Скандали навколо Павла Павлишина та претензії на Енергоатом

Конкурсний відбір на керівну посаду в Енергоатомі вимагає кандидатів із бездоганною репутацією та управлінським досвідом. Чи відповідає цим критеріям Павло Павлишин, колишній очільник Рівненської АЕС, тимчасовий виконувач обов’язків голови компанії та перший заступник міського голови Вараша? У червні 2022 року його перевели з керівної посади на РАЕС до Атомремонтсервісу. Тоді керівництво пояснювало це рішення необхідністю гарантувати неупереджене розслідування кримінальної справи стосовно його сина Євгена. Згодом Павло Павлишин намагався оскаржити це переміщення через суд, проте його позов залишили без розгляду. Крім того, з’ясувалася інформація про працевлаштування його молодшого сина Антона до реакторного цеху станції, що, за даними журналістів, робилося задля отримання броні від мобілізації. Окремим проблемним питанням залишався допуск Павлишина до ядерних установок: профільний регулятор свого часу анулював дію відповідної ліцензії через систематичні порушення. Восени 2023 року Міністерство освіти і науки позбавило посадовця наукового ступеня кандидата технічних наук через доведений академічний плагіат, хоча він і намагався оскаржити цей вердикт. Згодом, обійнявши посаду першого заступника мера Вараша, він знову опинився в епіцентрі скандалів. Місцеві активісти висували звинувачення щодо можливих корупційних схем у сфері держзакупівель, медицини, благоустрою та ЖКГ із залученням пов’язаних ФОПів і підприємств, зокрема фірми «Варашрембуд». Тим часом син посадовця Євген Павлишин після апеляційного розгляду отримав умовний термін тривалістю 2 роки за побиття пенсіонерки та її доньки. Після інциденту з п’яним чоловіком 64-річна жінка зазнала тяжких травм, включно зі струсом мозку, та згодом померла в медичному закладі. Проте судово-медична експертиза не знайшла прямих доказів зв’язку смерті з побиттям, тому нападника судили за хуліганство. Конфлікт стався влітку 2022 року на території приватної бази відпочинку «Холодок» у Вараському районі. Потерпіла Тамара Володимирівна зробила зауваження Євгену Павлишину, який справляв природні потреби біля входу в будиночок. У відповідь на зауваження він ударив жінку кулаком у голову, від чого вона впала всередину приміщення, після чого продовжив бити її ногами. Донька Наталія, намагаючись захистити матір, також отримала удар кулаком в обличчя. Постраждалу пенсіонерку госпіталізували до Вараської багатопрофільної лікарні з численними синцями та переломами ребер, де вона невдовзі померла. Батько засудженого називав звинувачення вигадками, проте його син визнав провину в суді. Згідно з матеріалами справи, судово-медичні експерти встановили, що жінка нібито отримала додаткову травму голови внаслідок падіння в лікарні, яка і стала фатальною. У 2025 році Володимирецький районний суд визнав Євгена Павлишина винним за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України, призначивши 1 рік обмеження волі, але звільнив від покарання через закінчення строків давності. Водночас за частиною 1 статті 122 КК України його засудили до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки за статтею 75 КК України. Суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих, стягнувши по 50 000 грн моральної компенсації на користь кожної. Апеляційна інстанція залишила в силі кваліфікацію та міру покарання, проте скасувала рішення щодо відшкодування моральної шкоди, направивши цю частину на новий розгляд до першої інстанції.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Павлишин Павло
  • 🏛️ Структура / Відомство: Енергоатом
  • 📍 Геолокація: Рівненська область, Вараський район, Вараш
  • 💰 Фігуруюча сума: 50 000 грн

Ексгенпрокурор Кравченко втечив до Відня та шукає притулок

Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко перебував у Відні, де провів переговори з місцевими адвокатськими фірмами щодо потенційної юридичної допомоги для облаштування за кордоном. Про це стало відомо з інформації від джерел у юридичних колах. Згідно з цими даними, серед інших опцій Кравченко розглядає можливість подання запиту про надання політичного притулку. Як відомо, Кравченко виїхав з України в ніч на понеділок, перед цим оголосивши підозру керівнику НАБУ Кривоносу. Декілька народних обранців заявляють, що НАБУ найближчим часом планує висунути Кравченку підозру в рамках справи «Карфаген». У разі реалізації такого сценарію колишній очільник відомства потенційно може сприйняти ці дії як політично вмотивоване переслідування чи помсту з боку керівництва НАБУ, використавши це як підставу для звернення щодо політичного притулку.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Руслан Кравченко
  • 🏛️ Структура / Відомство: НАБУ
  • 📍 Геолокація: Відень

Зеленський призначив «суддю Майдану» довічно

Президент призначив до Харківського окружного адміністративного суду суддею Олену Ізовітову-Вакім, яка раніше брала участь ухваленні рішень щодо подій на Майдані. Вона є донькою Лідії Ізовітової, що очолює НААУ та була соратницею Віктора Медведчука і Андрія Єрмака. Це призначення стало першим за останні сім років випадком, коли глава держави надав судді безстроковий статус. Таким чином, вона матиме право обіймати цю посаду без обмеження терміну аж до досягнення граничного віку у 65 років. В українському суспільстві Олена Ізовітова-Вакім запам’яталася двома одіозними рішеннями, винесеними у 2013 році, якими було заборонено проведення мирних зібрань у Харкові на підтримку Євромайдану.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Олена Ізовітова-Вакім
  • 🏛️ Структура / Відомство: Харківський окружний адміністративний суд
  • 📍 Геолокація: Харківська область, Харків

Мільйони для армії у справі Злочевського: де документи?

У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з Миколою Злочевським та призначив йому штраф у розмірі 68 тисяч гривень. Водночас суспільству повідомили про мільйонні кошти, які мали спрямувати на потреби оборони. Проте з документацією щодо всього фінансового маршруту ситуація залишається не до кінця прозорою. У межах справи фігурували 5,95 мільйона доларів вилучених коштів, які після ухвалення відповідних рішень планували перерахувати на рахунки військових частин Сил спеціальних операцій. Ще 50 тисяч доларів мали надійти безпосередньо до державного бюджету. Крім того, Спеціалізована антикорупційна прокуратура інформувала про 500 мільйонів гривень для проєкту «Армія дронів», 160 мільйонів гривень у вигляді обладнання від компаній, пов’язаних із родиною Злочевського, 100 мільйонів гривень від Андрія Кічі, його заставу у розмірі 30 мільйонів гривень, а також ще 50 мільйонів гривень від Ілляшенка. Однак ці суми не можна просто підсумувати та охарактеризувати загальною фразою «гроші на армію». Штраф, кошти застави, конфісковані активи, добровільні внески та передане обладнання мають різну юридичну природу, а також відмінні механізми перерахування та передачі. Примітно й те, що обвинувачення, висунуте Миколі Злочевському, було змінене. За твердженням сторони обвинувачення, він не був обізнаний про конкретного кінцевого отримувача неправомірної вигоди, а дії посередників вийшли за рамки доведеного спільного умислу. Після цього провадження завершили укладенням угоди та призначенням штрафу у 68 тисяч гривень. Виникає закономірне питання щодо документального підтвердження заявлених мільйонів: які саме військові частини отримали кошти, яке обладнання вартістю 160 мільйонів гривень було передане та де знаходяться документальні підтвердження цих операцій? Коли йдеться про масштабні фінансові ресурси у розмірі мільйонів і сотень мільйонів, простих тверджень про те, що кошти «пішли на армію», недостатньо. Суспільство потребує прозорості та можливості бачити не лише фінальний результат, а й повний фінансовий потік із відповідними документами.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Микола Злочевський
  • 🏛️ Структура / Відомство: ВАКС
  • 💰 Фігуруюча сума: 5,95 млн $

Мільйонні статки та плагіат: що відомо про експроректорку КНУКіМ

Кар’єра проректорки Київського національного університету культури і мистецтв Інни Костирі виглядає бездоганно на папері: докторський ступінь, керівні посади в кількох установах та депутатські амбіції. Втім, деталі цієї біографії більше нагадують сюжет про академічну недоброчесність. У 2017 році журналістка Тетяна Пархоменко проаналізувала докторську дисертацію Інни Костирі та виявила, що із 360 сторінок основної частини 190 були запозиченими без належних посилань, а майже 90 сторінок збігалися з іншими джерелами дослівно. Третина кандидатської дисертації також містила запозичений текст, причому обидві роботи захищалися під керівництвом одного наукового керівника — Віктора Андрущенка. У 2016 році Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки затвердила Костирі ступінь доктора політичних наук. У відповідь на запит міністерство повідомило, що після змін до законодавства втратило право переглядати рішення про присудження наукових ступенів, а перевірка фактів щодо плагіату не проводилася. Рішення спеціалізованої вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова залишається чинним. У 2014 році Інна Костиря очолила Національний палац мистецтв “Україна” як генеральна директорка, а медіа називали її “правою рукою” Михайла Поплавського, який лобіював це призначення. У липні того ж року її звільнили, а фінансово-господарську діяльність підприємства почали перевіряти. Костиря намагалася оскаржити відсторонення в суді. За даними медіа, фактичним куратором установи також називали її чоловіка — Бориса Новожилова. У 2019 році Костиря балотувалася до Верховної Ради як самовисуванка. У Фастові на підтримку її кампанії організували безкоштовний концерт за участю Олега Винника та Михайла Поплавського, який супроводжувався символікою Аграрної партії та політичними заявами. Майновий стан родини також привертає увагу. На Печерську в Києві Костиря володіє квартирою площею 122 квадратні метри, придбаною у 2012 році, та машиномісцем. У Кіровоградській області вона має чотири земельні ділянки загальною площею понад 8 гектарів. Її донька Уляна офіційно майна не має, проте у соцмережах демонструє подорожі та брендові речі, зокрема піджак Gucci. За даними YouControl, на Костирю зареєстровано BMW 520D 2024 року випуску. Її чоловік Борис Новожилов володіє будинком площею 361 квадратний метр у Гостомелі, квартирою в Києві та гаражним боксом. У 2023 році “Універсал Банк” звернувся до суду з вимогою стягнути з Костирі заборгованість понад 11,5 тисячі доларів. Аналіз фотографій із соцмереж свідчить про наявність у Костирі дорогоцінних речей: каблучки Graff, орієнтовна вартість якої оцінюється у 700 тисяч євро, годинника Rolex вартістю 300 тисяч євро, катера вартістю близько 800 тисяч євро, автомобіля Bentley вартістю 240 тисяч євро, шуби вартістю 30 тисяч євро, сережок Cartier вартістю від 100 до 250 тисяч євро, жакета Dior та інших речей. Редакція звернулася до КНУКіМ по коментар. Представник закладу повідомив, що станом на момент розмови Костиря вже не працює в університеті, оскільки її наказ закінчився 19 серпня. На запитання про її фізичне перебування під час роботи представник відповів ухильно. Офіційний запит на публічну інформацію отримав відповідь про подовження строку розгляду. За даними джерел, з початку повномасштабного вторгнення Інна Костиря сумарно перебувала поза межами України 3 роки і 9 місяців, продовжуючи перебувати у трудових відносинах з університетом. У разі підтвердження фактологічних обставин ситуація може підпадати під частину 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Костиря Інна
  • 🏛️ Структура / Відомство: КНУКіМ
  • 📍 Геолокація: Київська область, Печерський район, Київ
  • 🚗 Автомобілі: BMW 520D, Bentley
  • 💰 Фігуруюча сума: 700 тисяч євро

Столар заявив про блокування банками застави у 300 млн грн

Народний депутат Столар, який є підозрюваним у справі Мудрої-Микитася, наразі не може внести визначену судом заставу у розмірі 300 млн грн. За словами парламентаря, він має необхідні кошти та повністю готовий виконати рішення суду. Проте він зіткнувся з незаконними діями банківських установ, які виражаються в абсолютно безпідставних відмовах переказувати його особисті кошти, а також гроші його родини на казначейський рахунок Вищого антикорупційного суду. У зв’язку з цими обставинами Столар подав офіційні звернення до поліції та Національного банку.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Столар Вадим
  • 🏛️ Структура / Відомство: Вищий антикорупційний суд
  • 💰 Фігуруюча сума: 300 млн грн

Мільйонні збитки на ремонті в Одесі: деталі справи підрядника

Бухгалтеру підприємства «Відновлення-Південь» Денису Гусаку оголосили підозру в межах кримінального провадження щодо ремонту, який міське управління капітального будівництва у 2023 році доручило цій компанії за 16,6 мільйона гривень без проведення конкурсних торгів. За даними розслідування, вартість робіт була завищена приблизно на 2,1 мільйона гривень, а до офіційної документації внесли недостовірні відомості. Втім, цей договір є лише частиною загального обсягу замовлень. Протягом 2023–2025 років компанія «Відновлення-Південь» загалом залучила понад 117 мільйонів гривень державних коштів, причому понад 56 мільйонів із них припали саме на 2023 рік. Серед замовників фірми, якою керує Георгій Маркосов, значаться одеське управління капітального будівництва, медичні заклади, комунальні підприємства та військові частини. Окрім цього, іншу угоду на ремонт покрівлі вартістю понад 12 мільйонів гривень неодноразово відкладали протягом років, попри те, що фактичне виконання робіт навіть не починалося. Згодом прокуратура звернулася до суду з позовом про оскарження однієї з додаткових угод, і судова інстанція визнала її недійсною. Таким чином, перевірка стосується не лише епізоду на 2,1 мільйона гривень, а й усієї сукупності контрактів підрядника на понад 117 мільйонів гривень.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Денис Гусак
  • 🏛️ Структура / Відомство: ПП «Відновлення-Південь»
  • 📍 Геолокація: Одеська область, Одеса
  • 💰 Фігуруюча сума: 117 млн грн

Фігурант справи «Карфаген» Кропива досі працює в Офісі генпрокурора

Сергій Кропива, який є фігурантом антикорупційної операції НАБУ під назвою «Карфаген», досі не звільнений із системи прокуратури. Згідно з офіційною відповіддю Офісу генерального прокурора на запит Центру протидії корупції, посадовець навіть не був відсторонений від виконання своїх службових обов’язків. Минуло два тижні з моменту проведення операції, проте Кропива продовжує обіймати свою посаду в Офісі генпрокурора. За інформацією розслідувачів, він є ключовим підозрюваним у справі, що набула розголосу через вислів «воровать — так миллион», зафіксований у матеріалах провадження. Водночас у відповіді ОГП вказано, що 10 вересня Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів відкрила щодо Кропиви дисциплінарне провадження. Активісти Центру протидії корупції вказують на суперечність із заявою колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, який раніше повідомляв про відсторонення Кропиви від роботи. Крім того, у порядку денному найближчого засідання КДКП питання щодо Кропиви наразі відсутні. Отже, попри відкрите дисциплінарне провадження, посадовець залишається на робочому місці.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Кропива Сергій
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора

ВАКС зменшив суму застави для нардепа Андрія Клочка

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення розміру застави для народного депутата Андрія Клочка, якого Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачує у незаконному збагаченні. Відповідне рішення було винесено 31 серпня. Раніше суд обрав для нардепа запобіжний захід у вигляді застави розміром 12 112 000 грн, а також зобов’язав його виконувати низку процесуальних вимог. Зокрема, Андрій Клочко повинен прибувати на виклики суду, утримуватися від виїзду за межі Києва без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та здати закордонні паспорти на зберігання. Адвокат депутата подав клопотання про зменшення суми застави до 6 050 000 грн. Свою позицію захист аргументував тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, зменшилися. Зокрема, було зазначено, що суд уже дослідив письмові докази та допитав ключового свідка, а сам підозрюваний належним чином виконував покладені на нього обов’язки. Суд частково задовольнив це клопотання, встановивши нову суму застави на рівні 11 202 001 грн. Таким чином, розмір застави був зменшений на 909 999 грн. Решта процесуальних обов’язків, покладених на народного депутата, залишаються чинними.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Клочко Андрій Андрійович
  • 🏛️ Структура / Відомство: Верховна Рада України
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 11 202 001 грн

Махінації на 137,5 млн грн: у Київському метрополітені відхрещуються від підозр

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» 17 вересня оприлюднило заяву, у якій наполягає на законності своїх дій під час реалізації проєкту з транспортування вагонів із Варшави. Це сталося після того, як правоохоронці підтвердили викриття схеми заволодіння 137,5 млн грн бюджетних коштів під час закупівлі цих послуг. Підприємство намагається дистанціюватися від кримінального провадження, у межах якого підозри отримали п’ятеро осіб, зокрема колишній посадовець метрополітену. Згідно з офіційною інформацією КМДА, у 2023 році через систему «Prozorro» було обрано підрядника для доставки вагонів. У метрополітені стверджують, що процедура відповідала Закону України «Про публічні закупівлі», а Державна аудиторська служба України не виявила порушень під час перевірки. Складність логістики, за словами представників КП, була зумовлена великими габаритами вагонів (близько 20 метрів довжини та понад 30 тонн ваги), що вимагало спеціального оформлення маршрутів, страхування та супроводу. На сьогодні 30 отриманих вагонів уже експлуатуються на Сирецько-Печерській лінії. Водночас НАБУ та САП викрили злочинну групу, яка привласнила 137,5 млн грн. За версією слідства, після того, як Варшавський метрополітен погодився безоплатно передати Києву 60 вагонів, керівництво КП провело тендери, де перемогу здобула заздалегідь визначена компанія із завищеними цінами. Отримані кошти згодом переказували на рахунки підконтрольних фірм за кордоном. Після оплати послуг реальному перевізнику, решту суми — 137,5 млн грн — учасники схеми привласнили. Підозри у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 191 КК України отримали колишній посадовець «Київського метрополітену», троє службовців підприємства, двоє співорганізаторів та директор підконтрольної компанії. У метрополітені запевняють, що надавали слідству всю необхідну документацію протягом 2024-2026 років і готові до подальшої співпраці.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 🏛️ Структура / Відомство: КП «Київський метрополітен»
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 137,5 млн грн