Вищий антикорупційний суд призначив заставу у розмірі 3 мільйонів гривень для колишнього нардепа Олександра Качного, який представляв ОПЗЖ. Його підозрюють у незаконному збагаченні. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) виявило, що його доходи за 2020–2021 роки перевищують офіційні на 12,7 мільйона гривень. Серед активів, які стали предметом розслідування, є котедж і земельна ділянка в Коблевому, а також квартира площею 132,6 м² у Києві і ремонт на суму понад 5,5 мільйона гривень. Захист Качного заявив, що апеляцію подавати не будуть і заставу сплатять. Коли 12,7 мільйона гривень сприймається як звичайна частина біографії, а 3 мільйони застави — як незначна сума, система продовжує робити вигляд, що це виняток.
Позначка: ВАКС
Оскарження підозри Тимошенко у ВАКС: нові деталі справи
На засіданні присутні Юлія Тимошенко разом із своїми адвокатами, а також депутати від фракції «Батьківщина». Слідчий суддя Олексій Кравчук розглядає скаргу. На початку засідання адвокат пояснив клопотання, зазначивши, що підозра щодо Тимошенко була оголошена в рамках провадження, яке не було зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР).
Вирок ексчиновниці Херсонської ОВА за розтрату державних коштів
20 квітня 2026 року ВАКС виніс вирок колишній керівниці одного з департаментів Херсонської ОВА, а також власниці та директору приватної компанії. Всі троє були визнані винними у заволодінні 7,7 млн грн державних коштів під час надання послуг з обстеження об’єктів у Херсонській області, які постраждали внаслідок військової агресії РФ. Про це повідомляє НАБУ. Зокрема, мова йде про колишню директорку Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації Світлану Васіну, яка очолювала цей департамент з березня 2023 року до вересня 2025 року. Суд визнав Васіну винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, і засудив її до 7 років 2 місяців позбавлення волі. Власницю приватної компанії Марину Балан також визнали винною за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, і засудили до 7 років 1 місяця позбавлення волі. Директор приватної компанії Валентин Балан отримав покарання у вигляді 7 років позбавлення волі (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України). У засуджених конфіскували все майно, що належало їм на праві власності, а також позбавили права обіймати посади на підприємствах, в організаціях та установах всіх форм власності, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, на строк два роки. Слідчі встановили, що Світлана Васіна, будучи очільницею Департаменту розвитку території Херсонської ОВА, спільно з власницею приватної компанії організувала протиправне заволодіння бюджетними коштами під час виконання договору про обстеження технічного стану 107 об’єктів соціальної інфраструктури. Вартість виконаних робіт із технічного обстеження була завищена більш ніж у 15 разів, внаслідок чого з резервного фонду Кабінету Міністрів України було перераховано зайві 7,7 млн грн, якими й заволоділи спільники.
Нові деталі у справі Тимошенко: закрите засідання ВАКС
Служба антикорупційної прокуратури (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з проханням провести закрите засідання у справі Юлії Тимошенко. Прокурор САП Віталій Гречишкін повідомив, що слідство має новий запис розмов Тимошенко, в якому йдеться про можливі хабарі. Проте цей запис наразі не використовується в розслідуванні. ВАКС планує розглянути оригінал запису розмови Тимошенко з Копитіним. Засідання, ймовірно, відбудеться в закритому режимі, оскільки в САП вважають, що оприлюднення запису може зашкодити слідству. Розгляд справи перенесли на завтра, на 10:30.
Корупція в Україні: нові реалії та виклики
Вкрасти менше 9 мільйонів гривень за рік вже не вважається кримінальним злочином. У січні 2025 року NGL.media опублікувало розслідування про статки головного лісника країни, Юрія Болоховця, під заголовком: «Як гендиректор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець облаштував приватний хутір площею понад 80 га?» У листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за чотирма статтями, пов’язаними із захопленням землі та незаконним збагаченням. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які інвестує в нерухомість, зокрема у своєму рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Болоховця набула активів на 22,8 млн грн при офіційному доході 10,4 млн грн. У цій же справі згадується хутір в Івангороді, де побували і ми, і слідчі ДБР. Територія комплексу огороджена суцільним парканом, складається з 14 приватизованих земельних ділянок і захоплює частину комунального лісу, а також зону, що перебуває у користуванні ДП “Ліси України”, яке очолює Болоховець. 21 липня Болоховець отримав підозру у незаконному збагаченні та був затриманий. Однак через два місяці він вийшов із СІЗО під заставу 9,8 млн грн. Паралельно ДБР оприлюднило статистику про розслідування 587 кримінальних справ у сфері лісового господарства. У 2023–2025 роках до суду було передано 178 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. Директор ДБР Олексій Сухачов зазначив, що характер правопорушень свідчить про централізовану систему зловживань. Цю статистику підтверджує кумедний факт: заступник керівника ОП Віктор Микита заявив, що два ресторани McDonald’s на Закарпатті сплачують стільки ж податків, як і лісова галузь області. У 2024 році Закарпаття отримало 17 млн грн від вирубки лісу, а два «МакДональдзи» сплатили 16 млн грн. Це свідчить про масштаб корупції. Але найцікавіше сталося через 10 днів після вручення підозри Болоховцю: 31 липня 2025 року прокурор передав його справу до НАБУ, а судовий розгляд перемістився до ВАКС, куди адвокати подали скарги на незаконність підозри. Один із аргументів полягав у тому, що Болоховець набув майна на суму, що перевищила його доходи на 7 925 082 грн, але відповідно до змін у КК України, мінімальний поріг для кримінальної відповідальності становить 9 084 000 грн. Оскільки різниця між доходами та видатками Болоховця становить 7 925 082 грн, що не досягає 9 084 000 грн, його дії не містять ознак злочину. Перша спроба адвокатів визнати підозру незаконною провалилася: 17 лютого слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні скарги. Проте 10 березня апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу адвокатів Болоховця та скасувала підозру ДБР. Підставою для цього рішення став факт неповного аудіозапису судового засідання від 6 березня 2025 року, тривалість якого становила 22 секунди, що не відповідало повному обсягу рішення слідчого судді. Оскільки це вже було рішення апеляційної палати ВАКС, воно стало остаточним, і підозра Болоховця була скасована. Таким чином, у лісовій галузі корупції не виявлено, а збагачення до 9 млн грн не вважається злочином. Проте ВАКС не дав відповіді на питання, що робити, коли два «Макдональдси» сплачують стільки ж податків, як і лісники Закарпаття. Тривалість запису судового засідання виявилася важливішою. Цікаво, чи почне хтось аналізувати тривалість аудіозаписів інших справ після такого рішення ВАКС.
Експрокурор з Ужгорода віддасть 1,2 млн ЗСУ за угоду про шахрайство
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі про шахрайство та підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди. Як повідомляє «Судовий репортер», це стало відомо з вироку від 15 квітня. Згідно з матеріалами справи, у 2024-2025 роках прокурор Ужгородської окружної прокуратури разом зі спільником схиляв третю особу до надання неправомірної вигоди керівнику Закарпатської обласної прокуратури за те, щоб не притягувати його до кримінальної відповідальності та призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Насправді ж спільники не мали наміру передавати гроші прокурору, а самі заволоділи сумою в 1,2 млн гривень. Додатково прокурор організував незаконне переміщення двох чоловіків через державний кордон. У січні та лютому 2025 року ці чоловіки переплили річку Тиса і опинилися на території Угорщини. У квітні 2025 року в місці фактичного проживання прокурора та в його службовому кабінеті в Ужгородській окружній прокуратурі Закарпатської області пройшли обшуки. Як видно з сайту декларацій НАЗК, у липні 2025 року прокурор звільнився з посади. За угодою про визнання винуватості, він щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочинів свого спільника. Крім того, він зобов’язався перерахувати 1,2 млн гривень фонду «Повернись живим» для підтримки Збройних сил України. За вироком суду, колишній прокурор отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією земельної ділянки та 1 830 доларів, вилучених за місцем його проживання. Від відбуття тюремного покарання його звільнили з іспитовим строком на 2 роки. Згідно з порталом «Судова влада», обвинуваченим у справі є Попович Роман Васильович, який працював прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області і звільнився у липні 2025 року. У декларації експрокурора Поповича є земельна ділянка аналогічної площі в тому ж селі.
Застава у 3 мільйони гривень для нардепа Качного
Народному депутату Олександру Качному, підозрюваному в незаконному збагаченні на 13 млн грн, суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в 3 мільйони гривень. Це рішення ухвалив Вищий антикорупційний суд. Застава повинна бути внесена протягом п’яти днів з моменту застосування запобіжного заходу. Хоча в офіційному повідомленні не зазначено ім’я фігуранта, за інформацією ЗМІ, мова йде про Качного. На нардепа також покладено ряд процесуальних обов’язків: він зобов’язаний прибувати до детективів НАБУ та прокурорів САП за кожним їх викликом для проведення слідчих дій; не залишати місто Київ без дозволу детективів НАБУ та прокурорів САП; повідомляти про зміну місця проживання та роботи; а також утримуватися від спілкування з особами, визначеними в ухвалі слідчого судді.
Корупційні схеми у закупівлях дронів для Нацгвардії
Завершено розслідування у справі корупції, пов’язаної із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії. Про це повідомила пресслужба НАБУ. Сторонам захисту надано доступ до матеріалів справи для ознайомлення. За даними НАБУ та САП, у 2025 році організована група систематично заволодівала бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування виділяли на потреби Сил оборони. Антикорупційним органам під час розслідування вдалося зафіксувати кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що на хабарі викрито одного з народних депутатів України, а також керівників районних та міських адміністрацій, військовослужбовців Національної гвардії України. Крім того, у НАБУ повідомили про виявлення масштабної корупції при закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – чинний нардеп. У Центрі протидії корупції зазначили, що одним із фігурантів справи є нардеп від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше повідомлялося, що серед осіб, яких НАБУ і САП викрили в корупційній схемі на закупівлях дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської ОВА, а згодом – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 10 млн грн застави.
Корупційна справа щодо закупівлі дронів для Нацгвардії
Розслідування у справі корупції, пов’язаній із закупівлею безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії, завершено. Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Матеріали справи були відкриті для ознайомлення сторонам захисту. За інформацією НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), у 2025 році організована група систематично привласнювала бюджетні кошти, які місцеві органи влади виділяли на потреби сил оборони. Під час розслідування антикорупційні органи виявили кілька епізодів. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що один із народних депутатів України, а також керівники районних і міських адміністрацій та військовослужбовці Національної гвардії були викриті на хабарництві. Крім того, НАБУ повідомило про виявлення масштабної корупції під час закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – діючий народний депутат. Центр протидії корупції вказав, що одним із фігурантів справи є народний депутат від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше стало відомо, що серед осіб, яких викрили НАБУ і САП у корупційній схемі закупівель дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської обласної державної адміністрації, а наразі – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської райдержадміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 10 мільйонів гривень.
ВАКС відмовив у дистанційному засіданні для Міндіча
Вищий антикорупційний суд відмовив у клопотанні про скасування підозри Міндічу, який не з’явився на засідання, посилаючись на загрозу обстрілів в Україні. Захист просив дозволити участь підозрюваного в засіданні в онлайн-форматі, аргументуючи його відсутність постійними обстрілами та ризиками для безпеки. Суд не задовольнив це прохання, підкресливши, що Міндіч оголошений у розшук, і немає жодних обставин, які б унеможливлювали його присутність у суді. Крім того, не вдалося адекватно підтвердити його особу під час онлайн-з’єднання.