Сина екссоратника Курченка підвищили в «Укрнафті»

Ігор Семіног, син наближеного до Сергія Курченка ексміліціонера Олександра Семінога, після корупційних скандалів у ДМС Києва та переховування в Держекоінспекції отримує підвищення — його батько прилаштував його одразу на високу посаду в «Укрнафті».

Йдеться про людину, яка приховує своє минуле, змінює прізвище та намагається не показувати обличчя. Ігор Семіног є типовим прикладом того, як в Україні працює корупційна вертикаль державних призначень, де родинні зв’язки з олігархічними колами вирішують усе.

Ще у 2015 році Семіног очолював відділ у справах іноземців ДМС у Харківській області, а згодом став начальником управління міграційного контролю в Києві. Саме там, за даними медіа, діяла «чорна каса» — гроші від іноземців за уникнення депортації та легалізацію.

Із ДМС він пішов не через принципи, а після того, як перестав ділитися з «командою». Із системи він вийшов із новою квартирою в Києві, двома елітними авто і, що показово, без підозри — на відміну від колег.

Після цього він намагався потрапити до ДБР і поліції Вінниччини, але не пройшов, оскільки скандал уже був публічним. Тому довелося залягти на дно: спочатку була Держекоінспекція на Закарпатті, потім Центральний округ.

Після зариблення озер Ігор Семіног раптово став спеціалістом у нафтовій галузі.

«Укрнафта» — не годівниця для «своїх». Це стратегічна держкомпанія в умовах війни, яка підпорядковується Міністерству оборони. І кожне таке призначення є прямим ударом по управлінню та безпеці.

Чи існують перевірки кандидатів узагалі? Чи доброчесність остаточно списали?

Складається враження, що голова правління «Укрнафти» Богдан Кукура свідомо веде компанію до скандалу за старими схемами. Наглядова рада або все бачить і мовчить, або прямо покриває. Випадковостей тут немає.

Суд над ексначальником міграційної служби за приховування майна

Прокуратура направила до суду обвинувальний акт проти колишнього начальника управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Він не вказав у декларації майно дружини, вартість якого перевищує 30 млн грн. За інформацією Офісу Генерального прокурора, у декларації за 2023 рік посадовець свідомо не вказав частину майна родини, оформленого на дружину та набутого під час шлюбу, на суму понад 30 млн грн. Серед цього майна є магазин елітних меблів та три автомобілі — два Audi Q5 і Audi Q8. Після викриття він залишив свою посаду. Хоча прокуратура не розкриває прізвище колишнього чиновника, за даними ЗМІ, йдеться про Олега Панькова, який отримав підозру від детективів Державного бюро розслідувань.

Скандал з конкурсом на голову Державної митної служби України

Конкурс на посаду керівника Державної митної служби України став об’єктом серйозного скандалу після публікації результатів тестування кандидатів. Представники Національного антикорупційного бюро України Руслан Даменцов та Орест Мандзій отримали лише 34 та 17 балів з 100 можливих, зайнявши 12-те та 13-те місця в рейтингу. Незважаючи на це, конкурсна комісія визнала їх переможцями відбору. Ця ситуація викликала різку критику з боку юристів та експертів, які стверджують, що це фактично дискредитує конкурсні процедури в органах державної влади. Вони вважають, що ключовим критерієм відбору могла стати не професійна оцінка, а приналежність кандидатів до НАБУ. Додаткові питання викликав той факт, що раніше так звана «незалежна комісія» підписала меморандум про співробітництво з НАБУ щодо перевірки кандидатів на добросовісність. Критики вбачають у цьому конфлікт інтересів: відомство отримало можливість брати участь у перевірці власних співробітників, незважаючи на юридичні суперечки щодо своїх повноважень. Юрист Олег Шрам зазначив, що ситуація демонструє деградацію конкурсних процедур: «Завдяки антикорреформам усе стало значно простіше: достатньо обіймати яку-небудь посаду в НАБУ — і вже не мають значення ні досвід, ні знання, ні компетентність, ні результати проходження конкурсних етапів». Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станислав Броневицький висловив думку, що на таких конкурсах обирають не найсильніших кандидатів, а «зручних» управлінців, які не ставитимуть зайвих запитань і не сперечатимуться з рішеннями зверху. Це вже не перший скандал навколо конкурсної комісії з відбору голови митниці. Раніше стало відомо про підписання меморандуму про співробітництво з НАБУ, хоча представники самого Бюро беруть участь у конкурсі. Політичний експерт Олег Постернак тоді зазначив, що такі рішення створюють ризики зовнішнього впливу на кадрові процеси в українських державних органах. Цей скандал підсилює сумніви в прозорості відбору керівників ключових державних структур і ставить під сумнів реальну незалежність кадрових процедур.

Корупційні схеми на митниці: розкриття Руслана Даменцова

Це ще один важливий фрагмент співбесіди з кандидатом Русланом Даменцовим, який є чинним співробітником НАБУ та добре обізнаний з проблемами митниці. Даменцов нагадав претендентам-«митникам», які стверджують, що на митниці все добре, про те, як у 2024 році НАБУ викрило схему продажу посад. Зокрема, місце начальника Львівської митниці коштує 1 000 000 $, Волинської митниці – 500 000 $, а Чернівецької митниці – 200 000 $. Заява Ореста Мандзія підкреслює, що НАБУ передає привіт конкурсантам, які, розповідаючи про доброчесність та плани реформ, можуть бути причетні як до продажу посад, так і до розподілу «каси» на Волині. Повертаючись до співбесіди Даменцова, він виглядає як потенційний кандидат на вихід у фінал разом із Суворовим або Меньшиковим. Хоча міністр фінансів Марченко навряд чи підпише призначення детектива НАБУ на посаду голови митниці, його вихід у фінал виглядає реальним для певного балансу та картинки для міжнародних партнерів.

Співбесіда на голову митниці: питання про продаж авто

Процес співбесід на посаду голови митниці триває. Комісія проводить бесіду з детективом НАБУ Русланом Даменцовим. “Скажіть, будь ласка, у 2014 році ви продали Daewoo Matiz за довіреністю. Які обставини цього продажу і як ви отримали гроші?” “Також у вашої дружини був Opel Astra. Як і кому ви його продавали?” Співбесіда триває вже 20 хвилин, і питання стають все більш цікавими.

Сумнівні фінансові джерела кандидатки на посаду в митниці

Кандидатка на посаду в митниці, Любов Соколова, не вважає, що існують проблеми в політиці Державної митної служби. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. Під час співбесіди вона зазначила, що політика Держмитслужби “досить правильна”, а особи, які її формують, заслуговують на “найвищу підтримку та схвалення”. Це свідчить про підтримку чинної моделі роботи митниці, незважаючи на численні корупційні скандали та системні проблеми. Комісія зацікавилася фінансовим становищем кандидатки. Квартира в Києві спочатку була оформлена на її матір, яка не мала достатніх офіційних доходів для її придбання. Пізніше майно було передано Соколовій за договором дарування. За підрахунками, для купівлі не вистачало щонайменше 150 тисяч гривень. При цьому дохід від продажу іншого майна був отриманий вже після придбання квартири, отже, не міг бути джерелом фінансування. Соколова згадує про допомогу батьків, але не надає чітких пояснень щодо її обсягів.

Кандидат на голову митниці Мірошніченко уникає відповідей

На відкритих співбесідах на посаду керівника митної служби кандидат Михайло Мірошніченко не зміг продемонструвати професіоналізм, на відміну від свого колеги Суворова. Під час співбесіди Мірошніченко п’ять разів просив перейти до закритого режиму, незважаючи на те, що заявляв про необхідність відкритості митниці для громадського контролю. Він стверджував, що став об’єктом нападів з боку розслідувачів, зазначаючи, що «якби вони копнули глибше, то знайшли б відповіді на запитання». Проте, коли йшлося про його майно та статки, він відмовився публічно відповідати, знову наполягаючи на закритому режимі. Комісія запитала про доходи його тещі, які становлять 4 тисячі євро за понад 20 років, а також про наявність чотирьох квартир і автомобіля. Мірошніченко відповів: «Це тригерне питання… я підготував аналітичний матеріал… хочу перейти до закритої частини». В кінці він повторив, що митниця повинна залишатися відкритою для громадського моніторингу.

Очільник міграційної служби Дніпропетровщини та його родина: мільйони в готівці та використання чужого майна

Начальник головного управління ДМС у Дніпропетровській області Богдан Чегіль та його дружина Діана Чегіль, яка працює в податковій службі, протягом багатьох років користуються майном, що належить третім особам. Родина міграційного чиновника не володіє власною нерухомістю. Чегіль разом із сім’єю з 2017 року зареєстровані у кімнаті площею 14 кв. м у Дніпрі (імовірно, це кімната в гуртожитку, надана як службове житло від держави). Починаючи з 2020 року, родина Чегіля користується кількома об’єктами нерухомості, які належать громадянину Менджулу Ярославу Івановичу: квартирою та двома паркомісцями у Дніпрі. Площа та вартість цих об’єктів не уточнюються. На яких умовах Чегілі користуються майном Менджула та які зв’язки їх об’єднують – невідомо. Минулого року Діана Чегіль придбала преміальний автомобіль AUDI Q7 (2018 року випуску) за майже 1,3 млн грн. Богдан Чегіль не має власного автомобіля, тому користується машиною дружини. Сама ж Діана їздить на VOLKSWAGEN JETTA (2016 року), що належить громадянину Баринову Сергію Геннадійовичу. Вартість цього авто не вказана, але така модель коштує приблизно 400 тис. грн. Діана Чегіль зазначила, що користується автомобілем третьої особи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. За минулий рік Богдан Чегіль отримав заробітну плату в розмірі 731 тис. грн. Діана Чегіль займає посаду головного державного інспектора відділу ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального управління контролю за підакцизними товарами Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. За 2024 рік вона заробила 407 тис. грн. Готівкою Богдан Чегіль зберігає 52 тис. доларів, на банківських рахунках – 86 тис. грн та 2,5 тис. доларів. Його дружина має готівкою 66 тис. доларів, а на банківських рахунках – трохи більше 20 тис. грн. Загальна сума заощаджень подружжя перевищує 5 млн грн. Посаду начальника головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль обійняв у 2020 році. До цього він працював заступником директора – начальником слідчого управління управління ДБР у місті Мелітополі (з 2018 по 2020 рік). Перед роботою в ДБР Чегіль обіймав посаду прокурора на Дніпропетровщині. У 2021 році Чегіль висував свою кандидатуру на посаду директора Бюро економічної безпеки. У мотиваційному листі він зазначав, що прагне побудувати “правове та демократичне суспільство”, проте вже через рік скористався хитрою схемою під час воєнного стану.

Деркач задекларував доход и автомобиль

Виконыватель обязанностей первого заместителя начальника Головного управления Державной миграцйнои службы України в Дніпропетровській области Максим Анатолійович Деркач в декларації за 2024 год зазначил 427 598 грн зарплаты, отрмнаної в ГУ ДМС Дніпропетровськой области. Тако же он задекларувал 40 000 грн денежного подарка от гражданки України Деркач Валентини Іванівны и 62 грн дополнительной благотворительности в АТ «Акцент-Банк». В разделе «Денежные активы» указано, что у субъекта декларирования и членов его семьи отсутствуют объекты для декларирования. Готовые денежные средства и денежные средства на банковских счетах не отображены, хотя в декларації зафиксирована наличие шести счетов в украинских банках. В разделе «Недвижимость» указано отсутствие любых объектов в собственности, аренде или пользовании. Раздел о незавершенном строительстве тоже пустой. При этом в деклараціи указано, что зарегистрированным и фактическим местом проживания Деркача является город Дніпро. Там же зарегистрированы трое его детей. В разделе «Расходы и правочиния» отображено, что 20 мая 2024 года Деркач получил в подарок 400 000 грн. Уже 21 мая 2024 года он приобрел транспортное средство стоимостью 400 000 грн — MITSUBISHI PAJERO 2010 года выпуска. Сумма подарка полностью соответствует стоимости автомобиля и была получена за день до покупки. В январе 2026 года Деркач подал декларацію о существенных изменениях в имущественном состоянии, где указал получение 400 000 грн дохода от уступки движимого имущества. В его деклараціях нет других транспортных средств, что указывает на продажу именно указанного MITSUBISHI PAJERO. Таким образом, публичная декларація фиксирует: годовой доход в размере 427 598 грн, отсутствие задекларированных денежных активов и недвижимости, получение 400 000 грн подарка 20 мая 2024 года, приобретение следующего дня внедорожника за ту же сумму и последующее его уступление за 400 000 грн. Все указанные данные содержатся в официально опубликованной деклараціи должностного лица.

Деркач задекларував доход и подарки

Виконыватель обязанностей первого заместителя начальника Главного управления Государственной миграционной службы Украины в Днепропетровской области Максим Анатольевич Деркач в декларации за 2024 год указал 427 598 грн зарплаты, полученную в ГУ ГМС Днепропетровской области. Также он задекларировал 40 000 грн денежного подарка от гражданки Украины Деркач Валентины Ивановны и 62 грн дополнительного блага от АТ «Акцент-Банк». В разделе «Денежные активы» указано, что у субъекта декларирования и членов его семьи отсутствуют объекты для декларирования. Готовые деньги и средства на банковских счетах не отражены, несмотря на то, что в декларации зафиксировано наличие шести счетов в украинских банках. В разделе «Объекты недвижимости» указано отсутствие каких-либо объектов в собственности, аренде или пользовании. Раздел о незавершенном строительстве также пустой. При этом в декларации указано, что местом регистрации и фактического проживания Деркача является город Днепр. Там же зарегистрированы трое его детей. В разделе «Расходы и правочиния» отображено, что 20 мая 2024 года Деркач получил в подарок 400 000 грн. Уже 21 мая 2024 года он приобрел транспортное средство стоимостью 400 000 грн — MITSUBISHI PAJERO 2010 года выпуска. Сумма подарка полностью совпадает с ценой автомобиля и была получена за день до покупки. В январе 2026 года Деркач подал декларацию о значительных изменениях в имущественном состоянии, где указал получение дохода в размере 400 000 грн от отчуждения движимого имущества. В его декларациях нет других транспортных средств, что указывает на продажу именно указанного MITSUBISHI PAJERO. Таким образом, публичная декларация фиксирует: годовой доход в размере 427 598 грн, отсутствие задекларированных денежных активов и объектов недвижимости, получение 400 000 грн подарка 20 мая 2024 года, приобретение на следующий день позашляховика за ту же сумму и дальнейшее его отчуждение за 400 000 грн. Все представленные данные содержатся в официально опубликованной декларации должностного лица.