Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок колишній судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Олені Власенковій. Її засуджено до 5,5 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 368 ККУ.
Після рішення апеляції вирок набув законної сили. Його можна оскаржити у Верховному Суді протягом 3 місяців. Олену Власенкову взяли під варту безпосередньо в залі суду.
Вищий антикорупційний суд за клопотанням детективів Національного антикорупційного бюро визначив адвокатам лідерки фракції “Батьківщина” у Верховній Раді Юлії Тимошенко строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 24 травня включно. Після цього справу мають перейти до розгляду по суті.
Юлію Тимошенко підозрюють у пропонуванні хабаря колегам-депутатам в обмін на їхні голоси. Про рішення суду повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прізвище народної депутатки там не назвали, однак у Центрі протидії корупції пояснили, що йдеться саме про Тимошенко.
У САП зазначили, що сторона обвинувачення просила скоротити строк ознайомлення з матеріалами справи до 6 травня, посилаючись на “затягування” з боку адвокатів. Водночас суд встановив інший термін — до 24 травня включно.
У відомстві уточнили, що після цього сторона захисту вважатиметься такою, що скористалася правом на доступ до матеріалів досудового розслідування.
Також у САП повідомили, що 7 квітня САП та НАБУ завершили розслідування у цій справі та надали матеріали для ознайомлення стороні захисту, яка відтоді мала “повний доступ”. Водночас, як стверджується, Тимошенко жодного разу не з’явилася для ознайомлення з ними.
У Центрі протидії корупції вважають, що така оперативність завершення досудового розслідування у справі Тимошенко свідчить про впевненість прокурорів у своїй позиції.
“Якби доказів було недостатньо або вони були сумнівними, сторона обвинувачення могла ще неодноразово продовжувати строки розслідування”, — зазначили там.
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію майна та земельних ділянок колишнього народного депутата, члена “Партії регіонів” Олега Царьова. Раніше його заочно засудили за заклики до зміни кордонів України та фінансування збройної агресії РФ.
Як повідомила пресслужба ВАКС, 28 квітня колегія суддів Вищого антикорупційного суду задовольнила позов Міністерства юстиції. До колишнього народного депутата України, якого також називають спікером так званого “парламенту ДНР і ЛНР”, застосували санкцію, передбачену п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про санкції”.
За даними УП, йдеться про Олега Царьова.
Суд постановив стягнути в дохід держави причіп, а також активи, розташовані в Дніпропетровській області. Серед них — 21 земельна ділянка, будівлі та споруди, а також корпоративні права.
У ВАКС уточнили, що рішення набуде законної сили після завершення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляцію не буде подано.
Апеляційна палата ВАКС скасувала підозру в незаконному збагаченні директору «Ліси України» Юрію Болоховцю. Причина виглядає доволі дивно: запис судового засідання щодо дозволу на обшук тривав 20–30 секунд. Цього виявилося замало, тож його не зарахували. Про це пише «Викривач».
Разом із цим фактично «обнулилися» і докази: телефони, переписки та історії про майно. Логіка така: якщо засідання було надто коротким, то й законність обшуку опиняється під питанням. А якщо обшук «ніби» незаконний, тоді й усе інше також викликає сумніви.
На думку автора, спочатку суд першої інстанції відмовив у скасуванні підозри, щоб не відкривати шлях для оскарження. А вже потім апеляція, яка теж перебуває в межах ВАКС, поставила в цій історії крапку.
Та найбільше привертає увагу інше. Коли йдеться про гучні справи, інформаційний простір зазвичай вибухає. Тут же — тиша. Немає ані гучних заяв, ані звичних розмов про «зраду». Навіть Ярослав Железняк, схоже, не поспішає з реакцією. Як так сталося?
Колишній директор Житомирського бронетанкового заводу визнав провину у розтраті майна на мільйони гривень. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Як зазначається, 27 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та колишнім директором Житомирського бронетанкового заводу. Йдеться про справу щодо розтрати майна Державного агентства резерву України — 20 двигунів УТД-20 вартістю понад 5,766 млн грн. За даними САП, це сталося шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до умов затвердженої угоди суд визнав особу винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості особі призначили узгоджене покарання: 8 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади на підприємствах, у яких частка державної власності перевищує 50%, строком на 3 роки, а також конфіскацію частини майна.
Водночас ексдиректора заводу звільнили від відбування основного покарання на підставі ч. 2 ст. 75 КК України. Йому встановили іспитовий строк із покладенням обов’язків, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
У межах угоди особа також зобов’язалася відшкодувати завдані збитки та перерахувати 12 млн грн на підтримку Збройних Сил України через БФ «Повернись живим».
Обвинуваченим у справі був колишній директор бронетанкового заводу Сергій Бутенко, який керував підприємством до лютого 2015 року.
Апеляційна палата відхилила клопотання захисту колишнього міністра енергетики Германа Галущенка та залишила чинним запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у 200 млн грн.
НАБУ встановлює, яка сума коштів перебуває на рахунках Галущенка у Швейцарії. Колишнього міністра залишили під арештом.
Захист стверджував, що у справі нібито немає доказів причетності Галущенка до дій під псевдонімами “Сигизмунд” або “Професор”, які згадуються в матеріалах слідства.
Прокурор наголосив, що ризик втечі є реальним з огляду на тяжкість інкримінованих злочинів. Також слідство очікує відповідь від Швейцарії щодо точних сум на рахунках Галущенка.
За словами прокурора, рахунки Галущенка за кордоном наразі не заблоковані. Кошти з двох банків необхідно перевести в Україну та конфіскувати, однак у разі пом’якшення запобіжного заходу підозрюваний може цьому перешкодити.
НАБУ з’ясовує, яка сума коштів перебуває на рахунках Германа Галущенка у Швейцарії. Колишнього міністра залишили під арештом.
Апеляційна палата відхилила клопотання захисту ексміністра енергетики Германа Галущенка і залишила чинним запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у 200 млн грн.
Сторона захисту, як і раніше, заявляла, що у справі нібито немає доказів причетності Галущенка до дій під псевдонімами «Сигізмунд» або «Професор», які фігурують у слідчих матеріалах.
Саме тому НАБУ давно потребує власної експертної установи, щоб підозрювані високопосадовці не могли роками маніпулювати експертизами та затягувати розслідування.
Прокурор наголосив, що ризик втечі є реальним з огляду на тяжкість обвинувачених злочинів. Крім того, слідство очікує відповіді від Швейцарії щодо точних сум на рахунках Галущенка.
За словами прокурора, рахунки Галущенка за кордоном наразі не заблоковані. Кошти з двох банків необхідно перевести в Україну та конфіскувати, однак у разі пом’якшення запобіжного заходу підозрюваний може цьому перешкодити.
Апеляцію колишнього міністра енергетики Галущенка відхилено. Він і надалі перебуватиме під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 200 млн грн.
Апеляційна палата ВАКС не змінила рішення щодо запобіжного заходу для Германа Галущенка. Таким чином, він залишатиметься в СІЗО, якщо не буде внесено заставу у 200 млн грн.
За даними слідства, Галущенка підозрюють у скоєнні низки особливо тяжких злочинів.
Справу ексзаступника глави Офісу президента Ростислава Шурми антикорупційні органи фактично вивели на міжнародний рівень. Вищий антикорупційний суд обрав для нього та його брата Олега запобіжний захід — тримання під вартою у провадженні про незаконне привласнення 140 млн гривень через схеми в «зеленій» енергетиці. На час ухвалення рішення суду обидва перебували за межами України, повідомляє Bankova Mail.
Як зазначає журналістка Аліса Юрченко, останнє відоме місце перебування Ростислава Шурми — Німеччина, а перед цим він переміщався між кількома країнами ЄС. Його брат також перебуває за кордоном. Одночасно детективи НАБУ провели обшуки у двох юрисдикціях — у Німеччині та Австрії, що вказує на координацію з європейськими правоохоронними органами.
Далі слідство готує запуск процедури екстрадиції. Йдеться про міжнародний запит до країни перебування, де місцевий суд має вирішити питання передачі підозрюваних Україні. Раніше сам Шурма публічно підтверджував, що НАБУ розглядає такий сценарій.
У підсумку справа вже вийшла за межі внутрішнього розслідування. Рішення ВАКС про тримання під вартою, перебування фігурантів у ЄС і слідчі дії одразу в кількох країнах формують підґрунтя для міжнародного розшуку та подальшої процедури примусового повернення.
Адвоката Володимира Макоду засудили до 9 років позбавлення волі за підбурювання до підкупу суддів. 22 квітня 2026 року колегія суддів ВАКС оголосила вирок, в якому йдеться про те, що адвокат спонукав свого клієнта надати неправомірну вигоду суддям Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Він обіцяв вирішити питання на користь свого підзахисного за 120 тис. дол. США, використовуючи свої дружні зв’язки із суддями. Проте адвокат не мав наміру передавати ці кошти: 17,9 тис. дол. США він витратив на власні потреби, а 101,9 тис. дол. США зберігав вдома та в офісі. Суд визнав його винуватим у злочинах, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України. Адвокату призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією половини його майна. Також він позбавлений права займатися адвокатською діяльністю на строк 2 роки. Вирок ВАКС може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення.
