підозрює використання схеми з «фіктивним» ланцюгом постачання для заниження податкових зобов’язань. Товар завантажували на судно ZEKO Y (ІМО 8027573), яке перебувало в Чорноморському порту.
Досудове розслідування триває. 10 квітня слідчий суддя Хаджибейського районного суду Одеси відмовив у задоволенні клопотання детективів про огляд території та приміщень ПрАТ «Іллічівський судноремонтний завод», де перевалювали продукцію, визнавши такі дії передчасними.
Моніторинг способу життя екскерівника БЕБ Євгенія Калугіна
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг способу життя колишнього керівника територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області, Євгенія Калугіна. Це рішення було прийнято після публікації розслідування, яке вказує на те, що родина Калугіна за останні роки відкрила кілька бізнесів та накопичила майно на мільйони гривень. НАЗК повідомило про початок моніторингу у відповідь на запит юристів проєкту “Тисни” (Bihus.Info). Нещодавно журналісти Bihus.Info виявили, що дружина Євгенія Калугіна, Альона, стала співвласницею ряду бізнесів та нерухомості на значні суми. Ці активи почали з’являтися у неї з моменту початку кар’єри Калугіна в БЕБ. Серед них – спа-комплекс у Чернівецькій області, аграрний бізнес та будівництво комерційного житла на Закарпатті. Матір Калугіна також стала співвласницею фірми “Голден Блек”, яка розвиває мережу автозаправок на Буковині. У вересні 2025 року компанія “Голден Блек Спа” взяла в кредит дві будівлі АЗС на суму 40 мільйонів гривень, співвласницею якої є дружина правоохоронця Альона Калугіна. Це не єдині інвестиції Калугіної на Буковині: у 2024 році вона разом з партнерками придбала землю поблизу Чернівців, де влітку 2025 року відкрили басейн та ресторан Black Lotus. Земля, яка зараз має таку ж площу, коштує понад 12 мільйонів гривень. У 2024 році дружина та матір Калугіна купили 12 соток землі на словацькому кордоні в Ужгороді, де ділянка під забудову зараз коштує понад 100 000 доларів. Дружина Калугіна також інвестувала в аграрну компанію “Хрум”, яка володіє понад 2 гектарами землі на Закарпатті. Окрім того, у батька посадовця, Павла Калугіна, з’явився новий дорогий актив: у липні 2023 року він став власником понад пів гектара землі у Козині, яка розташована поруч з маєтком Ріната Ахметова. Зараз земля в цій локації коштує приблизно 15 мільйонів гривень. Після виходу сюжету юристи “Тисни” (Bihus.Info) звернулися до НАЗК із заявою про можливу невідповідність рівня життя Євгенія Калугіна його статкам. НАЗК підтвердило, що розпочало моніторинг способу життя екскерівника.
Фінансові розслідування: активи екс-детектива БЕБ Олега Ящука
Олег Ящук, колишній керівник підрозділу детективів Головного управління БЕБ, оприлюднив свою декларацію після звільнення, оскільки перейшов на роботу в ТОВ “Транскомгруп”. У 2025 році його заробітна плата в БЕБ склала 711 тисяч гривень, а від ТОВ “Транскомгруп” він отримав 120 тисяч гривень. Сім’я Ящука складається з дружини Валентини та двох синів — Марка і Кирила. Дружина отримала страхові виплати, соціальні допомоги та пенсійні нарахування, загальна сума яких перевищує 8 тисяч гривень. У власності сім’ї є квартира в Києві площею 50,5 м², яка оцінюється в 2,14 мільйона гривень, а також земельна ділянка в селі Нова Басань Чернігівської області (1387 м²) і незавершене будівництво — квартира площею 43,09 м² у столиці, зареєстрована на дружину. Серед транспортних засобів сім’я задекларувала BMW X3 (2022) на ім’я Богдани Зубець, вартість якого становить 1,3 мільйона гривень, і яким користується дружина. Грошові активи включають 3 тисячі євро готівкою у Олега Ящука, а також кошти на банківських рахунках у Приватбанку, МТБ Банку та Універсал Банку. Загальна сума на рахунках сім’ї становить кілька десятків тисяч гривень. Декларація також містить позику третій особі на 75 тисяч гривень та кошти, позичені дружині від іншої фізичної особи, на 400 тисяч гривень. В декларації не вказано жодних цінних паперів, корпоративних прав, нематеріальних активів чи фінансових зобов’язань. Ящук не задекларував жодної роботи за сумісництвом або членства в керівних органах організацій. Міжнародне детективне бюро Absolution повідомляє, що САП, згідно з даними НАЗК, вимагає спеціальної конфіскації активів Ящука. Це стосується автомобілів BMW X3 (2023, KA5800PC) і Toyota Camry 2023 (2022, AA9837PA), які зареєстровані на інших осіб. BMW належить Богдані Зубець — вчительці та сестрі дружини Ящука. Для ускладнення роботи правоохоронців Ящук підробив номерні знаки, замінивши їх на W07070A, які зареєстровані на інше авто. Toyota ж належить Анатолію Слепенчуку — близькому знайомому Ящука, який також не може пояснити походження 30 тисяч доларів. Окрім автомобілів, Ящук має нерухомість у Дубаї та Відні. До ВАКС подано позов, щоб визнати необґрунтованими активи лише автомобілів, загальна вартість яких сягає майже 4 мільйони гривень.
Кандидат на суддю з негативним висновком: Андрій Мікулін
Андрій Вікторович Мікулін, кандидат на посаду судді апеляційного суду, отримав негативний висновок від Громадської ради доброчесності (ГРД) і наразі офіційно працює в Бюро економічної безпеки (БЕБ). Цю інформацію підтверджує його декларація. Згідно з документом, Мікулін займає посаду старшого детектива в Територіальному управлінні БЕБ у Києві, а його річний дохід становить 1 100 945 гривень. У складі його сім’ї є дружина Анна Валеріївна Мікуліна, син Тимофій Андрійович Мікулін та падчерка Діана Артемівна Адаменко. Серед нерухомості, що зазначена в декларації, є: квартира площею 76 кв. м у селищі Гостомель, придбана у 2019 році; нежитлове приміщення площею 4,8 кв. м в тому ж населеному пункті; квартира площею 60,1 кв. м у Бучі, яка у вересні 2025 року перейшла у власність падчерки Діани Адаменко. У декларації також вказано один автомобіль: BMW 520D (2015 р.в.), куплений у 2020 році. Грошові активи сім’ї складаються з 500 000 гривень готівкою (спільна власність подружжя) та незначних залишків на рахунках у ПриватБанку, Райффайзен Банку та Універсал Банку. Доходи членів сім’ї за 2025 рік: дружина Анна Мікуліна отримала 485 тис. гривень зарплати у Верховному Суді України та пенсію в розмірі 75 802 гривень; додаткові соціальні виплати та кешбеки склали кілька тисяч гривень. Громадськість звертає увагу на ряд невідповідностей у декларації. Зокрема, Мікулін, який проходить кваліфікаційне оцінювання для посади судді апеляційного суду, одночасно є старшим детективом БЕБ. Крім того, падчерка Діана Адаменко у вересні 2025 року набула квартиру в Бучі, але її вартість у декларації не зазначена.
Ситуація з Андрієм Мікуліним: питання до декларації
Андрій Вікторович Мікулін, кандидат на посаду судді апеляційного суду, якого Громадська рада доброчесності визнала недоброчесним, наразі працює в Бюро економічної безпеки (БЕБ). Згідно з документами, він займає посаду старшого детектива в Територіальному управлінні БЕБ у Києві. Його річна заробітна плата становила 1 100 945 гривень. Сім’я Мікуліна складається з дружини Анни Валеріївни, сина Тимофія Андрійовича та падчерки Діани Артемівни Адаменко. У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості: квартира площею 76 кв. м у селищі Гостомель, придбана у 2019 році; нежитлове приміщення площею 4,8 кв. м у тому ж населеному пункті; квартира площею 60,1 кв. м у Бучі, яку у вересні 2025 року набула падчерка Діана Адаменко. У декларації також вказано один автомобіль: BMW 520D (2015), придбаний у 2020 році. Грошові активи сім’ї складають 500 000 гривень готівкою (спільна власність подружжя) та невеликі залишки на рахунках у ПриватБанку, Райффайзен Банку та Універсал Банку. Доходи членів сім’ї за 2025 рік: дружина Анна Мікуліна отримала 485 тис. гривень заробітної плати від Верховного Суду України та пенсію 75 802 гривні; додаткові соціальні виплати та кешбеки склали кілька тисяч гривень. Громадськість звертає увагу на ряд невідповідностей у декларації. По-перше, Мікулін, проходячи кваліфікаційне оцінювання на посаду судді апеляційного суду, одночасно вказує себе як старшого детектива БЕБ. По-друге, падчерка Діана Адаменко у вересні 2025 року стала власницею квартири в Бучі, але вартість цього об’єкта в декларації не вказана.
Корупційні схеми у весільному бізнесі Чернівців
Олександр Цивінський, голова Бюро економічної безпеки України, підписав наказ про проведення конкурсів на посади заступників керівників територіальних управлінь, включаючи Чернівецьку область. У зв’язку з цим, ситуація в територіальному управлінні БЕБ у Чернівцях стає особливо актуальною, як повідомляє Середич.info. Основна увага прикута до керівництва БЕБ у Чернівецькій області, зокрема до Анатолія Клочана та Борисенка, які мають вплив на важливі процеси. Відомо, що через невизначеність у кадрових рішеннях частина розслідувань у регіоні фактично призупинена або завершується формально. Це стосується справ, пов’язаних з виробництвом та експортом весільних суконь. Під слідством опинилися, зокрема, ТОВ «Свадебний світ» та ТОВ «ПП Ойл». У рамках кримінального провадження №7202526101 проводилися слідчі дії щодо можливих порушень податкового законодавства, зокрема надання недостовірних даних для заниження вартості імпортованої тканини. Обшуки, що відбулися у березні 2026 року, не принесли значущих результатів, і слідство не змогло отримати ключові докази, незважаючи на серйозність заявлених порушень. Причини цього не виглядають як технічна помилка. Відомо, що керівництво управління не забезпечило своєчасне проведення слідчих дій, що дозволило вивести документи та інші матеріали до їх фіксації, що безпосередньо вплинуло на результати розслідування. Паралельно фіксуються дані про неформальні угоди між бізнесменами та керівництвом управління, що передбачають передачу значних сум та регулярні платежі за невтручання в їх діяльність. У цьому контексті відсутність результатів за ключовими епізодами виглядає як наслідок рішень, прийнятих всередині управління. В результаті, розслідування втрачають свою сутність, доказова база зникає, а відповідальність розмивається. Це негативно впливає не лише на окремі справи, але й на саму інституцію, яка повинна забезпечувати економічну безпеку. Конкурси на керівні посади запускаються саме в цей момент, і в цій ситуації питання полягає не лише в призначеннях, а й в управлінні: хто контролює регіональні підрозділи, якщо ключові розслідування фактично зупиняються ще на стадії слідчих дій.
Зміна фігур у справі забудовників Ірпеня: нові деталі
Кримінальне провадження №72024111400000009, яке розслідується в ТУ БЕБ Київської області, почалося з чітких даних і конкретних компаній. У центрі уваги опинилися забудовники Ірпеня, зокрема проекти «Green Life-3» та «GL Club». За оцінками аналітиків БЕБ, ТОВ «Ірпінь Альянс Буд» разом із Дмитром Чавою та Михайлом Бокочем занижували податки приблизно на 48 млн грн, а також мали борг близько 9 млн грн від фізичної особи. Загальна сума шкоди, зафіксована в документах, становила близько 57 млн грн. Проте подальший розвиток справи суттєво змінив її зміст. Заступник голови відділу детективів ТУ БЕБ Київської області Андрій Безушко ввів нового підозрюваного — Дмитра Вдовенка, чия причетність до будівельних проектів не була відображена в первинних фінансових звітах і не пов’язувалася з тими суб’єктами, у яких виявлено податковий дефіцит. Пізніше в документах з’явилася нова версія: Вдовенко був оголошений «виконавцем робіт». Для цього ретроспективно були складені договори, які покладали на нього відповідальність за операції, раніше з ним не пов’язані. Наступним кроком стало висунення підозри Вдовенку, який визнав свою провину і погодився компенсувати шкоду. У бюджет надійшло близько 6 млн грн, що становить приблизно 12% від початкових 57 млн грн. Водночас основні фігуранти, згадані в аналітиці БЕБ — ТОВ «Ірпінь Альянс Буд», Дмитро Чава та Михайло Бокоч — не несуть ключової кримінальної відповідальності у фінальному варіанті справи. Фінансовий тягар перекладається на особу, яка не була включена в початкові оцінки шкоди. В результаті, справа, що почалася з опису схеми несплати податків на десятки мільйонів гривень, завершується визнанням провини однією особою та частковою компенсацією у 6 млн грн. Більше 50 млн грн, згідно з аналітикою БЕБ, не надходять до бюджету. Формально провадження виглядає успішним: є підозра, визнання, компенсація. Однак насправді структура справи трансформується — від перевірки податкових зобов’язань конкретних компаній до процедури з заміною фігуранта та різким зниженням суми шкоди.