Дії прокурора Дмитрука: розгляд скарги щодо інвалідності

Розпочато дисциплінарне провадження проти прокурора Ярослава Дмитрука з Генеральної інспекції Офісу генпрокурора. Дії були ініційовані за скаргою виконувача обов’язків керівника Генеральної інспекції Івана Дзюби. Скарга стосувалася отримання Дмитруком статусу особи з інвалідністю II групи та призначення пенсії за інвалідністю.

Скарга базувалася на суспільному резонансі, пов’язаному з медійними матеріалами про встановлення інвалідностей прокурорам, а також рішенні РНБО від 22 жовтня 2024 року (Указ № 732/2024) щодо перевірок МСЕК. Скаржник вважав, що прокурор міг діяти у власних інтересах, порушуючи норми прокурорської етики.

Комісія встановила, що інвалідність була встановлена на основі медичних документів та рішень МСЕК у встановленому порядку після тривалого лікування та погіршення стану здоров’я. У висновку підкреслили відсутність доказів зловживань, використання службового становища чи отримання неправомірної вигоди. Отримання пенсії здійснювалося законно на підставі рішення МСЕК (не скасованого на момент виплат).

На підставі ч. 5 ст. 48 Закону «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження було закрито.

Тень над Дарницкой ТЭЦ: Роль Шкрибляка и Споры о Восстановлении

3 февраля ракетный удар по Дарницкой ТЭЦ привел к отключению электроэнергии более чем у 300 тысяч жителей левого берега Киева — 1129 домов, больниц, школ и детских садов. С августа прошлого года станция подвергалась девяти атакам. После разрушений начались обсуждения относительно восстановления и возможной национализации. Премьер Юлия Свириденко заявила, что Кабмин ожидает от Киева плана восстановления. Ключевой факт: Дарницкая ТЭЦ — частное предприятие. С 2012 года станцию управляет ООО «Евро-Реконструкция», которое принадлежит бизнесмену Анатолию Шкрибляку. По данным opendatabot, совокупный доход его бизнес-группы в 2025 году составил 13,4 млрд грн. Из них 5,66 млрд грн принесло именно «Евро-Реконструкция» (Дарницкая ТЭЦ). Еще 4,1 млрд грн — ПРАТ «Черкасское Химволокно» (Черкасская ТЭЦ), 1,2 млрд грн — ООО «СумиТеплоенерго» (Сумская ТЭЦ). В группу Шкрибляка входит 59 компаний в энергетике, девелопменте и агробизнесе. Budhouse Group управляет торговыми центрами Nikolsky (Харьков), Forum Lviv (Львов), Lubava (Черкассы), Fabrika (Херсон), Khortitsa Mall (Запорожье), Hartz (Киев), Yessa (Одесса) и жилыми проектами. С 2001 по 2023 год компания находилась в аренде у ООО «Фирма “Технова”», также связана с Шкрибляком. После разрушений 2022 года «Технова» инициировала прекращение аренды, заявив о недостатке средств для восстановления. Однако при передаче станции коммунальному управлению КП «Теплокомуненерго» город получил ультиматум: принять не только объект, но и долги частной компании перед «Нафтогазом» — более 1,4 млрд грн. Под давлением долги были навязаны коммунальному предприятию. Позже КП обжаловало схему в судах: уже отменено около 900 млн грн обязательств, еще примерно 500 млн грн находятся в процессе обжалования. Сегодня ООО «Евро-Реконструкция» заявляет, что восстанавливает Дарницкую ТЭЦ за собственные средства. Но если работы затянутся или возникнет риск прекращения отопительного сезона, аргумент «спасения города» может стать причиной привлечения бюджетных ресурсов.

Затримано голову фракції на хабарі в лікарні на Львівщині

Співробітники СБУ та поліції викрили на хабарі голову фракції «Європейської солідарності» у Стрийській міській раді та директора лікарні Івана Зрайла. За даними правоохоронців, Іван Зрайло обіцяв влаштувати військовозобов’язаного на роботу до міської лікарні, щоб оформити бронювання та допомогти уникнути мобілізації. Пізніше у прокуратурі Львівської області повідомили, що в лютому цього року директор медичного об’єднання, який також є депутатом міської ради, вимагав та отримав від місцевого жителя неправомірну вигоду. Посадовець обіцяв працевлаштувати військовозобов’язаного на посаду водія швидкої допомоги у медичний заклад, який перебуває під його контролем. 51-річний Іван Зрайло займає посаду директора Стрийської лікарні з 2024 року, а раніше обіймав посаду директора філії АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України «Львівський комбінат хлібопродуктів».

Схема у тендерах Міноборони: Антимонопольний комітет виявив узгоджені дії

Поки на передовій військові утримують позиції на залишках екіпірування, у системі закупівель Міністерства оборони стабільно розподіляються оборонні мільярди. Формально процедури проходять через Prozorro: оголошується початкова (очікувана) ціна, публікується лот, підписується контракт. Фактично ціна не знижується, а коло переможців з року в рік залишається тим самим.Конкуренція існує на папері, гроші — у звітності, повідомляє НОН – СТОП.Ця модель продовжувала працювати в період, коли Міністерство оборони очолювали Рустем Умеров і Денис Шмигаль, а державним підприємством «ДОТ» керував Арсен Жумаділов. Зміна керівництва не змінила конструкцію закупівель: великі контракти концентруються у обмеженого кола компаній.30 червня 2025 року ДП «ДОТ» оголосило закупівлю 20 000 футболок і сорочок на 9 810 000 грн — по 490,50 грн за одиницю. Вже 24 липня 2025 року укладено контракт №667/07-25-РМ з ТОВ «КОЛТРЕЙН». Альтернативних переможців не з’явилося, зниження ціни не відбулося.13 грудня 2024 року — тендер на 46 000 універсальних підсумків на 17 940 000 грн (390 грн за одиницю). Контракт №536/01-25-РМ від 8 січня 2025 року отримує ТОВ «КОЛТРЕЙН».25 травня 2024 року оголошена закупівля 42 000 комплектів наколінників і налокітників на 18 068 400 грн. Переможець — ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД». Контракт №275/06-24-РМ від 21 червня 2024 року передбачає жорсткі штрафи для постачальника — 0,3% пені за кожен день прострочення, 7% після 30 днів, 20% у разі відмови. При цьому замовник зберігає можливість змінювати терміни та обсяги поставок.Антимонопольний комітет у справі №145-26.13/150-25 встановив ознаки антиконкурентних узгоджених дій між ТОВ «КОЛТРЕЙН», ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД» та ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» саме в рамках закупівель ДП «ДОТ». Це вже питання не ціни, а координації поведінки учасників торгів.Фінансовий ланцюжок виходить за межі країни. У 2022 році ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» перерахувало 222,4 млн грн компанії WNC Pte. Ltd. (Сінгапур) за зовнішньоекономічними контрактами. Закупівля продукції здійснювалася через польську компанію Nops, пов’язану з громадянином Білорусі Дмитром Шершанем. Після цього товар перепродавали оборонному сектору України. За 2022–2025 роки дохід групи компаній наблизився до 2 млрд грн.Усі зазначені закупівлі проводилися в період керівництва Рустема Умерова та Дениса Шмигаля в Міністерстві оборони та Арсена Жумаділова в ДП «ДОТ». Підприємство не є самостійною структурою і повністю підпорядковане міністерству. Фінансові плани та ключові параметри процедур затверджуються на рівні відомства. Отже, відповідальність не може обмежуватися рамками одного держпідприємства.Подана скарга до контролюючих і правоохоронних органів з вимогами перевірити дотримання законодавства при укладенні контрактів з ТОВ «КОЛТРЕЙН», ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД» та пов’язаними структурами, дати правову оцінку можливим антиконкурентним діям, провести фінансово-економічний аудит формування цін і руху коштів за зовнішньоекономічними контрактами, а також встановити коло посадових осіб, які погоджували ці закупівлі.На позиціях військові отримують форму та спорядження, які у звітах проходять як повністю поставлені та відповідні стандартам. У документах — тисячі одиниць, відсотки виконання та закриті акти. У реальності — питання до якості, термінів і фактичної вартості кожної позиції. Контракти підписані, кошти списані, а різниця між заявленим і фактичним знову губиться десь між тендером і складом.

Корупційний Скандал: Відпустки Голови ДМС Закарпаття

Цинічні поїздки Михайлишина. У межах вищезгаданої кримінальної справи щодо системної корупції в ДМС Закарпаття правоохоронці виявили шокуючі факти діяльності керівника управління Ігоря Михайлишина. За інформацією слідства, деякі співробітники ДМС регулярно виїжджали за кордон у особистих справах, прикриваючись службовими відрядженнями. Розслідування продовжується під процесуальним наглядом спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. Поліція встановила, що у 2022-2023 роках Михайлишин щонайменше 5 разів виїжджав на відпочинок за кордон разом із сім’єю, хоча офіційно в цей час перебував у службових відрядженнях. Це вдалося з’ясувати завдяки аналізу перетину кордону Михайлишиним та його родиною, а також їхнього пересування в межах ЄС.

Він виїжджав на автомобілі Volkswagen Passat нібито з робочих питань (аналіз діяльності, підготовка пропозицій щодо співпраці з представництвами ДП «Документ» за кордоном), але насправді міг проводити час на відпочинку з сім’єю в Угорщині, Словенії, Італії, не відвідуючи вказаних у відрядженнях міст і не перетинаючи їхні кордони. У деяких випадках накази про відрядження видавалися без необхідного узгодження з вищим керівництвом, а витрати на поїздки покривалися за державний кошт. Наприклад, у липні 2022 року Ігор Михайлишин отримав службове відрядження на чотири дні до Праги «з метою підготовки пропозицій щодо відкриття в Чеській Республіці нових пунктів видачі ID-карток та паспортів громадянина України для виїзду за кордон». Проте до Праги він так і не дістався, а натомість вирушив у подорож Словенію та Угорщиною разом із сім’єю. Протягом наступних двох років за подібною схемою Михайлишин із родиною ще кілька разів відвідував Угорщину, Словенію та Італію. Кожна з таких поїздок тривала недовго: від чотирьох до семи днів. Витрати на ці «відрядження» Михайлишина покривалися за державний кошт. За даними ДМС, його витрати на відрядження у 2022-2025 роках склали загалом майже 58 тис. грн.

Виїзди відбувалися нібито з робочих цілей (аналіз діяльності, підготовка пропозицій щодо співпраці з представництвами ДП «Документ» за кордоном), але насправді він міг перебувати на відпочинку з сім’єю в Угорщині, Словенії, Італії, не відвідуючи вказаних у відрядженнях міст і не перетинаючи їхні кордони. У деяких випадках накази про відрядження видавалися без належного узгодження з вищим керівництвом, а витрати на поїздки оплачувалися за державний рахунок. Михайлишин та його перший заступник Олександр Бердар неодноразово виїжджали за кордон у приватних справах, попри обмеження воєнного стану, які забороняють виїзд чоловікам призовного віку. Згадуються випадки виїздів за кордон під час відпусток інших керівників ДМС, які, будучи військовозобов’язаними та обмеженими у перетині кордону під час воєнного стану, ймовірно здійснювали приватні поїздки під виглядом дозволених напрямків (Словаччина, Угорщина), а насправді відпочивали в інших країнах.

Знято арешт з майна керівника ДМС Закарпаття

11-12 червня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду Львова, було проведено обшук у будівлі та всіх приміщеннях управління ДМС у Закарпатській області за адресою: Ужгород, вул. Івана Коршинського, 12-А. Під час обшуку виявлено та вилучено предмети, які постановою від 12 червня визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Обшук проводився безпосередньо в службовому кабінеті керівника управління Ігоря Михайлишина. Адвокат посадовця успішно оскаржив арешт майна, вилученого саме з кабінету. Йдеться про 2 тис. доларів, 4 тис. гривень та два смартфони Apple iPhone. Зазначається, що вилучені мобільні телефони належать Михайлишину та не мають жодного зв’язку з обставинами, які досліджуються в рамках кримінального провадження №42024142400000046. Стверджується, що вилучені кошти були отримані офіційно як заробітна плата та задекларовані останнім. Наголошується, що Михайлишин не є підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, а виступає третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Підкреслюється, що сторона обвинувачення не змогла довести, в чому саме полягає необхідність вилучення мобільних телефонів та особистих грошових коштів під час досудового розслідування. Суд ухвалив рішення про зняття арешту.

Поліцейський затриманий у справі про шахрайство з коштами військової допомоги

Андрій Федоров обіймає посаду заступника начальника Управління поліції охорони в Івано-Франківській області — підрозділу Національної поліції, що фінансується з державного бюджету та забезпечує охорону стратегічних об’єктів і державних установ. У 2023 році 2,67 млн грн не були відображені в його щорічній декларації і того ж дня перераховані як пайовий внесок до обслуговуючого кооперативу «ЖБК Спілка забудовників 20» для придбання трикімнатної квартири в Івано-Франківську, повідомляє НОН-СТОП. Право власності на об’єкт зареєстровано на матір посадовця — Ніну Федорову. Згідно з даними про доходи, сукупний офіційний дохід матері за 1998–2023 роки – близько 26,6 тис. грн. Після проведення ремонту фактичним користувачем квартири став сам Федоров із сім’єю. У декларації за 2023 рік об’єкт нерухомості відсутній. Національне агентство з питань запобігання корупції встановило ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації). У тій самій декларації вартість автомобіля Audi Q7, оформленого на дружину, зазначена як «невідома» попри наявність реєстраційних даних. У січні 2026 року Федорову повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах). За версією слідства, він переконав батька загиблої військовослужбовиці, яка отримала 7,5 млн грн одноразової державної допомоги, інвестувати частину коштів у нерухомість. Квартира була оформлена на матір Федорова, фактичним користувачем став він сам. Суд наклав арешт на вказану квартиру та чотири транспортні засоби — Audi Q7, Skoda Octavia, Volkswagen Transporter і ЗАЗ Lanos, а також надав слідству доступ до банківських рахунків. Управління поліції охорони, в якому Федоров обіймає керівну посаду, здійснює закупівлі товарів і послуг за бюджетні кошти. У відкритих даних фіксуються контракти на постачання палива за цінами, що перевищують ринкові показники, тендерні умови з обмежувальними вимогами до учасників і договори на значні суми за мінімальної кількості пропозицій. Окремі контракти на постачання службового транспорту та техніки укладалися з компаніями, що фігурують у кримінальних провадженнях за фактами співпраці з РФ і порушень податкового законодавства. Процесуальні рішення у справі Федорова ухвалені на тлі триваючих перевірок фінансових операцій та майнових активів, пов’язаних із ним та членами його сім’ї. Розслідування триває.

Земельний махінатор: депутат Гунько та схеми з НААН

Народний депутат Анатолій Гунько пройшов до Верховної Ради в 2020 році від «Слуги народу», але його політична біографія почалася раніше — з кампаній 2015 і 2019 років та участі в земельній історії в Броварах. Ще в 2013-му журналісти описували схему виведення ділянок під виглядом ведення особистого господарства з подальшою передачею приватній компанії. Бенефіціаром цієї компанії називали Гунька; до забудови були причетні структури, пов’язані з Віктором Поліщуком. У 2019 році епізод, де фігурував Гунько, Генпрокуратура закрила, повідомляє BIHUS. Отримавши мандат, Гунько очолив тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з розслідування зловживань на підприємствах Національної академії аграрних наук. Цей статус дав доступ до інформації про державні землі та майнові комплекси. За даними слідства, з 2021 по 2023 рік він з поплічниками організував схему на землях держпідприємств НААН: підконтрольні компанії засівали державні поля, збирали врожай, вивозили його на «свої» склади та продавали, занижуючи обсяги в документах. Збитки, які лягли в основу справи, — майже 30 млн грн; за оцінками джерел, реальні втрати могли бути значно вищими. У 2023 році Гунька затримали під час отримання 85 000 доларів — першої частини з обумовлених 221 000. За версією обвинувачення, він пропонував підприємцю доступ до ділянок НААН: офіційно — по 100 доларів за гектар, додатково — 130–150 доларів «в кишеню», з обіцянками «вирішити питання» з силовими органами та поставити «свого» директора на дослідне господарство. Перша підозра стосувалася зловживання впливом; пізніше, у лютому, він отримав другу — за епізодом привласнення агропродукції. Апеляційна палата ВАКС підтримала обвинувальний вирок: чотири роки позбавлення волі, трирічна заборона обіятити держпосади та конфіскація майна. Окреме провадження по аграрній схемі триває; санкція може сягати 12 років. Між першою підозрою та етапуванням до СІЗО Гунько продовжував парламентську діяльність, зокрема голосував за ініціативи, що стосуються статусу антикорупційних органів. Паралельно активізувалася бізнес-діяльність сім’ї. Дружина, Наталія Гунько, яка раніше очолювала Київську облраду, у 2025 році увійшла до нової компанії Diamant Cor+ (КВЕД — торгівля зерном), а згодом — до консорціуму «УК Пріоритет», що бере участь у тендерах АРМА на управління арештованими активами, включно з тепловозами та вагонами. Консорціумом керує Андрій Михайловський, якого ЗМІ пов’язували з оточенням ексміністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Сестра Наталії Гунько з чоловіком також створили структури та претендували на активи АРМА, зокрема на перевалочний термінал на Закарпатті та санаторії. Сімейні активи помітні й у майновому контурі: будинок площею близько 500 кв. м у котеджному містечку в Зазим’ї під Києвом, автомобілі Range Rover (2014), BMW X5, Toyota Land Cruiser 200 (2017), BMW 730LD (2018). Напередодні першої підозри, за матеріалами справи, обговорювалася покупка Mercedes-Benz G-Class за 230 000 євро. Син Костянтин, який працював у Мінекономіки у 2020–2022 роках, 14 березня 2022 року виїхав за кордон і, за даними слідства, перебуває в Австрії; дочка Катерина — там само. Сам Гунько, згідно з матеріалами, також відвідував Відень у період повномасштабної війни; одна зі зустрічей щодо земель НААН відбувалася саме там. Гунько заявляє про проблеми зі здоров’ям та інвалідність; захист вказує на підстави для пом’якшення покарання. Але судові рішення вже набули чинності, а друга справа — про привласнення агропродукції — залишається в роботі. Історія депутата, який одночасно керував ТСК зі зловживань у НААН і, за версією слідства, монетизував доступ до її земель, показує, як парламентський мандат і контроль над інформацією можуть перетворюватися на інструмент впливу — доти, доки не спрацьовує антикорупційна система.

Суд призупинив розслідування справи про хабарництво через службу в ЗСУ

Херсонський міський суд призупинив кримінальне провадження щодо колишнього директора департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА Павла Козирєва, якого підозрюють в отриманні хабаря. Причиною призупинення провадження стала служба Козирєва в Збройних Силах України.Відповідну довідку суд отримав від командира військової частини, де проходить службу ексчиновник.Нагадаємо, 9 січня 2025 року Козирєва було затримано за підозрою у хабарництві та вимаганні. Слідство встановило, що він разом із заступником керівника ХОКАРС вимагав у директора херсонської компанії 10 % від суми договору, який підприємець міг отримати, беручи участь у тендері. Гроші вимагалися за укладення контракту та безперешкодне прийняття виконаних робіт.Загальна сума хабаря, зазначена в ухвалі суду, становила 199 тис. грн, які передавались частинами.

Декларація заступника голови Миколаївської ОДА: Значні готівкові активи та державні виплати

Заступник голови Миколаївської ОДА Микола Марінов оприлюднив щорічну декларацію за 2025 рік. Посадовець зареєстрований і мешкає у Миколаєві (дружина Вікторія, дочка Марія та син Олександр).

Марінов володіє двома земельними ділянками площею по 2,5 тис. кв. м у селі Ясна Поляна, набутими у 2008 та 2021 роках. У цьому ж селі він має житловий будинок площею 242 кв. м, придбаний у жовтні 2021 року.

У спільній власності з Аллою Маріновою є ще один будинок у тому ж селі площею 381,3 кв. м, набутий у 2008 році.

У Миколаєві дружина посадовця володіє квартирою площею 119,9 кв. м, придбаною у грудні 2021 року за 1 мільйон гривень. Марінов має право постійного користування цією нерухомістю. Також Вікторія Марінова є власницею гаража площею 17,3 кв. м вартістю 200 тисяч гривень.

Серед цінного рухомого майна задекларована гібридна система електропостачання на основі фотоелектричних модулів, придбана у жовтні 2024 року за 480 тис. гривень.

У власності заступника голови Миколаївської ОДА — вантажний Volkswagen Amarok (2018), придбаний у 2022 році за 436 тис. гривень, вантажний ГАЗ 3307 (2006) та причіп.

У серпні 2025 року дружина придбала легковий автомобіль Mercedes-Benz GLA 200 CDI (2018) за 742 тисячі гривень.

За 2025 рік посадовець отримав 1,2 млн гривень заробітної плати. Його дружина задекларувала 144 тис. гривень зарплати у міській раді.

Подружжя також отримувало державні виплати за програмами «Зимова підтримка» та Національний кешбек «Зроблено в Україні». Загальна сума таких виплат склала 3 тисячі гривень для посадовця, 1 тисячу гривень для дружини, а також 2 366 і 288 гривень відповідно у межах програми кешбеку. Дочка отримала 6 040 гривень стипендії у медичному фаховому коледжі.

Дружина посадовця отримала 620 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого майна. Минулого року вона мала 130 тисяч доларів готівкою.

Заступник голови Миколаївської ОДА зберігає 170 тисяч доларів, його дружина — 128 тисяч доларів.

У декларації вказано кредит, оформлений у вересні 2024 року на суму 468 тисяч гривень. У 2025 році було сплачено 48 тисяч гривень основного боргу, залишок заборгованості на кінець року становить 420 тисяч гривень. Забезпеченням за кредитом є обладнання для відновлюваної енергетики.