Розслідування Державного бюро розслідувань (ДБР) виявило серію неправомірних витрат, пов’язаних з підозрюваним у постачанні ЗСУ зіпсованих продуктів. З’ясувалося, що майор Костянтин Свиридов придбав розкішні апартаменти на Балі за 190 тисяч доларів та одяг у Дніпрі на 2,5 мільйона гривень. ДБР представило відео, яке, за їхніми словами, фіксує процес купівлі вілли. У рамках справи також виникло нове підозріння щодо начальника продовольчої служби. Він перебуває в СІЗО з можливістю звільнення під заставу в розмірі 9 мільйонів гривень.
Позначка: Корупція
Ексчиновник Міноборони підозрюється у вимаганні $1,1 мільйона за будівництво житла для ЗСУ
Посадова особа, колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерства оборони України, підозрюється у вимаганні неправомірної вигоди. НАБУ та САП викрили спробу отримання грошей за дії в інтересах київського забудовника.
Це вже друга підозра, висунута цьому чиновнику антикорупційними органами. У червні 2024 року він запропонував забудовнику організувати та забезпечити перемогу в конкурсі на будівництво житлового комплексу для військовослужбовців та їхніх сімей в одному з районів Києва. Свої «послуги» він оцінив у $1,1 млн. Згодом він погодився знизити суму до $690 тисяч. Для початку проведення конкурсу чиновник вимагав надати першу частину — $100 тисяч. У серпні 2025 року НАБУ та САП вже повідомили цьому ж посадовцю про підозру за фактом вчинення подібних дій з іншим забудовником.
Зіпсувати диск і змінити вето: як харківська суддя Заічко «підганяла» рішення під інтереси бізнесу
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олена Заічко, яка призначила значну пенсію прокурору Тарасову — отримала дисциплінарну скаргу від місцевого управління Державної судової адміністрації. Служителька Феміди ухвалювала «потрібні» рішення на користь бізнесвумен Марини Войстрик.Журналісти отримали доступ до записів розмов, голос на яких, імовірно, належить Заічко. Здебільшого це приватні бесіди з подругами про особисте життя.У розмові, що відбулася 13 серпня 2020 року, ймовірно, Заічко звертається до жінки на ім’я “Лєна”, яка є її колегою. Вони обговорюють можливість зіпсувати диск із матеріалами справи та способи зміни вже заветованого рішення на протилежне.Суддя: Слухай, Лєн, здається, я сьогодні наробила справ. Оце на вето те, що було, — його треба задовольнити.Лєна: Ще раз?Суддя: Диск ми можемо зіпсувати?Лєна: Можемо зіпсувати. Суддя: А як, червоним вона відправила чи ні?Лєна: Звісно. Суддя: А що можна зробити? З Русланом якось поговорити?Лєна: Ні, ну можна два відправити. Але ж воно буде висіти.Суддя: Набери його. Я боюся через свій телефон з ним розмовляти, скажи, що можна придумати.Лєна: Добре, добре, зараз наберу.Суддя: Якийсь п*здєц. Голова дірява.Існує ухвала про виправлення описки, підписана Заічко. Документ датований 14 серпня, тобто наступним днем після розмови. Цією ухвалою суддя Заічко змінила початкове рішення суду від 13 серпня: замість «відмовити», як було спочатку, — задовольнила позов. Позов подала підприємиця, яка вимагала, щоб податкова скасувала її борги. Войстрик через суд домагалася скасування боргу для ФОП на суму майже 7,5 млн гривень.Заічко подавала свою кандидатуру на посаду членкині ВРП. У її біографії виявили кілька свідчень недоброчесності: ухвалення сумнівних рішень, прийняття рішень під час навчання поза судом та питання щодо задекларованого майна.Суддя ухвалила рішення на користь ЖБК «СЛАЙС» у лютому 2020 року, який належить до зони впливу депутата міськради Ігоря Аріха, щодо забудови 13 га лісу, — попри те, що ця ділянка була арештована рішенням іншого суду. 26 березня 2020 року неповнолітні діти кандидатки отримали квартиру площею 102,5 кв. м від міськради.Для Заічко незручною темою стала, зокрема, маніпуляція автоматичною системою авторозподілу справ.У липні 2018 року ПрАТ «Алчевський металургійний комбінат» подало позов до ХОАС, у якому вимагало зобов’язати державу повернути підприємству надмірно сплачений податок — 582,2 млн грн. Це підприємство належить родині народного депутата від партії «Батьківщина» Сергія Тарути.Протягом 2 тижнів комбінат подав 22 абсолютно ідентичні позови. В одному випадку справи не відкрили через несплату судового збору; у трьох випадках суддя Харківського окружного адміністративного суду відмовив у відкритті справи, вважаючи, що комбінат безпідставно позивається до держави; у 17 випадках судді не відкривали справу через наявність ідентичних позовів у суді; і лише Олена Заічко відкрила справу за позовом комбінату.Згодом суддя винесла рішення про задоволення позову «Алчевського металургійного комбінату» та зобов’язала державу повернути понад пів мільярда гривень. Україна виграла апеляцію на це рішення судді.Завод подав до суду 15 ідентичних позовів, на основі одного з яких Заічко відкрила справу, тоді як інші судді цього не робили. Апеляція також скасувала рішення судді. Позивачі маніпулювали системою авторозподілу, щоб Заічко зупинила дію розпорядження голови Харківської ОДА, відновила доступ нотаріусу до реєстру речових прав на нерухоме майно або скасувала рішення Пенсійного фонду. Позивачами були не компанії, а звичайні люди, які подавали від 23 до 15 ідентичних позовів, і лише Заічко відкривала судові справи та задовольняла їхні вимоги. Апеляційний суд скасував рішення судді в усіх випадках, крім одного — коли служителька Феміди скасувала рішення Пенсійного фонду та зобов’язала виплатити позивачу пенсію за вислугу років.Раніше ВРП застосовувала до Олени Заічко попередження за фактом оприлюднених розмов, оскільки не було знайдено жодних доказів достовірності записів.
Митниця Одеси: Ексмитника Чмеля оштрафовано на 34 тисячі гривень за хабарництво
Колишній інспектор Одеської митниці Чмель Віталій отримав штраф у розмірі 34 тис. грн та заборону обіймати посади протягом 3 років за хабарі на пункті пропуску «Старокозаче».Білгород-Дністровський міськрайонний суд затвердив угоду про визнання винуватості з ексголовним державним інспектором оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці Чмелем Віталієм Миколайовичем. Чоловіка визнано винним у отриманні неправомірної вигоди (ч. 1 ст. 368 ККУ) та отриманні вигоди за вплив на посадових осіб (ч. 2 ст. 369-2 ККУ).Чмель, перебуваючи на посаді, пропонував водію-перевізнику (який перевозив пасажирів з іноземним громадянством з Молдови до України на мікроавтобусах Mercedes Sprinter) «спрощене» оформлення:- за 100–300 доларів — безперешкодне митне оформлення ручної поклажі/багажу пасажирів, пришвидшення процедури, уникнення «штучних перешкод»;- додатково 50–150 доларів — вплив на прикордонників для аналогічного пришвидшення прикордонного контролю та уникнення затримок.Зафіксовані епізоди:- грудень 2022: Чмель передав свій номер телефону для координації «під його зміну».- 11 січня 2023: обіцяв оформлення на ранок 12 січня за 200 доларів + 50 доларів за вплив на прикордонників.- 12 січня 2023: отримав 250 доларів (200 — за митницю, 50 — за прикордонників).- 19 січня 2023: отримав 450 доларів (300 — за митницю, 150 — за прикордонників) під час оформлення трьох мікроавтобусів.Загальна сума неправомірної вигоди — 700 доларів. 22 червня 2023 року між Чмелем, прокурором Одеської обласної прокуратури та захисником було укладено угоду (ст. 468–476 КПК України). Обвинувачений повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів (підтвердив обставини під час допиту).Водночас інших учасників схеми не встановлено. Користі для держави від цього рішення немає. На момент скоєння злочину Чмель був інвалідом 2 групи, одружений, має двох неповнолітніх дітей. Раніше не мав судимостей. Цікаво, хто саме оформив йому інвалідність.
Розслідування НАБУ: Обвинувачення Германа Галущенка в масштабній корупційній схемі в енергетичному секторі
НАБУ заявляє, що ексміністр енергетики Герман Галущенко був ключовою фігурою масштабної корупційної схеми в енергосекторі.Він лобіював мораторій на виплати боргів «Енергоатому», що дозволило запустити схему «Шлагбаум» — підрядники отримували гроші лише після відкатів. Частину неправомірної вигоди передавали топпосадовцю, якого фігуранти називали «Професор» — за версією НАБУ, це Галущенко.Відкати ділили між собою учасники схеми, а кошти фіксували у чорній бухгалтерії під кодом CMPLX. З 2021 по 2025 рік через неї, за даними слідства, пройшло понад 112 млн доларів.НАБУ також стверджує, що «Карлсон» — Міндіч — через зв’язки у вищих органах влади забезпечував збереження впливу Галущенка та підконтрольних йому людей у Кабміні.Галущенка на записах називали «Сигізмундом». За даними слідства, його вплив на Міненерго, «Енергоатом», НКРЕКП і газотранспортну систему не зменшився навіть після переходу на посаду міністра юстиції.Кошти, за версією НАБУ, відмивали через криптовалюту, після чого вони надходили на рахунки фонду у Швейцарії або передавались готівкою його колишній дружині. Загалом із 2021 по 2025 рік могли відмити понад 12 млн доларів.Розслідування ведеться разом із правоохоронцями Швейцарії, Маршаллових островів та ще 15 країн. Слідство триває.