Сина екссоратника Курченка підвищили в «Укрнафті»

Ігор Семіног, син наближеного до Сергія Курченка ексміліціонера Олександра Семінога, після корупційних скандалів у ДМС Києва та переховування в Держекоінспекції отримує підвищення — його батько прилаштував його одразу на високу посаду в «Укрнафті».

Йдеться про людину, яка приховує своє минуле, змінює прізвище та намагається не показувати обличчя. Ігор Семіног є типовим прикладом того, як в Україні працює корупційна вертикаль державних призначень, де родинні зв’язки з олігархічними колами вирішують усе.

Ще у 2015 році Семіног очолював відділ у справах іноземців ДМС у Харківській області, а згодом став начальником управління міграційного контролю в Києві. Саме там, за даними медіа, діяла «чорна каса» — гроші від іноземців за уникнення депортації та легалізацію.

Із ДМС він пішов не через принципи, а після того, як перестав ділитися з «командою». Із системи він вийшов із новою квартирою в Києві, двома елітними авто і, що показово, без підозри — на відміну від колег.

Після цього він намагався потрапити до ДБР і поліції Вінниччини, але не пройшов, оскільки скандал уже був публічним. Тому довелося залягти на дно: спочатку була Держекоінспекція на Закарпатті, потім Центральний округ.

Після зариблення озер Ігор Семіног раптово став спеціалістом у нафтовій галузі.

«Укрнафта» — не годівниця для «своїх». Це стратегічна держкомпанія в умовах війни, яка підпорядковується Міністерству оборони. І кожне таке призначення є прямим ударом по управлінню та безпеці.

Чи існують перевірки кандидатів узагалі? Чи доброчесність остаточно списали?

Складається враження, що голова правління «Укрнафти» Богдан Кукура свідомо веде компанію до скандалу за старими схемами. Наглядова рада або все бачить і мовчить, або прямо покриває. Випадковостей тут немає.

Денис Штілерман: загадкова постать у світі оборонної промисловості

Нещодавно президент України Володимир Зеленський привітав працівників оборонно-промислового комплексу з професійним святом. Серед досягнень українських зброярів він згадав розробку далекобійної ракети «Фламінго» компанії «Fire point». Керівник та головний інженер компанії Денис Штілерман, колишній громадянин РФ та співробітник одного з військових інститутів країни-агресора, заявив, що припинив працювати в Росії після Революції гідності в Україні. Проте реєстри свідчать про те, що його діяльність на ворога може тривати й до сьогодні.

Денис Штілерман – особа загадкова. Його життя, згідно з нещодавніми інтерв’ю, виглядає як добре продуманий сценарій. Після фізико-математичної школи у Києві, випускником якої був видатний Борис Патон, Штілерман поїхав навчатися в Москву в серпні 1991 року, коли Україна стала незалежною. Тобто він автоматично став громадянином України, але після переїзду до РФ отримав паспорт і там. У той час він мав інше прізвище – Данилов. За його словами, батько взяв більш слов’янське прізвище, щоб приховати єврейські корені. Штілерманом Денис Леонідович став лише після переїзду в Україну, тоді як у Росії він відомий під прізвищем Данилов, включно у кримінальних зведеннях.

Згідно з російськими реєстрами, Данилов Денис Леонідович отримав індивідуальний податковий номер у Московській області в серпні 2004 року. У вересні він став співзасновником ТОВ «Агро-Альянс», яке займалося вирощуванням зернових у Краснодарському краї. Це нетипова діяльність для випускника Московського фізико-технічного інституту, про що сам Штілерман згадував в інтерв’ю.

У 2005 році ТОВ «Агро-Альянс» припинило діяльність, а його правонаступником стало ТОВ «Агро-Альянс», де також був зазначений Денис Данилов. Він залишався у складі компанії до грудня 2021 року, хоча в інтерв’ю стверджував, що з 2014 року не працює на Росію.

Данилов-Штілерман також був у складі російського ТОВ «СИБ» у період з 2005 по 2006 рік, яке займалося здачею в оренду нежилого майна у Москві. Яка з цих компаній принесла йому великі гроші, невідомо, але він став пайщиком у ТОВ «Агрофирма Пирогово», яка у 2011 році приватизувала земельні ділянки у Підмосков’ї. У 2014 році було відкрито кримінальне провадження за фактом незаконного отримання права на ці ділянки, і станом на 2023 рік справа все ще триває за участю Штілермана.

Згідно з рішенням Верховного суду РФ від 5 листопада 2024 року, у червні 2023 року Денису Данилову було відмовлено у позовах щодо передачі земельних ділянок. Це підтверджує, що він продовжує судову тяганину в Росії за свої ділянки. У російському сегменті мережі також збереглися лоти боржника Данилова, які продавалися в 2023 році, вже після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Денис Штілерман в інтерв’ю українським журналістам зазначав, що його колишня дружина та двоє дітей залишалися в Москві до кінця минулого року. Він стверджував, що жінка відмовлялася виїжджати, але врешті-решт переїхала до Дубая. Проте її соціальні мережі свідчать про те, що вона активно ділиться своїм життям, що ставить під сумнів секретність їхнього виїзду.

Штілерман також заявляв, що допомагав йому фігурант плівок Міндіча, бухгалтер Ігор Фурсенко, який працює в «Fire point». Станом на 13 квітня 2026 року він залишається засновником та керівником ТОВ «Флаундэр», зареєстрованого у Москві, яке займається неспеціалізованою торгівлею.

У своїх інтерв’ю Штілерман стверджував, що втратив громадянство РФ у 2016-2018 роках і відсидів у російській в’язниці за політичними мотивами, хоча дані реєстрів свідчать про статтю «шахрайство». Незважаючи на активну діяльність у Росії, він не забував про Україну. У 1997 році він заснував у Києві ТОВ «Полар-інвест», а через два роки до компанії приєднався Єгор Скалига, який згодом став співзасновником «Fire point». Скалига, хоча і не став фізиком, мобілізувався до ЗСУ після вторгнення.

Зараз ТОВ «Полар-інвест» очолює Дмитро Демчук, який разом зі Скалигою входить до громадської організації «Не прогав». Компанія має тривалу судову тяганину з «Укрнафтою» через невиплачені дивіденди. Дмитро Демчук також є засновником ГО «Громадський хаб», підтримуваного Штілерманом, Скалигою та Іриною Терех.

Штілерман має добрі бізнес-стосунки з юристами, зокрема з Максимом Баришніковим, який також підтримує ГО «Громадський хаб». Ще одним юристом, наближеним до нього, є Артем Устюгов, співзасновник ТОВ «Проєкт 900». Історія життя Дениса Штілермана, яку він розповідає, виглядає як сценарій, де видатного інженера переслідують за політичні погляди, але він продовжує вести бізнес у країні-окупантці. Концентрація людей з кіноіндустрії навколо Штілермана викликає сумніви щодо достовірності частини його історії.