Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило ознаки незаконного збагачення на суму 30 мільйонів гривень у старшого оперуповноваженого департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олексія Єлхіна. Агентство встановило, що житловий будинок із земельними ділянками у Києві, вартість якого становить 20,7 мільйона гривень, та автомобіль Mercedes-Benz G63 (2023) вартістю 9,275 мільйона гривень були придбані за дорученням Єлхіна через компанії, що контролюються його родиною. Обидва активи оформлені на третіх осіб, але фактично використовуються дружиною декларанта. Основні порушення, виявлені НАЗК, включають: недостовірні відомості у декларації на суму 2,85 мільйона гривень, що перевищує 750 прожиткових мінімумів. Це стосується заниження готівкових коштів дружини, незадекларованих банківських рахунків, доходів від оренди та інших активів; неповне відображення прав користування об’єктами нерухомості та транспортом, зокрема будинком і ділянками в Києві, а також Mercedes-Benz G63; не зазначене фінансове зобов’язання дружини за оренду автомобіля та низка інших об’єктів; відомості про членів сім’ї, вартість земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності не відповідають даним реєстрів. НАЗК зазначає, що активи були придбані через схеми з позиками: компанії-прокладки, такі як «Тененсі Хаус» та «Трумекс Плюс», брали кредити на десятки мільйонів, одразу купували майно і відразу здавали його в оренду дружині Єлхіна. Кінцеві бенефіціари та керівники цих фірм — особи, пов’язані з родиною декларанта, зокрема через спільні доходи в фармацевтичній сфері та спільні перетини кордону. У діях Єлхіна вбачаються ознаки кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Також зафіксовано ознаки незаконного збагачення відповідно до статті 368-5 ККУ.
Автор: redaktor
Фінансові порушення в ДП «Документ»: аудит виявив розкрадання
Аудит, проведений на державному підприємстві «Документ» у Києві, виявив фінансові порушення на загальну суму 71 млн грн. З цієї суми більше 18 млн грн становлять прямі збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами зарплат, надбавок і премій. Це не випадкові помилки в обліку, а систематичне перерозподілення бюджетних коштів на користь керівництва та окремих працівників, як повідомляє GunDolla. Один з найбільш яскравих випадків стосується колишнього керівника підприємства, який одночасно займав керівні посади в Україні, Польщі та Німеччині. Він отримував повні виплати за всіма напрямками, незважаючи на неможливість виконання обов’язків у кількох країнах одночасно. Навіть після звільнення в Україні, виплати продовжувалися за кордоном, загальна сума яких склала близько 9,5 млн грн. Ще близько 9 млн грн, згідно з висновками аудиторів, були витрачені на безпідставні премії для керівництва, оплату невідпрацьованого часу та завищені надбавки для працівників іноземних філій. Ці виплати не мали прозорого обґрунтування і формувалися в рамках управлінської вертикалі без зовнішнього контролю. Окремий блок порушень стосується закупівель. ДП «Документ» уклало контракти на суму понад 52 млн грн, не дотримуючись встановлених процедур. Це свідчить про обхід конкурентних механізмів і фактичний ручний розподіл контрактів, що створює ризики завищення вартості послуг і неефективного використання коштів. За результатами перевірки на керівника підприємства складено 10 адміністративних протоколів, а можливий штраф становитиме від 330 тис. до 1,7 млн грн. Матеріали ревізії передані до правоохоронних органів, а підприємству видано припис усунути порушення та компенсувати завдані збитки. Ситуація, зафіксована аудитом, демонструє не поодинокі зловживання, а цілісну модель, в якій державне підприємство використовується як фінансовий інструмент для виплат, які не мають відношення до реальної діяльності. Масштаб порушень і їхня структура свідчать про тривале існування цієї практики та відсутність ефективного контролю на рівні управління.
Розслідування статків Олександра Драпинського: нові деталі
Олександр Драпинський, полковник та заступник начальника Львівського обласного ТЦК та СП, за інформацією джерел, є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Зокрема, це справи №62023000000000876, відкриті 12 жовтня 2023 року, та №62025140120001054, що стосується 2 вересня 2025 року. Основне питання, яке розглядається в обох справах, стосується походження активів, які не відповідають офіційним доходам, повідомляє Шептун UA. У рамках першого провадження, 10 січня 2024 року, під час обшуків у Драпинського був вилучений мобільний телефон. Проте захист домігся визнання цього вилучення незаконним. Слідство переключилося на розслідування майнових активів. У центрі уваги опинився житловий будинок площею 139 кв. м у Львівському районі, а також автомобілі Mercedes-Benz GL 350 і Nissan. За даними джерел, восени автомобілі вже перевірялися під час обшуків, але формально не було виявлено жодних доказів. Mercedes оформлений на батька Драпинського і має наклейку «людина з інвалідністю». Однак доходи батька, згідно з наявними матеріалами, не відповідають вартості автомобіля, що викликало додаткові питання у слідства. Ситуація з будинком також викликає сумніви, оскільки його походження не підтверджується офіційними доходами. Захист будує свою лінію на розбіжностях між позиціями різних відомств. ДБР вказує на недекларування майна родичів — батька та сестри, тоді як НАЗК вважає, що йдеться про фактично контрольовані активи самого Драпинського, які мали бути задекларовані як його власні. На цьому протиріччі захист намагається вибудувати свою аргументацію. Додатково розглядається версія, що фінансування могло надходити через сім’ю, зокрема через тещу, яка працює в Італії і, за версією захисту, могла забезпечити придбання нерухомості. Проте слідство стикається з труднощами у доведенні фактичного зв’язку Драпинського з автомобілями, які формально оформлені на інших осіб. Окремим ризиком для фігуранта є можливе звернення САП до ВАКС з позовом про спеціальну конфіскацію активів. За інформацією джерел, захист намагається не допустити переходу справи в цю площину. В цій історії також присутній особистий фактор: за даними джерел, дружина Драпинського дізналася про його зради і розглядала можливість розлучення з поділом майна. Не виключено, що частина інформації могла стати відома саме через цей конфлікт. Ситуація зводиться до простого: майно є, але зрозумілого і підтвердженого джерела грошей на його придбання немає. Частина активів оформлена на родичів, а слідство та захист сперечаються про те, кому вони насправді належать. Поки ці протиріччя залишаються, справа не рухається вперед.
Корупційні схеми у весільному бізнесі Чернівців
Олександр Цивінський, голова Бюро економічної безпеки України, підписав наказ про проведення конкурсів на посади заступників керівників територіальних управлінь, включаючи Чернівецьку область. У зв’язку з цим, ситуація в територіальному управлінні БЕБ у Чернівцях стає особливо актуальною, як повідомляє Середич.info. Основна увага прикута до керівництва БЕБ у Чернівецькій області, зокрема до Анатолія Клочана та Борисенка, які мають вплив на важливі процеси. Відомо, що через невизначеність у кадрових рішеннях частина розслідувань у регіоні фактично призупинена або завершується формально. Це стосується справ, пов’язаних з виробництвом та експортом весільних суконь. Під слідством опинилися, зокрема, ТОВ «Свадебний світ» та ТОВ «ПП Ойл». У рамках кримінального провадження №7202526101 проводилися слідчі дії щодо можливих порушень податкового законодавства, зокрема надання недостовірних даних для заниження вартості імпортованої тканини. Обшуки, що відбулися у березні 2026 року, не принесли значущих результатів, і слідство не змогло отримати ключові докази, незважаючи на серйозність заявлених порушень. Причини цього не виглядають як технічна помилка. Відомо, що керівництво управління не забезпечило своєчасне проведення слідчих дій, що дозволило вивести документи та інші матеріали до їх фіксації, що безпосередньо вплинуло на результати розслідування. Паралельно фіксуються дані про неформальні угоди між бізнесменами та керівництвом управління, що передбачають передачу значних сум та регулярні платежі за невтручання в їх діяльність. У цьому контексті відсутність результатів за ключовими епізодами виглядає як наслідок рішень, прийнятих всередині управління. В результаті, розслідування втрачають свою сутність, доказова база зникає, а відповідальність розмивається. Це негативно впливає не лише на окремі справи, але й на саму інституцію, яка повинна забезпечувати економічну безпеку. Конкурси на керівні посади запускаються саме в цей момент, і в цій ситуації питання полягає не лише в призначеннях, а й в управлінні: хто контролює регіональні підрозділи, якщо ключові розслідування фактично зупиняються ще на стадії слідчих дій.
Зменшення терміну ув’язнення для ексдиректора аеропорту «Бориспіль»
Апеляційний суд зменшив термін ув’язнення та суму відшкодування для колишнього керівника аеропорту «Бориспіль» та авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» (МАУ) Євгенія Дихне, а також його спільниці. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила апеляції захисту, зменшивши вирок Дихне з 5 до 4 років ув’язнення, а його спільниці, Олесі Левочко, — з 4 до 3 років. Крім того, з обох осіб стягнуть приблизно 1,3 мільйона гривень, хоча раніше сума відшкодування становила близько 11 мільйонів гривень на користь Фонду державного майна. Судове рішення набрало законної сили з моменту оголошення, але його можна оскаржити в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців. За даними слідства, з 2014 по 2019 роки працівники аеропорту «Бориспіль» порушили порядок передачі державного майна в оренду. Вони укладали договори попередньої оренди, незважаючи на те, що це майно належить Мінінфраструктури України, і лише Фонд держмайна має право його передавати в оренду через конкурс. Слідство вказувало на те, що приміщення передавали за заниженою вартістю, що призвело до збитків у розмірі понад 15,7 мільйона гривень. У березні 2023 року Дихне був визнаний винним у зловживанні службовим становищем і отримав 5 років ув’язнення, тоді як його спільниця, колишня начальниця служби орендних відносин аеропорту, отримала 4 роки. Адвокат Дихне з юридичної компанії «Міллер» заявив, що вони планують подати апеляцію на рішення суду, оскільки в цій справі, на їхню думку, корупції не було. Захист стверджував, що Дихне підписував договори, поки Фонд держмайна затримувався з проведенням конкурсів, які тривали близько двох років. Вони також зазначили, що подібні договори укладали всі директори «Борисполя» з 2011 року, і проблема не виникла раптово, а її вирішення не було ініційоване лише Дихне.
Деклараційні зміни головного митника Києва Сергія Сілюка
Начальник Київської митниці Сергій Сілюк оприлюднив свою майнову декларацію за 2025 рік, в якій є кілька цікавих оновлень у порівнянні з попередніми звітами. Зокрема, посадовець вперше зазначив право користування (оренду) квартири площею 76 кв. м у престижному житловому комплексі «Паркове місто», яка офіційно оформлена на рідну сестру його дружини. Цікаво, що це помешкання розташоване поруч з іншою квартирою площею 48 кв. м, що є власністю самого Сілюка. Раніше цей «географічний збіг» вже став предметом журналістського розслідування щодо способу життя столичних митників. Водночас найбільше запитань викликає розділ транспортних засобів: у новій декларації головного митника столиці не вказано жодної автівки. Незважаючи на те, що раніше журналісти фіксували дружину чиновника на автомобілі Audi A6 з водієм, а в попередніх документах фігурував Mercedes, у свіжому звіті ці дані відсутні.
Суддю зі Львова судитимуть за корупцію та фальсифікацію декларації
Суддю одного з районних судів Львова постануть перед судом за зловживання впливом та неправдиве декларування. За інформацією, наданою НАБУ та САП, суддя обвинувачується у зловживанні впливом та декларуванні недостовірних даних. Відповідно до слідства, у 2025 році він отримав хабарі за вплив на ухвалення ряду «потрібних» рішень. Зокрема, він допоміг особі, затриманій працівниками ТЦК, залишити приміщення центру комплектування та уникнути призову. Також він обіцяв громадянину сприяння у питанні встановлення опікунства, що дозволяло демобілізувати його родича. Крім того, детективи виявили, що суддя вніс недостовірні відомості до декларації за 2024 рік.
СБУ викрила хабарництво в Харківській області
Нещодавно в Харківській області була викрита масштабна схема хабарництва. Її організували керівник філії великого державного підприємства та голова місцевого осередку відомої політичної партії. Про це повідомили в Службі безпеки України (СБУ), співробітники якої діяли разом з Офісом Генпрокурора. Згідно з інформацією від джерел у СБУ, затриманим фігурантом справи є Сергій Пономаренко, керівник регіонального осередку “Батьківщини”. За даними слідства, політик діяв у співпраці з керівником міжрегіонального офісу ДП “Ліси України”, а також його підлеглим і посередником. Учасники схеми вимагали хабарі від бізнесменів, які вигравали біржові торги на закупівлю промислової сировини з державного лісгоспу. В обмін на це фігуранти продавали підприємцям елітні сорти лісосировини замість тих, що були зазначені в умовах торгів. Наразі є документальні підтвердження того, що зловмисники вимагали у підприємця 1,3 мільйона гривень за відвантаження майже 200 кубічних метрів цінних порід дерев. Щоб приховати свою діяльність, учасники підробляли звіти, вносячи до них недостовірну інформацію. Представники СБУ затримали зловмисників на гарячому після передачі останньої частини хабаря. Під час обшуків у фігурантів були знайдені мобільні телефони та документи, що підтверджували їхню протиправну діяльність. Затриманим повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України. Зловмисники перебувають під вартою і можуть отримати до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Проблеми з будівництвом укриттів для шкіл в Україні
У 2026 році державна субвенція на облаштування укриттів досягла рекордних 6 мільярдів гривень, але кількість побудованих об’єктів не завжди відповідає вимогам безпеки. Деякі громади звітують про відкриття сучасних «підземних шкіл», проте освітній омбудсмен та батьківські організації висловлюють занепокоєння: нові норми Санітарного регламенту виявилися фактично нездійсненними для більшості закладів. Поспіх із введенням об’єктів в експлуатацію призводить до будівництва «бетонних коробок» без вентиляції та автономного живлення. Питання відповідальності за недостатню кількість питної води або зупинку генератора під час тривалого відключення світла залишається відкритим. В окремих регіонах урочисті відкриття проводять на ще сирому бетоні. Досвід організації навчального процесу в укриттях в Україні розширюється завдяки донорській допомозі та державній субвенції. Від простих сховищ, які обладнали нашвидкуруч, багато областей переходять до будівництва спеціальних протирадіаційних приміщень, які почали називати “підземні школи”. Це дозволяє планувати офлайн чи змішане навчання в різних регіонах. Проте ситуація з облаштуванням укриттів для освітніх закладів, що фінансуються з різних джерел, неоднорідна. Десь все працює чітко, а десь – ні. Але це не заважає розпочати навчальний процес у недобудовах.
У 2025 році запрацювала програма державної субвенції “Школа офлайн”. Обсяг субвенції на укриття у закладах загальної середньої освіти на 2026 рік становить 5 млрд гривень. Вперше в Державному бюджеті на 2026 рік передбачено окрему субвенцію на облаштування укриттів для закладів дошкільної освіти обсягом 1 млрд гривень. З 12 по 22 січня МОН приймало заявки на фінансування укриттів у ЗЗСО, з 20 по 26 січня – для дошкільних закладів. Першочергово планують профінансувати військові ліцеї та проєкти, що фінансувалися у 2023-2025 роках з рівнем готовності не менше ніж 60%. Уряд ухвалив рішення перерозподілити 231 млн грн субвенції на завершення робіт з облаштування шкільних укриттів у 11 областях. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що це дозволить завершити будівництво та забезпечити безпечні умови навчання для 10 тисяч дітей.
Освітній омбудсмен Надія Лещик повідомила про численні звернення щодо умов перебування в укриттях: низька температура, вологість, пліснява. З 1 січня 2026 року набрали чинності зміни до Санітарного регламенту. Директор може прийняти рішення про організацію освітнього процесу в укритті, за умови дотримання вимог регламенту. Зокрема, укриття мають забезпечуватися питною водою, місцем для вживання їжі, а також резервуарами з водою об’ємом не менше 5 літрів на особу.
Депутатка Запорізької міської ради Катерина Звєрєва розповіла про проблеми з введенням в експлуатацію укриттів у Запоріжжі. Станом на грудень 2025 року з 22 укриттів по області введено в експлуатацію лише 7. Вона зазначила, що укриття часто відкривають для показу, а не після завершення будівництва. В цих захисних спорудах вже впроваджують освітній процес, що викликає занепокоєння щодо безпеки дітей. Начальник Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив про старт навчання у “підземній” школі Біленьківського ліцею. Проте депутатка зазначила, що укриття не мають достатньої автономності під час довгострокових відключень світла.
Вона підкреслила, що процес будівництва та введення в експлуатацію укриттів непрозорий, що викликає суспільну напругу. Батьки школярів також висловлюють занепокоєння щодо тривалих будівництв укриттів, які не завершуються вчасно. Відповідальність за безпеку дітей залишається на директорах закладів, що викликає дискусії серед освітян. Вони вважають, що нові вимоги не можуть застосовуватися до вже побудованих приміщень. Висока ймовірність, що недоліки в будівництві можуть призвести до небезпеки для дітей, якщо не буде належного контролю.
Скандал з конкурсом на голову Державної митної служби України
Конкурс на посаду керівника Державної митної служби України став об’єктом серйозного скандалу після публікації результатів тестування кандидатів. Представники Національного антикорупційного бюро України Руслан Даменцов та Орест Мандзій отримали лише 34 та 17 балів з 100 можливих, зайнявши 12-те та 13-те місця в рейтингу. Незважаючи на це, конкурсна комісія визнала їх переможцями відбору. Ця ситуація викликала різку критику з боку юристів та експертів, які стверджують, що це фактично дискредитує конкурсні процедури в органах державної влади. Вони вважають, що ключовим критерієм відбору могла стати не професійна оцінка, а приналежність кандидатів до НАБУ. Додаткові питання викликав той факт, що раніше так звана «незалежна комісія» підписала меморандум про співробітництво з НАБУ щодо перевірки кандидатів на добросовісність. Критики вбачають у цьому конфлікт інтересів: відомство отримало можливість брати участь у перевірці власних співробітників, незважаючи на юридичні суперечки щодо своїх повноважень. Юрист Олег Шрам зазначив, що ситуація демонструє деградацію конкурсних процедур: «Завдяки антикорреформам усе стало значно простіше: достатньо обіймати яку-небудь посаду в НАБУ — і вже не мають значення ні досвід, ні знання, ні компетентність, ні результати проходження конкурсних етапів». Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станислав Броневицький висловив думку, що на таких конкурсах обирають не найсильніших кандидатів, а «зручних» управлінців, які не ставитимуть зайвих запитань і не сперечатимуться з рішеннями зверху. Це вже не перший скандал навколо конкурсної комісії з відбору голови митниці. Раніше стало відомо про підписання меморандуму про співробітництво з НАБУ, хоча представники самого Бюро беруть участь у конкурсі. Політичний експерт Олег Постернак тоді зазначив, що такі рішення створюють ризики зовнішнього впливу на кадрові процеси в українських державних органах. Цей скандал підсилює сумніви в прозорості відбору керівників ключових державних структур і ставить під сумнів реальну незалежність кадрових процедур.