Народному депутату Олександру Качному, підозрюваному в незаконному збагаченні на 13 млн грн, суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в 3 мільйони гривень. Це рішення ухвалив Вищий антикорупційний суд. Застава повинна бути внесена протягом п’яти днів з моменту застосування запобіжного заходу. Хоча в офіційному повідомленні не зазначено ім’я фігуранта, за інформацією ЗМІ, мова йде про Качного. На нардепа також покладено ряд процесуальних обов’язків: він зобов’язаний прибувати до детективів НАБУ та прокурорів САП за кожним їх викликом для проведення слідчих дій; не залишати місто Київ без дозволу детективів НАБУ та прокурорів САП; повідомляти про зміну місця проживання та роботи; а також утримуватися від спілкування з особами, визначеними в ухвалі слідчого судді.
Позначка: ВАКС
Корупційні схеми у закупівлях дронів для Нацгвардії
Завершено розслідування у справі корупції, пов’язаної із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії. Про це повідомила пресслужба НАБУ. Сторонам захисту надано доступ до матеріалів справи для ознайомлення. За даними НАБУ та САП, у 2025 році організована група систематично заволодівала бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування виділяли на потреби Сил оборони. Антикорупційним органам під час розслідування вдалося зафіксувати кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що на хабарі викрито одного з народних депутатів України, а також керівників районних та міських адміністрацій, військовослужбовців Національної гвардії України. Крім того, у НАБУ повідомили про виявлення масштабної корупції при закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – чинний нардеп. У Центрі протидії корупції зазначили, що одним із фігурантів справи є нардеп від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше повідомлялося, що серед осіб, яких НАБУ і САП викрили в корупційній схемі на закупівлях дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської ОВА, а згодом – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 10 млн грн застави.
Корупційна справа щодо закупівлі дронів для Нацгвардії
Розслідування у справі корупції, пов’язаній із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії, завершено. Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Матеріали справи були відкриті для ознайомлення сторонам захисту. За інформацією НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), у 2025 році організована група систематично привласнювала бюджетні кошти, які місцеві органи влади виділяли на потреби сил оборони. Під час розслідування антикорупційні органи виявили кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що один із народних депутатів України, а також керівники районних і міських адміністрацій та військовослужбовці Національної гвардії були викриті на хабарництві. Крім того, НАБУ повідомило про виявлення масштабної корупції під час закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – діючий народний депутат. Центр протидії корупції вказав, що одним із фігурантів справи є народний депутат від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше стало відомо, що серед осіб, яких викрили НАБУ і САП у корупційній схемі закупівель дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської обласної державної адміністрації, а наразі – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської райдержадміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 10 мільйонів гривень.
ВАКС відмовив у дистанційному засіданні для Міндіча
Вищий антикорупційний суд відмовив у клопотанні про скасування підозри Міндічу, який не з’явився на засідання, посилаючись на загрозу обстрілів в Україні. Захист просив дозволити участь підозрюваного в засіданні в онлайн-форматі, аргументуючи його відсутність постійними обстрілами та ризиками для безпеки. Суд не задовольнив це прохання, підкресливши, що Міндіч оголошений у розшук, і немає жодних обставин, які б унеможливлювали його присутність у суді. Крім того, не вдалося адекватно підтвердити його особу під час онлайн-з’єднання.
Скасування підозри керівнику ДП «Ліси України» через порушення
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) скасувала підозру в незаконному збагаченні, висунуту проти Юрія Болоховця, директора ДП «Ліси України». Причиною цього рішення стало відсутність аудіозапису засідання, на якому слідчий суддя дав дозвіл на обшук у його помешканні слідчими Державного бюро розслідувань (ДБР). Раніше адвокат Болоховця оголосив про скасування підозри, не вдаючись у деталі. Проте справжні причини стали відомі лише після публікації повного тексту судового рішення, яке з’явилося в реєстрі через три тижні після оголошення. Розслідування стосовно Юрія Болоховця розпочалося у 2023 році, коли детективи ДБР запідозрили його у отриманні неофіційних доходів, які він інвестував у нерухомість, зокрема в Києві та в рідному селі Івангород на Чернігівщині. 21 липня минулого року Болоховця затримали за підозрою в незаконному збагаченні (ст. 368-5 ККУ). Після двох місяців у слідчому ізоляторі він був звільнений під заставу в розмірі 9,8 млн грн. У лютому цього року адвокати Болоховця звернулися до ВАКС з клопотанням про скасування підозри через порушення норм Кримінального процесуального кодексу, але це клопотання було відхилене. Захист подав апеляцію до Апеляційної палати ВАКС, яка визнала скаргу обґрунтованою. Суд визнав недійсними докази, отримані під час обшуків, оскільки вони ґрунтувалися на ухвалі, оголошення якої не було зафіксовано аудіозаписом. Апеляційна палата скасувала повідомлення про підозру в незаконному збагаченні, і це рішення є остаточним та не підлягає оскарженню. Досудове розслідування триває, його проводять детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Юрій Болоховець продовжує виконувати обов’язки генерального директора ДП «Ліси України».
Вирок ексголові суду Сумщини: 8,5 років за корупцію
Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Коваленка, суддю Господарського суду Сумської області, винним у отриманні неправомірної вигоди. Як повідомляє «Судовий репортер», Коваленко очолював суд з 2011 року. 5 листопада 2017 року йому було оголошено підозру в отриманні $26,6 тис. хабаря від забудовника за вигідне судове рішення. Компанія АТ «Сумбуд» будувала на орендованій земельній ділянці площею 15,6 га багатоквартирні житлові будинки. У 2015 році у забудовника виник конфлікт із ТОВ «Сенс», яке орендувало 95 кв.м. на цій ділянці для міні-магазину. Власник магазину звернувся до суду, стверджуючи, що «Сумбуд» перешкоджає йому у користуванні землею, і що міська рада насправді передала в оренду забудовнику ще й їхню ділянку. Через цей судовий спір «Сумбуд» ризикувало втратити право на будівництво. Представник компанії Олександр Бритов звернувся за допомогою до юриста Олександра Мальованого, який знав голову суду Коваленка. Суддя Коваленко, за інформацією, вирішив скористатися ситуацією і попросив за потрібне рішення виділити йому двокімнатну квартиру. Для приховування факту отримання неправомірної вигоди майнові права на квартиру зареєстрували на Мальованого. Через чотири дні після цього колегія Господарського суду Сумської області, до складу якої входив Коваленко, відмовила у позові про визнання недійсним договору оренди 15,6 га. У 2017 році суддя Коваленко, за версією обвинувачення, попросив переоформити квартиру на свою знайому. Фахівці «Сумбуду» підготували документи, але жінка несподівано поїхала за кордон, і план не вдався. Тоді квартиру вирішили продати, а гроші, нібито, віддати судді. Мальований діяв під контролем правоохоронних органів. Перед передачею Коваленко попросив обміняти гроші, ймовірно, остерігаючись викриття. Коваленко не визнавав вину. На засіданні Вищого антикорупційного суду він розповів, що під час розгляду справи з ним спілкувався працівник СБУ Шкумат, який передавав вітання від начальника Управління і говорив про необхідність прийняти рішення на користь «Сумбуду». Коваленко запевняв, що діятиме згідно з законодавством, на що есбівець відповідав: «Ну, ти подивись». Потім, за словами Коваленка, зателефонував голова Сумської ОДА з аналогічним проханням від начальника СБУ. Суддя знову відповів, що розглядатиме справу в межах законодавства. Коваленко зізнався, що мав бажання вирішити ситуацію мирним шляхом, щоб уникнути проблем з керівництвом СБУ. Він допомагав знайомій купити квартиру, погодившись докласти свої 9 тисяч доларів, оскільки жінка не мала достатньо коштів. Пізніше жінка відмовилася від покупки, і квартиру вирішили продати. Мальований повідомив, що знайшов покупця і готовий віддати гроші Коваленкові. Коваленко вважає, що це була операція СБУ, щоб усунути його від розгляду справи, яка була невигідна АТ «Сумбуд». ВАКС у вироку зазначив, що обставини, встановлені під час судового розгляду, виключають будь-яке інше розумне пояснення подій, окрім того, що злочин було вчинено і обвинувачений є винним. Доказами стали свідчення очевидців і матеріали негласних слідчих дій. Рішення ухвалювалося суддею Коваленком лише після спілкування з Мальованим у позапроцесуальний спосіб та після висловлення прохання надати неправомірну вигоду. Версія захисту не підтверджується матеріалами справи. Суд засудив Коваленка до 8 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Наразі вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений. Обвинувачений залишається на свободі під заставою. Коваленко досі займає посаду судді і отримує зарплату, хоча справ не розглядає, оскільки відсторонений від здійснення правосуддя.
Суддя Коваленко: Вимагання квартири за рішення у земельному спорі
Вищий антикорупційний суд розглянув справу судді Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка. Згідно з інформацією ВАКС, справа стосується вимагання неправомірної вигоди у вигляді двокімнатної квартири за ухвалення рішення у земельному спорі площею 15,6 гектара, як повідомляє Bankova Mail. Схема передачі вигоди здійснювалася через посередника. Спочатку майнові права на квартиру були оформлені на юриста, що мав зв’язок із суддею. Після цього об’єкт нерухомості був проданий, а отримані кошти передані Коваленку. Таким чином, замість прямої передачі активу використовувався ланцюг цивільно-правових операцій за участю третьої особи. ВАКС встановив, що рішення у справі ухвалювалося після позапроцесуального спілкування судді з посередником. Ці контакти не входили до судового процесу, але передували винесенню рішення у спорі. Суд зазначив, що зібрані докази не залишають іншого розумного пояснення послідовності подій. У справі зафіксовані ключові елементи: предмет неправомірної вигоди — квартира, механізм оформлення — через пов’язаного юриста, подальший продаж об’єкта, передача грошових коштів судді та винесення рішення після неформальних контактів. Сам Коваленко не визнав своєї вини. Під час розгляду він заявив про нібито отримані «указівки» з боку СБУ, а також про контакти з боку керівництва області, які, за його словами, свідчать про тиск. Ці твердження були перевірені в суді. ВАКС не виявив підтверджень втручання чи зовнішнього впливу, зазначивши на достатність доказової бази по суті обвинувачення. Справа базується на зафіксованій послідовності дій: земельний спір на 15,6 гектара, вимагання квартири як умови ухвалення рішення, оформлення прав через третю особу, відчуження об’єкта та передача коштів, а також позапроцесуальні контакти перед винесенням судового акта.
Справи АМКУ: зміни у складі суддів ВАКС
Троє суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду переходять на роботу до Апеляційного суду ВАКС. Це призведе до призначення нових суддів, що стане підставою для розгляду деяких справ спочатку. Зокрема, йдеться про справу голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Ймовірно, що судді не встигнуть розглянути цю справу до свого переходу до апеляції. Хоча строки давності у справі спливають нескоро, Кириленко може виграти щонайменше пів року через зміну суддів. Важливим є ще один момент: хоча роль Президента у призначенні суддів ВАКС є суто церемоніальною, практика демонструє, що ці призначення можуть затягуватись. Тому важливо, щоб такі чутливі справи не стали розмінною монетою в процесі призначення. Якщо ж резонансні справи роками рухаються по колу, суспільство отримує сигнал не про невинуватість обвинувачених, а про неспроможність держави забезпечити відповідальність.
Скандал у прокуратурі: заступника прокурора Броварів підозрюють у шахрайстві
Перший заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області підозрюється у спробі шахрайства в особливо великих розмірах за попередньою змовою групи осіб. Про це повідомляє «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 27 березня. З грудня 2025 року броварська поліція проводить розслідування щодо шахрайського заволодіння землею. Виявилося, що колишній депутат Великодимерської селищної ради отримав доручення від приблизно трьох сотень громадян України на управління землею від їх імені. Депутат подав до Богданівської сільської ради Броварського району заяви на виділення по 2 гектари землі для ведення особистого сільського господарства від імені 12 осіб. Як з’ясувалося, люди надали ксерокопії своїх документів за винагороду від 200 до 1000 гривень. Існувала ймовірність, що документи були підроблені, оскільки двоє з заявників вже були мертвими протягом трьох років. Загалом 25 гектарів землі були швидко передані особам, які разом із депутатом є співзасновниками ОЖБК «ОК Козацький». Пізніше цю територію розділили на 54 ділянки для продажу з метою будівництва житлових будинків. У 2023 році цей депутат отримав умовний вирок у Вищому антикорупційному суді за спробу заволодіти 5 гектарами землі на Київщині у 2015-2016 роках у змові з колишнім в.о. начальника Управління Держгеокадастру у Броварському районі. У січні 2026 року ВАКС також визнав необґрунтованими активи на понад 5 млн грн, оформлені на родичів депутата — два автомобілі та десять земельних ділянок, зареєстрованих на тещу, колишню дружину та сина. Члени сім’ї не мали законних доходів для придбання цього майна, і, за даними правоохоронців, депутат сам користувався ним. 18 лютого 2026 року в рамках нової справи про шахрайство з землею поліція провела обшук у домі партнера депутата — співзасновника ОЖБК «ОК Козацький». Під час обшуку було вилучено 55 тисяч доларів США та 39 900 євро. Проте підстав для арешту коштів не було. Водночас прокурор Броварської окружної прокуратури та перший заступник керівника прокуратури, нібито, мали спільний злочинний намір заволодіти грошима. Спочатку чоловікові озвучили суму в 100 тисяч доларів для продовження бізнесу, а згодом вже йшлося про 50 тисяч доларів за ненакладення арешту на земельні ділянки. 26 березня гроші передавалися через пункт обміну валют у Києві на вулиці Ярославів Вал. Однак злочин не було доведено до кінця, оскільки працівники Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань одразу ж провели обшук у пункті обміну валют і вилучили кошти. Підозрюваний прокурор і його адвокати заперечували проти запобіжного заходу, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Суд ухвалив рішення про утримання підозрюваного під вартою, але передбачив можливість звільнення під заставу в 600 тисяч гривень. Окремим рішенням прокурора його також відсторонили від посади на два місяці.
ВАКС продовжив обов’язки Чернишова до 8 червня
Вищий антикорупційний суд України продовжив до 8 червня термін дії процесуальних обов’язків для колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова. Суд встановив ряд обмежень, серед яких заборона на спілкування з особами, вказаними в ухвалі слідчого судді. Також Чернишов зобов’язаний не залишати територію України без дозволу слідчого, прокурора або суду. Крім того, він повинен з’являтися на кожен виклик детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора або суду. Суд також зобов’язав колишнього міністра своєчасно повідомляти правоохоронні органи та суд про зміни у своєму місці проживання чи роботи.