Позначка: Корупція

Статки родини начальника ТСЦ МВС: мільйонні доходи та сумнівні активи

Ангеліна Хоменко (у дівоцтві Чиж), донька начальника територіального сервісного центру МВС в Обухові, разом із чоловіком, депутатом Гірської сільради Леонідом Хоменком, задекларувала значні доходи та дороговартісне майно. У 2023 році пара відсвяткувала весілля у столичному готелі InterContinental, після чого вирушила на відпочинок на Мальдіви. Варто зазначити, що витрати на ці заходи не були відображені у поданих деклараціях. Фінансовий стан подружжя переважно базується на операціях із продажу транспортних засобів. Зокрема, Леонід Хоменко задекларував 3,65 млн грн доходу від відчуження авто, а його дружина — 1,74 млн грн. Загалом доходи сім’ї перевищили 5,5 млн грн, тоді як офіційна заробітна плата у 2024 році становила лише близько 94 тис. грн. Питання викликає і вартість нерухомості та автопарку. Подружжя володіє будинком та земельними ділянками у Погребах і Княжичах, ціни на які, вказані в деклараціях, можуть суттєво відрізнятися від ринкових. Найбільш показовою зміною став продаж старого автопарку (Range Rover Evoque, Mercedes-Benz AMG S 63, Harley-Davidson) та придбання нового Mercedes-Benz GLE 450d 2024 року випуску. Автомобіль було оцінено у 4 млн грн, хоча ринкова вартість аналогічних моделей у салонах стартує від 4,5–5,5 млн грн. Крім того, подружжя зберігає 2,1 млн грн готівкою. З огляду на розбіжності між офіційними доходами та рівнем життя, а також питання щодо походження коштів на елітні активи, діяльність родини потребує ретельної перевірки на предмет можливого необґрунтованого збагачення та достовірності задекларованих відомостей.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Ангеліна Хоменко, Леонід Хоменко
  • 🏛️ Структура / Відомство: Територіальний сервісний центр МВС, Гірська сільрада
  • 📍 Геолокація: Київська область, Обухівський район, Київ, Обухів, Погреби, Княжичі
  • 🚗 Автомобілі: Range Rover Evoque, Mercedes-Benz AMG S 63, Harley-Davidson, Toyota Camry, Mercedes-Benz GLE 450d
  • 💰 Фігуруюча сума: 5,5 млн грн

Умєрова викликають на комісію через нові записи Міндіча

Голова парламентської слідчої комісії Гончаренко повідомив, що секретаря РНБО Умєрова запросили на засідання 13 травня після оприлюднення нових записів Міндіча з його участю. Гончаренко зазначив, що Умєров з трибуни стверджував про неприпустимість політизації справи. Однак нові записи свідчать, що Міндіч віддавав накази Умєрову, коли той був міністром оборони. Гончаренко наголосив, що ситуація не політизується, а розслідується, чому під час війни Умєров зустрічався з Міндічем. Він закликав Умєрова з’явитися на комісію для пояснень.

Затримання підполковника Нацгвардії за допомогу дезертиру

Підполковник Нацгвардії був затриманий за організацію втечі дезертира за кордон за 3500 доларів. Слідство встановило, що разом із цивільною особою він розробив схему, яка дозволяла військовослужбовцю перетнути кордон, обманюючи правоохоронців. Обох затримали відразу після отримання грошей. Під час обшуків вилучили 4900 доларів, банківські картки, телефони, носії інформації та автомобілі BMW 330D і BMW X5. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у 266 тисяч гривень.

ВАКС підтвердив заставу для підозрюваного у справі «дорожньої десятини»

Апеляційна палата ВАКС залишила в силі заставу в 6 мільйонів гривень для Віктора Прядка у справі про «дорожню десятину». Суд не змінив запобіжний захід, враховуючи ризики втечі підозрюваного, який залишається під електронним наглядом. За даними слідства, у 2025 році чиновники ЖКГ вимагали від підрядників 10% від вартості дорожніх контрактів, що оцінюється в 11,9 мільйонів гривень. НАБУ зафіксувало передачу 2 мільйонів гривень у чотири етапи: гроші обмінювалися в Полтаві, а потім перевозилися в Кам’янське. Захист стверджував, що підрядник сам звернувся до правоохоронців як жертва вимагання, вказуючи на невідповідності в часі операцій. Суд відхилив ці аргументи, посилаючись на записи прослуховування та дані зовнішнього спостереження. Слідство триває, можливі нові підозри щодо чиновників і депутатів, залучених до схеми. Раніше під час обшуків у депутата Юрія Бражника, якого називають «куратором» ЖКГ-напрямку, було виявлено лише 8000 гривень готівкою та керамічний унітаз.

Овчаренко в розшуку майже три роки

Екссуддя Овчаренко вже майже 3 роки перебуває в розшуку, повідомляє “Судовий репортер”.

За даними поліції, син заявив, що 28.02.2023 його мама вийшла з дому та не повернулася.

Після виправдання її керівника Підберезного повернення Овчаренко виглядає малоймовірним. Причина в тому, що на неї чекають арешт і 10 років ув’язнення за вироком першої інстанції у ВАКС.

Суд виправдав Підберезного у справі про 50 тисяч доларів

Шевченківський районний суд Києва виправдав суддю Центрального районного суду Дніпра Геннадія Підберезного. Його визнали невинуватим у наданні неправомірної вигоди.

21 вересня 2017 року Підберезного, який тоді очолював Кіровський районний суд, та суддю Наталію Овчаренко затримали в кабінеті керівника САП Назара Холодницького. На столі були 50 тисяч доларів — це була перша частина зі 100 тис. доларів, про які йшлося раніше.

За матеріалами справи, 15 вересня 2017 року відбулася перша зустріч. Холодницький сказав: «Я бачу статтю 369-2, штраф, угода, щаслива пенсія, онуки… Як ви бачите вирішення питання?» Підберезний просив закрити справу через відсутність доказів щодо обох суддів. Холодницький наполягав на конкретних «умовах» і просив привести Овчаренко. У відповідь Підберезний пошепки сказав: «100». Холодницький зауважив: «Їх недооцінюють або слабо оцінюють». Підберезний відповів: «У нас такий район, що не розбіжишся… більше не назбирати». Після цього Холодницький призначив нову зустріч на 21 вересня.

У день затримання, 21 вересня 2017 року, Підберезний приїхав разом з Овчаренко. Вона написала клопотання про закриття справи. Потім Холодницький попросив принести «документи» з машини. Підберезний заніс до кабінету папку, поклав її на стіл і почав перераховувати пачки грошей, показуючи купюри по 100 доларів. Після цього до кабінету увійшли працівники СБУ та ГПУ.

Сам Підберезний заявляв, що йдеться про провокацію з боку Холодницького. Він стверджував, що до нього «втерся в довіру» чоловік на ім’я Валентин, який назвався зв’язковим від Адміністрації Президента, а згодом організував зустріч із Холодницьким. За словами судді, суму в 300 тисяч назвав саме Холодницький, а він у відповідь озвучив 100 тисяч, сподіваючись на відмову. Також Підберезний казав, що після першої зустрічі нібито надіслав заяву про вимагання хабара, але лист надійшов уже після затримання.

Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела вину Підберезного поза розумним сумнівом. Окремо у справі виникли питання щодо підслідності, оскільки розслідування вела ГПУ, а не НАБУ. Наразі вирок не набув законної сили і може бути оскаржений.

ВАКС дав захисту Тимошенко час до 24 травня

Вищий антикорупційний суд за клопотанням детективів Національного антикорупційного бюро визначив адвокатам лідерки фракції “Батьківщина” у Верховній Раді Юлії Тимошенко строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 24 травня включно. Після цього справу мають перейти до розгляду по суті.

Юлію Тимошенко підозрюють у пропонуванні хабаря колегам-депутатам в обмін на їхні голоси. Про рішення суду повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прізвище народної депутатки там не назвали, однак у Центрі протидії корупції пояснили, що йдеться саме про Тимошенко.

У САП зазначили, що сторона обвинувачення просила скоротити строк ознайомлення з матеріалами справи до 6 травня, посилаючись на “затягування” з боку адвокатів. Водночас суд встановив інший термін — до 24 травня включно.

У відомстві уточнили, що після цього сторона захисту вважатиметься такою, що скористалася правом на доступ до матеріалів досудового розслідування.

Також у САП повідомили, що 7 квітня САП та НАБУ завершили розслідування у цій справі та надали матеріали для ознайомлення стороні захисту, яка відтоді мала “повний доступ”. Водночас, як стверджується, Тимошенко жодного разу не з’явилася для ознайомлення з ними.

У Центрі протидії корупції вважають, що така оперативність завершення досудового розслідування у справі Тимошенко свідчить про впевненість прокурорів у своїй позиції.

“Якби доказів було недостатньо або вони були сумнівними, сторона обвинувачення могла ще неодноразово продовжувати строки розслідування”, — зазначили там.

Державні землі НААН і коло людей, близьких до Гадзала

Ярослав Гадзало очолює Національну академію аграрних наук України з 2014 року. Саме через цю посаду він має контроль над сотнями тисяч гектарів державної землі. Про це пише «Викривач».

Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» неодноразово показували, як державні землі НААН дивним чином переходять до людей, дуже близьких до самого Гадзала, зокрема до родичів. Формально власником ніби залишається держава, але фактично ситуація виглядає інакше.

Окремо згадується історія з елітною нерухомістю в Києві, яка не фігурує в деклараціях, оскільки записана на сина. Тобто актив існує, але юридично він не оформлений на самого фігуранта.

Підконтрольні НААН підприємства розпоряджаються землею так, що держава отримує копійки, тоді як приватні структури мають стабільний кешфлоу. Це більше схоже не на управління державним ресурсом, а на виведення прибутку на «своїх людей». У цій історії навіть водій, як стверджується, отримує зарплату одночасно в кількох державних структурах.

Згодом до справи долучається Державне бюро розслідувань: ідеться про обшуки, підозри у розтраті та судове відсторонення. Водночас головне питання залишається незмінним: як система, що керує величезним земельним банком країни, роками працює в режимі мінімального контролю та максимальної вигоди для вузького кола.

Якщо відкинути формальності, це виглядає як типовий випадок, коли державний актив використовується як приватний бізнес-інструмент. Різниця лише в масштабах: йдеться не про рівень райдержадміністрації, а про всю аграрну науку країни. І поки офіційно мова про дослідження та розвиток, неофіційно це більше нагадує агрохолдинг без слова «приватний» у вивісці.

То що — ера Гадзала підходить до кінця і переходить до рук Кубіва?

Нові розшифровки «плівок Міндіча» про виплати і бронежилети

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький оприлюднив нібито нові розшифровки так званих «плівок Міндіча» — телефонних розмов українського бізнесмена Тимура Міндіча. Саме завдяки цим записам НАБУ та САП провели спільне розслідування, відоме як «операція «Мідас». За словами експрокурора САП, матеріали він отримав від джерел у силових структурах.

Йдеться про нібито розмови Міндіча з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і головою Агенції оборонних закупівель Арсеном Жумаділовим. Датовані вони початком липня 2025 року.

У цих записах згадуються нібито виплати з бюджету Міноборони волонтерці Марії Берлінській, а також спроби впливу на закупівлю бронежилетів.

Зокрема, у розмові Міндіч каже: «Давай за Машу домовимось… ти їй платитимеш». У відповідь Умєров запитує: «Я не знаю … просто вона там живе. Зарплату їй платимо?». Після цього Міндіч повторює: «Ти їй платитимеш».

Із записів випливає, що «Маша» отримує 20, однак чого саме — не уточнюється; ймовірно, йдеться про тисячі доларів. У цьому ж контексті Міндіч просить Умєрова працевлаштувати якогось «Миколу», який «попросить всього три».

Також Міндіч говорить Умєрову, що інвестував 300 мільйонів доларів у бронежилети. Після цього міністр оборони зв’язався з головою Агенції оборонних закупівель Жумаділовим.

Раніше вже з’являлася інформація, що Умєров фігурує в «плівках Міндіча» НАБУ у справі про закупівлі бронежилетів. Водночас офіційно жодних звинувачень ексміністру не висували.

Марія Берлінська — українська громадська діячка, керівниця проєкту Victory Drones, співзасновниця благодійного фонду Dignitas і засновниця ГО «Центр підтримки аеророзвідки». Вона також є ініціаторкою адвокаційного правозахисного проєкту «Невидимий батальйон» та Жіночого ветеранського руху.

Броневицький називає Берлінську «антикорупціонеркою», хоча вона ніколи не працювала ні в НАБУ, ні в САП. До початку волонтерської діяльності вона була на війні.

Саме за сприяння Берлінської в Україні скасували гарантійні листи, мито та ПДВ на дрони, а митна служба перестала вважати БПЛА товарами подвійного призначення.

Арсен Жумаділов — кримськотатарський громадський і політичний діяч. У політику він прийшов у 2014 році саме за сприяння тодішнього функціонера Меджлісу кримськотатарського народу Умєрова. До окупації Криму Жумаділов працював у корпоративному секторі в Україні та за кордоном.

У різні роки він працював на доволі різних і несподіваних напрямах: був головою райдержадміністрації на Одещині, клерком в апараті Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу, а також викладачем у Києво-Могилянській академії.

З 2023 року Жумаділов очолив «Державного оператора тилу», а вже у 2025 році перейшов із ДОТ до АОЗ — «Агенції оборонних закупівель», де також був директором.

Умєров у Раді не став деталізувати справу «Мідас»

Секретар Ради нацбезпеки і оборони Рустем Умєров, виступаючи з трибуни Верховної Ради, заявив, що вже надав усі пояснення щодо своєї появи у справі про корупцію в енергетиці під назвою “Мідас” відповідним правоохоронним органам. Додатково звітувати про це в парламенті він не збирається.

Про це стало відомо з трансляції засідання ВР в соцмережах.

Депутати запросили Умєрова, щоб він прокоментував повідомлення у ЗМІ про можливий вплив на нього фігуранта справи “Мідас” Тимура Міндіча. Окремо секретаря РНБО запитали, як саме він голосував, коли Рада запроваджувала санкції проти Міндіча.

У відповідь Умєров подякував народним депутатам за запитання і наголосив, що всі необхідні рішення ухвалювалися для того, щоб працювали відповідні органи. За його словами, на всі запитання цих органів він уже відповів і не хоче політизувати цю тему. Також він зазначив, що якби в уповноважених органів залишалися питання, вони б його запрошували. Умєров додав, що майже всім органам, які зверталися до нього, відповіді були надані.