У Дніпрі відбувся судовий процес над менеджером медичного закладу «Ембі Медікал Центр», який створив схему для привласнення бюджетних коштів через електронну систему охорони здоров’я. Чечелівський районний суд виніс вирок у справі, що стосується корупційних дій. Обвинувачений, Зберовський Володимир Олександрович, працюючи менеджером, мав доступ до електронних кабінетів, логінів, паролів та кваліфікованих електронних підписів лікарів. Протягом 2024–2025 років він вносив до медичної інформаційної системи фальшиві дані про надану паліативну допомогу 38 пацієнтам, хоча насправді жодних послуг цим особам не надавали. На основі цих вигаданих звітів Національна служба здоров’я України (НСЗУ) безпідставно перерахувала медцентру сотні тисяч гривень. Загальна сума завданих збитків становила 450 885 гривень, з яких понад 145 тис. грн було привласнено у 2024 році, а майже 306 тис. грн — у 2025 році. Дії Зберовського кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство у великих розмірах з використанням електронно-обчислювальної техніки). Під час розгляду справи він служив у Збройних Силах України командиром взводу у званні лейтенанта. Зберовський визнав провину та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором. Однією з умов пом’якшення покарання стало добровільне відшкодування шкоди: 10 квітня 2026 року він перерахував 450 000 гривень як благодійний внесок на потреби військової частини. 13 квітня 2026 року суд затвердив угоду, визнав Зберовського винним і призначив покарання: 3 роки позбавлення волі, з умовою звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Позначка: Корупція
Корупційні схеми у військово-лікарняній комісії Берегова
У Берегові виявили черговий випадок корупції в медичній сфері, де діагнози ставилися не на основі аналізів, а за грошову винагороду. Працівники ДБР спільно з СБУ та Нацполіцією затримали голову ВЛК Володимира Паука під час отримання чергового платежу. За суму в $6000 призовник отримував статус «обмежено придатний» без необхідності проходження черг, лікарів та зайвих запитань. Діагнози або виготовлялися на місці, або бралися з архівів чужих медичних карток. Інші члени комісії, згідно зі слідством, також не помічали здорових клієнтів. Під час обшуків у лікаря виявили значну суму готівки в різних валютах, яка перевищувала 11 млн грн, що еквівалентно близько пів мільйона доларів. Це виглядає як дуже успішна практика для людини з офіційною зарплатою лікаря. Наразі Пауку оголосили підозру в отриманні хабаря у великому розмірі, і готують запобіжний захід. Паралельно перевіряють джерела його доходів. У зв’язку з цим в ОК «Захід» створили окрему комісію після подібних випадків в Ужгородському ТЦК. Схоже, що «медичні довідки від служби» стали занадто прибутковими, щоб залишитися непоміченими.
Уряд блокує прозорість у відборі керівництва правоохоронних органів
Уряд Свириденко заважає проведенню конкурсів на керівництво Національною поліцією та Державним бюро розслідувань в рамках Антикорупційної стратегії. У розпорядження МЕЖІ потрапив протокол засідання Урядового комітету з питань євроінтеграції, що під головуванням Віцепремʼєра Качки. Документ підтверджує, що Уряд виключає пункт 2.2.7.1, який стосується прозорої, меритократичної та передбачуваної процедури відбору керівництва Національної поліції та ДБР з проєкту Антикорстратегії на 2026-2030 роки. Це рішення було прийнято за пропозицією заступника міністра МВС Сергєєва. Очікувано, що правоохоронна система сама чинитиме опір перезавантаженню. Наступним небезпечним кроком Уряду є виключення з Антикорстратегії пункту, що стосується конкурсу на Генерального прокурора. Представник Секретаріату КМУ вже зазначив, що в Україні законодавчо визначено підстави для звільнення Генпрокурора. Такі дії виглядають як консолідована позиція Уряду проти прозорого відбору та очищення правоохоронного сектору. Раніше Уряд також блокував призначення переможців конкурсів на керівників БЕБ та митниці. Нагадаємо, що у грудні Україна підписала документ, що містить 10 найважливіших пунктів для вступу в Європейський Союз, серед яких реформування правоохоронного блоку.
Викриття хабарництва в Держпродспоживслужбі Волині
Державне бюро розслідувань активно бореться з корупцією серед державних службовців, виявляючи систематичні порушення в державних установах. Нещодавно співробітники ДБР оголосили про підозру керівнику одного з відділів Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області за хабарництво. Водночас триває перевірка можливого залучення керівництва служби до цієї схеми. Чиновник вимагав гроші від підприємців за «позитивні результати перевірок» у сфері метрології та ринкового нагляду. Це включало моніторинг цін, перевірку товарів на відповідність стандартам, правильність маркування, наявність сертифікатів, а також точність ваги та об’єму. Слідчі встановили, що один із підозрюваних повідомив підприємцю про «успішну перевірку» і натякнув на необхідність «закріплення» результату. Щоб уникнути особистого отримання грошей, було запропоновано передати їх через посередника на автозаправній станції. Сума становила 100 тисяч гривень за одну довідку. Після передачі частини грошей посередника затримали. Керівнику відділу було вручено підозру в отриманні хабаря (ч. 3 ст. 368 КК України). Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави понад 120 тисяч гривень. Крім того, арештовано майно на суму понад 5 млн грн, зокрема 13 земельних ділянок у Волинській області та автомобіль Volkswagen. Наразі тривають слідчі дії щодо іншого представника керівництва. Досудове розслідування продовжується, і слідчі виявляють усі епізоди та інших учасників. За попередніми даними, загальна сума хабарів може перевищувати кілька сотень тисяч гривень. Процесуальне керівництво здійснює Волинська обласна прокуратура.
Затримання жителя Рівненщини за спробу підкупу прикордонника
Військовозобов’язаний з Рівненщини був затриманий під час спроби підкупу прикордонника для незаконного виїзду за кордон. Про це повідомляє пресслужба волинської поліції. Співробітники управління міграційної поліції разом зі слідчими ГУНП у Волинській області та представниками 6-го прикордонного загону ГВЗВВБ «Захід» виявили спробу дачі хабаря прикордоннику від жителя Рівненщини, який намагався уникнути мобілізації. 29-річний чоловік, не маючи законних підстав для виїзду, запропонував прикордоннику хабар у розмірі 1000 доларів США за допомогу в незаконному перетині державного кордону поза пунктами пропуску в напрямку Республіки Білорусь. 16 квітня його затримали на місці події відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час передачі грошей. За цим фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (надання неправомірної вигоди посадовцю). Правопорушнику оголосили підозру, а суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Затримання співробітників Одеського ТЦК: нові подробиці
Одеський обласний ТЦК підтвердив інформацію про затримання своїх працівників. “Ми підтверджуємо, що представники правоохоронних органів затримали військовослужбовців одного з районних ТЦК та СП в Одесі. Керівництво Одеського обласного ТЦК та СП активно співпрацює з правоохоронними органами для з’ясування всіх деталей. Наша позиція залишається незмінною: ми підтримуємо повну прозорість та об’єктивність розслідування. Закликаємо громадськість та ЗМІ утриматися від поспішних висновків і поширення неперевіреної інформації”, – йдеться у заяві ТЦК. Через затримання воєнкомів голова Одеського обласного ТЦК та голова Пересипського районного ТЦК були відсторонені від виконання своїх обов’язків, повідомляють Сухопутні війська. Розпочато службове розслідування.
Нові звинувачення депутату Полтавської міськради в незаконному збагаченні
Служба безпеки України та Національна поліція виявили нові правопорушення депутата Полтавської міської ради, якого було викрито в жовтні 2025 року за маніпуляції з декларуванням доходів. Нагадаємо, що тоді підозрюваний не вказав у своїх деклараціях про майновий стан криптовалюту та операції з віртуальними активами на суму 200 млн грн. Наразі стало відомо, що депутат намагався приховати ще 340 млн грн, походження яких залишається невідомим. За даними кіберфахівців СБУ, в період з 2022 по 2025 роки посадовець через підставних осіб переказував кошти на свої криптогаманці, не відображаючи їх у деклараціях та податковій звітності. На основі нових доказів незаконної діяльності депутату оголошено підозру за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Зловмиснику загрожує до 10 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває, встановлюються джерела походження коштів та особи, причетні до фінансових схем. Оперативно-слідчі дії проводять співробітники СБУ в Полтавській області спільно з Національною поліцією під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.
Корупція в Україні: нові реалії та виклики
Вкрасти менше 9 мільйонів гривень за рік вже не вважається кримінальним злочином. У січні 2025 року NGL.media опублікувало розслідування про статки головного лісника країни, Юрія Болоховця, під заголовком: «Як гендиректор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець облаштував приватний хутір площею понад 80 га?» У листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за чотирма статтями, пов’язаними із захопленням землі та незаконним збагаченням. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які інвестує в нерухомість, зокрема у своєму рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Болоховця набула активів на 22,8 млн грн при офіційному доході 10,4 млн грн. У цій же справі згадується хутір в Івангороді, де побували і ми, і слідчі ДБР. Територія комплексу огороджена суцільним парканом, складається з 14 приватизованих земельних ділянок і захоплює частину комунального лісу, а також зону, що перебуває у користуванні ДП “Ліси України”, яке очолює Болоховець. 21 липня Болоховець отримав підозру у незаконному збагаченні та був затриманий. Однак через два місяці він вийшов із СІЗО під заставу 9,8 млн грн. Паралельно ДБР оприлюднило статистику про розслідування 587 кримінальних справ у сфері лісового господарства. У 2023–2025 роках до суду було передано 178 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. Директор ДБР Олексій Сухачов зазначив, що характер правопорушень свідчить про централізовану систему зловживань. Цю статистику підтверджує кумедний факт: заступник керівника ОП Віктор Микита заявив, що два ресторани McDonald’s на Закарпатті сплачують стільки ж податків, як і лісова галузь області. У 2024 році Закарпаття отримало 17 млн грн від вирубки лісу, а два «МакДональдзи» сплатили 16 млн грн. Це свідчить про масштаб корупції. Але найцікавіше сталося через 10 днів після вручення підозри Болоховцю: 31 липня 2025 року прокурор передав його справу до НАБУ, а судовий розгляд перемістився до ВАКС, куди адвокати подали скарги на незаконність підозри. Один із аргументів полягав у тому, що Болоховець набув майна на суму, що перевищила його доходи на 7 925 082 грн, але відповідно до змін у КК України, мінімальний поріг для кримінальної відповідальності становить 9 084 000 грн. Оскільки різниця між доходами та видатками Болоховця становить 7 925 082 грн, що не досягає 9 084 000 грн, його дії не містять ознак злочину. Перша спроба адвокатів визнати підозру незаконною провалилася: 17 лютого слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні скарги. Проте 10 березня апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу адвокатів Болоховця та скасувала підозру ДБР. Підставою для цього рішення став факт неповного аудіозапису судового засідання від 6 березня 2025 року, тривалість якого становила 22 секунди, що не відповідало повному обсягу рішення слідчого судді. Оскільки це вже було рішення апеляційної палати ВАКС, воно стало остаточним, і підозра Болоховця була скасована. Таким чином, у лісовій галузі корупції не виявлено, а збагачення до 9 млн грн не вважається злочином. Проте ВАКС не дав відповіді на питання, що робити, коли два «Макдональдси» сплачують стільки ж податків, як і лісники Закарпаття. Тривалість запису судового засідання виявилася важливішою. Цікаво, чи почне хтось аналізувати тривалість аудіозаписів інших справ після такого рішення ВАКС.
Командування військової частини в Одеській області привласнило 17 млн грн
У Одеській області поліція повідомила про підозру командуванню військової частини в розкраданні 16,7 мільйона гривень, які були виділені на зарплати вигаданих військовослужбовців. За інформацією слідства, цю схему організував командир частини на початку війни, залучивши до неї трьох своїх заступників та командира роти. Вони фіктивно зарахували на службу не менше 19 чоловіків призовного віку, на рахунки яких перераховували зарплату разом з преміями та надбавками. Виведені кошти обналичувалися та розподілялися між членами командування.
Фінансові досягнення мерів Одеської області у 2025 році
Мер Ізмаїла Андрій Абрамченко став лідером за задекларованими доходами серед міських голів Одеської області у 2025 році. Щорічно Центр публічних розслідувань складає рейтинг декларацій керівників великих міст та районів Півдня, щоб оцінити не лише доходи, а й структуру статків, включаючи заощадження, нерухомість та транспорт. Загальний дохід родини Абрамченка у 2025 році склав 10,9 мільйона гривень, з яких 1,3 мільйона гривень – це власний дохід мера. Основними джерелами його доходу стали заробітна плата та прибуток від продажу “зеленої” електроенергії, тоді як значну частину забезпечив бізнес дружини, що приніс 6,1 мільйона гривень. Для порівняння, у 2024 році родина заробила приблизно 9,1 мільйона гривень, з яких 8,3 мільйона гривень належали дружині. Інформація надана ЦПР та Інтент. Друге місце у рейтингу займає мер Подільська Олег Албанський, чий родинний дохід становить 6,1 мільйона гривень. Його власний дохід досяг 2,9 мільйона гривень, з яких понад 2 мільйона гривень він отримав від продажу двох автомобілів. Дружина Олександра задекларувала 3,1 мільйона гривень. У 2024 році родинний дохід був удвічі меншим – близько 4 мільйонів гривень (1,2 мільйона гривень у мера та 2,8 мільйона гривень у дружини). До групи з доходами понад 2 мільйона гривень також входить в.о. мера Одеси Ігор Коваль, чий дохід склав 2,2 мільйона гривень, з яких 1,8 мільйона гривень – це заробітна плата та пенсія, а решта – заробітна плата дружини Наталії. У 2024 році Коваль отримав 1,4 мільйона гривень. Дохід ексмера Одеси Геннадія Труханова становив 2,1 мільйона гривень, включаючи доходи його матері Марії. При цьому власний дохід Труханова склав 2,0 мільйона гривень. У 2024 році загальний родинний дохід залишався практично незмінним – близько 1,4 мільйона гривень разом із доходами матері. Середній сегмент формують посадовці з доходами близько 1,7–2,0 мільйона гривень. Серед них в.о. мера Білгород-Дністровського Олександр Скалозуб з доходом 2,0 мільйона гривень (1,2 мільйона гривень – його зарплата). У 2024 році він отримав лише 936 тисяч гривень і зазначав, що живе на одну зарплату. Мер Чорноморська Василь Гуляєв задекларував 1,8 мільйона гривень, тоді як у 2024 році його родинний дохід був значно вищим – близько 4,9 мільйона гривень, значну частину якого забезпечувала дружина. Мер Роздільної Валерій Шовкалюк також демонструє зростання з доходом 1,8 мільйона гривень, тоді як у 2024 році його власні доходи становили трохи більше 900 тисяч гривень, а додатковий внесок у родинний бюджет забезпечували зарплата і пенсія дружини. Подібні показники має мер Південного Володимир Новацький – 1,7 мільйона гривень. У 2024 році він декларував трохи більше 1 мільйона гривень зарплати плюс пенсію та незначні відсотки з банку. Нижню частину рейтингу формують мери Березівки та Болграда. Валерій Григораш задекларував 1,3 мільйона гривень родинного доходу, тоді як у 2024 році його власні доходи становили близько 926 тисяч гривень, а дохід дружини майже не впливав на загальну суму. Найменший дохід серед проаналізованих – у мера Болграда Сергія Дмитрієва: 0,9 мільйона гривень. Його ситуація практично не змінилася – у 2024 році він декларував лише заробітну плату (близько 720 тисяч гривень) і не вказував членів родини.