Дисциплінарна комісія закрила справу щодо Сергія Хамайка, прокурора Чернігівської окружної прокуратури, у зв’язку з інвалідністю. Провадження було ініційоване за скаргою в.о. керівника Генеральної інспекції, яка базувалася на публікаціях у ЗМІ 2024–2025 років про масове оформлення груп інвалідності для працівників прокуратури. Скаржник підозрював, що Хамайко, якому Чернігівська МСЕК у 2018–2023 роках встановлювала та продовжувала групи інвалідності (спочатку ІІ, потім ІІІ, а з 2023 року — безстроково), міг діяти в особистих інтересах, що підривало його репутацію та викликало сумніви в доброчесності. Під час перевірки Комісія з’ясувала, що інвалідність Сергію Віталійовичу Хамайку була встановлена на основі медичних документів після серйозної травми 2018 року та попередніх ушкоджень. Групи інвалідності неодноразово підтверджувалися рішеннями МСЕК, а у 2025 році — додатковими обстеженнями в Чернігівській міській лікарні № 2 та ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Хамайко не приховував свій статус інваліда, інформуючи керівництво та надаючи відповідні документи. У кримінальному провадженні ДБР щодо можливих зловживань з інвалідністю прокурорів Хамайка не допитували, і підозру не оголошували. Службове розслідування не виявило підстав для дисциплінарної відповідальності. Представник скаржника на засіданні Комісії погодився з висновком про відсутність дисциплінарного проступку. Прокурор Хамайко також підтримав цей висновок і попросив розглянути справу без його участі. КДКП визнала, що в діях Сергія Хамайка не було ознак дисциплінарного проступку відповідно до пп. 5 та 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». Доводи скарги не знайшли підтвердження.
Санкції та мережа Іванющенка: роль НАБУ у розслідуванні
НАБУ звернулося до Володимира Зеленського з ініціативою ввести санкції проти Юрія Іванющенка, відомого як «Юра Єнакієвський». Вибір президента для цього кроку, а не стандартних бюрократичних процедур, свідчить про політичний підтекст санкцій. Джерела вказують на сподівання на швидкий підпис Зеленського без детального аналізу наслідків, вважаючи це ударом по одній з фігур епохи Януковича, повідомляє ОРД. Основна увага НАБУ зосереджена на мережі контактів Іванющенка в Україні, зокрема на тих, хто підтримує з ним зв’язки після його від’їзду та управляє його активами. Формальним приводом для розслідування є ринок «Столичний», з яким пов’язують Іванющенка, але це лише точка входу. Головна мета — вивчення фінансових схем та механізмів контролю над активами. У цій схемі ключову роль відіграє Вадим Альперін, давній соратник Іванющенка, залучений до великих операцій на митниці та в логістиці. Через нього простежується зв’язок з Вадимом Мороховським, керівником фракції «Слуга народу» в Одеській міськраді та банкіром, пов’язаним з банком «Південний». У цьому банку зафіксовані випадки зникнення клієнтських коштів та гучні скандали, які, за даними джерел, використовувалися для виведення значних сум. Триада Іванющенко — Альперін — Мороховський формує потужну фінансову систему, де Мороховський є ключовим гравцем в Україні. Через нього, згідно з інформацією, проходять операції з нерухомістю, куди інвестують партнери. Яскравий приклад — ситуація з будівлею на Французькому бульварі в Одесі, яка перейшла під контроль пов’язаних структур. Санкції проти Іванющенка — це не кінець, а засіб. Їх введення надасть НАБУ доступ до рахунків, активів та операцій «Єнакієвського», включаючи зв’язки з українськими співучасниками. Це одразу виведе на Альперіна та Мороховського як частину єдиної структури. Таким чином, дії НАБУ виходять за межі однієї особи. Це спроба розкрити активну мережу, де Іванющенко є центром, Альперін — ланкою, а Мороховський — фінансовим каналом в Україні. Зеленський стає точкою входу, через яку розпочнеться процес з неконтрольованими наслідками, що виходять за рамки однієї персони.
Затримання працівника ТЦК за хабар у Житомирській області
На Житомирщині затримали оператора районного ТЦК у Звягелі, який обіцяв вилучити чоловіка з реєстру «Оберіг» за $3000. Правоохоронці повідомляють, що схема полягала у внесенні фальшивих медичних даних для зняття з військового обліку. Частину грошей вимагали наперед. Зафіксовано кілька передач коштів, фігуранту вже оголосили підозру, а також перевіряють причетність інших посадовців.
Прокурори Львова отримали покарання за угоду з обвинуваченим
Зоряна Никеруй та Богдан Максимців, прокурори Галицької окружної прокуратури Львова, стали об’єктом дисциплінарного покарання через порушення, які виходять за межі формальної помилки. Їм заборонено просування по службі та переведення до вищих органів на шість місяців. Це пов’язано з кримінальною справою за ч. 2 ст. 240 КК України, що стосується незаконного видобутку підземних вод у селі Підбирець. Загальна шкода становила 257 тисяч гривень. 13 січня 2023 року Максимців уклав угоду про визнання винуватості з підозрюваним, яку затвердила Никеруй як старший прокурор групи. Матеріали справи були направлені до Личаківського районного суду Львова. Проблема полягає в умовах угоди: узгоджений штраф становив 51 тисячу гривень, хоча закон вимагає, щоб штраф не був меншим за завдану шкоду, тобто 257 тисяч. Прокурор не звернув уваги на цю невідповідність у суді та не домагався перегляду угоди. Додатково, порушено підсудність, оскільки злочин стався на території Пустомитівського району, але справу направили до Личаківського суду, що вимагало втручання апеляції. 25 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд затвердив угоду, але Львівський апеляційний суд скасував вирок через явну невідповідність покарання закону та повернув справу на новий розгляд. Комісія дійшла висновку, що Никеруй, займаючи керівну посаду, не забезпечила належний процесуальний контроль, а Максимців просував угоду, яка суперечила закону. Ситуація виглядає як свідоме спотворення процедури заради бажаного результату.
Фінансові порушення на 71 мільйон гривень у ДП “Документ”
Аудит Державної аудиторської служби (ДАСУ) виявив фінансові порушення в ДП “Документ” на загальну суму 71 мільйон гривень. З цієї суми понад 18 мільйонів гривень становлять збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами, надбавками та преміями для посадових осіб. Колишня заступниця директора департаменту працювала одночасно в Києві та керувала філіями в Польщі та Німеччині. Їй нараховували повну зарплату за весь робочий час, хоча фактично виконати обов’язки в кількох країнах одночасно було неможливо. Навіть після звільнення з української посади, ця посадовиця продовжувала отримувати дві повні зарплати від закордонних філій без визначеного основного місця роботи. У польській філії її робочий час взагалі не обліковувався. Загалом їй виплатили 9,5 мільйона гривень, що призвело до збитків для держави. Аудит також зафіксував витрати на близько 9 мільйонів гривень на безпідставні премії та винагороди екскерівництву, а також виплати за невідпрацьований час і завищені надбавки для працівників закордонних підрозділів. Під час перевірки було виявлено, що ДП “Документ” уклало договори на закупівлі на суму понад 52 мільйони гривень без дотримання належних процедур. У зв’язку з цим на керівника підприємства було складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, які були передані до суду. Штраф може становити від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень. Матеріали ревізії були направлені до правоохоронних органів. Підприємству було надіслано припис про усунення порушень та відшкодування збитків.
Фінансові порушення на 71 мільйон гривень у ДП “Документ”
Державна аудиторська служба (ДАСУ) провела ревізію в ДП “Документ”, в результаті якої виявила фінансові порушення на загальну суму 71 мільйон гривень. З цієї суми понад 18 мільйонів гривень становлять збитки, спричинені необґрунтованими виплатами, надбавками та преміями для посадовців. Колишня заступниця директора департаменту працювала одночасно в Києві та керувала філіями в Польщі та Німеччині. Їй нараховували повну зарплату за весь робочий час, хоча виконувати обов’язки в кількох країнах одночасно було неможливо. Навіть після звільнення з української посади, ця посадовиця продовжувала отримувати дві повні зарплати від закордонних філій без чітко визначеного основного місця роботи. У польській філії її робочий час взагалі не обліковувався. Загалом їй виплатили 9,5 мільйона гривень, що призвело до збитків для держави. Ревізія також зафіксувала витрати близько 9 мільйонів гривень на безпідставні премії та винагороди для екскерівництва, а також виплати за невідпрацьований час і завищені надбавки для працівників закордонних підрозділів. Під час перевірки було виявлено, що ДП “Документ” уклало договори на закупівлю на понад 52 мільйони гривень без дотримання належних процедур. У зв’язку з цим на керівника підприємства було складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, які були передані до суду. Штраф може становити від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень. Матеріали ревізії були направлені до правоохоронних органів. Підприємству було надіслано припис про усунення порушень та відшкодування збитків.
Схема розкрадання на ремонті зоопарку в Одесі
В Одесі викрили розкрадання понад 2,5 млн грн під час ремонту зоопарку. Поліція повідомила, що підозру отримали директор підрядної фірми та інженер технічного нагляду. Комунальна установа «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» уклала угоду з приватною компанією на капітальний ремонт системи опалення, включаючи заміну котельного обладнання, на суму понад 4,7 млн грн. Директор підрядної компанії вніс неправдиві дані до офіційних документів, завищивши вартість робіт, обсяги та перелік використаних матеріалів. Інженер технічного нагляду беззастережно погодив акти виконаних робіт. Внаслідок цього підряднику безпідставно перерахували з місцевого бюджету майже 2,5 млн грн більше, що підтвердила експертиза.
Прокурори Львова отримали покарання за порушення закону
Зоряна Никеруй та Богдан Максимців, прокурори Галицької окружної прокуратури Львова, потрапили під дисциплінарне покарання через серйозні порушення у кримінальній справі. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів виявила, що їхні дії виходять за межі простих помилок. Обидва отримали заборону на шість місяців на просування по службі та переведення до вищих органів.Справа стосується незаконного видобутку підземних вод у селі Підбирець, за що завдано шкоди в розмірі 257 тисяч гривень. 13 січня 2023 року Максимців уклав угоду про визнання винуватості з підозрюваним, яку затвердила Никеруй як старший прокурор групи. Матеріали справи були направлені до Личаківського районного суду Львова.Основна проблема полягає в умовах угоди: узгоджений штраф становив 51 тисячу гривень, хоча закон вимагає, щоб штраф не був меншим за розмір завданої шкоди, тобто 257 тисяч. Прокурор не звернув уваги на цю невідповідність у суді та не домагався перегляду угоди.Також було порушено підсудність: злочин стався на території Пустомитівського району, але справу направили до Личаківського суду, що призвело до необхідності апеляційного втручання. 25 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд затвердив угоду, але Львівський апеляційний суд скасував вирок, вказавши на явну невідповідність покарання закону та повернув справу на новий розгляд.Комісія дійшла висновку, що Никеруй, перебуваючи на керівній посаді, не забезпечила належний процесуальний контроль, а Максимців просував угоду, яка суперечила закону. Ситуація виглядає не як випадкова помилка, а як свідоме спотворення процедури заради бажаного результату.
Формагей та його мільйони: нові декларації після скандалів
Олександр Формагей, відомий корупціонер, продовжує отримувати значні доходи в НКРЕКП, незважаючи на викриття схем, пов’язаних з Міндічем та Галущенком. За минулий рік він задекларував 3,62 мільйона гривень. Його дружина, Юлія Формагей, отримала 1,34 мільйона гривень зарплати в ПрАТ «Укргідроенерго», а також додаткові виплати від профспілки. Сім’я володіє квартирою площею 117,8 м² у Києві, яку придбали в листопаді 2024 року за 2,27 мільйона гривень (спільна власність). Також у них є квартира площею 64,8 м² в Енергодарі (спільна власність з родичами), квартира площею 56,7 м² у Києві (право проживання), будинок площею 83,2 м² та дві земельні ділянки по 1000 м² у Борисполі (на дружину). Окрім цього, задекларовано об’єкт незавершеного будівництва — дачний будинок площею 40 м² у Глевасі Київської області, хоча, можливо, він вже давно завершений. Автопарк сім’ї складається з KIA Stonic (2020, право керування у Олександра Формагея) та KIA Sportage (2023, право користування у нього, власник — дружина). Грошові активи включають 20 тисяч доларів та 19,5 тисяч євро готівкою у самого декларанта, а також кошти на банківських рахунках у «ПриватБанку», «Укрсиббанку» та інших фінансових установах.
Суддя Тарасевич підозрюється у шахрайстві з науковим ступенем
Петру Тарасевичу, судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, висунули підозру у скоєнні шахрайства в особливо великих розмірах. Цей суддя протягом кількох років отримував додаткові виплати за так званий «науковий ступінь». Коли ця інформація стала відома, він повернув кошти до бюджету, але це не врятувало його від підозри. За даними ДБР, з 2017 по 2025 рік він отримав понад 642 тис. грн доплат за ступінь доктора філософії, який не відповідає вимогам українського законодавства. Йдеться про диплом МАУП, який не є документом державного зразка, а Міністерство освіти і науки не ухвалювало рішення про присвоєння наукового ступеня. Суддя усвідомлював, що не має законних підстав для отримання доплат, але свідомо подав відповідну заяву. В результаті йому була встановлена щомісячна надбавка в розмірі 15% до його вже значної заробітної плати. У жовтні минулого року, під час конкурсу до апеляційного суду, Громадська рада доброчесності зазначала, що цей диплом не є підставою для доплат. Тоді Тарасевич намагався «вирішити питання»: повернув гроші та надав підтвердження платежів до ВККС. Проте його зняли з конкурсу, і тепер його справою займаються правоохоронні органи. Подібні випадки з доплатами не є поодинокими. Наприклад, член ВККС Володимир Луганський також отримував виплати за диплом МАУП. Його справа вже розглядається в суді, але ВККС вже два роки не може ухвалити рішення про його звільнення. Звіт робочої групи залишається без розгляду з січня 2025 року, тому Луганський продовжує виконувати свої обов’язки. Такі «наукові ступені» давно стали схемою для збільшення суддівських виплат, незважаючи на сумніви щодо їхньої легітимності. Поки не буде створено чіткий механізм перевірки та припинення таких доплат, державний бюджет продовжуватиме фінансувати ці схеми, що обернеться сотнями мільйонів.