Суд ухвалив рішення про конфіскацію понад мільйона гривень застави, внесеної за колишнього першого заступника мера Пустомит Андрія Луківа. Його підозрюють в отриманні 100 тисяч гривень хабаря від волонтера за передачу автобуса військовій частині. Про це повідомляє Львівська облпрокуратура. Згідно з матеріалами справи, посадовець на початку повномасштабного вторгнення організував схему використання транспортних засобів, які міська рада отримала як гуманітарну допомогу від однієї з асоціацій Фінляндії. Проте, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, без поважних причин не з’являвся на судові засідання і не повідомив про причини своєї відсутності. У зв’язку з цим прокурори ініціювали питання про звернення застави в дохід держави. Суд підтримав позицію обвинувачення та задовольнив відповідне клопотання. В результаті понад мільйон гривень буде зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позначка: Корупція
Виявлення незадекларованих активів у директора КП Черкаси
У директора КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради Григорія Заїчка виявлено ознаки неправдивого декларування на суму 14,18 млн гривень. Перевірка тривала майже чотири місяці — з 12 травня до 5 вересня 2025 року. Під час дослідження фахівці НАЗК виявили численні порушення. По-перше, Заїчко не задекларував нерухомість — будинок площею 239 м² у смт Лисянка, де він був зареєстрований і проживав на кінець 2022 року. Експерти оцінили цей об’єкт щонайменше в 585 тис. гривень. Крім того, посадовець значно зменшив площі двох земельних ділянок у цьому ж регіоні — замість 113 і 491 м² вказав 0,01 і 0,05 м². У розділі доходів також виявлено порушення: Заїчко не відобразив продаж автомобіля Mercedes-Benz S 350 CDI (2015) за 972 тис. грн, помилково вказав рік отримання страхових виплат і задекларував подарунок від профспілки, який не підлягає обов’язковому декларуванню. На 31 грудня 2022 року посадовець задекларував готівкою 2 млн грн, 300 тис. доларів і 40 тис. євро, що в сумі перевищує 14,5 млн гривень. Офіційні доходи Заїчка за все життя (1999-2021) становлять лише 296 тисяч гривень, без значних надходжень у 2021-2022 роках, за винятком продажу Mercedes. Решту 13,5 млн гривень НАЗК не вдалося підтвердити жодними документами. Пояснення Заїчка про «подарунки від друзів» і «позики під відсотки» визнано необґрунтованими. Також виявлено ряд інших недоліків: не вказані корпоративні права у двох компаніях, неточні дані про кінцевого бенефіціара, незадекларовані банківські рахунки, а також помилки в ідентифікації доньки за кордоном. Загальна сума недостовірних відомостей становить 14,18 млн грн. Заїчко надав пояснення і намагався виправити декларацію 30 грудня 2024 року, але НАЗК вважає, що це не усуває факт порушення.
Судова справа Насірова: чи врятують строки давності?
Справу Романа Насірова, колишнього голови Державної фіскальної служби, яка стала символом антикорупційної реформи в Україні з 2017 року, наближається до завершення. 18 березня в Апеляційній палаті ВАКС відбулися судові дебати, які є останнім етапом перед винесенням вироку. Ситуація критична для обвинувачення, адже термін притягнення Насірова до відповідальності за зловживання владою закінчується наприкінці квітня 2026 року. Прокурори наводять докази системної змови для надання незаконних розстрочок компаніям Олександра Онищенка, в той час як сам Насіров називає звинувачення «абсурдними» і апелює до порушень, що мали місце під час розгляду справи в першій інстанції. Чи стане цей процес тріумфом правосуддя, чи ж черговим випадком, коли строки давності «поховали» справу — читайте у детальному аналізі видання Watchers.
18 березня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду провела дебати у справі Насірова, що є передостаннім етапом судового розгляду. Термін притягнення Насірова до відповідальності завершується наприкінці квітня цього року. На засіданні прокурорка виступила проти доводів адвокатів щодо порушення Кримінального процесуального кодексу під час судового процесу в першій інстанції. Насіров заперечив свою причетність до злочину, стверджуючи про відсутність шкоди державі та вигоди для фігурантів справи.
Насірова обвинувачують у зловживанні службовим становищем: за даними слідства, він видав незаконний наказ, який надав розстрочку на рентну плату за видобування корисних копалин компаніям ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», пов’язаним з колишнім нардепом Олександром Онищенком, який перебуває за межами України та проти якого введені санкції. Згідно з матеріалами слідства, Насіров дав вказівку своїм підлеглим розтермінувати податкові борги підприємств, а керівники головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях подавали неправдиву інформацію про загрозу банкрутства компаній. Обвинувачення стверджує, що ризиків для цього не було: підприємства купували газ у держави за собівартістю, а податковий борг зростав. У звітності не відображали вже отримані розстрочення та строки сплати податкових зобов’язань, що суперечило законодавству.
У цьому ж провадженні обвинувачувався ексголова Департаменту погашення боргу ДФС Володимир Новіков як пособник Насірова. Суд першої інстанції не виявив у його діях складу злочину. Також до схеми могла бути залучена екскерівниця одного з відділів ДФС Людмила Солотва, справу проти якої розглядають окремо.
Насірову оголосили підозру у зловживанні службовим становищем 2 березня 2017 року, коли він був госпіталізований до лікарні «Феофанія» нібито через інфаркт. Пізніше Солом’янський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 млн гривень. У листопаді того ж року досудове розслідування завершили, і справу передали до Шевченківського районного суду Києва.
Справу розглядали два роки, захисники наполягали на тому, щоб сторона обвинувачення повністю зачитувала обвинувальний акт. У вересні 2023 року Насірова звільнили від відповідальності за службове підроблення через закінчення строку давності, залишивши обвинувачення щодо зловживання службовим становищем. У вересні 2019 року Касаційний адміністративний суд скасував два рішення на користь Насірова, після чого справа перейшла до Вищого антикорупційного суду.
На стадії судових дебатів у 2025 році стало відомо, що Насіров добровільно мобілізувався до Збройних Сил України, однак Військова служба правопорядку ЗСУ визнала наказ про його призов протиправним. Прокурорка Ольга Малик подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, просячи взяти Насірова під варту з альтернативою застави у розмірі 75 млн гривень. Вона назвала бажання ексголови ДФС мобілізуватися спробою ухилитися від вироку.
31 жовтня 2025 року ВАКС визнав Насірова винним у зловживанні владою та призначив покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, 17 тис гривень штрафу та заборону обіймати посади в органах державної влади на 3 роки. Володимира Новікова суд виправдав, не виявивши складу злочину. Справу розглядали в судах першої інстанції протягом восьми років, адвокати Насірова оскаржили вирок в апеляції.
Прокурорка Ольга Малик під час дебатів наголосила на тому, що завдана шкода державі від реалізованої схеми оцінюється в близько 2 млрд гривень, а вигоду отримав власник компаній — Олександр Онищенко. Вона також зупинилася на показаннях 15 свідків, які підтвердили, що процедура продовження терміну виплати розстрочки не була звичною, а вказівки надавалися з вищого керівництва. Працівники надсилали листи про розірвання договорів, але їх ігнорували.
Малик також посилалася на речові докази: вилучені файли, ноутбук і блокнот із записами, які свідчили про надання вказівок працівникам обласних управлінь. Вона підкреслила, що без рішень Насірова обласне управління не могло укладати договори, оскільки спочатку має бути ухвалене рішення про надання розстрочки.
Прокурорка спростувала доводи захисту про порушення Кримінального процесуального кодексу, зазначивши, що обмеження часу виступу Насірова не є порушенням його права на останнє слово. Вона також звернула увагу на те, що компанії, які перебували під управлінням Онищенка, не мали можливості виплатити заборгованість через відсутність майна для стягнення.
Володимир Новіков, виступаючи, зазначив, що вартість газу на момент продовження розстрочки була меншою, тому завдані збитки оцінені неправильно. Адвокатка Насірова Вікторія Козаченко підкреслила, що сторона обвинувачення не спростувала аргументи захисту, а адвокат Костянтин Дорошенко наголосив на невідповідності експертизи. Насіров, у свою чергу, стверджував, що не отримував вигоду від розстрочень, а звинувачення є абсурдним.
На цьому Апеляційна палата ВАКС закінчила засідання, а останнє слово Насірова, що є фінальною стадією судового розгляду перед оголошенням вироку, заплановане на наступний раз.
Схеми опалення у Белзі: мерія та неякісне вугілля
У Белзькій громаді виявили свій спосіб пережити зиму. Поки школи та садки чекали на належне опалення, бюджетні кошти використовувалися для зовсім іншого «обігріву». У центрі цієї історії — мер Оксана Береза, яка з освітянської сфери перейшла до управління сумнівними рішеннями. Як повідомляє “Викривач”, підряд отримувала компанія, пов’язана з мерією, а в котельні 11 навчальних закладів постачалося неякісне вугілля без документів. 214 тонн «чогось чорного» замість нормального пального. Підписи під накладними ставилися, кошти списувалися, і близько 2,3 млн грн тихо зникали. Але це ще не все. За версією слідства, в міськраді діяла ще одна схема. Премії для працівників видавалися, але частину з них потрібно було «повертати» назад. Діти мерзли, документи «теплішали», а гроші використовувалися зовсім не за призначенням. Тепер головне питання не вугілля, а хто і як понесе відповідальність за це.
Бухгалтерка ліцею на Вінниччині привласнила 2,7 мільйона гривень
У Вінницькій області було викрито посадовицю, яка протягом трьох років використовувала бюджет навчального закладу для власного збагачення. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Поки ліцей функціонував, бухгалтерка вміло маніпулювала фінансовими даними. Як саме працював її «кешбек»? Підозрювана мала повний доступ до рахунків ліцею Тростянецької громади. У період з 2021 по 2024 рік вона вносила фальшиві дані у фінансові звіти: * Завищувала заробітні плати працівників. * Маніпулювала податковими нарахуваннями. * «Коригувала» профспілкові внески. Різниця між фактичними звітами та реальністю осідала на її особистому банківському рахунку. Загальна сума збитків становить 2,7 млн грн. Щодо завершення її кар’єри, Гайсинська окружна прокуратура вже висунула жінці підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення майна в особливо великих розмірах). Наразі вона перебуває під запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту. Її перспектива – від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.
Кандидат у митницю Бойко ухилився від відповідей про корупцію
Кандидат на посаду в митниці Олександр Бойко не зміг відповісти на питання щодо своєї участі в корупційних схемах на Одеській митниці. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У 2022 році Бойко очолював підрозділ внутрішньої безпеки Одеської митниці, коли там були зафіксовані випадки тіньового експорту, “чорного зерна” та проводилися обшуки ДБР. Інформацію про це було надіслано комісії з добору керівника Держмитслужби, і це питання піднімалося під час співбесіди. У відповідь кандидат охарактеризував це як “інформаційну атаку” на свою адресу, хоча факти підтверджують наявність корупційних явищ під час його роботи в Одеській митниці. Бойко прокоментував лише один випадок з контейнерами, зазначивши, що товари не були подані на митне оформлення, тому митниця “не мала права діяти”. Він стверджує, що документи щодо знищення контейнерів були передані керівництву, а частину вантажу згодом передали на потреби ЗСУ. Замість того, щоб надати чіткі відповіді та пояснити роль свого відділу, кандидат зосередився на репутаційній шкоді.
Можливе кримінальне переслідування Арахамії через зарплати в конвертах
ЗМІ, пов’язані з НАБУ і САП, вказують на можливе відкриття кримінальної справи проти Давида Арахамії, лідера фракції «Слуга народу», у зв’язку з виплатами зарплат у конвертах депутатам. Як повідомляє «Дзеркало тижня», громадська організація «Межа» звернулася до генерального прокурора з заявою, в якій стверджується, що Арахамія, як відповідальний за збір голосів, не міг не знати про механізми їх «стимулювання». Генпрокурор відмовився реєструвати правопорушення, але це не виключає можливості виклику Арахамії на допит у НАБУ у справі Киселя. У статті не йдеться про конкретні претензії до Арахамії, які могли б призвести до кримінальної справи, проте звернення «Межі» підкреслює його причетність до корупційних схем. За інформацією видання, НАБУ ще не встановило джерело «каси» для виплат зарплат у «конвертах». В окремих випадках фінансування здійснював Міндіч, але «гаманець» для розподілу коштів був явно не єдиним. Варто зазначити, що «Дзеркало тижня» є одним із видань, які підтримують так звану «антизеленську коаліцію», де ключову роль відіграють НАБУ і САП. Раніше повідомлялося, що у «коаліції» до Арахамії є дві вимоги: розблокувати роботу Ради для голосування за законопроекти, необхідні МВФ і ЄС, і схилити Арахамію до збору голосів за відставку уряду Свириденко з подальшим формуванням нового Кабміну, на який президент не зможе впливати. Можливо, натяки на потенційне кримінальне переслідування мають на меті спонукати Арахамію погодитися на ці пункти. При цьому, як видно з тієї ж статті, у НАБУ поки що немає достатньої доказової бази проти лідера фракції СН.
Суд над посадовцями за завищені ціни на дрони у Полтавщині
Прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подали до суду обвинувальний акт проти трьох чиновників міської ради та директора товариства. Їх звинувачують у розкраданні бюджетних коштів під час закупівлі квадрокоптерів для оборонних потреб. Згідно з матеріалами слідства, у 2023 році директор департаменту спільно з підлеглими та керівником товариства організували схему, в якій дрони були придбані за завищеними цінами в рамках місцевої програми підтримки обороноздатності. Посадовці заздалегідь обрали постачальника та штучно підвищили очікувану вартість закупівлі. Для цього вони провели формальний аналіз ринку, використовуючи недостовірні комерційні пропозиції від компаній, які насправді не займалися продажем такої техніки, що створило ілюзію ринкової ціни. Тендерну документацію, за версією слідства, підготували спеціально для одного учасника, формулюючи вимоги так, щоб інші компанії не могли взяти участь у тендері. В результаті перемогу отримало заздалегідь обране товариство, з яким уклали договір на постачання 90 квадрокоптерів на суму 14,5 млн грн. Як з’ясувало слідство, учасники схеми внесли до офіційних документів неправдиві дані про нібито повну поставку товару, хоча на той момент квадрокоптери фактично не були доставлені. На основі цих документів з місцевого бюджету була перерахована вся сума за договором, хоча реальна вартість техніки була значно нижчою. Отримані кошти, згідно зі слідством, директор товариства легалізував, перерахувавши їх на рахунок іншого підприємства під виглядом оплати допоміжних послуг. Внаслідок цих дій бюджету завдано збитків на суму 2,6 млн грн. У січні 2026 року учасникам схеми було повідомлено про підозру. Їхні дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 209 КК України. У рамках провадження було подано цивільний позов про відшкодування збитків. Оскільки міська рада не визнала шкоду, прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади. Досудове розслідування проводилося Територіальним управлінням БЕБ в Полтавській області за оперативного супроводу Департаменту військової контррозвідки СБ України та УСР в Полтавській області. Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в суді.
Бухгалтерка ліцею на Вінниччині привласнила 2,7 мільйона гривень
У Вінницькій області виявлено посадовицю, яка протягом трьох років використовувала бюджет навчального закладу для особистого збагачення. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Поки ліцей функціонував, бухгалтерка вміло маніпулювала фінансовими даними. Як саме працював її «кешбек»? Підозрювана мала повний доступ до рахунків ліцею Тростянецької громади. У період з 2021 по 2024 рік вона вносила неправдиві дані у фінансові звіти: * Завищувала виплати працівникам. * Маніпулювала податковими нарахуваннями. * «Коригувала» профспілкові внески. Різниця між реальною звітністю та фактичними даними осідала на її особистому банківському рахунку. Загальна сума збитків становить 2,7 млн грн. Щодо кар’єри підозрюваної, Гайсинська окружна прокуратура вже повідомила їй про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення майна в особливо великих розмірах). Наразі жінка перебуває під запобіжним заходом: цілодобовий домашній арешт. Їй загрожує покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.
Аудит як інструмент розвитку: готовність НАБУ до нової перевірки
У Національному антикорупційному бюро висловили зацікавленість у проведенні детального аудиту, аналогічно до минулого року. Про це повідомила заступниця директора НАБУ Поліна Лисенко в коментарі до УП. “НАБУ максимально зацікавлене в тому, щоб Бюро стало більш ефективним і прозорим, а кожен крок наближав країну до нашої спільної мети: нульової толерантності до корупції. Призначення аудиту НАБУ – це не проблема і не ризик. Це – інструмент. По-перше, аудит є нормальною, здоровою управлінською практикою. Він дозволяє чесно оцінити результати, виявити слабкі місця та зміцнити інституцію. По-друге, це пряма норма закону, яку потрібно виконувати. По-третє, важливо зазначити, що проведення першого в історії Бюро аудиту було однією з ключових вимог чинного директора НАБУ Семена Кривоноса під час відкритого конкурсу. І минулого року цей аудит відбувся”, – зазначила Лисенко. Вона підкреслила, що аудит “повинен бути інструментом розвитку, а не формальністю заради галочки”. “Більше того, попередній аудит містив не лише внутрішні висновки, а й чіткі рекомендації для зовнішніх стейкхолдерів – Уряду та Парламенту. Зокрема, йшлося про необхідність змін до профільного законодавства, включаючи періодичність проведення аудиту. Ми відкриті до цієї роботи. Ми вже почали працювати разом з премʼєр-міністром та урядом над пропозиціями щодо виконання рекомендацій попереднього аудиту, а також готові до конструктивної взаємодії з парламентом для реалізації цих рішень”, – додала Лисенко.