Кандидат на посаду в митниці Олександр Бойко ухилився від відповіді про свою участь у корупційних схемах на Одеській митниці. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У 2022 році Бойко очолював підрозділ внутрішньої безпеки Одеської митниці, коли там були зафіксовані випадки тіньового експорту, “чорного зерна” та проводились обшуки ДБР. Цю інформацію було надіслано комісії з добору керівника Держмитслужби, і саме це питання виникло під час співбесіди. У відповідь кандидат заявив, що сприймає це як “інформаційну атаку” проти себе, хоча факти підтверджують наявність негативних корупційних явищ під час його роботи в Одеській області. Бойко прокоментував лише один випадок із контейнерами, зазначивши, що товари не були подані для митного оформлення, тому митниця “не мала права діяти”. Він стверджує, що документи щодо знищення контейнерів були передані керівництву, а частину вантажу згодом передали на потреби ЗСУ. Замість того, щоб надати детальну відповідь про роль свого відділу, кандидат зосередився на репутаційній шкоді.
Позначка: Корупція
Завершення розслідування справи Кулика та махінацій у ДФС
Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування стосовно Костянтина Кулика, колишнього заступника начальника департаменту Генеральної прокуратури України. Його підозрюють у сприянні зловживанням посадовців Державної фіскальної служби, що призвели до втрат бюджету на понад 641 мільйон гривень, повідомляє САП. За даними слідства, підприємство оскаржило податкове рішення ДФС. Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити рішення за результатами розгляду скарги, в інтересах цього підприємства, за допомоги підозрюваного, не підписав готовий проєкт у визначений термін. У день закінчення терміну розгляду прокурор витребував матеріали перевірки, що, за версією слідства, унеможливило ухвалення рішення через відсутність документів. Як наслідок, скарга була автоматично задоволена, а бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 мільйон гривень. Дії експосадовця кваліфіковано за частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Матеріали провадження відкриті для ознайомлення стороні захисту. За версією слідства, “Ощадбанк” звернувся до ДФС зі скаргою на рішення про стягнення податків. Підозрюваний, на той час перший заступник голови ДФС Сергій Білан, маючи виключне право підпису рішень за результатами розгляду скарг, навмисно не підписав готовий проєкт відповідного рішення у встановлений термін. Внаслідок цього скарга була автоматично задоволена, а бюджет упустив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 мільйон гривень. Антикорупційний суд відмовився заарештувати Білана, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді застави в 10 мільйонів гривень. Пізніше Костянтин Кулик оскаржив свій заочний арешт у справі про зловживання на 641 мільйон гривень. Напередодні повномасштабного вторгнення він виїхав за кордон і, ймовірно, переховується в Німеччині. У 2024 році, відповідно до рішення РНБО, Кулика позбавили державних нагород. Того ж року ДБР завершило розслідування щодо державної зради учасників злочинної організації, до складу якої входив Кулик під позивним “Птічка”. Слідство встановило, що він, екснардеп Андрій Деркач та нардеп Олександр Дубінський за вказівкою російських спецслужб організували заходи з дискредитації іміджу України на міжнародній арені, що ускладнило дипломатичні відносини з США та вступ України до ЄС і НАТО. У 2023 році Костянтин Кулик отримав підозру в державній зраді. Слідство встановило, що він входив до злочинної організації разом з Дубінським під керівництвом Ігоря Колеснікова, займаючись публічним просуванням фейків на користь Росії. У 2020 році “Слідство.Інфо” повідомило, що Офіс Генерального прокурора виплатив майже 20,5 мільйонів гривень компенсацій своїм колишнім працівникам, зокрема, підсанкційному Костянтину Кулику – майже 1,4 мільйона гривень. У 2020 році Кулик балотувався до Харківської обласної та міської ради від політичної партії “Наш Край”, але не був обраний. У 2019 році Костянтин Кулик підготував англомовне досьє про корупцію Хантера Байдена, сина колишнього президента США, що сприяло розслідуванню щодо президента Дональда Трампа. У березні 2019 року Кулик висунув підозри представникам оточення президента Петра Порошенка, але звинувачення були пізніше спростовані Генеральною прокуратурою України. У 2016 році САП і НАБУ направили до суду справу про незаконне збагачення Кулика. У 2015 році він очолив Військову прокуратуру сил АТО. У 2014 році подав документи на посаду в САП, щоб стати антикорупційним прокурором, але не досяг успіху. У 2004 році обійняв посаду прокурора нагляду за дотриманням законів у транспортній сфері прокуратури Київської області, працюючи на аналогічній посаді на Миколаївщині. У 1999 році розпочав свою кар’єру слідчого в органах прокуратури в Харкові.
Схема продажу інвалідності на Полтавщині: деталі справи
У Полтавській області було виявлено схему, що передбачала продаж інвалідності для ухилення від мобілізації. Лікарю-ортопеду та двом посередникам оголошено підозру. Згідно з даними слідства, вони за винагороду допомагали призовникам оформлювати інвалідність. Посередники займалися пошуком «клієнтів» і передавали гроші лікарю за необхідне рішення. Оплата проводилася поетапно: 3 тисячі доларів за підготовку документів та ще 10 тисяч — за призначення групи. Після цього чоловіку була надана III група інвалідності. Лікарю інкримінують отримання хабаря з вимаганням, а іншим фігурантам — співучасть.
Аудит НАБУ: плани Кабміну та медійні маніпуляції
У середині березня Кабінет Міністрів мав намір ініціювати незалежний аудит Національного антикорупційного бюро, але проєкт відповідної постанови так і не був розглянутий. Про це повідомляє УП у публікації “Переговорна ‘Санта-Барбара’ без фіналу. Як у Зеленського готуються до нового етапу війни”. Паралельно з намаганнями врятувати “Верховну Раду” спостерігаються неоднозначні дії щодо НАБУ і САП, які можна розглядати як спробу продемонструвати депутатам, що з їхнім найбільшим страхом “працюють”. Журналісти дізналися від джерел у НАБУ, що всередині березня віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка без пояснень ініціював проєкт постанови про створення комісії для проведення незалежного аудиту Бюро. Це важливо, оскільки негативний висновок аудиту може стати підставою для звільнення директора НАБУ. “Торік був аудит. Експерти надали нам рекомендації щодо поліпшення роботи – ми почали їх виконувати. Проєкт постанови, який хотів внести Качка, став для нас великим сюрпризом. Врешті-решт, все закінчилося нічим – уряд так і не розглянув цей документ, але невідомо, що буде далі”, – зізнається один зі співрозмовників УП в Бюро. Крім того, внутрішні медійні моніторинги антикорупційних органів показують, що в мережі активізувалися кампанії дискредитації керівництва НАБУ/САП, які явно модеруються провладними силами. “З середини січня в телеграм-каналах масово почали писати, що директор НАБУ – козел, детективи – козли. Нібито хтось має проблеми з декларуванням, незаконно збагатився. У той же час у соцмережах стартувала кампанія про те, що антикорупційні органи занадто під американцями”, – розповів УП співрозмовник в Бюро. Представники влади в комунікаціях з іноземними партнерами відкрито скаржаться, що “через підозри НАБУ і САП” народні депутати не хочуть ухвалювати закони з євроінтеграції, зобов’язань перед МВФ і Ukraine Facility, зазначається в матеріалі. Наразі це не виглядає як системна атака на антикорупційні органи, але точно тримає співробітників НАБУ і САП у “токсичному тонусі”, резюмують журналісти УП.
Кандидат на голову митниці Мірошніченко уникає відповідей
На відкритих співбесідах на посаду керівника митної служби кандидат Михайло Мірошніченко не зміг продемонструвати професіоналізм, на відміну від свого колеги Суворова. Під час співбесіди Мірошніченко п’ять разів просив перейти до закритого режиму, незважаючи на те, що заявляв про необхідність відкритості митниці для громадського контролю. Він стверджував, що став об’єктом нападів з боку розслідувачів, зазначаючи, що «якби вони копнули глибше, то знайшли б відповіді на запитання». Проте, коли йшлося про його майно та статки, він відмовився публічно відповідати, знову наполягаючи на закритому режимі. Комісія запитала про доходи його тещі, які становлять 4 тисячі євро за понад 20 років, а також про наявність чотирьох квартир і автомобіля. Мірошніченко відповів: «Це тригерне питання… я підготував аналітичний матеріал… хочу перейти до закритої частини». В кінці він повторив, що митниця повинна залишатися відкритою для громадського моніторингу.
Суд над посадовцем за недбалість на 1,9 млн гривень у Києві
У Києві розпочато судове провадження проти посадовця комунального закладу культури, який через свою службову недбалість призвів до того, що 1,9 мільйона гривень за оренду землі було сплачено з бюджету столиці замість приватної компанії. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури. Прокурори Київської міської прокуратури подали до суду обвинувальний акт проти керівника “Муніципального академічного камерного хору ‘Київ'”, якого звинувачують у службовій недбалісті. Протягом більше ніж чотирьох років комунальний концертний заклад сплачував за землю, якою користувалася приватна компанія. Встановлено, що обвинувачений не вжив жодних заходів для виправлення недоліків у додатковій угоді до інвестиційної угоди, що передбачала будівництво офісного приміщення з паркінгом на ділянці комунального закладу по вулиці Лабораторній. Згідно з угодою, орендну плату за землю мав сплачувати інвестор. Однак пізніше була підписана додаткова угода до інвестиційного договору, в якій пункт про сплату оренди інвестором було виключено. Прокуратура зазначає: “Посадовець повинен був вжити заходів для зміни цього пункту угоди та врегулювання питання оплати землі, щоб комунальне підприємство не сплачувало за ділянку, якою не користується. Проте жодних дій з його боку не було вчинено”. Бюджету столиці завдано матеріальної шкоди на суму майже 1,9 мільйона гривень – саме стільки комунальне підприємство витратило на оренду землі за кілька років. Дії обвинуваченого кваліфікуються як службова недбалість, що є неналежним виконанням службових обов’язків через недбале ставлення, що призвело до серйозних наслідків для охоронюваних законом державних інтересів. Санкції за цими статтями передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін від двох до п’яти років, а також позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з можливим штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Водночас, завдяки активній позиції обвинувачення під час досудового розслідування, інвестор частково відшкодував кошти, які не були сплачені за оренду землі, а саме 1,71 мільйона гривень. Разом з обвинувальним актом прокурор подав до суду цивільний позов на суму збитків, яка ще не була відшкодована.
Корупційні схеми в ІнФізі: виведення 150 мільйонів гривень
У Київському ІнФізі (НУФВСУ) виявлено великі корупційні схеми, що перевищують 150 млн грн. Інститут володіє фітнес-центрами, басейнами, клінікою, гімнастичним клубом, а також гірськолижною базою в Голосіївському районі. Проте, керівництво університету закрило доступ до цих об’єктів для викладачів та студентів, використовуючи їх для власного бізнесу. В.о. ректора НУФВСУ Олександр Пижов, директор клініки Михайло Риган та кілька заступників ректора щорічно виводять близько 150 млн грн поза бюджетом. Михайло Риган часто в приватних бесідах згадує, що його «криша» — це СБУ. Щодо виведених мільйонів, Риган надає перевагу інвестиціям у нерухомість. Зокрема, на свою 76-річну тещу Тетяну Паламарчук він зареєстрував дві квартири та одне паркомісце в елітному житловому комплексі «Бульвар фонтанів» у Києві.
ВАКС може закрити понад 70 справ НАБУ через порушення термінів
Невдовзі Вищий антикорупційний суд (ВАКС) може закрити більше 70 кримінальних справ, які розслідує Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Причиною цього є пропущені терміни досудового розслідування детективами та прокурорами. Зокрема, зафіксовані випадки, коли суд остаточно закрив три кримінальні провадження через закінчення строків слідства. У понад 70 справах захист подав клопотання про закриття через сплив термінів досудового розслідування.
Депутат Черкаської міськради під судом за приховані активи
Депутат Черкаської міськради Араік Мкртчян, якого підозрюють у корупційних діях, отримав обвинувальний акт, що направлений до суду. Його звинувачують у прихованні активів на суму 10 мільйонів гривень, а також у тому, що його дружина придбала розкішний автомобіль за формальні 10 тисяч гривень. Офіс Генерального прокурора разом із Національною поліцією подали до суду обвинувальний акт щодо депутата, якого звинувачують у навмисному поданні неправдивих даних у декларації. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час повної перевірки декларації за 2023 рік виявило недостовірні відомості про грошові активи декларанта та його дружини на суму 9,7 мільйона гривень, включаючи готівку. Ці кошти у 2023 році були використані, зокрема, на придбання BMW X6 (2023 року випуску) вартістю понад 123 тисячі доларів та Mercedes-Benz S350D 2021 року випуску вартістю понад 100 тисяч доларів. Дружина депутата, згідно з документами, придбала ще один автомобіль — BMW M3 (2022 року випуску) ринковою вартістю понад 100 тисяч доларів, нібито лише за 10 тисяч гривень. Крім того, у декларації не було вказано 300 тисяч гривень на банківських рахунках.
Нардеп Корявченков повернувся в Україну та отримав виклик до НАБУ
Народний депутат Юрій Корявченков, відомий як Юзик, який має зв’язки з президентом, повернувся в Україну та отримав повістку на допит від НАБУ у справі, пов’язаній з виплатами депутатам за голосування. За інформацією ZN, він запевнив детективів, що з’явиться на допит. Корявченков є одним із шести нардепів, які фігурують у цій справі, разом з Ігорем Негулевським, Михайлом Лабою, Євгеном Пивоваровим та Ольгою Савченко. Юзик залишив Україну перед врученням підозр своїм колегам. Окрім них, близько 20 осіб вже проходили допити у цій справі. Один із учасників схеми уклав угоду зі слідством і дав свідчення. ЗМІ повідомляють, що НАБУ задокументувало факти роздачі грошей, а Юрій Кісель вважається організатором цієї схеми.