НАБУ провело нові обшуки, пов’язані з особами Єрмака та Арахамії. Як повідомляє УП, з посиланням на свої джерела, нещодавно відомство знову здійснило обшуки в квартирі на Грушевського, 9А, яка вже перевірялася в листопаді у справі Тимура Міндіча. У той же час Міндіч та Єрмак отримали повістки до ВАКС, але обидва не з’явилися на засідання. За інформацією видання, суд розглядав питання накладення арешту на майно, а під час обшуків на Грушевського були вилучені не звичні носії інформації, а пульти від побутової техніки, особисті речі, взуття та одяг. Це може свідчити про підготовку біологічних експертиз для визначення власників цих предметів. Щодо Арахамії, то 27 грудня НАБУ провело обшуки у його помічника, що збіглося з обшуками у ряді депутатів у справі про хабарі за голосування. Як вже повідомлялося раніше, корупційні розслідування НАБУ та САП проти оточення президента Зеленського використовуються так званою антизеленською коаліцією для тиску на президента з метою зміни уряду. Єрмак є найближчим соратником Зеленського, тому оголошення підозри ексглаві ОП може бути сприйнято як «остання спроба» для президента. Арахамія наразі є ключовою фігурою, що впливає на рішення в Раді, і без нього будь-які зміни в уряді є неможливими.
Позначка: Корупція
Суддя, що отримує мільйон, але не працює: ситуація в Подільському суді
У Подільському районному суді Києва працює суддя, яку важко знайти в залі засідань, але легко в платіжних відомостях. Марина Шаховніна роками не веде справ і фактично не з’являється на роботі, проте стабільно отримує понад мільйон гривень на рік з бюджету. Про це повідомляє “Викривач”. У канцелярії на запитання про неї дивуються, тоді як у бухгалтерії все чітко. Зарплата нараховується незалежно від присутності чи результатів. Ще під час Майдану Шаховніна ухвалювала рішення проти активістів. Пізніше у своїй декларації вона заперечила будь-яку політичну вмотивованість. Незважаючи на це та негативні висновки щодо доброчесності, у 2025 році її офіційно визнали такою, що відповідає критеріям. Наразі ситуація виходить на новий рівень: Вища рада правосуддя розглядає можливість призначення її головою суду. Таким чином, суддя, яка роками фактично не працює, може отримати адміністративну владу.
Корупційні схеми: як колишній чиновник Міноборони продовжує заробляти
Історія Володимира Гулєвича є прикладом того, як гучна справа може затягуватися, а її фігурант продовжує жити звичайним життям. Колишній начальник закупівель Міноборони вже сьомий рік перебуває у справі про розкрадання 58 млн грн на паливі. Судовий процес триває, але результату досі немає. Після звільнення Гулєвич швидко адаптувався до приватного сектора, зареєструвавши ФОП і за кілька років отримавши близько 9 млн грн доходу. Ці кошти надходили від компаній, що працюють у сфері постачання та мають зв’язки з оборонними контрактами. Формально це виглядає як консультації, але фактично це забезпечує доступ до важливої інформації та процесів. Згодом він починає спільний бізнес. Партнерство з компаніями, які отримують замовлення від Міноборони, дозволяє йому замкнути цикл: тендер, виробництво, виконання. Після освоєння коштів Гулєвич виходить зі складу засновників. У цей процес також залучена його родина. Донька отримує мільйонні надходження від компанії, яка активно співпрацювала з Міноборони під час роботи батька. Іноді вона навіть виступає конкурентом на торгах, створюючи видимість боротьби. Майно оформлюється дуже обережно. Перед купівлею будинку за кілька мільйонів гривень оформлюється розлучення, хоча фактичні стосунки, згідно з відкритими даними, залишаються незмінними. Такий підхід дозволяє зменшити ризики у разі можливих судових рішень. Отже, як справа на десятки мільйонів роками не доходить до вироку, а її фігурант продовжує працювати і заробляти у тій самій сфері?
Схема на 100 мільйонів: як підставні фірми «освоюють» бюджет
Згідно з інформацією, наданою Антикорупційним центром “МЕЖА”, підставні компанії роками отримують державні контракти для обслуговування урядової гарячої лінії “15-45”. Ці фірми, які мають фіктивних директорів і зареєстровані на осіб із судимостями, змогли вивести з бюджету майже 100 мільйонів гривень через три пов’язані між собою товариства з обмеженою відповідальністю. Вони використовують технічні послуги, які важко перевірити.
Скасування підозри керівнику ДП «Ліси України» через порушення
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) скасувала підозру в незаконному збагаченні, висунуту проти Юрія Болоховця, директора ДП «Ліси України». Причиною цього рішення стало відсутність аудіозапису засідання, на якому слідчий суддя дав дозвіл на обшук у його помешканні слідчими Державного бюро розслідувань (ДБР). Раніше адвокат Болоховця оголосив про скасування підозри, не вдаючись у деталі. Проте справжні причини стали відомі лише після публікації повного тексту судового рішення, яке з’явилося в реєстрі через три тижні після оголошення. Розслідування стосовно Юрія Болоховця розпочалося у 2023 році, коли детективи ДБР запідозрили його у отриманні неофіційних доходів, які він інвестував у нерухомість, зокрема в Києві та в рідному селі Івангород на Чернігівщині. 21 липня минулого року Болоховця затримали за підозрою в незаконному збагаченні (ст. 368-5 ККУ). Після двох місяців у слідчому ізоляторі він був звільнений під заставу в розмірі 9,8 млн грн. У лютому цього року адвокати Болоховця звернулися до ВАКС з клопотанням про скасування підозри через порушення норм Кримінального процесуального кодексу, але це клопотання було відхилене. Захист подав апеляцію до Апеляційної палати ВАКС, яка визнала скаргу обґрунтованою. Суд визнав недійсними докази, отримані під час обшуків, оскільки вони ґрунтувалися на ухвалі, оголошення якої не було зафіксовано аудіозаписом. Апеляційна палата скасувала повідомлення про підозру в незаконному збагаченні, і це рішення є остаточним та не підлягає оскарженню. Досудове розслідування триває, його проводять детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Юрій Болоховець продовжує виконувати обов’язки генерального директора ДП «Ліси України».
Секрети декларацій: як Тетяна Крупа «знайшла» 60 мільйонів
Вас цікавить, як за один місяць можна виявити 60 мільйонів, нічого не заробивши? Про це розповідає “Викривач”. Родина екскерівниці МСЕК Тетяни Крупи поділилася своїм досвідом, адже між січнем і лютим вона просто «уточнила» декларацію і раптово отримала плюс майже 60 млн грн активів. У першій версії документа були одні цифри, а в другій – значно приємніші. Наприклад, готівка. Вилучені під час обшуків долари зросли більш ніж на пів мільйона. Чоловік також «освіжив пам’ять». Його доходи від підприємництва раптом подвоїлись, плюс з’явились банківські відсотки, яких раніше не було. У самої Крупи на рахунках навпаки стало менше, але загальна картина лише багатша. Щодо майна, то все залишилось на «рівні». Десятки ділянок, будинки, квартири та недобудований маєток майже на 600 квадратів. У гаражі два Porsche Cayenne. У списку цінностей також є Dior і Rolex, які тепер більше цікавлять слідчих. За оцінками НАБУ і САП, мова може йти про 160 млн грн незаконного збагачення. Тож, ось до кого можна звертатися за порадою щодо пасивного заробітку.
Галущенко скоротив фінансування електронних браслетів на 27 млн грн
Герман Галущенко, фігурант Міндічгейту, зменшив закупівлю електронних браслетів на 27 млн грн. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У жовтні 2025 року, за ініціативи міністра юстиції Германа Галущенка, було скорочено фінансування проєкту електронних браслетів для пробаційного нагляду, який може бути призначений і для осіб, засуджених за деякі корупційні злочини. На початок 2025 року в Україні на балансі Національної поліції перебувало 300 електронних браслетів, з яких лише близько 135–150 були справними. Саме через відсутність справного електронного браслета нардеп Одарченко втік за кордон. Рішення про скорочення фінансування ухвалювалося в рамках нової моделі управління публічними інвестиціями, що функціонує під егідою Стратегічної інвестиційної ради. Склад цієї ради фактично дублює уряд, а її діяльність є закритою: оголошення про засідання не публікуються, громадськість не запрошується, а протоколи доступні лише частково. Герман Галущенко, ексміністр енергетики, є фігурантом справи щодо легалізації понад 9 млн доларів через схеми в державному Енергоатомі. Саме він пропонував скоротити фінансування інструменту контролю за засудженими. В Україні з 2023 року активно реалізується реформа управління публічними інвестиціями, метою якої є формування єдиної політики щодо планування та визначення пріоритетів. Для ефективного управління публічними інвестиціями необхідно забезпечити прозорий процес ухвалення рішень.
Суддя Коваленко: Вимагання квартири за рішення у земельному спорі
Вищий антикорупційний суд розглянув справу судді Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка. Згідно з інформацією ВАКС, справа стосується вимагання неправомірної вигоди у вигляді двокімнатної квартири за ухвалення рішення у земельному спорі площею 15,6 гектара, як повідомляє Bankova Mail. Схема передачі вигоди здійснювалася через посередника. Спочатку майнові права на квартиру були оформлені на юриста, що мав зв’язок із суддею. Після цього об’єкт нерухомості був проданий, а отримані кошти передані Коваленку. Таким чином, замість прямої передачі активу використовувався ланцюг цивільно-правових операцій за участю третьої особи. ВАКС встановив, що рішення у справі ухвалювалося після позапроцесуального спілкування судді з посередником. Ці контакти не входили до судового процесу, але передували винесенню рішення у спорі. Суд зазначив, що зібрані докази не залишають іншого розумного пояснення послідовності подій. У справі зафіксовані ключові елементи: предмет неправомірної вигоди — квартира, механізм оформлення — через пов’язаного юриста, подальший продаж об’єкта, передача грошових коштів судді та винесення рішення після неформальних контактів. Сам Коваленко не визнав своєї вини. Під час розгляду він заявив про нібито отримані «указівки» з боку СБУ, а також про контакти з боку керівництва області, які, за його словами, свідчать про тиск. Ці твердження були перевірені в суді. ВАКС не виявив підтверджень втручання чи зовнішнього впливу, зазначивши на достатність доказової бази по суті обвинувачення. Справа базується на зафіксованій послідовності дій: земельний спір на 15,6 гектара, вимагання квартири як умови ухвалення рішення, оформлення прав через третю особу, відчуження об’єкта та передача коштів, а також позапроцесуальні контакти перед винесенням судового акта.
Справи АМКУ: зміни у складі суддів ВАКС
Троє суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду переходять на роботу до Апеляційного суду ВАКС. Це призведе до призначення нових суддів, що стане підставою для розгляду деяких справ спочатку. Зокрема, йдеться про справу голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Ймовірно, що судді не встигнуть розглянути цю справу до свого переходу до апеляції. Хоча строки давності у справі спливають нескоро, Кириленко може виграти щонайменше пів року через зміну суддів. Важливим є ще один момент: хоча роль Президента у призначенні суддів ВАКС є суто церемоніальною, практика демонструє, що ці призначення можуть затягуватись. Тому важливо, щоб такі чутливі справи не стали розмінною монетою в процесі призначення. Якщо ж резонансні справи роками рухаються по колу, суспільство отримує сигнал не про невинуватість обвинувачених, а про неспроможність держави забезпечити відповідальність.
Фінансування медицини залізничників: проблеми та виклики
Більше ніж 170 тисяч працівників «Укрзалізниці» отримують в середньому близько 21 тисячі гривень на місяць, працюючи в умовах постійних ризиків і навантажень. Як зазначає блогер Володимир Бондаренко, ситуація з соціальними гарантіями суттєво змінилася після приходу до керівництва Олександра Перцовського. Зокрема, йдеться про плани забудови території відомчих медичних закладів на Повітрофлотському. Одночасно працівників переводять на систему «Лікарняної каси Львівської залізниці» — громадської організації, створеної представниками керівництва залізниці та відомчої медицини. За 2025 рік залізничники перерахували до цієї структури 171,3 мільйона гривень зі своїх зарплат. Проте, за наявною інформацією, рівень медичних послуг і забезпечення ліками не відповідає обсягам зібраних коштів. Офіційно в організації працює лише 7 осіб, що фізично не здатні обслуговувати десятки тисяч працівників по всій країні. В результаті виникає дисбаланс: сотні мільйонів гривень збираються централізовано, але якість послуг залишається низькою, що викликає питання щодо реального використання цих коштів.