Батько харківсько-донецької прокурорки Олени Мурзи — колишній прокурор Донеччини Віталій Вікторович Мурза — намагався провернути схему для підвищення своєї пенсії, але його зупинили. Як завжди, вирішити питання намагалися через корумпований Харківський окружний адміністративний суд, але 14 грудня 2022 року Другий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Харківського ОАС від 10 лютого 2022 року та відмовив у позові Мурзи до управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Мурза вимагав перерахунку пенсії за вислугу років із грудня 2019 року, виходячи з 90% від заробітної плати чинного прокурора Донецької області (згідно з довідкою прокуратури від 12 березня 2020 року № 18-85-439 розмір заробітку становив 62 тис. грн). Він посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 про підвищення оплати праці прокурорам та рішення Конституційного Суду від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019, яке визнало неконституційним обмеження перерахунку пенсій прокурорів. Пенсійний фонд раніше відмовив у перерахунку, посилаючись на відсутність нових нормативних актів про підвищення заробітної плати після 2017 року, а під час перерахунку застосував 60% (замість 90%) та обмежив максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб. Суддя Заічко О.В. з Харківського ОАС частково задовольнив позов: скасував рішення про перерахунок на 60% та зобов’язав провести перерахунок на 90% без обмеження максимального розміру. Пенсійний фонд оскаржив це рішення в апеляційному суді. Апеляційний суд підтримав аргументи ПФУ та повністю скасував рішення першої інстанції. Колегія дійшла висновку, що суд послався на аналогічні постанови Верховного Суду (зокрема від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 та інші), де підтверджено, що перерахунок пенсій прокурорів-пенсіонерів здійснюється за чинними на момент перерахунку нормами Закону № 1697-VII. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з 14 грудня 2022 року та не підлягає касаційному оскарженню (крім виняткових випадків, передбачених КАС України). Ця справа стосується типової категорії спорів прокурорів-пенсіонерів щодо перерахунку пенсій після реформи 2014–2015 років та рішення КСУ 2019 року. Цікаво, що Пенсійний фонд виявився таким принциповим лише щодо пенсіонера, який вже не працював у системі. В інших випадках — у ПФУ постійно виникають проблеми з поданням апеляцій. Нагадаємо, що Мурза — свекор скандально відомого харківського прокурора Спартака Борисенка.
Автор: redaktor
Розслідування махінацій КП “ГІОЦ”: Перевірка державних закупівель
Національна поліція України проводить розслідування щодо можливих зловживань та незаконного використання бюджетних коштів посадовцями КП “ГІОЦ”. Згідно з розслідуванням, ці порушення відбувалися у період з 2023 по 2025 роки під час реалізації шести договорів підряду на суму близько 168 мільйонів гривень. Укладені були вони для супроводу та технічної підтримки різних інформаційно-комунікаційних систем, які виконували ТОВ “Електронний колл-центр” та ТОВ “Епаркград”.
Поліція виявила, що ТОВ “Електронний колл-центр” отримувала від КП “ГІОЦ” суми, що перевищували суми договорів, а також залучала до робіт двох субпідрядників, діяльність яких викликає занепокоєння. З’ясувалося, що тендери, в яких перемагала “Електронний колл-центр”, могли бути неконкурентними, враховуючи зв’язки її власників з іншими компаніями.
ТОВ “Епаркград” також перемогло у торгах без конкуренції, а посадові особи КП “ГІОЦ” організували перемогу цієї компанії без проведення моніторингу ринкових цін. Дослідження показало, що ТОВ “Електронний колл-центр” та ТОВ “Епаркград” використовували субпідрядників без необхідних приміщень та основних засобів для здійснення господарської діяльності.
З’ясовано, що в процесі реалізації договорів з ТОВ “Епаркград” тендери проводились без конкуренції. Крім того, в КП “ГІОЦ” не було задокументованого моніторингу ринкових цін, що свідчить про зацікавленість у закупівлі товарів та послуг безпосередньо у учасника тендеру.
У справі розслідуються дії посадовців КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (“ГІОЦ”) та його підрядників. Розслідування здійснюється в рамках кримінального провадження №42025102060000092 від 7 липня 2025 року. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем передбачено ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України.
Розслідування охоплює реалізацію низки договорів з різними компаніями, включаючи ТОВ “Електронний колл-центр” (три договори на 104 млн гривень) та ТОВ “Епаркград” (три договори на 64 млн гривень). Правоохоронці встановили, що “Електронний колл-центр” та “Епаркград” працювали з неназваними фізичними особами-підприємцями в якості субпідрядників. З’ясовано, що в даній справі фігурантами є такий же, що й в попередніх фінансових розслідуваннях, Олег Чорнобривцев, колишній керівник та власник ТОВ “Аделіна Аутсорсинг”, а також юрист Юрій Шавлюк та колишній, а тепер новий, керівник КП “ГІОЦ” Костянтин Воробйов. Попереднім керівником КП “ГІОЦ” був Дмитро Шевченко. Аналіз документів, представлених поліцією, вказує на потенційні неправомірності в процесі закупівлі та реалізації контрактів, пов’язаних з супроводом інформаційно-комунікаційних систем.
ВАКС конфіскував активи ексначальника складу ЗСУ
ВАКС задовольнив позов про конфіскацію майна ексначальника складу однієї з військових частин центру забезпечення тилу Командування Сил логістики ЗСУ Дмитра Галагудзи. Суд визнав необґрунтованими активи на суму понад 2,9 млн грн — йдеться про житловий будинок і земельну ділянку у Львівській області. За інформацією прокуратури, у 2024 році це майно було придбано дружиною військовослужбовця за його дорученням. Аналіз доходів і витрат посадовця та членів його сім’ї показав, що придбати таку нерухомість за рахунок офіційних доходів вони не мали можливості. У 2025 році будинок було продано, після чого прокурор звернувся до суду з вимогою стягнути його вартість на користь держави. ВАКС підтримав позицію обвинувачення та задовольнив позов у повному обсязі. Підставою для звернення стали матеріали, зібрані ДБР.
ВРП відкриває шлях до відставки судді Цимбал
Перша дисциплінарна палата ВРП залишила без розгляду скаргу наших юристів на суддю Дарницького райсуду Києва Ірину Цимбал. Фактично після такого рішення жодних перешкод для того, щоб суддя пішла у почесну відставку з довічними виплатами, немає. Суддя ухвалювала рішення у справах про визначення місця проживання дитини, фактично встановлюючи «самостійне виховання» батьком. У рішеннях Цимбал немає реального аналізу інтересів дитини, суд не досліджував умови проживання, висновки органів опіки, натомісто — лише формальний виклад обставин. У деяких випадках батько проходив військову службу, а таке рішення дало б йому право звільнитися. Цимбал також відома як суддя Майдану. У 2014 році вона брала під варту учасників протестів, зокрема за «схожість верхньої частини обличчя» на фото. У 2021 році взагалі опублікувала у Facebook привітання з «днем Победи». Після цього заявила, що на той час «війни ще не було». Цимбал щонайменше двічі не з’являлася на кваліфікаційне оцінювання. Член ВРП Махінчук заявив, що це «не її вина», нібито щодо неї його не провели. Але є нюанс. Іспит у межах оцінювання на відповідність посаді їй якраз-таки призначали — і вона не з’явилася. Водночас ВККС зазначала, що не проводитиме повноцінне оцінювання, доки не завершить кваліфоцінювання як дисциплінарне стягнення. Тоді ж на засіданні член ВРП Бурлаков запитував, чому процедура триває роками. У відповідь суддя поводилася зверхньо і навіть заявила, що «вже 8 років перебуває під санкціями». Минулого тижня пленарний склад ВРП вже розглядав заяву Цимбал про звільнення. Тоді питання відклали саме через наявність дисциплінарної скарги. Член ВРП Маселко пропонував зупинити розгляд до проходження суддею кваліфу. Махінчук, який доповідає у питанні про відставку, тоді підтримував таке звільнення судді. І сьогодні вже в складі Палати він також проголосував за відхилення скарги — за пропозицією дисциплінарного інспектора Захарченка. Чекаємо на повний текст висновку інспектора, щоб побачити аргументацію.
Вінницька схема: лікарі викрили незаконне оформлення інвалідності
У Вінниці двох лікарів викрили на схемі незаконного оформлення інвалідності. Під час обшуків правоохоронці виявили значну суму готівки.
Правоохоронці вилучили 956 тис. грн, 221 тис. доларів, 5740 євро, 87 ювелірних виробів та чорнові записи з іменами й сумами грошей.
Декларації поліцейського: Скромність та питання
Декларація та публічні звинувачення: що відомо про діяльність керівника поліції Закарпаття Ярослава Колесника.Про це повідомляє Викривач.Керівник ГУНП у Закарпатській області Ярослав Колесник у декларації демонструє доволі стриманий достаток. Квартира площею 42,9 м² у Києві, старіша Toyota Camry 2006 року у користуванні, а також кількасот тисяч гривень заощаджень. Його річна зарплата колись сягала близько пів мільйона гривень. У публічному просторі картина відрізняється. Колесника пов’язують із Mercedes GLE та інцидентом, пов’язаним з автомобілем з дипломатичними номерами. Також у медіа згадувалася нерухомість за кордоном, зокрема в Іспанії та Франції. У декларації таких активів немає.Кар’єра у генерала розвивалася швидко. Від оперуповноваженого у Києві до керівника обласної поліції. З 2021 року він очолює закарпатську поліцію. Разом із призначенням, за словами місцевих, до регіону прибуло чимало «своїх» кадрів.Специфічним є створення стрілецького батальйону. У соцмережах пишуть, що туди нібито відправляють неугодних працівників. Частина бійців, за твердженнями місцевих, проходила підготовку формально. Офіційних висновків щодо цих закидів немає, але тема активно обговорюється в регіоні.Колесника також згадували у скандалі з можливим незаконним виїздом за кордон окремих високопосадовців у 2022 році. Формально його ім’я в підозрах не фігурувало. У відомстві цю історію назвали локальним недоопрацюванням.Місцеві жителі та активісти говорять і про інші проблеми. Зокрема, про посилення контрабандних потоків, земельні конфлікти та будівництво об’єктів відпочинку, до яких нібито залучали ресурси поліції. Офіційних вироків у цих справах немає, однак суспільний резонанс зростає.
Сім’я прокурорів: Як донька ексголови Донецької прокуратури вплинула на кар’єру Харкова
Начальник управління протидії злочинам Харківської обласної прокуратури, Спартак Борисенко, фігурує у справі про перешкоджання діяльності ЗСУ. Його дружина, Олена Мурза, має значний досвід у правоохоронній системі.
Олена Віталіївна Мурза (9.09.1989) розпочала свою кар’єру в прокуратурі Донецької області. З 2015 по 2018 роки вона працювала прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №1 (згідно з деклараціями за 2015–2017 роки). Її батько, Віталій Мурза, який у 2000-х роках двічі обіймав посаду керівника Донецької обласної прокуратури, активно просував доньку в правоохоронну систему.
Після закінчення вишу, Олену Мурзу просували на керівну посаду в Маріупольській місцевій прокуратурі №1. З 2015 по 2018 роки вона обіймала посаду прокурора цієї прокуратури (згідно з деклараціями за 2015-2017 роки). Згодом, разом із батьком, вони переїхали на Харківщину. Віталій Мурза навчався там на прокурора.
З 2018 року Віталій Мурза працював прокурором Харківської місцевої прокуратури №5 (згідно з деклараціями за 2018-2020 роки). З 2021 по 2023 роки він працював прокурором Слобідської окружної прокуратури Харкова (декларації за 2021-2023 роки).
Спартак Борисенко розпочав свою кар’єру в прокуратурі щонайменше з 2015-2016 років, коли він працював прокурором відділу. З 2017 по 2019 роки він був заступником начальника відділу прокуратури Харківської області. З 2019 по 2021 роки обіймав посаду першого заступника керівника Дергачівської прокуратури. З 2021 по 2024 роки був першим заступником керівника Немишлянської окружної прокуратури Харкова. З червня 2024 року він призначений начальником управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Харківської обласної прокуратури.
Спартак Борисенко отримав міжнародну премію Eclipse Award від Центру допомоги жертвам катувань (CVT) у 2023 році за внесок у документування та притягнення до відповідальності осіб, причетних до тортур. У 2024 році він брав участь у візиті слідчих Міжнародного кримінального суду до Харківщини. Указом Президента України №795/2024 від 1 грудня 2024 року нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня як начальник управління Харківської обласної прокуратури.
На Рівненській митниці закрили справу про хабарництво
Справа про систематичне отримання неправомірної вигоди посадовцями Державної митної служби завершена. Матеріали були відкриті для ознайомлення стороні захисту. За інформацією слідства, керівник одного з управлінь Рівненської митниці у змові з іншими посадовцями ДМСУ організував схему отримання хабарів за «допомогу» компаніям у безперешкодному проходженні митного контролю під час оформлення імпортованих товарів. У липні 2024 року йому було повідомлено про підозру за ч. 3 та ч. 4 ст. 368 КК України. Окрім того, 16 лютого 2026 року НАБУ та САП повідомили про підозру (ч. 3 ст. 369 КК України) особі, яка в інтересах двох компаній надала згаданому посадовцю хабар за сприяння у безперешкодному митному оформленні товарів та невжиття заходів, передбачених його посадовими обов’язками.
НАБУ розслідує схему відмивання 300 млн грн через закордонні компанії
Правоохоронні органи оголосили в розшук чотирьох осіб, пов’язаних з колишнім головою Фонду Держмайна України Дмитром Сенниченком. Серед них – Андрій Гмирін, його радник, та члени його родини. Розслідування виявило, що ці особи здійснювали відмивання коштів, використовуючи мережу закордонних компаній. Через ці компанії були оформлені елітні активи, включаючи земельні ділянки в Хорватії, преміальні автомобілі та нерухомість в Об’єднаних Арабських Еміратах. У період з 2021 по 2023 роки члени сім’ї Гмиріна придбали в ОАЕ активи на суму понад 14 мільйонів доларів, зокрема розкішні апартаменти в районі Burj Khalifa. Загальна сума виявленого легалізованого майна становить понад 300 мільйонів гривень. Розслідування проводиться за номером справи №52024000000000483 від 19.09.2024, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 ККУ. Розшукуються: Гмиріна Анатолій Петрович (6.03.1957), Гмиріна Зоя Миколаївна (11.09.1962), Колот (Гмиріна) Олена Анатоліївна (18.06.1985), Кліщар (Меншун) Юлія Володимирівна (18.06.1985).
Декларація чиновниці: Апартаменти в Буковелі не задекларували
Кримінальне провадження відкрито стосовно чиновниці Луцької міськради Юлії Соломко. Розслідування розпочнеться з метою перевірки на предмет недостовірного декларування. Про це повідомили в Нацполіції у відповідь на звернення юристів Bihus.Info.
Юлія Соломко є фігуранткою розслідування ЗМІ про інвесторів розкішного апарт-готелю «Glacier Premium Apartments» у Буковелі. У 2023 році Соломко разом із партнеркою інвестувала в апартаменти площею майже 30 метрів, ринкова вартість яких на той час становила приблизно $130 тис.Однак, з того часу жінка не вказала у своїй декларації жодних витрат на ці апартаменти, ні самого житла – навіть після введення комплексу в експлуатацію у 2025 році.