Позначка: Поплавский Михаил

Обшуки у Поплавського відкрили масштабну перевірку вишів

27 березня силовики провели понад 20 обшуків у справі про масштабні розкрадання бюджетних коштів. У центрі розслідування опинилася схема «мертвих душ», за якою, за версією слідства, приватний «Київський університет культури» роками подавав до Міносвіти штучно завищені дані про кількість студентів. Лише за останні три роки заклад отримав від держави понад 760 млн грн.

Втім, справа Михайла Поплавського, як з’ясувало видання «Главком», є лише частиною значно ширшої перевірки. Правоохоронці системно вивчають всю систему вищої освіти, де під підозрою опинилося нецільове використання 36 мільярдів гривень. У полі зору детективів — виші від Херсона до Вінниці.

Цього року «співочий ректор» та екснардеп Михайло Поплавський уже вдруге зазнає репутаційних втрат. 27 березня Офіс генпрокурора, Служба безпеки та Національна поліція повідомили про розкрадання бюджетних коштів в особливо великих масштабах. Для ілюстрації правоохоронці використали фотографію чоловіка із розмитим обличчям у білій футболці, який обома руками тримав розстібнуті штани.

Журналісти швидко встановили, що на фото — 76-річний Михайло Михайлович Поплавський, уже колишній керівник Київського національного університету культури і мистецтв. На початку лютого 2026-го Міносвіти усунуло його з ректорської посади, яку він обіймав три десятки років. Не чекаючи виборів нового очільника КНУКіМ, дата яких залишається невідомою, міністр освіти Оксен Лісовий призначив виконувачем обов’язків керівника вишу Ігоря Комарніцького, який раніше працював у команді Поплавського.

Тоді таку ротацію сприйняли скептично, адже Комарніцький вважався давнім соратником Поплавського і в університеті, і в Аграрній партії України. Проте, за словами співбесідниці видання з числа високопоставлених співробітників Університету культури, саме з приходом Комарніцького було розірвано багаторічний зв’язок між Національним університетом і приватним «Київським університетом культури». За її словами, Поплавський використовував цю схему для перетоку студентів між обома закладами та реалізації численних «схем». Саме ці епізоди, як стверджується, і стали основою кримінального провадження, в межах якого відбулася серія обшуків, зокрема й у Поплавського.

За версією правоохоронців, службові особи приватного Київського університету культури у змові з посадовцями Міністерства освіти та науки організували незаконне заволодіння бюджетними коштами, виділеними в межах державної програми з підготовки кадрів закладами вищої освіти. Фігуранти подавали до Міносвіти штучно завищену кількість студентів, які нібито мали навчатися в університеті у 2022-2024 роках. У цей період виш отримав від держави понад 760 млн грн на забезпечення освітнього процесу. Слідство вважає, що частину цих коштів учасники оборудки привласнили.

За інформацією джерел у силових органах, зранку 27 березня відбулося понад 20 обшуків за місцями проживання причетних осіб, а також у приміщеннях Київського університету культури. До Михайла Поплавського силовики прийшли у приватний будинок площею понад 1 тис. кв. м, який він орендує у Дарницькому районі столиці. Власницею маєтку є Гайсинюк Наталія Анатолівна — людина з такими ініціалами станом на 2024 рік також працювала у КНУКіМ. Нерухомість перейшла до неї у серпні 2024 року за договором дарування. До того будинком володів Анатолій Капелюшний.

Є і ще один показовий факт: на початку нульових Михайло Поплавський був науковим керівником Наталії Гайсинюк під час захисту дисертації на тему «Педагогічні засади підготовки документознавців в умовах інформатизації суспільства».

Обшуки також відбулися у колишнього соратника Поплавського Ігоря Бондаря. На початку березня цього року він звільнився з посади першого віцепрезидента Київського національного університету культури і мистецтв. Крім того, слідчі прийшли до головної бухгалтерки КНУКіМ Людмили Гаращенко. Під час слідчих дій вилучили мобільні телефони, жорсткі диски та печатки, які можуть містити докази протиправної діяльності.

Окрему увагу привернула деталь із зовнішнього вигляду Поплавського: коли слідчі прийшли до нього, на ногах у нього були брендові капці Tommy Hilfiger з лінійки Sherpa Fur Home Slippers Straps.

Станом на вечір 27 березня Михайло Поплавський не має жодного процесуального статусу. За словами поінформованих джерел редакції, найближчим часом його мають допитати як свідка у справі. Інші особи, в яких відбулися обшуки, також не отримали підозри. Збір доказів триває.

За неофіційними даними, окремо триває перевірка раніше озвучених у медіа звинувачень на адресу Поплавського у харасменті. Водночас генпрокурора цього факту не підтвердила.

Як свідчать дані судового реєстру, з весни 2024 року правоохоронці провели низку слідчих дій щодо багатьох вищих навчальних закладів України. Перевіряється цільове використання близько 36 млрд грн, які Міністерство освіти виділило у межах бюджетної програми «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» на 2022-2024 роки.

За матеріалами справи, державні заклади вищої освіти вносили неправдиві дані до Єдиної державної бази з питань освіти, використовуючи підконтрольні приватні навчальні заклади. ЗМІ зафіксував кілька вишів, до документів яких слідчі отримали доступ протягом останніх двох років. Йдеться про дані щодо здобувачів освіти, зарахованих за державним замовленням та контрактом із номерами мобільних телефонів, а також відомості про кількість педагогічного персоналу, включно із сумісниками. Серед таких закладів — Херсонський державний університет, Вінницький національний технічний університет, Національний університет біоресурсів і природокористування, Білоцерківський національний аграрний університет.

Із фабули судових ухвал також випливає, що до схеми розтрати бюджетних коштів вишів можуть бути причетні колишній заступник міністра освіти часів Януковича, його довірена особа та двоє експосадовців Міністерства освіти.

Після втрати ректорської посади в Національному університеті Михайло Поплавський подав річну декларацію своїх статків та доходів. За 2025 рік він задекларував 19 млн грн сукупного доходу. Майже половину цієї суми — 8 млн грн — становили роялті від сімейного вишу «Київський університет культури». Офіційно заклад записано на сина Олександра Михайловича, який під час війни виїхав з України.

Готівкою Поплавський зберігає $1,76 млн, 1,51 млн євро і 3,5 млн грн. На банківських рахунках у нього — 955 тис. грн і $2,4 тис.

У власності Поплавського є квартира площею 75,8 кв. м у Києві та три земельні ділянки загальною площею 3,74 га у Кіровоградській області. В оренді — маєток площею 1000 кв. м і 30 соток землі, оформлені на ту ж Наталію Гайсинюк. Також він орендує Mercedes-Benz GLS-Class 450D, 2024 року випуску, записаний на його приватний Київський університет культури.

Окремо з травня 2024 року Поплавський володіє австрійською фірмою MPSTS39 Holding GmbH. Крім того, йому належать 186 авторських прав і торговельних марок.

Обшуки у Київському університеті культури: розслідування корупції

Офіс генпрокурора повідомив про проведення 20 обшуків у рамках розслідування розкрадання бюджетних коштів у Київському університеті культури, де до нещодавнього часу працював екснардеп Михайло Поплавський. Чутки про існування приватного вишу на базі державного університету культури ходили вже давно, але обшуки відбулися лише зараз. На опублікованих фото Офісу генпрокурора видно Михайла Поплавського в спортивному костюмі під час обшуку у себе вдома. За інформацією правоохоронців, хоча Поплавський формально відійшов від справ у «кульці», ключові посади там займали його лояльні кадри, які контролювали всі процеси. Під час обшуків вилучали документи тіньової бухгалтерії, пов’язані з розподілом коштів між учасниками схеми. Основне джерело доходу «тіньовиків» — розкрадання коштів за бюджетною програмою «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їхніх баз практики». У 2022–2023 роках університет отримав з держбюджету близько 760 млн грн за цією програмою. Слідство з’ясувало, що заява на фінансування базувалася на «липових» даних про кількість студентів, співробітників та аспірантів. У офіційних документах вносилися недостовірні відомості про контингент студентів і науково-педагогічних працівників, що дозволяло необґрунтовано завищувати обсяги фінансування. Фактично до звітів включали «мертві душі», на яких виділялися бюджетні гроші, а залишок осідав у кишенях схеми. В аферу були залучені й чиновники Міносвіти. Також перевіряється інформація про включення до звітів осіб, які насправді навчалися та працювали в приватному виші, заснованому Поплавським. Поки що самому «співочому ректору» підозру не оголосили, і його оточення стверджує, що він особисто не підписував фінансові документи, що ускладнює доведення провини.

Обшуки у Київському університеті культури: розкрадання бюджетних коштів

У Київському університеті культури викрито схему розкрадання бюджетних коштів, у якій підозрюється Михайло Поплавський. Слідство з’ясувало, що посадовці університету разом із представниками Міністерства освіти і науки завищували кількість студентів та штатних працівників, щоб отримувати більше бюджетних асигнувань. Загальна сума державної програми становить близько 760 млн грн на 2022–2023 роки. За інформацією ЗМІ, серед фігурантів справи є і Михайло Поплавський. Проведено більше 20 обшуків, під час яких вилучено комп’ютерну техніку та документи. Розслідування триває. Відомо, що Михайло Поплавський не затриманий і підозру йому не оголошували. Наразі обшуки проводяться в ексректора. Злочинцям, які організували цю схему, загрожує до 12 років в’язниці.

Освіта в Україні: Виклики та проблеми під час війни

Освіта в Україні наразі переживає складні часи, зокрема через повномасштабне вторгнення. Освітяни та здобувачі освіти стикаються з багатьма викликами, такими як постійні повітряні тривоги, що впливають на навчальний процес, зміна формату навчання, нестача кадрів, скорочення кількості шкіл та недостатнє фінансування вищих навчальних закладів. У цей період особлива увага має приділятися якості освіти, щоб нове покоління українців могло реалізуватися у власній країні, незважаючи на всі труднощі. Але хто контролює цю якість? Відповідь на це питання веде до Руслана Васильовича Гурака — посадовця, який більше десяти років очолює орган, відповідальний за контроль якості освіти, нині відомий як Державна служба якості освіти. Цю назву структура отримала у 2017 році, до цього вона називалася Державною інспекцією навчальних закладів, яку також очолював Гурак з 2014 року. Здавалося б, особа, відповідальна за академічну доброчесність та якість освіти, але є одна проблема. У біографії Гурака є згадки про плагіат російської наукової дисертації, зв’язки з політичними персонажами, такими як Михайло Поплавський та Дмитро Табачник, а також про коштовне майно, яке записане на ймовірних родичів. Це лише частина його історії. Плагіат у російських джерелах став одним із найгучніших скандалів, пов’язаних із Гураком. Видання, яке спеціалізується на викритті плагіату, звинуватило його в тому, що його кандидатська дисертація 2006 року містить численні неатрибутовані запозичення з російських джерел. Зокрема, 54 сторінки його роботи, за даними медіа, скопійовані з дисертації російської дослідниці Тетяни Сухової. Журналісти виявили це через неграмотно сформульовані речення у тексті, що призвело до судової експертизи, яка підтвердила наявність плагіату. Окружний адміністративний суд Києва мав розглянути справу про позбавлення Гурака ступеня кандидата наук, але справа не була розглянута, а сам посадовець звинувачував антиплагіатні групи у шантажі. Це ставить під сумнів, чи може особа, яка має підтверджений плагіат, займати керівну посаду в органі, що контролює якість освіти. Іншим цікавим епізодом у кар’єрі Гурака є його співпраця з Михайлом Поплавським, де він був його помічником у Верховній Раді з 2002 по 2006 роки. ЗМІ звинувачували Гурака в захисті університету Поплавського від повних перевірок, що викликало питання щодо неупередженості у нагляді за освітою. Гурак також був членом “Партії регіонів” і мав зв’язки з колишнім міністром освіти Дмитром Табачником, який переховувався у Росії. Питання виникають і щодо походження коштів Гурака. У травні 2020 року він вніс зміни до декларації, вказавши дохід від “відчуження рухомого майна” на 620 тис. грн, але автомобілі залишилися у власності. При офіційній зарплаті у 959 тис. грн на рік, Гурак зумів накопичити значне майно та позичити 125 тис. доларів. Виявлено аномальну концентрацію нерухомості на ім’я ймовірної сестри Ольги Гурак. Серед значного майна, яке він задекларував, є квартира в Києві, будинок в Івано-Франківській області, земельні ділянки та автомобіль LAND ROVER. В деклараціях не згадуються інші фізичні особи, такі як дружина чи діти. Історія Руслана Гурака залишає більше запитань, ніж відповідей. Людина, яка роками очолює орган контролю якості освіти, сама фігурує у публічних матеріалах про можливий плагіат та має неоднозначні політичні зв’язки. Чи проводили компетентні органи перевірку цих фактів? Наша редакція направила запити до НАЗК, Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти та Руслану Гураку. НАЗК вже повідомило, що не досліджувало діяльність Гурака у контексті озвучених фактів. Відповіді від МОН та Державної служби якості освіти на момент публікації ще не надійшли.