Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) скасувала підозру в незаконному збагаченні, висунуту проти Юрія Болоховця, директора ДП «Ліси України». Причиною цього рішення стало відсутність аудіозапису засідання, на якому слідчий суддя дав дозвіл на обшук у його помешканні слідчими Державного бюро розслідувань (ДБР). Раніше адвокат Болоховця оголосив про скасування підозри, не вдаючись у деталі. Проте справжні причини стали відомі лише після публікації повного тексту судового рішення, яке з’явилося в реєстрі через три тижні після оголошення. Розслідування стосовно Юрія Болоховця розпочалося у 2023 році, коли детективи ДБР запідозрили його у отриманні неофіційних доходів, які він інвестував у нерухомість, зокрема в Києві та в рідному селі Івангород на Чернігівщині. 21 липня минулого року Болоховця затримали за підозрою в незаконному збагаченні (ст. 368-5 ККУ). Після двох місяців у слідчому ізоляторі він був звільнений під заставу в розмірі 9,8 млн грн. У лютому цього року адвокати Болоховця звернулися до ВАКС з клопотанням про скасування підозри через порушення норм Кримінального процесуального кодексу, але це клопотання було відхилене. Захист подав апеляцію до Апеляційної палати ВАКС, яка визнала скаргу обґрунтованою. Суд визнав недійсними докази, отримані під час обшуків, оскільки вони ґрунтувалися на ухвалі, оголошення якої не було зафіксовано аудіозаписом. Апеляційна палата скасувала повідомлення про підозру в незаконному збагаченні, і це рішення є остаточним та не підлягає оскарженню. Досудове розслідування триває, його проводять детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Юрій Болоховець продовжує виконувати обов’язки генерального директора ДП «Ліси України».
Позначка: ВАКС
Вирок ексголові суду Сумщини: 8,5 років за корупцію
Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Коваленка, суддю Господарського суду Сумської області, винним у отриманні неправомірної вигоди. Як повідомляє «Судовий репортер», Коваленко очолював суд з 2011 року. 5 листопада 2017 року йому було оголошено підозру в отриманні $26,6 тис. хабаря від забудовника за вигідне судове рішення. Компанія АТ «Сумбуд» будувала на орендованій земельній ділянці площею 15,6 га багатоквартирні житлові будинки. У 2015 році у забудовника виник конфлікт із ТОВ «Сенс», яке орендувало 95 кв.м. на цій ділянці для міні-магазину. Власник магазину звернувся до суду, стверджуючи, що «Сумбуд» перешкоджає йому у користуванні землею, і що міська рада насправді передала в оренду забудовнику ще й їхню ділянку. Через цей судовий спір «Сумбуд» ризикувало втратити право на будівництво. Представник компанії Олександр Бритов звернувся за допомогою до юриста Олександра Мальованого, який знав голову суду Коваленка. Суддя Коваленко, за інформацією, вирішив скористатися ситуацією і попросив за потрібне рішення виділити йому двокімнатну квартиру. Для приховування факту отримання неправомірної вигоди майнові права на квартиру зареєстрували на Мальованого. Через чотири дні після цього колегія Господарського суду Сумської області, до складу якої входив Коваленко, відмовила у позові про визнання недійсним договору оренди 15,6 га. У 2017 році суддя Коваленко, за версією обвинувачення, попросив переоформити квартиру на свою знайому. Фахівці «Сумбуду» підготували документи, але жінка несподівано поїхала за кордон, і план не вдався. Тоді квартиру вирішили продати, а гроші, нібито, віддати судді. Мальований діяв під контролем правоохоронних органів. Перед передачею Коваленко попросив обміняти гроші, ймовірно, остерігаючись викриття. Коваленко не визнавав вину. На засіданні Вищого антикорупційного суду він розповів, що під час розгляду справи з ним спілкувався працівник СБУ Шкумат, який передавав вітання від начальника Управління і говорив про необхідність прийняти рішення на користь «Сумбуду». Коваленко запевняв, що діятиме згідно з законодавством, на що есбівець відповідав: «Ну, ти подивись». Потім, за словами Коваленка, зателефонував голова Сумської ОДА з аналогічним проханням від начальника СБУ. Суддя знову відповів, що розглядатиме справу в межах законодавства. Коваленко зізнався, що мав бажання вирішити ситуацію мирним шляхом, щоб уникнути проблем з керівництвом СБУ. Він допомагав знайомій купити квартиру, погодившись докласти свої 9 тисяч доларів, оскільки жінка не мала достатньо коштів. Пізніше жінка відмовилася від покупки, і квартиру вирішили продати. Мальований повідомив, що знайшов покупця і готовий віддати гроші Коваленкові. Коваленко вважає, що це була операція СБУ, щоб усунути його від розгляду справи, яка була невигідна АТ «Сумбуд». ВАКС у вироку зазначив, що обставини, встановлені під час судового розгляду, виключають будь-яке інше розумне пояснення подій, окрім того, що злочин було вчинено і обвинувачений є винним. Доказами стали свідчення очевидців і матеріали негласних слідчих дій. Рішення ухвалювалося суддею Коваленком лише після спілкування з Мальованим у позапроцесуальний спосіб та після висловлення прохання надати неправомірну вигоду. Версія захисту не підтверджується матеріалами справи. Суд засудив Коваленка до 8 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Наразі вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений. Обвинувачений залишається на свободі під заставою. Коваленко досі займає посаду судді і отримує зарплату, хоча справ не розглядає, оскільки відсторонений від здійснення правосуддя.
Суддя Коваленко: Вимагання квартири за рішення у земельному спорі
Вищий антикорупційний суд розглянув справу судді Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка. Згідно з інформацією ВАКС, справа стосується вимагання неправомірної вигоди у вигляді двокімнатної квартири за ухвалення рішення у земельному спорі площею 15,6 гектара, як повідомляє Bankova Mail. Схема передачі вигоди здійснювалася через посередника. Спочатку майнові права на квартиру були оформлені на юриста, що мав зв’язок із суддею. Після цього об’єкт нерухомості був проданий, а отримані кошти передані Коваленку. Таким чином, замість прямої передачі активу використовувався ланцюг цивільно-правових операцій за участю третьої особи. ВАКС встановив, що рішення у справі ухвалювалося після позапроцесуального спілкування судді з посередником. Ці контакти не входили до судового процесу, але передували винесенню рішення у спорі. Суд зазначив, що зібрані докази не залишають іншого розумного пояснення послідовності подій. У справі зафіксовані ключові елементи: предмет неправомірної вигоди — квартира, механізм оформлення — через пов’язаного юриста, подальший продаж об’єкта, передача грошових коштів судді та винесення рішення після неформальних контактів. Сам Коваленко не визнав своєї вини. Під час розгляду він заявив про нібито отримані «указівки» з боку СБУ, а також про контакти з боку керівництва області, які, за його словами, свідчать про тиск. Ці твердження були перевірені в суді. ВАКС не виявив підтверджень втручання чи зовнішнього впливу, зазначивши на достатність доказової бази по суті обвинувачення. Справа базується на зафіксованій послідовності дій: земельний спір на 15,6 гектара, вимагання квартири як умови ухвалення рішення, оформлення прав через третю особу, відчуження об’єкта та передача коштів, а також позапроцесуальні контакти перед винесенням судового акта.
Справи АМКУ: зміни у складі суддів ВАКС
Троє суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду переходять на роботу до Апеляційного суду ВАКС. Це призведе до призначення нових суддів, що стане підставою для розгляду деяких справ спочатку. Зокрема, йдеться про справу голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Ймовірно, що судді не встигнуть розглянути цю справу до свого переходу до апеляції. Хоча строки давності у справі спливають нескоро, Кириленко може виграти щонайменше пів року через зміну суддів. Важливим є ще один момент: хоча роль Президента у призначенні суддів ВАКС є суто церемоніальною, практика демонструє, що ці призначення можуть затягуватись. Тому важливо, щоб такі чутливі справи не стали розмінною монетою в процесі призначення. Якщо ж резонансні справи роками рухаються по колу, суспільство отримує сигнал не про невинуватість обвинувачених, а про неспроможність держави забезпечити відповідальність.
Скандал у прокуратурі: заступника прокурора Броварів підозрюють у шахрайстві
Перший заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області підозрюється у спробі шахрайства в особливо великих розмірах за попередньою змовою групи осіб. Про це повідомляє «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 27 березня. З грудня 2025 року броварська поліція проводить розслідування щодо шахрайського заволодіння землею. Виявилося, що колишній депутат Великодимерської селищної ради отримав доручення від приблизно трьох сотень громадян України на управління землею від їх імені. Депутат подав до Богданівської сільської ради Броварського району заяви на виділення по 2 гектари землі для ведення особистого сільського господарства від імені 12 осіб. Як з’ясувалося, люди надали ксерокопії своїх документів за винагороду від 200 до 1000 гривень. Існувала ймовірність, що документи були підроблені, оскільки двоє з заявників вже були мертвими протягом трьох років. Загалом 25 гектарів землі були швидко передані особам, які разом із депутатом є співзасновниками ОЖБК «ОК Козацький». Пізніше цю територію розділили на 54 ділянки для продажу з метою будівництва житлових будинків. У 2023 році цей депутат отримав умовний вирок у Вищому антикорупційному суді за спробу заволодіти 5 гектарами землі на Київщині у 2015-2016 роках у змові з колишнім в.о. начальника Управління Держгеокадастру у Броварському районі. У січні 2026 року ВАКС також визнав необґрунтованими активи на понад 5 млн грн, оформлені на родичів депутата — два автомобілі та десять земельних ділянок, зареєстрованих на тещу, колишню дружину та сина. Члени сім’ї не мали законних доходів для придбання цього майна, і, за даними правоохоронців, депутат сам користувався ним. 18 лютого 2026 року в рамках нової справи про шахрайство з землею поліція провела обшук у домі партнера депутата — співзасновника ОЖБК «ОК Козацький». Під час обшуку було вилучено 55 тисяч доларів США та 39 900 євро. Проте підстав для арешту коштів не було. Водночас прокурор Броварської окружної прокуратури та перший заступник керівника прокуратури, нібито, мали спільний злочинний намір заволодіти грошима. Спочатку чоловікові озвучили суму в 100 тисяч доларів для продовження бізнесу, а згодом вже йшлося про 50 тисяч доларів за ненакладення арешту на земельні ділянки. 26 березня гроші передавалися через пункт обміну валют у Києві на вулиці Ярославів Вал. Однак злочин не було доведено до кінця, оскільки працівники Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань одразу ж провели обшук у пункті обміну валют і вилучили кошти. Підозрюваний прокурор і його адвокати заперечували проти запобіжного заходу, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Суд ухвалив рішення про утримання підозрюваного під вартою, але передбачив можливість звільнення під заставу в 600 тисяч гривень. Окремим рішенням прокурора його також відсторонили від посади на два місяці.
ВАКС продовжив обов’язки Чернишова до 8 червня
Вищий антикорупційний суд України продовжив до 8 червня термін дії процесуальних обов’язків для колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова. Суд встановив ряд обмежень, серед яких заборона на спілкування з особами, вказаними в ухвалі слідчого судді. Також Чернишов зобов’язаний не залишати територію України без дозволу слідчого, прокурора або суду. Крім того, він повинен з’являтися на кожен виклик детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора або суду. Суд також зобов’язав колишнього міністра своєчасно повідомляти правоохоронні органи та суд про зміни у своєму місці проживання чи роботи.
Запобіжний захід для експосадовця Київської митниці Тупальського
ВАКС обрав запобіжний захід для експосадовця Київської митниці Сергія Тупальського, якого підозрюють у легалізації понад 2 мільйонів доларів США. За інформацією ЗМІ, слідчий суддя ВАКС ухвалив рішення на основі клопотання детективів НАБУ, яке було погоджене прокурором САП. Тупальський, колишній заступник начальника Київської митниці, інвестував ці кошти у будівництво готельного комплексу в Буковелі. Суд встановив запобіжний захід у вигляді застави на суму 20 мільйонів гривень, а також поклав на підозрюваного відповідні процесуальні обов’язки.
Вирок колишньому топменеджеру: 9 років тюрми за розкрадання
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс вирок колишньому першому заступнику директора оборонного держпідприємства, засудивши його до 9 років ув’язнення. Як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), рішення було оголошено 7 квітня 2026 року. Суд визнав винним екс-чиновника у заволодінні понад 6 млн грн коштів державного підприємства та у складанні свідомо фальшивих офіційних документів, що відповідно підпадає під статті 191 та 366 Кримінального кодексу України. Вироком суду також передбачена конфіскація всього майна, що належить засудженому, а також позбавлення його права обіймати посади в підприємствах усіх форм власності, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, на три роки. Досудове розслідування виявило, що з травня 2013 року по січень 2015 року посадовець, зловживаючи службовим становищем, перерахував кошти підприємства на суму 553,24 тис. євро та понад 1,93 млн дол. США (близько 30 млн грн за курсом НБУ на той час) іншому суб’єкту господарювання з іноземною реєстрацією, контрольованому його знайомим з Німеччини, за нібито агентські послуги з продажу товарів військового призначення за кордон. Однак жодних послуг українське товариство не отримало, що призвело до збитків на суму майже 30 млн грн. У жовтні 2014 року посадовець продовжив реалізацію схеми, уклавши контракт з тим же суб’єктом на постачання двох авіаційних систем, забезпечивши перерахунок передоплати на 472 тис. дол. США. Проте ці кошти також були привласнені, а для маскування злочину підписали додаткову угоду про неможливість постачання систем у визначені терміни. Щоб приховати свої дії, у лютому 2017 року перший заступник директора підробив документи щодо строків постачання, вказавши 31.12.2017 як крайній термін. Ці дії завдали державному підприємству збитків понад 6 млн грн. Оскільки особа перебуває на тимчасово окупованій території, судовий розгляд відбувся у спеціальному порядку (in absentia). Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в законному порядку.
Арешт майна чиновниці через підозрілі угоди з автомобілем
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) наклав арешт на квартиру та автомобіль Ірини Русак-Котелевець, заступниці начальника управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала позов проти жінки, яка стала власницею Toyota Land Cruiser 200 (2020 року випуску). У липні 2024 року вона придбала цей автомобіль за 10 тисяч гривень, а всього через кілька місяців продала його за 900 тисяч гривень. При цьому мінімальна ринкова вартість такого автомобіля перевищує 2,48 мільйона гривень. Офіційні доходи та заощадження її родини не дозволяли їй придбати актив навіть за заниженою ціною. Суд задовольнив клопотання прокурора САП про забезпечення позову та наклав арешт на квартиру та Volkswagen Golf (2025 року випуску).
Суд зобов’язав ПФУ перерахувати пенсію екс-прокурору Купецькому
У 2020 році Восьмий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов Володимира Купецького, який на той час був екс-працівником прокуратури та вже обіймав посаду керівника Шептицької окружної прокуратури. Він звернувся до Пенсійного фонду з проханням про перерахунок пенсії по інвалідності. Купецький, який з 2015 року отримує пенсію по інвалідності II групи як колишній працівник органів прокуратури, обґрунтував своє прохання підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, що підтверджується довідкою прокуратури Львівської області № 18/937вих-19 від 08.11.2019. Проте Головне управління Пенсійного фонду України відмовило в перерахунку (рішення № 5732/814 від 22.11.2019), посилаючись на те, що Кабінет Міністрів на той момент не затвердив порядок такого перерахунку, як це передбачено частиною 20 статті 86 закону «Про прокуратуру». Суд першої інстанції повністю задовольнив позов, зобов’язавши провести перерахунок з 22 листопада 2019 року, виходячи з 90% середньомісячного заробітку без обмеження максимального розміру пенсії. Апеляційний суд частково погодився з позицією позивача, але змінив дату початку перерахунку та обсяг задоволених вимог. Він зобов’язав Пенсійний фонд України здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності Купецькому. В решті позовних вимог, зокрема щодо перерахунку з 22.11.2019 та без обмеження максимального розміру пенсії, було відмовлено.