Офшорні схеми та несплата податків: деталі справи НАБУ щодо Андрія Пишного

Обшуки в НБУ та нові деталі розслідування

21 жовтня НАБУ та САП провели слідчі дії в приміщенні Національного банку України та за місцем проживання одного зі співробітників установи. Хоча офіційних коментарів від голови НБУ Андрія Пишного не надходило, медіа пов’язують ці обшуки з його діяльністю. Окрім справ «Карпатнафтохіму» та «Сенс Банку», посадовець фігурує у провадженні №52025000000000150, що стосується періоду його керівництва «Ощадбанком».

Податкові махінації «Ощадбанку»

У 2013–2016 роках «Ощадбанк» обслуговував рахунки десяти кіпрських офшорних компаній, які спочатку були пов’язані з оточенням Віктора Януковича — Сергієм Арбузовим та Сергієм Курченком, а згодом перейшли під контроль Павла Фукса та Олександра Онищенка. Замість сплати податку на доходи нерезидентів за ставкою 15%, банк застосовував пільгові ставки від 0 до 2%. У той час головою правління банку був Андрій Пишний.

Перевірка Офісу великих платників податків ДФС виявила, що банк не сплатив до бюджету 481 млн грн податків. У березні 2017 року фіскали донарахували установі 841,5 млн грн з урахуванням штрафів. Попри спроби оскарження, сума зобов’язань могла бути зменшена до 641,4 млн грн, проте цього не сталося.

Змова з посадовцями та втрати бюджету

За версією слідства, у червні 2017 року керівництво «Ощадбанку» вступило у змову з першим заступником голови ДФС Сергієм Біланом, керівником Офісу великих платників податків Євгеном Бамбізовим та прокурором Костянтином Куликом. Метою було уникнення фінансових втрат та збереження репутації банку.

Костянтин Кулик, будучи заступником начальника департаменту ГПУ, запропонував Білану не підписувати рішення щодо скарги банку. Згодом ГПУ вилучила матеріали справи, що унеможливило прийняття рішення вчасно. Через бездіяльність Сергія Білана скарга була автоматично задоволена на користь банку, внаслідок чого держава втратила право на стягнення 641,4 млн грн.

Статус фігурантів

Сергій Білан отримав підозру в лютому 2025 року та пішов на угоду зі слідством. Костянтину Кулику повідомили про підозру в січні 2026 року, наразі він перебуває в розшуку та переховується за кордоном. Андрій Пишний продовжує обіймати посаду голови НБУ.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Андрій Пишний, Сергій Арбузов, Сергій Курченко, Павло Фукс, Олександр Онищенко, Сергій Білан, Євген Бамбізов, Костянтин Кулик, Віктор Янукович
  • 🏛️ Структура / Відомство: Національний банк України, Ощадбанк, ДФС, ГПУ, НАБУ, САП
  • 📍 Геолокація: Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 641,4 млн грн

Судова справа Насірова: чи врятують строки давності?

Справу Романа Насірова, колишнього голови Державної фіскальної служби, яка стала символом антикорупційної реформи в Україні з 2017 року, наближається до завершення. 18 березня в Апеляційній палаті ВАКС відбулися судові дебати, які є останнім етапом перед винесенням вироку. Ситуація критична для обвинувачення, адже термін притягнення Насірова до відповідальності за зловживання владою закінчується наприкінці квітня 2026 року. Прокурори наводять докази системної змови для надання незаконних розстрочок компаніям Олександра Онищенка, в той час як сам Насіров називає звинувачення «абсурдними» і апелює до порушень, що мали місце під час розгляду справи в першій інстанції. Чи стане цей процес тріумфом правосуддя, чи ж черговим випадком, коли строки давності «поховали» справу — читайте у детальному аналізі видання Watchers.

18 березня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду провела дебати у справі Насірова, що є передостаннім етапом судового розгляду. Термін притягнення Насірова до відповідальності завершується наприкінці квітня цього року. На засіданні прокурорка виступила проти доводів адвокатів щодо порушення Кримінального процесуального кодексу під час судового процесу в першій інстанції. Насіров заперечив свою причетність до злочину, стверджуючи про відсутність шкоди державі та вигоди для фігурантів справи.

Насірова обвинувачують у зловживанні службовим становищем: за даними слідства, він видав незаконний наказ, який надав розстрочку на рентну плату за видобування корисних копалин компаніям ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», пов’язаним з колишнім нардепом Олександром Онищенком, який перебуває за межами України та проти якого введені санкції. Згідно з матеріалами слідства, Насіров дав вказівку своїм підлеглим розтермінувати податкові борги підприємств, а керівники головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях подавали неправдиву інформацію про загрозу банкрутства компаній. Обвинувачення стверджує, що ризиків для цього не було: підприємства купували газ у держави за собівартістю, а податковий борг зростав. У звітності не відображали вже отримані розстрочення та строки сплати податкових зобов’язань, що суперечило законодавству.

У цьому ж провадженні обвинувачувався ексголова Департаменту погашення боргу ДФС Володимир Новіков як пособник Насірова. Суд першої інстанції не виявив у його діях складу злочину. Також до схеми могла бути залучена екскерівниця одного з відділів ДФС Людмила Солотва, справу проти якої розглядають окремо.

Насірову оголосили підозру у зловживанні службовим становищем 2 березня 2017 року, коли він був госпіталізований до лікарні «Феофанія» нібито через інфаркт. Пізніше Солом’янський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 млн гривень. У листопаді того ж року досудове розслідування завершили, і справу передали до Шевченківського районного суду Києва.

Справу розглядали два роки, захисники наполягали на тому, щоб сторона обвинувачення повністю зачитувала обвинувальний акт. У вересні 2023 року Насірова звільнили від відповідальності за службове підроблення через закінчення строку давності, залишивши обвинувачення щодо зловживання службовим становищем. У вересні 2019 року Касаційний адміністративний суд скасував два рішення на користь Насірова, після чого справа перейшла до Вищого антикорупційного суду.

На стадії судових дебатів у 2025 році стало відомо, що Насіров добровільно мобілізувався до Збройних Сил України, однак Військова служба правопорядку ЗСУ визнала наказ про його призов протиправним. Прокурорка Ольга Малик подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, просячи взяти Насірова під варту з альтернативою застави у розмірі 75 млн гривень. Вона назвала бажання ексголови ДФС мобілізуватися спробою ухилитися від вироку.

31 жовтня 2025 року ВАКС визнав Насірова винним у зловживанні владою та призначив покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, 17 тис гривень штрафу та заборону обіймати посади в органах державної влади на 3 роки. Володимира Новікова суд виправдав, не виявивши складу злочину. Справу розглядали в судах першої інстанції протягом восьми років, адвокати Насірова оскаржили вирок в апеляції.

Прокурорка Ольга Малик під час дебатів наголосила на тому, що завдана шкода державі від реалізованої схеми оцінюється в близько 2 млрд гривень, а вигоду отримав власник компаній — Олександр Онищенко. Вона також зупинилася на показаннях 15 свідків, які підтвердили, що процедура продовження терміну виплати розстрочки не була звичною, а вказівки надавалися з вищого керівництва. Працівники надсилали листи про розірвання договорів, але їх ігнорували.

Малик також посилалася на речові докази: вилучені файли, ноутбук і блокнот із записами, які свідчили про надання вказівок працівникам обласних управлінь. Вона підкреслила, що без рішень Насірова обласне управління не могло укладати договори, оскільки спочатку має бути ухвалене рішення про надання розстрочки.

Прокурорка спростувала доводи захисту про порушення Кримінального процесуального кодексу, зазначивши, що обмеження часу виступу Насірова не є порушенням його права на останнє слово. Вона також звернула увагу на те, що компанії, які перебували під управлінням Онищенка, не мали можливості виплатити заборгованість через відсутність майна для стягнення.

Володимир Новіков, виступаючи, зазначив, що вартість газу на момент продовження розстрочки була меншою, тому завдані збитки оцінені неправильно. Адвокатка Насірова Вікторія Козаченко підкреслила, що сторона обвинувачення не спростувала аргументи захисту, а адвокат Костянтин Дорошенко наголосив на невідповідності експертизи. Насіров, у свою чергу, стверджував, що не отримував вигоду від розстрочень, а звинувачення є абсурдним.

На цьому Апеляційна палата ВАКС закінчила засідання, а останнє слово Насірова, що є фінальною стадією судового розгляду перед оголошенням вироку, заплановане на наступний раз.