Депутата Миргородської міськради судитимуть за незаконне збагачення. НАБУ та САП виявили, що протягом 2020–2021 років підозрюваний став власником активів на загальну суму майже 13 млн грн, що значно перевищує його офіційно задекларовані доходи. На ці кошти посадовець придбав котедж та земельну ділянку на узбережжі Чорного моря в селі Коблево, а також квартиру в центрі Києва площею 132,6 кв. м. За інформацією ЗМІ, йдеться про депутата від партії «Рідне місто» Михайла Лавицького з Миргорода, Полтавської області.
Позначка: Корупція
Моніторинг способу життя екскерівника БЕБ Євгенія Калугіна
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг способу життя колишнього керівника територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області, Євгенія Калугіна. Це рішення було прийнято після публікації розслідування, яке вказує на те, що родина Калугіна за останні роки відкрила кілька бізнесів та накопичила майно на мільйони гривень. НАЗК повідомило про початок моніторингу у відповідь на запит юристів проєкту “Тисни” (Bihus.Info). Нещодавно журналісти Bihus.Info виявили, що дружина Євгенія Калугіна, Альона, стала співвласницею ряду бізнесів та нерухомості на значні суми. Ці активи почали з’являтися у неї з моменту початку кар’єри Калугіна в БЕБ. Серед них – спа-комплекс у Чернівецькій області, аграрний бізнес та будівництво комерційного житла на Закарпатті. Матір Калугіна також стала співвласницею фірми “Голден Блек”, яка розвиває мережу автозаправок на Буковині. У вересні 2025 року компанія “Голден Блек Спа” взяла в кредит дві будівлі АЗС на суму 40 мільйонів гривень, співвласницею якої є дружина правоохоронця Альона Калугіна. Це не єдині інвестиції Калугіної на Буковині: у 2024 році вона разом з партнерками придбала землю поблизу Чернівців, де влітку 2025 року відкрили басейн та ресторан Black Lotus. Земля, яка зараз має таку ж площу, коштує понад 12 мільйонів гривень. У 2024 році дружина та матір Калугіна купили 12 соток землі на словацькому кордоні в Ужгороді, де ділянка під забудову зараз коштує понад 100 000 доларів. Дружина Калугіна також інвестувала в аграрну компанію “Хрум”, яка володіє понад 2 гектарами землі на Закарпатті. Окрім того, у батька посадовця, Павла Калугіна, з’явився новий дорогий актив: у липні 2023 року він став власником понад пів гектара землі у Козині, яка розташована поруч з маєтком Ріната Ахметова. Зараз земля в цій локації коштує приблизно 15 мільйонів гривень. Після виходу сюжету юристи “Тисни” (Bihus.Info) звернулися до НАЗК із заявою про можливу невідповідність рівня життя Євгенія Калугіна його статкам. НАЗК підтвердило, що розпочало моніторинг способу життя екскерівника.
Підозри щодо начальника Літинської колонії у привласненні премій
У Вінницькій області начальника Літинської виправної колонії №123 підозрюють у незаконному нарахуванні собі щомісячних премій у розмірі від 200% до 400% від окладу. За даними ДБР, він міг привласнювати бюджетні кошти протягом приблизно 2,5 років. Відповідно до відкритих реєстрів, керівником установи є Микола Кліщук. Слідство повідомляє, що у вересні 2023 року посадовець вже отримав першу підозру у справі про заволодіння майном та підроблення документів, але не повідомив про це Міністерство юстиції. Наразі розглядається питання щодо запобіжного заходу та його відсторонення від посади.
Справу проти Вечерка, Немчинова та Зюська скеровано до суду
Спеціалізована антикорупційна прокуратура у понеділок, 6 квітня, направила до суду справу щодо колишнього народного депутата Володимира Вечерка, радника міністра енергетики Максима Немчинова та ексгенерального директора державного підприємства «Укрвугілля» Віталія Зюська. Їх підозрюють у завданні збитків на майже 12 мільйонів гривень одній з найбільших енергогенеруючих компаній. Про це повідомила пресслужба САП. Прокурор САП подав до суду справу проти двох колишніх високопосадовців та директора державного підприємства, звинувачуючи їх у зловживаннях, які призвели до мільйонних збитків для однієї з провідних енергогенеруючих компаній України в умовах енергетичної кризи, що виникла через агресію Російської Федерації.
Тіньовий ринок ухилянтів: ціни на послуги з уникнення мобілізації
В Україні існує тіньовий ринок, пов’язаний з ТЦК, ВЛК, медичними довідками та реєстрами, де пропонують різноманітні послуги для ухилянтів. Ціни на ці послуги варіюються в залежності від ризику мобілізації. Наприклад, “довічне” зняття з обліку ТЦК коштує $9 тис., а “вихід” з будівлі ТЦК — $5 тис. Бронювання може обійтися до $20 тис. Вартість зняття з розшуку коливається від $300 до $2 тис., а “безперешкодне” оновлення військово-облікових даних — $2,5 тис. За зняття з військового обліку через стан здоров’я, з використанням документів та змін у системі, потрібно заплатити $3 тис. За те, щоб не вручати повістку, вимагають $4 тис. “Вихід” з будівлі ТЦК без ВЛК, бойової повістки та адміністративної відповідальності коштує $5 тис. Щоб уникнути доставки до ТЦК, потрібно заплатити $6 тис. За фіктивне робоче місце на об’єкті критичної інфраструктури також беруть $6 тис. Вартість відстрочки через підроблене рішення суду про “опіку” становить $7 тис. Спеціальний “спецборт” для фіктивної медевакуації обійдеться в $10 тис. “Зелений коридор” через Молдову, Румунію, Польщу чи Угорщину коштує $12 тис. Вплив на рішення ВЛК та підготовка пакету документів для перетину кордону оцінюється в $16 тис. Фіктивний діагноз може коштувати $18 тис. Бронювання — до $20 тис., виключення з військового обліку або оформлення непридатності в окремих випадках — $25 тис. Найдорожча послуга — фіктивна інвалідність, зняття з обліку та виїзд за кордон, яка коштує $50 тис.
Суд над посадовцем РДА та підрядниками за розкрадання коштів на укриттях
У Києві розпочнеться судовий процес проти генерального директора підрядної компанії, інженера проєктно-кошторисної групи та представника Управління освіти Подільської РДА. Вони звинувачуються у розкраданні 450 тисяч гривень, виділених на ремонт укриттів у школах. За інформацією слідства, у 2023 році генеральний директор підприємства, спільно з інженером, подали до Управління освіти Подільської РДА кошториси, в яких вартість матеріалів була штучно завищена. Посадовець Управління освіти, усвідомлюючи це завищення, не провів належну перевірку ринкових цін на матеріали і затвердив кошторис з неправомірно завищеними показниками.
Схема розкрадання в Укргазвидобуванні: збитки 295 мільйонів гривень
В Україні виявлено схему закупівель, що призвела до значних збитків для «Укргазвидобування» у розмірі 295 млн грн. Фіктивні компанії здійснювали закупівлю матеріалів, необхідних для видобутку газу, за ринковими цінами. Після цього ці матеріали неодноразово «перепродавалися» між собою. Вигадані угоди штучно завищували вартість реагентів у 2-3 рази. В результаті продукція була реалізована державній компанії через тендер за завищеною ціною. Маніпуляції з «фірмами-прокладками» призвели до збитків для АТ «Укргазвидобування» на понад 295 млн грн.
Запобіжний захід депутату Ковальчуку: деталі справи
Соломʼянський районний суд, за ініціативою детектива, ухвалив рішення про запобіжний захід для депутата Сокальської міської ради Львівської області Володимира Ковальчука. Його підозрює Національне антикорупційне бюро у наданні неправдивих свідчень. Інформацію про це оприлюднив «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 18 березня. У серпні 2024 року підозру в незаконному збагаченні отримав голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко. Детективи НАБУ виявили у родичів його дружини 21 об’єкт нерухомості та розкішний автомобіль. Офіційно Кириленком почали займатися після публікації журналістського розслідування програми «Схеми». У липні 2025 року НАБУ і САП передали справу Кириленка до Вищого антикорупційного суду для розгляду. У справі про незаконне збагачення його судять разом із дружиною. Різниця між вартістю спірного майна та офіційними доходами посадовця і його дружини становить 72 млн грн. Кириленко свою провину не визнає. Захист стверджує, що родичі його дружини заробили кошти через бізнес та інвестиції. Тесть Кириленка, Олександр Матієнко, свідчив, що позичив 800 тис. доларів для купівлі елітної нерухомості в Києві. Під час обрання запобіжного заходу для Кириленка стало відомо, що суддя Печерського суду Києва у відставці Віта Бортницька листувалася з невідомою особою щодо кримінальної справи. У листуванні обговорювалися плани щодо приховування злочину та створення версій захисту. Прокурор зачитував проект свідчень, які має дати тесть Кириленка, а також обговорювалося, хто може виступити позикодавцем. На мобільному телефоні тещі Кириленка виявили листування з контактом «Берча Саша», який у липні 2024 року надсилав фото договору позики. Теща запитувала про контактні дані цього позикодавця. 6 грудня 2024 року та 30 червня 2025 року Володимир Ковальчук під час допиту в НАБУ заявив, що у липні 2021 року позичив тестю Кириленка 800 тисяч доларів. У березні 2025 року Ковальчук подав щорічну декларацію до НАЗК, вказавши цю позичку, хоча раніше не декларував такого боргу. У квітні 2025 року він звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом про стягнення 800 тисяч доларів з тестя та тещі Кириленка, подавши, за версією НАБУ, підроблений договір позики. У серпні 2025 року Ужгородський міськрайонний суд задовольнив позов Кириленка, постановивши стягнути кошти. Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржила це рішення, заперечуючи дійсність договору. Подружжя Матієнків визнало існування боргу, підтвердивши, що позичило гроші на інвестиції в нерухомість з метою подальшого продажу. Вони просили відмовити у задоволенні позову та подали апеляцію, оскільки не можуть повернути кошти, вкладені в арештовану нерухомість. У березні 2026 року Ковальчуку було повідомлено про підозру у наданні завідомо неправдивих свідчень, створенні фальшивих доказів захисту, використанні підробленого документа та внесенні недостовірних даних до декларацій. Ковальчук свою провину не визнає, а його адвокат вважає підозру необґрунтованою. У матеріалах справи немає висновку експерта, що підтверджує підробку договору. Раніше в Ужгородському міськрайонному суді прокурор надавав висновок експерта Одеського НДІСЕ, який стверджував, що рукописні записи на договорі не відповідають даті, а підписи мають ознаки штучного старіння. Проте під час судового засідання з’ясувалося, що експерт, який проводив дослідження, втратив свідоцтво на момент видачі висновку. Також печатка Одеського НДІСЕ на документі була неналежної якості, тому суд відмовився приймати цей доказ. У кримінальному провадженні Соломʼянський райсуд Києва, за клопотанням прокурора, призначив Ковальчуку запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66 560 гривень. У декларації за 2025 рік Ковальчук, окрім позики тестеві Кириленка, вказав інші значні активи, що належать йому та членам його сімʼї: 3,2 млн грн, 1,1 млн євро, 1,6 млн доларів США, внесок до житлово-будівельного кооперативу на 20,9 млн грн та інше майно.
Ексочільник Держпродспоживслужби Волині визнав провину та сплатить 1,5 млн грн
У лютому 2026 року співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції затримали виконуючого обов’язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області. Чиновник отримав 2 тисячі доларів США від директора одного з підприємств за видачу експлуатаційного дозволу на виробничі потужності. Під час досудового розслідування слідчі ДБР зібрали достатньо переконливих доказів вини посадовця. Це стало підставою для його повного визнання провини, завершення розслідування та направлення обвинувального акта до суду в рамках угоди про визнання винуватості за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. У рамках цієї угоди, за участі прокурорів Офісу Генерального прокурора, обвинувачений зобов’язався перерахувати 1,5 мільйона гривень на підтримку Збройних Сил України. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.
Скандал на харківських ринках: м’ясо без перевірок
Харківські ринки залишаються без належного контролю: як “перевірене” м’ясо проходить без реальних перевірок. За інформацією журналістів, на Кінному та Центральному ринках лабораторні перевірки якості м’яса частіше існують лише на папері. З кожної туші продавці отримують 500–600 гривень за готовий “сертифікат якості”. Це відбувається без тривалих аналізів та зайвих запитань, особливо якщо продавець є “своїм”. У такому випадку контроль може працювати дуже “плідно”. Як наслідок, м’ясо часто потрапляє на прилавки буквально “з коліс”. Формально перевірки проводилися, і наявність папірця свідчить про те, що все свіже і безпечне, принаймні на вигляд. Згідно з розслідуванням, процес може координуватися через керівництво лабораторій, а стабільність цієї “системи довіри” нібито забезпечують зв’язки з юристами, які вже були причетні до інших не менш цікавих справ. Які дії вживає Держпродспоживслужба? Чи знає вона про цю ситуацію? І якщо знає, чому ця справа досі не закрита?