Позначка: Корупція

Умєров у Раді не став деталізувати справу «Мідас»

Секретар Ради нацбезпеки і оборони Рустем Умєров, виступаючи з трибуни Верховної Ради, заявив, що вже надав усі пояснення щодо своєї появи у справі про корупцію в енергетиці під назвою “Мідас” відповідним правоохоронним органам. Додатково звітувати про це в парламенті він не збирається.

Про це стало відомо з трансляції засідання ВР в соцмережах.

Депутати запросили Умєрова, щоб він прокоментував повідомлення у ЗМІ про можливий вплив на нього фігуранта справи “Мідас” Тимура Міндіча. Окремо секретаря РНБО запитали, як саме він голосував, коли Рада запроваджувала санкції проти Міндіча.

У відповідь Умєров подякував народним депутатам за запитання і наголосив, що всі необхідні рішення ухвалювалися для того, щоб працювали відповідні органи. За його словами, на всі запитання цих органів він уже відповів і не хоче політизувати цю тему. Також він зазначив, що якби в уповноважених органів залишалися питання, вони б його запрошували. Умєров додав, що майже всім органам, які зверталися до нього, відповіді були надані.

343 млн грн повернули до бюджету через зрив відновлення

У 2025 році держава через Державний фонд регіонального розвитку виділила 1 млрд грн на проєкти громад: укриття, лікарні, школи, комунальну та критичну інфраструктуру. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”.

Однак замість швидкого відновлення частину коштів повернули назад у бюджет. Причиною стало запізнення із запуском процесу. У підсумку з 1 млрд грн використали лише 657 млн грн, а 343 млн грн повернули державі. Середній рівень використання коштів становив 65,7%.

У “МЕЖІ” також встановили, що система відбору могла мати ознаки ручного впливу. Формально проєкти проходили автоматичну пріоритезацію через DREAM і отримували рейтингові бали. Водночас частина проєктів із високими балами не отримала фінансування, тоді як інші, з нижчими, його отримали.

Додаткові питання викликають і надмірні повноваження комісії, яка могла відхиляти проєкти без чітко пояснених причин. Перелік її повноважень законодавчо залишається невизначеним.

Крім того, на платформі DREAM навіть після завершення відбору частина заявок тривалий час мала статуси «не розглянуто» або «в очікуванні», що ускладнювало громадський контроль.

Суд у Києві виправдав Підберезного у справі про хабар

Шевченківський районний суд Києва виправдав суддю Центрального районного суду міста Дніпра Геннадія Підберезного у справі про надання неправомірної вигоди. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 квітня.

21 вересня 2017 року Підберезного, який тоді очолював Кіровський суд Дніпра, та колишню суддю цього ж суду Наталію Овчаренко затримали в кабінеті голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. На столі лежали 50 тисяч доларів. За версією слідства, за ці кошти прокуратура мала закрити розслідування у справі про хабарництво, в якій підозрювалися двоє суддів Кіровського суду — Наталія Овчаренко і Олег Ходасевич.

За два тижні до цього Холодницький подав генеральному прокурору рапорт, у якому зазначив, що голова суду з Дніпра прийшов до нього на прийом і відкрито запропонував 300 тис. доларів США за «вирішення питання» щодо уникнення, а якщо це неможливо — пом’якшення відповідальності суддів його суду за корупційні злочини, які розслідує НАБУ.

У матеріалах справи є записи зустрічі від 15 вересня 2017 року в кабінеті голови САП. Холодницький, уже діючи під контролем правоохоронних органів, сказав, що вивчив матеріали і бачить у них статтю 369-2, «це штраф, угода, щаслива пенсія, онуки», після чого запитав Підберезного, як той бачить вирішення справи. Підберезний просив закрити провадження на стадії досудового розслідування через відсутність доказів і зробити це щодо обох, оскільки Овчаренко і Ходасевич проходять по справі разом.

Холодницький попросив привести Овчаренко і зазначив, що якщо йдеться про двох осіб, то він хоче почути відповідні умови, оскільки щодо другого не готувався. Підберезний відповів, що й сам до цієї розмови не був готовий, оскільки йому лише сказали приїхати, не пояснюючи деталей.

Після цього до кабінету зайшла Овчаренко і розповіла голові САП про задокументований щодо неї епізод передачі неправомірної вигоди. Холодницький запитав, який механізм вирішення питання вони бачать і чи обговорювали це між собою. Підберезний відповів, що разом вони цього не проговорювали, але йдеться про закриття провадження за відсутності доказів. Розмова продовжилася навколо варіантів закриття кримінального провадження.

Підберезний сказав Овчаренко, що спілкувався лише щодо неї, і саме про неї була домовленість, а не щодо Ходасевича. Холодницький неодноразово повторював запитання про механізм закриття справи і пропонував «як юристи поговорити». Підберезний знову наполягав на закритті через відсутність доказів і пояснював, що самих протоколів НСРД недостатньо для вироку. Холодницький заявив, що бачить вихід через визнання вини та угоду, але Овчаренко і Підберезний з цим не погодилися.

Коли Холодницький знову запитав, як вони бачать закриття, Підберезний пошепки сказав: «100». У відповідь Холодницький зазначив, що їх недооцінюють або слабо оцінюють. Підберезний пояснив, що в них «такий район, що не розбіжишся» і більше зібрати не вдасться. На уточнення, чи він упевнений, Підберезний відповів, що впевнений на 100 %. Холодницький перепитав, чи йдеться саме про «сто зелених», і Підберезний це підтвердив. Після цього Холодницький призначив зустріч без дзвінка на четвер, 21 вересня, об 11 годині та записав номер автомобіля, на якому судді приїдуть.

21 вересня 2017 року Підберезний повідомив Холодницького, що приїхав лише з Овчаренко, а інший суддя, Ходасевич, погоджується на умови і збирає кошти, тому решту суми привезуть наступного разу. Овчаренко зайшла до кабінету, і їй дали аркуш паперу, щоб написати клопотання про закриття справи. Дізнавшись, що Підберезний залишив «документи» в машині, Холодницький запропонував йому сходити за ними. Повернувшись, Підберезний поклав на стіл голови САП папку і пальцем перерахував пачки грошей. На прохання показати, що всередині, він по черзі брав пачки та, розмежовуючи купюри, демонстрував, що там є банкноти по 100 доларів США. Холодницький уточнив, чи буде у вівторок решта грошей, на що Овчаренко відповіла ствердно, зазначивши, що це в їхніх інтересах. Після цього до кабінету зайшли працівники СБУ і Генеральної прокуратури та задокументували передачу коштів.

У квітні 2018 року адвокати Підберезного на пресконференції заявили, що Холодницький спровокував суддів на передачу хабара. Сам Підберезний стверджував, що кримінальне провадження стало наслідком провокації з боку керівника САП Холодницького із залученням агента на ім’я Валентин.

У суді Підберезний розповів, що у 2015-2016 роках йому на службовий телефон голови суду зателефонував чоловік, який представився начальником управління Адміністрації Президента, і попросив прийняти людину на ім’я Валенин для консультацій. Згодом Валентин дійсно прийшов і попросив вплинути на рішення іншої судді у цивільній справі. Це не вдалося, оскільки та суддя хотіла ухвалювати рішення самостійно. Через деякий час Валентин вибачився за цю ситуацію, але почав часто відвідувати Підберезного, спілкуватися з ним і таким чином «вліз» у довіру.

Одного разу Валентин зателефонував і повідомив, що з Підберезним хоче познайомитися заступник Генерального прокурора Холодницький, і що зустріч уже призначена на 8 вересня 2017 року. Підберезний приїхав до Києва. За його словами, під час цієї зустрічі Холодницький сказав, що кабінет обладнаний апаратурою, яка не дозволяє прослуховувати розмови, тому він може вільно говорити про всі проблеми. Потім, як стверджував Підберезний, Холодницький сам повідомив, що знає про проблему із суддями його суду. За словами Підберезного, Холодницький заявив, що проблеми можуть виникнути і в нього як у голови суду, а для врегулювання питання потрібно 300 тисяч доларів США. Також він наказав повідомити про цю розмову Овчаренко і взяти її із собою на наступну зустріч.

Овчаренко на той момент перебувала під домашнім арештом із носінням електронного браслета і виявила бажання поїхати до Холодницького. Підберезний визнав, що назвав суму у 100 тисяч доларів США у відповідь на провокативні запитання Холодницького, оскільки вважав, що той не погодиться, адже це було значно менше від початкової суми. Коли ж Холодницький погодився, Підберезний, за його словами, після повернення додому 18.09.2017 надрукував заяву про вимагання у нього неправомірної вигоди, яку 19.09.2017 відправив звичайним листом на адресу генеральної прокуратури. Такий лист справді надійшов до генеральної прокуратури, але лише 09.10.17, тобто вже після затримання Підберезного і Овчаренко, хоча у 2017-му листи по Україні поштою доставлялися за три дні.

У суді Підберезний також розповідав, що поніс гроші, бо думав, що після його заяви Холодницького затримають на гарячому. Однак сталося навпаки. Пізніше він неодноразово намагався зв’язатися з Валентином, але той зник, а його мобільний номер був поза мережею.

Підслідність у справі визначили за слідчими Генеральної прокуратури, а не за детективами НАБУ, посилаючись на необхідність запобігти можливому конфлікту інтересів. Однак Шевченківський районний суд Києва, який розглядав справу по суті, дійшов висновку, що розслідування проводилося з порушенням правил підслідності. Суд зазначив, що підозрюваний Підберезний обіймав посаду судді, розмір предмета неправомірної вигоди перевищував 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а злочин було вчинено стосовно вищої посадової особи. На думку суду, навіть однієї з цих умов було достатньо, щоб віднести справу до підслідності детективів НАБУ, тоді як у цьому випадку були всі три.

Наслідком порушення підслідності стало те, що суд визнав усі докази недопустимими, оскільки вони були зібрані неуповноваженими особами.

Крім того, суд дійшов висновку, що слідчі не вжили вичерпних заходів для перевірки можливої провокації злочину, про яку сторона захисту заявляла з початку досудового розслідування.

У телефоні Підберезного зберігався номер мобільного телефону особи, яку він називає Валентином. Також у справі є відеозапис з камери спостереження Центрального (Кіровського) райсуду Дніпра, на якому зафіксовано зустріч Підберезного з невідомим чоловіком. Підберезний стверджував, що це і є той самий Валентин, який організував йому першу зустріч із Холодницьким. Про існування Валентина також говорили помічниця судді Підберезного та його дружина. Суд зазначив, що прокурор не спростував аргументи захисту про те, що особа на ім’я Валентин ініціювала та супроводжувала зустрічі Підберезного з Холодницьким.

Маючи номер телефону і відеозображення цієї людини, слідчі так і не встановили її особу. Суд поставив під сумнів те, що вони намагалися і справді хотіли це зробити.

Попри кримінальну справу, суддя Підберезний продовжував працювати, ухвалював рішення і отримував суддівську винагороду. Це стало можливим після того, як у лютому 2018 року Вища рада правосуддя не продовжила його відсторонення від посади. Повторно прокурор попросив відсторонити Підберезного лише в лютому 2016-го, тобто за два місяці до вироку.

Щодо колишньої судді Наталії Овчаренко Шевченківський районний суд Києва через її неявки в засідання оголосив розшук і зупинив розгляд справи.

Як з’ясувалося, у лютому 2023 року Овчаренко була офіційно госпіталізована до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги».

Вищий антикорупційний суд розглядав справу Овчаренко про пособництво у дачі хабара по відеозв’язку з лікарняного ліжка. Як зазначено у вироку, вона демонструвала неповагу до суду, лаялася і нецензурно висловлювалася, сипала прокльонами на адресу суду та працівників лікарні, поводилася агресивно, періодично залишала палату і всіляко провокувала головуючого та членів колегії на оголошення перерв у засіданні.

1 березня 2023 року колишню суддю засудили до 10 років ув’язнення. Йшлося про ту саму справу, закриття якої, за версією слідства, Підберезний і Овчаренко нібито обговорювали з Холодницьким.

ВАКС затвердив угоду у справі ексдиректора ЖБТЗ

Колишній директор Житомирського бронетанкового заводу визнав провину у розтраті майна на мільйони гривень. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Як зазначається, 27 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та колишнім директором Житомирського бронетанкового заводу. Йдеться про справу щодо розтрати майна Державного агентства резерву України — 20 двигунів УТД-20 вартістю понад 5,766 млн грн. За даними САП, це сталося шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до умов затвердженої угоди суд визнав особу винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості особі призначили узгоджене покарання: 8 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади на підприємствах, у яких частка державної власності перевищує 50%, строком на 3 роки, а також конфіскацію частини майна.

Водночас ексдиректора заводу звільнили від відбування основного покарання на підставі ч. 2 ст. 75 КК України. Йому встановили іспитовий строк із покладенням обов’язків, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

У межах угоди особа також зобов’язалася відшкодувати завдані збитки та перерахувати 12 млн грн на підтримку Збройних Сил України через БФ «Повернись живим».

Обвинуваченим у справі був колишній директор бронетанкового заводу Сергій Бутенко, який керував підприємством до лютого 2015 року.

Фінансова система боргів у комунальному секторі Харкова

Кожного разу, коли з’являється чергова схема Терехова, запускається одна й та сама модель: миттєво активізуються боти, лояльна аудиторія та «експерти», які формують образ «ефективного мера» і перекривають будь-яку критику. Інформаційний простір заповнюється штучною «підтримкою», що не має нічого спільного з реальним станом міста. Поки цей шум наростає, Терехов продовжує продавати харків’янам привабливу картину «Міста-героя», приховуючи за нею цифри та факти.

Насправді за цією публічною оболонкою діє інша система — жорстка фінансова вертикаль із чітко розподіленими ролями. Перший заступник Олександр Новак і Роман Шабала фактично контролюють економічний блок та комунальні підприємства, через які проходять бюджетні кошти, тендери й контракти. Поки в інформаційних стрічках розкидають «перемоги», у реальності кошти Харківщини систематично відмиваються під прикриттям цього піару.

Механізм побудований на доведенні комунальних підприємств до боргової залежності. Управлінські рішення свідомо ухвалюються без фінансового покриття, що одразу створює дефіцит. Одночасно бюджетні кошти спрямовуються в підконтрольні тендери з ознаками завищення. Саме тут і формується ресурс — від 12% до 25% кожного контракту у вигляді «відкатів». У результаті борг уже близько 8 млрд грн. Кошти, які мали бути витрачені на газ та електроенергію, просто зникають із системи.

Найбільш показовим є розрив між платежами та боргами. Населення розраховується приблизно на 98%, тобто гроші надходять майже повністю. Проте замість покриття витрат виникає багатомільярдний дефіцит. Сукупний борг перевищив 30 млрд грн і вже сягає близько 44 млрд грн. Це прямо свідчить про те, що кошти не зникають самі собою — їх цілеспрямовано перенаправляють і закладають у саму модель.

Центром цієї схеми є енергетика. КП «ХТМ» накопичило 27,3 млрд грн боргу за газ, із них понад 16,8 млрд — перед «Нафтогаз Трейдинг», ще 9,3 млрд — перед НАК «Нафтогаз України». Харківводоканал має близько 4,5 млрд грн боргу за електроенергію та понад 1 млрд грн за її розподіл. Ідеться про ключові підприємства міста, які забезпечують базові послуги, але саме вони опинилися у критичному фінансовому стані. Це не наслідок, а інструмент.

На цьому тлі Терехов просуває «соціальні премії», які не мають жодного економічного обґрунтування. Безкоштовний електротранспорт функціонує за рахунок фактичної несплати за електроенергію. Місто користується ресурсами, не розраховуючись із держкомпаніями. У результаті виникає ланцюгова реакція боргів по всій країні: одна неоплата породжує десятки інших, а вся енергетична система зазнає удару.

Окремим напрямом став «мобілізаційний імунітет». На базі комунальних підприємств-боржників вибудувані схеми ухилення від призову. Через фіктивну зайнятість та «озброєні» статуси в тилу залишаються потрібні люди. До цього процесу залучені персонал, медики та інші учасники, які оформлюють документи. Йдеться не про захист критичної інфраструктури, а про торгівлю впливом і лояльністю.

Уся ця багатомільярдна афера відбувається за мовчазної згоди регулюючих органів. НКРЕКП, Міненерго та НБУ демонструють вибіркову «сліпоту» до того, що відбувається в Харкові. Там, де мали б бути перевірки, реакція та рішення, зберігається тиша. Очевидні порушення та багатомільярдні борги роками просто «не помічали». Складається враження, що така сліпота повністю влаштовує і підтримується на рівні столичних кабінетів, де формується зручна лояльність до цієї системи.

За цими фактами було направлено низку скарг і кримінальних проваджень. Попри наявні докази, правоохоронні органи тривалий час обмежувалися лише формальними кроками. Наразі інформацію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань: спеціалізованим антикорупційним прокурором — за № 42025000050000032 за ч. 1 ст. 364 КК України; Національним антикорупційним бюро України — за № 42026000050000005 за ч. 1 ст. 364 КК України; Харківською обласною прокуратурою — за № 42025220000000157 за ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Через тривалу відсутність належної відповіді з боку уповноважених органів було подано повторну скаргу. У ній вимагається надати правову оцінку діям Ігоря Терехова, його першого заступника Олександра Новака, директора департаменту економіки та комунальної власності Романа Шабали та інших чиновників Харківської міської ради, перевірити діяльність профільних відомств і комунальних підприємств, зокрема КП «Харківводоканал», АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківська ТЕК-5», щодо проведення тендерів для встановлення фактів завищення вартості робіт, послуг і матеріалів, а також дослідити механізми штучного накопичення боргів перед енергетиками.

Ситуація на Харківщині показує просту й небезпечну закономірність: поки харків’яни справно сплачують за комунальні послуги, їхні гроші не доходять до енергетиків, а осідають у кишенях тих, хто контролює систему. Місто стрімко провалюється в боргову яму, де кожен новий мільярд є наслідком не кризи, а рішення. Комунальний сектор перетворено не на систему надання послуг, а на механізм перекачування грошей. Якщо цю модель не зупинити, Харків ризикує втратити фінансову стабільність і перетворитися на місто з красивою картинкою та порожнім бюджетом.

Розслідування щодо Васькевичів і майна на 50 мільйонів

Державне бюро розслідувань перевіряє діяльність колишнього військкома Овідіопольського РТЦК та СП Аркадія Васькевича, який, за версією слідства, міг збагатитися на сприянні ухиленню від мобілізації. Окремо слідчі аналізують дії його сина Богдана Васькевича, який також тривалий час працював в одеських військкоматах і, як вважають правоохоронці, міг внести недостовірні дані до декларації.

Як зазначається у матеріалі «Слідства.Інфо» «ТЦК — справа сімейна», розслідування ДБР триває з лютого 2025 року. Водночас, якщо судити з судових ухвал, з серпня минулого року у справі не видно руху.

Журналісти посилаються на судову ухвалу з Єдиного держреєстру судових рішень, у якій ідеться, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань з 9 січня 2025 року проводить досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 426-1, статтею 368-5, частиною 1 статті 366-2 та частиною 3 статті 209 КК України. За версією слідчих ДБР, Аркадій Васькевич «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією, після чого ним особисто та за його вказівкою придбано ряд нерухомого майна та транспортних засобів, які в подальшому зареєстровані на членів сім’ї та близьких осіб».

У матеріалах справи щодо Богдана Васькевича сказано, що він, «будучи заступником начальника — начальником відділу рекрутингу та комплектування, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Слідчі вважають, що він не вказав у декларації майно, яким користується.

Журналісти «Слідства.Інфо» виявили майно, яким користується або донедавна користувалася родина одеського ексвійськкома. Йдеться про 3 квартири, 6 автівок, 2 паркомісця та котедж біля моря. За їхніми підрахунками, загальна вартість цього майна може сягати 50 мільйонів гривень. Житло та більшість автомобілів також фігурують у розслідуванні ДБР.

Аркадій Васькевич є багаторічним військовослужбовцем і до минулого року очолював Овідіопольський рТЦК та СП. Його син Богдан Васькевич раніше працював у районних територіальних центрах та соціальної підтримки Одеси й області. Щонайменше 8 років він служив у різних військкоматах регіону. Зокрема, у жовтні 2023 року на офіційних одеських сайтах його згадували як заступника військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Того ж року кар’єра Васькевичів у системі ТЦК завершилася: старший звільнився зі Збройних Сил України, а молодший, якщо судити з його декларацій, перейшов на службу до Командування Військово-морських сил ЗСУ. Не виключено, що ці зміни пов’язані з розслідуванням ДБР, яке стартувало на початку 2025 року і в якому вони обидва фігурують.

Журналісти «Слідства.Інфо» направили запит до Державного бюро розслідувань щодо перебігу кримінального провадження, де фігурують Аркадій та Богдан Васькевичі, але на момент публікації відповіді не отримали. Також вони звернулися до Командування Військово-морських сил ЗСУ з запитом щодо військовослужбовця Богдана Васькевича. У відповіді зазначено: «У разі наявності у Вас інформації щодо порушення Васькевичем Богданом Аркадійовичем, як військовослужбовцем, антикорупційного законодавства, підтвердженої належними та допустимими доказами, прошу надати її до Командування для вжиття відповідних заходів реагування».

Раніше у ЗМІ повідомляли, що Instagram блогерки Аліни з Одеси допоміг виявити розкішну квартиру родини ексвійськкома. За даними журналістів, наречена Богдана Аліна часто фотографувалася у ліфті певного житлового комплексу в Одесі. Із реєстру речових прав на нерухоме майно ЗМІ з’ясували, що квартирою площею 145 квадратних метрів і паркомісцем у цьому житловому комплексі преміумкласу володіє Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Сам Богдан Васькевич також з’являється на фото нареченої у цьому ліфті.

За підрахунками журналістів, вартість цієї квартири разом із ремонтом могла становити 21 мільйон гривень, або пів мільйона доларів США.

Майно родини Васькевичів у центрі розслідування ДБР

ДБР розслідує діяльність колишнього військкома Овідіопольського рТЦК та СП Аркадія Васькевича, який, за версією слідства, міг збагатитися на сприянні ухиленню від мобілізації. Його син Богдан Васькевич, який також тривалий час працював в одеських військкоматах, фігурує у справі щодо недостовірного декларування.

Як ідеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «ТЦК — справа сімейна», розслідування ДБР триває з лютого 2025 року, однак, судячи з судових ухвал, із серпня минулого року руху у справі немає.

У судовій ухвалі з Єдиного держреєстру судових рішень, яку згадують журналісти, зазначено, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань від 9 січня 2025 року здійснює досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 426-1, статтею 368-5, частиною 1 статті 366-2, частиною 3 статті 209 КК України. Згідно з ухвалою, Аркадій Васькевич «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією, після чого ним особисто та за його вказівкою придбано ряд нерухомого майна та транспортних засобів, які в подальшому зареєстровані на членів сім’ї та близьких осіб». Саме таку версію викладають слідчі ДБР.

За матеріалами справи, Богдан Васькевич, «будучи заступником начальника — начальником відділу рекрутингу та комплектування, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Слідчі вважають, що він не задекларував майно, яким користується.

Журналісти «Слідства.Інфо» виявили майно, яким користується або донедавна користувалася родина одеського ексвійськкома: 3 квартири, 6 автівок, 2 паркомісця та котедж біля моря. За їхніми підрахунками, загальна вартість цього майна може сягати 50 мільйонів гривень. Житло та більшість автівок також згадуються у розслідуванні ДБР.

Аркадій Васькевич є багаторічним військовослужбовцем і до минулого року очолював Овідіопольський рТЦК та СП. Богдан Васькевич працював у районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки Одеси та області. Щонайменше 8 років він прослужив у різних військкоматах регіону. Зокрема, у жовтні 2023 року на офіційних одеських сайтах його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП.

Того ж року кар’єра Васькевичів у системі ТЦК завершилася: старший звільнився зі Збройних Сил України, а молодший, судячи з його декларацій, перейшов на службу до Командування Військово-морських сил ЗСУ. Можливо, ці зміни пов’язані з розслідуванням ДБР, яке розпочалося на початку 2025 року і в якому вони обидва фігурують.

Журналісти «Слідства.Інфо» звернулися до Державного бюро розслідувань із запитом щодо перебігу кримінального провадження, де фігурантами є Аркадій та Богдан Васькевичі, однак на момент публікації відповіді не отримали. Також вони надіслали запит до Командування Військово-морських сил ЗСУ щодо Богдана Васькевича. У відповіді зазначено: «У разі наявності у Вас інформації щодо порушення Васькевичем Богданом Аркадійовичем, як військовослужбовцем, антикорупційного законодавства, підтвердженої належними та допустимими доказами, прошу надати її до Командування для вжиття відповідних заходів реагування».

Раніше в ЗМІ повідомляли, що Instagram блогерки Аліни з Одеси допоміг виявити розкішну квартиру родини ексвійськкома. Журналісти звернули увагу, що наречена Богдана Аліна часто фотографувалася у ліфті конкретного житлового комплексу в Одесі. Із реєстру речових прав на нерухоме майно ЗМІ дізналися, що квартирою площею 145 квадратних метрів та паркомісцем у цьому ЖК преміумкласу володіє Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Сам Богдан Васькевич також з’являється на фото нареченої в цьому ліфті.

За підрахунками журналістів, вартість квартири разом із ремонтом могла становити 21 мільйон гривень або пів мільйона доларів США.

Полковника Онофрійчука затримали на хабарі у 82 тисячі

У Національному університеті оборони України стався корупційний скандал: полковника Анатолія Онофрійчука затримали під час отримання хабаря у 82 тисячі гривень.

Заступника начальника Національного університету оборони України, полковника Анатолія Онофрійчука, взяли під варту за отримання хабаря на суму 82 тисячі гривень. Він є одним із двох полковників, які перебувають у центрі тривалої перевірки Міноборони щодо можливих сімейно-кланових зв’язків в університеті.

Напередодні обидва потрапили на фото разом із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком під час його візиту до НУОУ. Це зображення пізніше опублікували на офіційній сторінці. Повідомляється, що серед п’яти керівників університету, зафіксованих на цьому фото, двоє є фігурантами антикорупційної перевірки.

Фінансові скандали в Бурштині: мер Андрієшин та його бізнес

У Бурштині, на фоні протестів проти підозрілих витрат з бюджету, зростає інтерес до діяльності міського голови Василя Андрієшина. Його термін перебування на посаді супроводжується кримінальними справами, зв’язками з підрядниками та питаннями щодо прозорості витрат громади. Поки мешканці Бурштина, що в Івано-Франківській області, протестують проти сумнівних будівельних проектів, у міській раді відбуваються не менш важливі події. Цього разу ми розглянемо постать Василя Михайловича Андрієшина — мера Бурштина, чия кар’єра супроводжується корупційними скандалами та кримінальними провадженнями, пов’язаними з можливим використанням міського бюджету на користь структур, з якими він пов’язаний. Ідеться не про мізерні суми, а про десятки мільйонів гривень. Чи став бюджет Бурштина справжньою “годівницею” для своїх? Хто контролює фінансові потоки міста під час війни — потреби громади чи особисті інтереси мера? Спробуємо розібратися. Василь Андрієшин став міським головою Бурштина у 2020 році, представляючи партію “Європейська Солідарність”. Перед обранням на цю посаду він був приватним підприємцем та головним інженером ПАТ “СТМ”. Зверніть увагу на цю компанію, адже вона ще не раз з’явиться в нашій розповіді. Паралельно з бізнесом він також був депутатом Галицької районної ради з 2010 по 2020 роки. Початок його мерської каденції запам’ятався курйозом: у офіційній біографії на сайті міськради зазначалося, що Андрієшин навчався в Чикаго, але в пункті про знання мов була лише українська та російська, а англійську він міг лише “читати і перекладати зі словником”. Це викликало хвилю сарказму в місцевих пабліках. Проте в біографії мера є й серйозні моменти, що стали приводом для відкриття кримінальних справ. Зокрема, у справі №12025090000000606 Андрієшин обвинувачується у привласненні/розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем (ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 ККУ). Справа стосується будівництва очисних споруд у 2020 році, коли він ще не був мером, але працював головним інженером у фірмі, що їх зводила — ПАТ “СТМ”. За даними слідства, збитки склали 125 тис. грн. Андрієшин публічно заперечував політичну нейтральність підозри, назвавши суму “спірним питанням” і зазначивши, що це має вирішити суд. Мер Бурштина також має проблеми з дорожнім рухом: у реєстрах зафіксовано 36 штрафів за порушення ПДР. У 2019 році його також притягали за порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів. Ще одне будівництво викликало занепокоєння в Бурштині — це зведення “Вежі Давида”. У грудні 2023 року мешканці протестували проти цього проекту, який мав стати оглядовою вежею у селі Новий Мартинів на території релігійно-історичного центру “Гора над Дністром”. Спочатку на будівництво планувалося виділити 2,75 мільйона гривень, але згодом тендер був проведений на меншу суму — 884 тисячі гривень, і переможцем знову стала ПАТ “СТМ”. Незважаючи на зменшення суми, суспільне невдоволення не зменшилося, і люди вимагали, щоб ці кошти були направлені на ЗСУ. Невдоволення викликало не лише недоцільність будівництва під час війни, але й конфлікт інтересів, адже Андрієшин був засновником ПАТ “СТМ”, а його дружина Ярослава — керівницею компанії. На момент тендеру Андрієшин уже обіймав посаду міського голови, що є замовником робіт. Бурштин під керівництвом Андрієшина став об’єктом журналістського розслідування проєкту “Наші гроші”. У ньому йшлося про ремонт водогону за 330 мільйонів гривень. Хоча тендер у травні 2025 року виграла ТОВ “ІФ-Капіталбуд”, він вважається ризикованим для репутації міського керівництва. Журналісти виявили, що ціни на матеріали у кошторисі були в 1,5–2,5 рази вищими за ринкові. Пряма афілійованість фірми з родиною міського голови створює постійний ризик звинувачень у корупції при отриманні будь-яких підрядів від міськради. Поки місцеві мешканці протестують проти “Вежі Давида”, значно більші суми осідають на рахунках бізнесу мера. Мова йде про численні тендери, які виграє ПАТ “СТМ”. Згідно з даними clarity-project, компанія виграла 112 тендерів на загальну суму 18 006 411,00 грн. Дружина міського голови, Ярослава Мирославівна Андрієшин, також має підприємницькі здібності. Раніше вона володіла бізнесом у сфері виготовлення бетонних виробів. Вона була бенефіціаром компанії “ЕКОІНВЕСТ ПРИКАРПАТТЯ” та керівницею ПАТ “СТМ”, заснованого її чоловіком. Її діяльність також пов’язана з кількома негативними історіями. У кримінальній справі No341/1159/18 Ярославу обвинувачували за ч. 1 ст. 366 КК України (складання завідомо неправдивих відомостей). У 2016 році, будучи директором ПАТ “СТМ”, вона підписала акти приймання виконаних робіт, хоча роботи були виконані лише частково. Це призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів на суму понад 164 тис. грн. 26 лютого 2025 року Галицький районний суд закрив провадження через закінчення строків давності. Ярослава також фігурувала як свідок у кримінальній справі No341/683/17 щодо зловживання владою. У 2018 році було відкрито виконавче провадження щодо стягнення штрафу за порушення ПДР. Наші аналітики проаналізували декларації Андрієшина і виявили, що він володіє квартирою в Івано-Франківську площею 86,8 м2 та гаражем, придбаними у 2006 році. Також він має житловий будинок у с. Новий Мартинів, придбаний у грудні 2022 року за 173 545 грн, та земельну ділянку, набутих того ж дня за 26 455 грн. Актуальним придбанням є домашня сонячна електростанція, куплена 11.07.2025 за 408 060 грн. Дружина Андрієшина також володіє кількома об’єктами нерухомості, зокрема будинком у Новому Мартиніві площею 85,7 м2, придбаним у лютому 2015 року. Вона має нежитлові приміщення в Івано-Франківську площею 179,4 м2, а також сім земельних ділянок загальною площею понад 3,7 га. Ярослава стверджує, що більшість її земельних ділянок та будинок у Новому Мартиніві не були придбані за бюджетні кошти, а є спадщиною. Серед транспортних засобів у сім’ї Андрієшиних немає розкішних автомобілів. Василь Андрієшин володіє кількома автомобілями, а його донька Софія їздить на SUBARU FORESTER 2019 року. Грошові активи сім’ї за 2024–2025 роки також викликають питання. У 2025 році дружина отримувала зарплату від Мухіної Оксани Василівни, яка має ФОП у сфері перукарських послуг, але раніше брала участь у тендерах, продаючи гранітні плити. Ця особа, з такими ж ПІБ, є ймовірною акціонеркою ПРАТ “СТМ”, що активно бере участь у міських тендерах. Отже, ми бачимо, що сукупність фактів — від кримінальних справ до участі пов’язаних структур у тендерах — формує неоднозначну картину діяльності міського голови Бурштина. Хоча частина з цих дій може виглядати формально законно, регулярність і контекст цих історій викликають обґрунтовані запитання у громади, особливо в умовах війни, коли кожна бюджетна гривня має велике значення.

На Прикарпатті судитимуть двох організаторів переправлення

На Прикарпатті перед судом постануть двоє чоловіків, яких обвинувачують в організації незаконного перетину кордону військовозобов’язаними до Румунії. Схему налагодили 41-річний чоловік із Дніпропетровщини та 36-річний житель Верховинщини. Вони шукали клієнтів і пропонували переправлення через гірську місцевість. За таку “послугу” брали 3 тисячі доларів з людини. Підозрюваних викрили та затримали у Верховині під час підготовки до переправлення чоловіка із Сумщини.