Правоохоронці виявили колишню чиновницю міської ради Дніпра, чия службова недбалість призвела до збитків на майже 3 мільйони гривень. Під час блекаутів, викликаних обстрілами, вона, будучи заступницею директора одного з департаментів, уклала кілька угод із ТОВ на постачання електроенергії за завищеними тарифами без належних підстав. Про це повідомила Кіберполіція. У рамках досудового розслідування, відкритого за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, кіберполіцейські та слідчі з Дніпропетровщини зібрали докази протиправної діяльності, призначили необхідні судові експертизи та провели ряд процесуальних дій. За результатами розслідування чиновниці оголошено підозру у службовій недбалості, що може призвести до покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 5 років.
Автор: redaktor
Екстрадиція Тимура Міндіча: нові деталі від НАБУ
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ініціювало процес екстрадиції Тимура Міндіча з Ізраїлю у справі, відомій як «Мідас». Про це повідомив блогер Ігор Лаченков. НАБУ вже направило до Офісу Генерального прокурора пакет документів, необхідних для екстрадиції. Хоча клопотання ще не підписане, документи знаходяться в ОГП протягом двох тижнів. В бюро сподіваються, що рішення буде ухвалене найближчим часом.
Декларація доходів Сергія Тюріна: факти та деталі
Начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін у своїй декларації за 2025 рік вказав, що його дохід склав майже 1,5 мільйона гривень. Серед задекларованих активів – близько 300 тисяч доларів готівкою, старовинна ікона та золотий браслет з дорогоцінним камінням. Ця інформація міститься у декларації Сергія Тюріна за 2025 рік. У двох деклараціях він зазначив, що володіє житловим будинком площею 91,2 м² у Хмельницькому, де зареєстрований, а його син має право на користування цим майном. Будинок є спільною власністю семи осіб. Також Тюрін вказав, що з 2020 року орендує квартиру площею 54,1 м² у місті. У декларації за 2024 рік він зазначив квартиру площею 60,6 м² у Києві, якою також міг користуватися його син, проте у декларації за 2025 рік ця квартира не згадується. У деклараціях за 2024 і 2025 роки начальник Хмельницької ОВА задекларував старовинну ікону з зображенням Ісуса Христа, жіночий золотий годинник-браслет та золотий браслет з дорогоцінним камінням, вартість яких не вказана. Він зазначив, що право на це майно було отримано до подання першої декларації. У декларації за 2025 рік Тюрін вказав свою заробітну плату в Хмельницькій обласній державній адміністрації у розмірі 1 мільйон 447 тисяч 673 гривні. У 2024 році його дохід становив 1 мільйон 81 тисячу 570 гривень, що на 366 тисяч 103 гривні менше. У декларації за 2025 рік він також вказав 290 тисяч доларів готівкою, а на банківських рахунках – 71 тисячу 287 гривень та 30 євро. У декларації за 2024 рік Тюрін мав 297 тисяч доларів готівкою, а на банківських рахунках – 42 тисячі 77 гривень та 30 євро. У розділах “Об’єкти незавершеного будівництва”, “Транспортні засоби”, “Цінні папери”, “Корпоративні права”, “Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї”, а також “Нематеріальні активи” в обох деклараціях нічого не вказано.
Кодові імена в розслідуванні НАБУ: Єрмак та ОП
Андрій Єрмак згадується під псевдонімом «Хірург», а Офіс президента отримав назву «хірургічне відділення» у матеріалах, пов’язаних з «плівками Міндіча». Олександр Абакумов, керівник підрозділу детективів НАБУ, зазначив, що не коментує, чи має справа «Мідас» пряме відношення до Єрмака, але підтвердив існування окремих псевдонімів, які можуть бути пов’язані з цією особою.
Незаконне збагачення: розслідування НАЗК щодо Олексія Єлхіна
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило ознаки незаконного збагачення на суму 30 мільйонів гривень у старшого оперуповноваженого департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олексія Єлхіна. Агентство встановило, що житловий будинок із земельними ділянками у Києві, вартість якого становить 20,7 мільйона гривень, та автомобіль Mercedes-Benz G63 (2023) вартістю 9,275 мільйона гривень були придбані за дорученням Єлхіна через компанії, що контролюються його родиною. Обидва активи оформлені на третіх осіб, але фактично використовуються дружиною декларанта. Основні порушення, виявлені НАЗК, включають: недостовірні відомості у декларації на суму 2,85 мільйона гривень, що перевищує 750 прожиткових мінімумів. Це стосується заниження готівкових коштів дружини, незадекларованих банківських рахунків, доходів від оренди та інших активів; неповне відображення прав користування об’єктами нерухомості та транспортом, зокрема будинком і ділянками в Києві, а також Mercedes-Benz G63; не зазначене фінансове зобов’язання дружини за оренду автомобіля та низка інших об’єктів; відомості про членів сім’ї, вартість земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності не відповідають даним реєстрів. НАЗК зазначає, що активи були придбані через схеми з позиками: компанії-прокладки, такі як «Тененсі Хаус» та «Трумекс Плюс», брали кредити на десятки мільйонів, одразу купували майно і відразу здавали його в оренду дружині Єлхіна. Кінцеві бенефіціари та керівники цих фірм — особи, пов’язані з родиною декларанта, зокрема через спільні доходи в фармацевтичній сфері та спільні перетини кордону. У діях Єлхіна вбачаються ознаки кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Також зафіксовано ознаки незаконного збагачення відповідно до статті 368-5 ККУ.
Фінансові порушення в ДП «Документ»: аудит виявив розкрадання
Аудит, проведений на державному підприємстві «Документ» у Києві, виявив фінансові порушення на загальну суму 71 млн грн. З цієї суми більше 18 млн грн становлять прямі збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами зарплат, надбавок і премій. Це не випадкові помилки в обліку, а систематичне перерозподілення бюджетних коштів на користь керівництва та окремих працівників, як повідомляє GunDolla. Один з найбільш яскравих випадків стосується колишнього керівника підприємства, який одночасно займав керівні посади в Україні, Польщі та Німеччині. Він отримував повні виплати за всіма напрямками, незважаючи на неможливість виконання обов’язків у кількох країнах одночасно. Навіть після звільнення в Україні, виплати продовжувалися за кордоном, загальна сума яких склала близько 9,5 млн грн. Ще близько 9 млн грн, згідно з висновками аудиторів, були витрачені на безпідставні премії для керівництва, оплату невідпрацьованого часу та завищені надбавки для працівників іноземних філій. Ці виплати не мали прозорого обґрунтування і формувалися в рамках управлінської вертикалі без зовнішнього контролю. Окремий блок порушень стосується закупівель. ДП «Документ» уклало контракти на суму понад 52 млн грн, не дотримуючись встановлених процедур. Це свідчить про обхід конкурентних механізмів і фактичний ручний розподіл контрактів, що створює ризики завищення вартості послуг і неефективного використання коштів. За результатами перевірки на керівника підприємства складено 10 адміністративних протоколів, а можливий штраф становитиме від 330 тис. до 1,7 млн грн. Матеріали ревізії передані до правоохоронних органів, а підприємству видано припис усунути порушення та компенсувати завдані збитки. Ситуація, зафіксована аудитом, демонструє не поодинокі зловживання, а цілісну модель, в якій державне підприємство використовується як фінансовий інструмент для виплат, які не мають відношення до реальної діяльності. Масштаб порушень і їхня структура свідчать про тривале існування цієї практики та відсутність ефективного контролю на рівні управління.
Розслідування статків Олександра Драпинського: нові деталі
Олександр Драпинський, полковник та заступник начальника Львівського обласного ТЦК та СП, за інформацією джерел, є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Зокрема, це справи №62023000000000876, відкриті 12 жовтня 2023 року, та №62025140120001054, що стосується 2 вересня 2025 року. Основне питання, яке розглядається в обох справах, стосується походження активів, які не відповідають офіційним доходам, повідомляє Шептун UA. У рамках першого провадження, 10 січня 2024 року, під час обшуків у Драпинського був вилучений мобільний телефон. Проте захист домігся визнання цього вилучення незаконним. Слідство переключилося на розслідування майнових активів. У центрі уваги опинився житловий будинок площею 139 кв. м у Львівському районі, а також автомобілі Mercedes-Benz GL 350 і Nissan. За даними джерел, восени автомобілі вже перевірялися під час обшуків, але формально не було виявлено жодних доказів. Mercedes оформлений на батька Драпинського і має наклейку «людина з інвалідністю». Однак доходи батька, згідно з наявними матеріалами, не відповідають вартості автомобіля, що викликало додаткові питання у слідства. Ситуація з будинком також викликає сумніви, оскільки його походження не підтверджується офіційними доходами. Захист будує свою лінію на розбіжностях між позиціями різних відомств. ДБР вказує на недекларування майна родичів — батька та сестри, тоді як НАЗК вважає, що йдеться про фактично контрольовані активи самого Драпинського, які мали бути задекларовані як його власні. На цьому протиріччі захист намагається вибудувати свою аргументацію. Додатково розглядається версія, що фінансування могло надходити через сім’ю, зокрема через тещу, яка працює в Італії і, за версією захисту, могла забезпечити придбання нерухомості. Проте слідство стикається з труднощами у доведенні фактичного зв’язку Драпинського з автомобілями, які формально оформлені на інших осіб. Окремим ризиком для фігуранта є можливе звернення САП до ВАКС з позовом про спеціальну конфіскацію активів. За інформацією джерел, захист намагається не допустити переходу справи в цю площину. В цій історії також присутній особистий фактор: за даними джерел, дружина Драпинського дізналася про його зради і розглядала можливість розлучення з поділом майна. Не виключено, що частина інформації могла стати відома саме через цей конфлікт. Ситуація зводиться до простого: майно є, але зрозумілого і підтвердженого джерела грошей на його придбання немає. Частина активів оформлена на родичів, а слідство та захист сперечаються про те, кому вони насправді належать. Поки ці протиріччя залишаються, справа не рухається вперед.
Корупційні схеми у весільному бізнесі Чернівців
Олександр Цивінський, голова Бюро економічної безпеки України, підписав наказ про проведення конкурсів на посади заступників керівників територіальних управлінь, включаючи Чернівецьку область. У зв’язку з цим, ситуація в територіальному управлінні БЕБ у Чернівцях стає особливо актуальною, як повідомляє Середич.info. Основна увага прикута до керівництва БЕБ у Чернівецькій області, зокрема до Анатолія Клочана та Борисенка, які мають вплив на важливі процеси. Відомо, що через невизначеність у кадрових рішеннях частина розслідувань у регіоні фактично призупинена або завершується формально. Це стосується справ, пов’язаних з виробництвом та експортом весільних суконь. Під слідством опинилися, зокрема, ТОВ «Свадебний світ» та ТОВ «ПП Ойл». У рамках кримінального провадження №7202526101 проводилися слідчі дії щодо можливих порушень податкового законодавства, зокрема надання недостовірних даних для заниження вартості імпортованої тканини. Обшуки, що відбулися у березні 2026 року, не принесли значущих результатів, і слідство не змогло отримати ключові докази, незважаючи на серйозність заявлених порушень. Причини цього не виглядають як технічна помилка. Відомо, що керівництво управління не забезпечило своєчасне проведення слідчих дій, що дозволило вивести документи та інші матеріали до їх фіксації, що безпосередньо вплинуло на результати розслідування. Паралельно фіксуються дані про неформальні угоди між бізнесменами та керівництвом управління, що передбачають передачу значних сум та регулярні платежі за невтручання в їх діяльність. У цьому контексті відсутність результатів за ключовими епізодами виглядає як наслідок рішень, прийнятих всередині управління. В результаті, розслідування втрачають свою сутність, доказова база зникає, а відповідальність розмивається. Це негативно впливає не лише на окремі справи, але й на саму інституцію, яка повинна забезпечувати економічну безпеку. Конкурси на керівні посади запускаються саме в цей момент, і в цій ситуації питання полягає не лише в призначеннях, а й в управлінні: хто контролює регіональні підрозділи, якщо ключові розслідування фактично зупиняються ще на стадії слідчих дій.
Зменшення терміну ув’язнення для ексдиректора аеропорту «Бориспіль»
Апеляційний суд зменшив термін ув’язнення та суму відшкодування для колишнього керівника аеропорту «Бориспіль» та авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» (МАУ) Євгенія Дихне, а також його спільниці. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила апеляції захисту, зменшивши вирок Дихне з 5 до 4 років ув’язнення, а його спільниці, Олесі Левочко, — з 4 до 3 років. Крім того, з обох осіб стягнуть приблизно 1,3 мільйона гривень, хоча раніше сума відшкодування становила близько 11 мільйонів гривень на користь Фонду державного майна. Судове рішення набрало законної сили з моменту оголошення, але його можна оскаржити в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців. За даними слідства, з 2014 по 2019 роки працівники аеропорту «Бориспіль» порушили порядок передачі державного майна в оренду. Вони укладали договори попередньої оренди, незважаючи на те, що це майно належить Мінінфраструктури України, і лише Фонд держмайна має право його передавати в оренду через конкурс. Слідство вказувало на те, що приміщення передавали за заниженою вартістю, що призвело до збитків у розмірі понад 15,7 мільйона гривень. У березні 2023 року Дихне був визнаний винним у зловживанні службовим становищем і отримав 5 років ув’язнення, тоді як його спільниця, колишня начальниця служби орендних відносин аеропорту, отримала 4 роки. Адвокат Дихне з юридичної компанії «Міллер» заявив, що вони планують подати апеляцію на рішення суду, оскільки в цій справі, на їхню думку, корупції не було. Захист стверджував, що Дихне підписував договори, поки Фонд держмайна затримувався з проведенням конкурсів, які тривали близько двох років. Вони також зазначили, що подібні договори укладали всі директори «Борисполя» з 2011 року, і проблема не виникла раптово, а її вирішення не було ініційоване лише Дихне.
Деклараційні зміни головного митника Києва Сергія Сілюка
Начальник Київської митниці Сергій Сілюк оприлюднив свою майнову декларацію за 2025 рік, в якій є кілька цікавих оновлень у порівнянні з попередніми звітами. Зокрема, посадовець вперше зазначив право користування (оренду) квартири площею 76 кв. м у престижному житловому комплексі «Паркове місто», яка офіційно оформлена на рідну сестру його дружини. Цікаво, що це помешкання розташоване поруч з іншою квартирою площею 48 кв. м, що є власністю самого Сілюка. Раніше цей «географічний збіг» вже став предметом журналістського розслідування щодо способу життя столичних митників. Водночас найбільше запитань викликає розділ транспортних засобів: у новій декларації головного митника столиці не вказано жодної автівки. Незважаючи на те, що раніше журналісти фіксували дружину чиновника на автомобілі Audi A6 з водієм, а в попередніх документах фігурував Mercedes, у свіжому звіті ці дані відсутні.