Олександр Білоус, колишній заступник командувача Нацгвардії, має недостовірні дані в своїй декларації за 2024 рік на суму 16,72 мільйона гривень. Перевірка тривала з 3 листопада 2025 року до 26 лютого 2026 року. Білоус задекларував такі готівкові активи: 145 тисяч доларів, 223 тисячі євро та 1,7 мільйона гривень. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело детальний аналіз доходів і витрат подружжя за період з 2017 по 2024 рік, виявивши, що сім’я не могла накопичити таку значну суму. Реально підтверджена готівка на кінець 2024 року становила лише 994 тисячі гривень. Дружина Білоуса, Людмила Скрипка, є колишньою стюардесою та інструктором найвищої категорії (TRI). За словами Білоуса, з 1998 по 2019 рік вона працювала в авіакомпаніях “Аеросвіт”, YanAir, Bravo Airways, а також за контрактами за кордоном (ОАЕ, Афганістан, Іран, Еритрея, Польща). Він стверджує, що її середньомісячний дохід становив 2500–4000 євро, що, на його думку, є основним джерелом частини готівки (45 тисяч доларів та 123 тисячі євро у дружини). НАЗК перевірило ці заяви і виявило, що за період з 1998 по 2017 роки офіційні доходи дружини становили лише 1 мільйон гривень. У 2024 році вона заробила 375 тисяч гривень як фізична особа-підприємець. Жінка не надала жодних документів, що підтверджують її заробіток у розмірі 2500–4000 євро на місяць за кордоном. У 2023–2024 роках дружина придбала два апартаменти в готельному комплексі “Апартель Східниця” у Львівській області. НАЗК вважає, що ринкова вартість цих об’єктів значно перевищує ціну, вказану в договорах, і що дружина не мала достатньо коштів для таких покупок. Білоус надав письмові пояснення 3 лютого 2026 року, але НАЗК їх не прийняло, оскільки вони суперечать даним реєстрів і банків. Матеріали перевірки були передані до органів, уповноважених на притягнення до відповідальності (адміністративної та, можливо, кримінальної за статтею 366-2 ККУ).
Автор: redaktor
Корупційні схеми в Київпастрансі: справа передана до суду
Слідчі Подільського управління поліції завершили досудове розслідування щодо одного з керівників комунального підприємства “Київпастранс”. Це вже не перший випадок в Києві, коли виявляються корупційні схеми, пов’язані з управлінням “Київпастрансу”, які призводили до розкрадання бюджетних коштів на закупівлях. Обвинувальний акт було направлено до суду, і чоловікові загрожує до 12 років позбавлення волі. У 2023 році посадовець уклав угоду з комерційною фірмою на постачання комплектуючих для залізничних колій на суму близько 5 мільйонів гривень з міського бюджету. Під час тендеру ціни на обладнання були значно завищені в порівнянні з ринковими. Службовець затвердив та підписав документи для оплати поставки. Згідно з висновками судової товарознавчої експертизи, підприємству завдано збитків на суму понад 1,1 мільйона гривень. Дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах. Ця стаття передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною займати певні посади на три роки. Схему було виявлено в липні 2023 року спільно з СБУ під процесуальним наглядом Подільської окружної прокуратури. Справа вже перебуває в суді, а поліція продовжує розслідувати подібні злочини в комунальному секторі.
Конфіскація активів екскерівника прокуратури Харкова на 7,5 млн грн
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) ініціювала судовий процес проти Ігоря Білодіда, колишнього керівника Слобідської окружної прокуратури Харкова. Нещодавно він подав електронну декларацію, виступаючи як прокурор Салтівської окружної прокуратури Харкова. САП вимагає конфіскації активів, загальна вартість яких перевищує 7,5 мільйона гривень. Ці активи, які були незаконно здобуті екскерівником, включають два автомобілі, дві квартири в Харкові та грошові кошти.
Аномальна пенсія: історія Дмитра Казака та його судова перемога
Дмитро Казак, 36-річний колишній прокурор, отримує виплати від Пенсійного фонду України вже протягом восьми років. У 2022 році, будучи Миколаївським обласним прокурором, він виграв суд проти ПФУ, що дозволило йому підвищити свою пенсію до 156,7 тис. грн. Головне управління ПФУ в Харківській області подало апеляцію із значною затримкою і не подало квитанцію про сплату судового збору, що призвело до відсутності апеляційного розгляду.
Аномальна пенсія Казака пояснюється довідками, які він отримав в Миколаївській облпрокуратурі і подав до суду. Згідно з цими документами, його місячна зарплата в прокуратурі за останні п’ять років становила 195,8 тис. грн, хоча фактична середня зарплата за цей період була лише 52,5 тис. грн. Таким чином, його пенсія, що становить 80% зарплати, виявилася значно вищою.
Дмитро Казак отримав інвалідність у 28 років. За законом, прокурори з інвалідністю можуть виходити на пенсію, маючи лише 10 років стажу, що є значно вищим за звичайну пенсію по інвалідності. Казак здобув свої 10 років стажу в 2022 році, коли йому було 33 роки, і вирішив підвищити пенсію. На той час прокурори могли розраховувати на 60% зарплати, але Казак домігся нарахування пенсії за старою нормою закону — 80% зарплати.
Він запропонував суду врахувати зарплату, виходячи з довідок, які він надав. Згідно з цими довідками, 80% його зарплати становило 156 692 грн, що є неправдивою інформацією. Зазвичай для розрахунку пенсії беруть останні п’ять років роботи, і за цей час Казак ніколи не мав доходу в такому розмірі. Навіть Генеральний прокурор отримує меншу зарплату.
Середньомісячний дохід Казака за п’ять років до виходу на пенсію становив 52 470 грн, що означає, що його пенсія мала б бути 41 976 грн, а не 156 692 грн. Чому прокуратура врахувала його дохід таким чином, залишається загадкою.
Наприклад, колишній Генпрокурор Андрій Костін у 2023 році отримував зарплату близько 127,8 тис. грн, що свідчить про аномальність ситуації, коли пенсія молодого обласного прокурора перевищує зарплату його керівника.
Рішення про підвищення пенсії Казака було ухвалене 21 лютого 2023 року, і того ж дня ГУ ПФУ в Харківській області отримали копію. Однак апеляцію подали лише 12 квітня 2023 року, що є порушенням термінів. В апеляції не було аргументів щодо затримки, а також не було квитанції про сплату судового збору.
Суд дав 10 днів на виправлення позовної заяви, але ПФУ знову не вжили необхідних заходів. 24 жовтня 2023 року ПФУ звернулися до Касаційного адміністративного суду з проханням скасувати попереднє рішення, але терміни були порушені, і апеляційний суд відмовив у розгляді.
У лютому 2026 року, майже через три роки після ухвалення рішення, чиновники знову вирішили подати апеляцію, але терміни вже спливли. Тепер скасувати пенсію Дмитра Казаку за чинним законодавством практично неможливо. Завдяки інвалідності він не лише вийшов на ранню пенсію, але й легально виїхав за кордон. Тепер він живе в Швеції, а українські платники податків змушені виплачувати йому пенсію в 156,7 тис. грн на місяць, в той час як середня пенсія для звичайних платників податків в Україні становить лише 6,5 тис. грн.
Виявлення незадекларованих активів ексзаступника Нацгвардії
У екскомандувача Нацгвардії Олександра Білоуса виявлено активи на 16,7 мільйона гривень, джерело яких він не може обґрунтувати. У своїй декларації він зазначив 145 тисяч доларів, 223 тисячі євро та 1,7 мільйона гривень готівкою. За даними НАЗК, він підтвердив лише 994 тисячі гривень. Крім того, у 2023–2024 роках його сім’я придбала апартаменти в комплексі «Апартель Сходниця», хоча офіційних доходів на такі покупки не вистачило.
Скандал з позикою: депутату Ковальчуку висунули підозру
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосив про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області за надання завідомо неправдивих свідчень детективам НАБУ та за декларування недостовірної інформації. Цю інформацію підтвердила пресслужба НАБУ та САП. За даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, підозрюваним є Володимир Ковальчук, депутат Сокальської міської ради Львівської області. У коментарі журналістам Ковальчук висловив думку, що підозра є необґрунтованою. У повідомленні НАБУ зазначається, що в рамках розслідування справи про незаконне збагачення високопосадовця, яку розглядає Вищий антикорупційний суд, детективи неодноразово допитували депутата, оскільки він нібито надав позику родині чиновника, щоб виправдати походження активів. Йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на 72 мільйони гривень. Зокрема, під час обрання запобіжного заходу для Кириленка влітку 2024 року, коли на засіданні була присутня знімальна група, тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснив у суді походження коштів для придбання елітної нерухомості, зазначивши, що отримав позику у розмірі 800 тисяч доларів від депутата Ковальчука. Ці кошти, за його словами, були використані для придбання нерухомості в Києві, зокрема офісних приміщень, квартир та паркомісць у житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь плаза». НАБУ та САП вважають, що ці активи насправді належать Кириленку. “Мене познайомили з людиною, яка займається нерухомістю. Одного разу ми сиділи і розмовляли, і вони запропонували розглянути можливість інвестицій у нові будинки в Києві. Коли ми дізналися про ціни в «Оболонь плаза», ми вирішили зробити спільний бізнес-проєкт”, – розповідав у суді Матієнко. На запитання прокурора САП про вигоду для Ковальчука від угоди, Матієнко зазначив, що вони планували зробити ремонт, продати квартири, а потім поділити прибуток. “Нам потрібно було поїхати в Київ і все дізнатися”, – додав тесть Кириленка. Він також зазначив, що до цього не займався продажем нерухомості і не пам’ятав, скільки коштувала нерухомість у ЖК «Оболонь плаза», оскільки цими питаннями займалася його дружина. За даними НАБУ, Ковальчук надав неправдиві свідчення про укладення договору позики, який мав би виправдати походження активів родини Кириленка, фактично створивши штучні докази захисту. Крім того, депутат вніс недостовірні дані до своєї декларації за 2024 рік, вказавши «фіктивну позику третій особі» (Олександру Матієнку) і використавши підроблений договір для звернення до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу. Журналісти підтвердили, що навесні 2025 року Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Матієнків про стягнення боргу за договором позики у розмірі 800 тисяч доларів США. Під час судового засідання прокурор САП озвучив результати експертизи договору позики, датованого 10 липня 2021 року, яка показала, що записи з прізвищами позикодавця та позичальника були виконані значно пізніше – у період з квітня по липень 2024 року. Експерт також дійшов висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Незважаючи на доводи прокуратури, у серпні 2025 року Ужгородський суд задовольнив позов Ковальчука і постановив стягнути борг з Матієнків. САП подала апеляцію на це рішення, яку розглядає Закарпатський апеляційний суд, перше засідання призначене на 24 березня. Дії Ковальчука кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу – ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду), ч. 4 ст. 358 (використання підробленого документа) та ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації). Ковальчук у коментарі ЗМІ зазначив, що вважає підозру необґрунтованою, стверджуючи, що це тиск на нього, оскільки він є свідком у справі. На запитання про експертизу угоди про надання позики він сказав: “Не бачив я такої експертизи ні разу”. Депутат також зазначив, що на момент надання позики не знав, що Матієнко є родичем голови АМКУ. 5 червня НАБУ і САП повідомили про нову підозру Кириленку в недекларуванні майна. Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко за пособництво в незаконному збагаченні. Слідство стверджує, що в 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, зареєстровані на родичів його дружини. Серед них: шість квартир у Києві та Ужгороді, житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, дві земельні ділянки, два гаражні бокси, шість паркомісць, три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль BMW X3. Це майно стало причиною попередньої підозри Кириленка в можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки. Кримінальне провадження в НАБУ розпочали на основі фактів з розслідування. У березні 2024 року ЗМІ опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автомобілі та ряд об’єктів нерухомості у Києві та області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів. У коментарі ЗМІ Кириленко зазначав, що джерело статків – це стартовий капітал родини, сформований у 90-ті роки, коли бабуся його дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці. Журналісти не змогли знайти офіційне підтвердження цим операціям. Після розслідування ЗМІ Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Однак у декларації Кириленко не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ. 7 липня 2025 року справу щодо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, передали до суду. У серпні 2025 року САП ініціювала відсторонення Кириленка від обовʼязків голови АМКУ, після того як він підтвердив, що може використати свою посаду для впливу на учасників кримінального провадження через їхніх близьких. Вищий антикорупційний суд не задовольнив це клопотання.
Суд закрив справу прокурора Задирієнка щодо криптовалютних доходів
Полтавський окружний адміністративний суд 12 березня закрив провадження за позовом прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Дмитра Задирієнка до НАЗК. Цей випадок є продовженням історії з перевірками НАЗК декларацій прокурора Задирієнка, в якій зазначено, що він систематично продавав криптовалюту на P2P-платформі біржі, отримуючи мільйонні доходи, які не були задекларовані. Позов стосувався визнання протиправними та скасування дій НАЗК, зокрема: обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення; довідок про результати повних перевірок щорічних декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки. Прокурор просив визнати протиправними та скасувати висновки НАЗК, в яких за результатами перевірок його декларацій було встановлено: у 2022 році – недостовірні відомості на суму 7,2 млн гривень; у 2023 році – недостовірні відомості на суму 10,6 млн гривень; у 2024 році – недостовірні відомості на суму 1,06 млн гривень. НАЗК, після перевірок, склало обґрунтовані висновки та направило матеріали до ДБР, внаслідок чого були відкриті кримінальні провадження. Суд послався на практику Верховного Суду, зазначивши, що довідки НАЗК не підлягають окремому оскарженню в адміністративному суді, якщо за ними виявлено ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Оскарження в адміністративному порядку не призводить до зміни правового становища особи, оскільки скасування довідки не закриває кримінальне провадження. Питання законності виявлених порушень та притягнення до відповідальності розглядається виключно в порядку кримінального судочинства або за КУпАП. Суд задовольнив клопотання НАЗК про закриття провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Виправдання у справі про зупинки: суд Дніпра ухвалив рішення
Судова справа щодо зупинок у Дніпрі завершилася виправданням посадовців міськради та підрядника. 6 березня 2026 року Соборний районний суд Дніпра закрив кримінальну справу № 201/1073/21, що стосувалася можливого розтрачування бюджетних коштів на встановлення зупинок громадського транспорту у 2017–2018 роках. Директора Департаменту транспорту Дніпровської міськради, керівника КП «Дніпротранскомплекс» та директора приватної фірми-підрядника визнали невинними за всіма епізодами обвинувачення.
Обвинувачення стверджувало, що у 2017 році керівники транспортної сфери міста змовилися з підрядником для розкрадання бюджетних коштів. Це стосувалося тендерів на монтаж сучасних зупинкових комплексів на Набережній Заводській, Січеславській Набережній та площі Соборній. Прокуратура вказувала, що умови тендерів були адаптовані під певну компанію, а монтажні роботи оформлювалися як “поставка товару”, щоб обійти строгий будівельний нагляд. Вартість зупинок була завищена, і за оцінками обвинувачення, з 8 мільйонів гривень, сплачених підряднику, понад 3,2 мільйона гривень становили переплати. Дії учасників кваліфікували як розтрату майна в особливо великих розмірах та зловживання службовим становищем.
Суд виправдав обвинувачених через відсутність доказів та суперечливі експертизи. Суддя Кирило Шелестов вказав на кілька ключових недоліків у позиції обвинувачення:
1. Сумнівні експертизи: Обвинувачення щодо “завищених цін” базувалося на товарознавчій експертизі, де експерт використовував ціни з довідок трьох приватних компаній. Суд викликав їхніх директорів на допит, але ніхто не з’явився.
2. Контрекспертиза захисту: Захист подав альтернативний висновок експертизи, що підтвердив відповідність зупинок вимогам і ринкову вартість.
3. Потерпілі не визнали збитків: Представник Дніпровської міськради заявив, що збитків не завдано, ціни були ринковими, а зупинки працюють.
4. Немає доказів “відкатів”: Слідство не надало підтверджень повернення коштів чиновникам.
Суд встановив, що прокуратура не довела вину посадовців “поза розумним сумнівом”. Усі троє обвинувачених заперечували провину, посилаючись на виконання службових обов’язків. Суд виправдав їх на підставі недоведеної вини. Також суд скасував запобіжний захід для ключового фігуранта, повернувши заставу в 175 760 гривень. Потерпілою стороною виступала Територіальна громада м. Дніпра в особі Філатова Бориса Альбертовича.
Консультаційні послуги для «Запоріжжяобленерго» на 1 млн гривень
АТ «Запоріжжяобленерго», яке очолює Андрій Стасевський, оголосило про проведення закупівлі UA-2025-12-08-019299-a на «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва». Оголошена вартість закупівлі становить 1 млн гривень з ПДВ. За результатами цієї закупівлі було укладено договір №390126 з АТ «УРМ» на надання послуг, який був підписаний 7 січня. Виконавець зобов’язується надати консультаційні послуги у зазначених галузях. Договір з боку «УРМ» підписав в.о. гендиректора Олександр Похилко. Таким чином, договір укладено між «УРМ», що управляє державними акціями у статутному капіталі замовника. Варто зазначити, що на момент оголошення та проведення закупівлі Похилко також обіймав посаду голови наглядової ради замовника.
Нардепка Марченко отримала 2 роки ув’язнення за хабар
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс вирок народній депутатці від «Слуга народу» Людмилі Марченко, засудивши її до двох років позбавлення волі. У 2023 році Марченко намагалася перекинути гроші через огорожу. Прокуратура змогла довести, що вона отримала 11 тисяч доларів як хабар за сприяння у виїзді чоловіків за кордон через систему «Шлях». Саме ж Марченко заперечує свою провину, стверджуючи, що це була «провокація з боку правоохоронців». Крім того, вирок передбачає заборону займати певні посади протягом трьох років.