Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження №52026000000000047 від 24 січня за ознаками ч. 4 ст. 368 ККУ щодо кількох прокурорів Дніпропетровщини. Все почалося з кримінального провадження №42024042150000082 від 10 вересня 2024 року, яке розслідує Слобожанська окружна прокуратура. Встановлено, що земельні ділянки були виведені з комунальної власності Підгородненської міської ради у приватну власність на основі договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом. Однак правоохоронці запідозрили наявність схеми, оскільки договори були підписані за грошову винагороду. У цій схемі фігурує нотаріус Ольга Щетілова. Детектив зазначає, що прокурор Слобожанської окружної прокуратури Максим Пахучин, можливо, за участю свого керівника Володимира Кондратова та начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Дніпропетровської обласної прокуратури Алана Цховребова, вимагає неправомірну вигоду від нотаріуски Щетілової Ольги Валеріївни за вчинення або невчинення дій в її інтересах, використовуючи своє службове становище. За версією детективів, 5 січня прокурор Пахучин під час зустрічі з адвокатом Гудименком В.Г. неподалік адміністративної будівлі окружної прокуратури висловив вимогу про надання йому коштів за повідомлення Щетіловій про підозру з менш тяжкою кримінально-правовою кваліфікацією та не за всіма епізодами протиправних дій, а також за укладення з нею угоди про визнання винуватості з мінімальним розміром покарання. Це стало можливим завдяки наданим йому службовим повноваженням. Детектив зазначає, що 21 січня прокурор знову зустрівся з адвокатом і повторно висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів. У разі відмови прокурор Пахучин попередив, що Щетіловій інкримінують 15 епізодів кримінальних правопорушень, тобто за кожним безпідставним фактом реєстрації нею права власності на відповідні ділянки, на думку сторони обвинувачення. Обвинувальний акт буде направлено до суду, і за результатами його розгляду суд призначить тяжке покарання, включаючи додаткове покарання у вигляді заборони займатися нотаріальною діяльністю. Під час зазначених зустрічей прокурор неодноразово наголошував, що такі дії узгоджені з керівництвом.
Корупційні схеми в ювелірному бізнесі: позиція Лесі Карнаух
Леся Карнаух, керівниця податкової служби, підтримує корупційні схеми Дмитра Градоблянського, що стосуються “Столичної ювелірної фабрики”. Кожен магазин цієї мережі є окремим фізичною особою-підприємцем. Нещодавно ми зустрілися з представниками двох великих ювелірних мереж, під час перевірок яких виявили ознаки зменшення податкових зобов’язань через дроблення бізнесу. У 253 магазинах одночасно працює щонайменше 100 фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування. Всі ознаки вказують на єдиний бізнес: спільна інфраструктура, постачальники, персонал, однакові ціни та бренди. Ці мережі неодноразово привертали увагу податківців. Протягом 2025 – 2026 років ДПС провела понад 50 фактичних перевірок, виявила порушення, а штрафи склали майже 70 млн грн. Типові порушення включають продаж товарів без РРО/ПРРО, неналежний облік товарних запасів, неоформлену найману працю та розрахунки негрошовими формами оплати, такими як подарункові сертифікати платниками єдиного податку. Існують також ризики виплати зарплати в «конвертах»: офіційно нараховують 8 – 9 тис. грн, тоді як у вакансіях шукають фахівців на 20 – 40 тис. грн. Карнаух стверджує, що вона “домовилася”: мережі відмовляться від дроблення, працюватимуть через єдину юридичну особу – платника ПДВ, врегулюють зарплати та фіскалізують усі операції. Чи домовилася вона також із БЕБ? Нагадаємо, що БЕБ викрило схему ухилення від податків, легалізації злочинних доходів на 1,78 млрд грн та підробки документів за участю “Столичної ювелірної фабрики” Дмитра Градоблянського та інших підприємств.
Підозра чиновникам «Укрзалізниці» за розтрату 4,4 млн грн
Двом посадовцям «Укрзалізниці» у Києві оголосили підозру у розтраті 4,4 млн грн, пов’язаній із закупівлею обладнання для локомотивів. У 2023 році ці чиновники уклали угоду з приватним товариством на постачання необхідного обладнання для залізничних локомотивів. Проте закупівлю було здійснено за значно завищеною вартістю. Згідно з даними слідства, сума завданих збитків перевищує 4,4 млн гривень.
Суд над ексначальником міграційної служби за приховування майна
Прокуратура направила до суду обвинувальний акт проти колишнього начальника управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Він не вказав у декларації майно дружини, вартість якого перевищує 30 млн грн. За інформацією Офісу Генерального прокурора, у декларації за 2023 рік посадовець свідомо не вказав частину майна родини, оформленого на дружину та набутого під час шлюбу, на суму понад 30 млн грн. Серед цього майна є магазин елітних меблів та три автомобілі — два Audi Q5 і Audi Q8. Після викриття він залишив свою посаду. Хоча прокуратура не розкриває прізвище колишнього чиновника, за даними ЗМІ, йдеться про Олега Панькова, який отримав підозру від детективів Державного бюро розслідувань.
Скандал із статками інструктора Бучанського РТЦК
Старший інструктор відділення рекрутингу й комплектування 1 відділу Бучанського РТЦК та СП Олег Коломієць заявив, що володіє 1 кілограмом 120 грамами золота вищої проби в злитках. Під час засідання слідчої комісії військовослужбовець висловив незрозумілість щодо свого статусу та зазначив, що зіткнувся з хвилею негативних коментарів стосовно своїх статків.
Дисциплінарні заходи проти прокурора Криворучка за бездіяльність
Дисциплінарна комісія КДКП ухвалила рішення про накладення стягнення на Андрія Криворучка, начальника відділу протидії порушенням прав людини в Чернігівській обласній прокуратурі. Комісія виявила, що з 2017 по 2020 рік Криворучко отримав безстрокову ІІ групу інвалідності через загальне захворювання. При цьому він вже отримував пенсію за вислугу років і ніколи не звертався за пенсією з інвалідності. Центральна МСЕК повинна була перевірити законність призначення інвалідності, включаючи випадок Криворучка. 22 вересня 2025 року він отримав офіційний лист від керівництва прокуратури з вимогою з’явитися до 30 вересня в спеціалізовану установу МОЗ для повторного обстеження. Прокурор не з’явився, пояснивши, що з 25 вересня по 6 жовтня перебував на лікарняному в Чернігівській міській лікарні №2. Після виписки він не вжив жодних заходів для узгодження нової дати обстеження, заявивши, що не користується пільгами за інвалідністю і не вважає за потрібне проходити перевірку. Комісія визнала таку бездіяльність неприйнятною. Навіть без прямих згадок про нього в медіа, Криворучко, маючи понад 27 років досвіду, повинен був активно працювати над розвіюванням суспільних сумнівів щодо законності свого статусу інваліда, щоб не підривати авторитет прокуратури. Криворучка характеризують позитивно, раніше він не мав дисциплінарних стягнень і неодноразово отримував заохочення. Він не отримував пенсійних виплат за інвалідністю. Враховуючи характер порушення, суспільний резонанс та особу прокурора, КДКП вирішила накласти стягнення у вигляді заборони на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в його органі. Це рішення може бути оскаржене в адміністративному суді або у Вищій раді правосуддя протягом одного місяця.
Сімейні активи судді Іваницького: елітна нерухомість та бізнес
Руслан Іваницький, суддя Мукачівського міськрайонного суду, має в родині понад 30 об’єктів нерухомості, включаючи квартири в Києві, комерційні приміщення, ресторан, готель, землю та забудову в Мукачеві. Більшість активів оформлені на його матір, Анну Іваницьку, колишню чиновницю міськвиконкому, яка пропрацювала в системі понад 30 років і завершила кар’єру в 2014 році. Найбільш помітний актив — квартира площею 104 м² у ЖК Signature в центрі Києва. Ринкова ціна такого житла становить 400–600 тис. доларів (близько 4000 $/м² на момент покупки), тоді як у документах вказано 3,5 млн грн, що менше 1000 $/м². Це навіть дешевше, ніж старий житловий фонд у центрі Києва, де ціни тоді були 1500–2000 $/м². Офіційний дохід Анни Іваницької за десятиліття — менше 12 млн грн, чого недостатньо для придбання такої квартири за реальними цінами.
На неї також оформлено ділянку близько 50 соток у Мукачеві — колишній дитячий садок, куплений за 1,38 млн грн. Пізніше цільове призначення землі змінили на багатоквартирну забудову з комерцією. Рішення приймав міський рада, де депутаткою є її донька Олеся Островська. Її чоловік працює в Держгеокадастрі.
Раніше Руслан Іваницький володів комерційними приміщеннями, які передав матері за довіреністю. Формально це було «безоплатне користування», але доходів у деклараціях не зазначено, хоча приміщення використовувалися для бізнесу. Одне з таких приміщень площею близько 15 м² фігурувало в кримінальній справі, де виявили підпільне казино з 8 автоматами. На момент обшуків власником був суддя, але пізніше об’єкт переоформили на матір, а справа закрилася без підозр.
У 2018 році ВККС визнала Іваницького несумісним із посадою, але він оскаржив рішення у Верховному суді. Наразі він фактично не здійснює правосуддя, але продовжує отримувати зарплату — близько 1,2 млн грн на рік.
Сім’я також займається ресторанним бізнесом під назвою «Велюр». Оплата проходить через різні рахунки, включаючи ФОП та родичів. Податкова фіксувала борг, і майно, включно з рестораном і землею, потрапило в податковий застав.
Наступний рівень — онучка Анастасія Островська, 21 рік. У 19 років вона купила дві ділянки (близько 13 соток) за 500 тис. грн. Зараз там будується житловий комплекс приблизно на 70 квартир через кооператив «Мрія Закарпаття». У неї є ФОП, пов’язаний з ресторанним бізнесом.
Сімейні автомобілі включають BMW X7 2025 року (від 140 тис. доларів), BMW 530D та Range Rover Sport. Частина автомобілів не вказана в деклараціях.
Отже, у родині Іваницьких є десятки об’єктів нерухомості, комерційні активи, земля під забудову, ресторан та автомобілі преміум-класу, розподілені між матір’ю, донькою, зятем і онучкою. Офіційні доходи сім’ї не покривають навіть основні покупки.
Скандал навколо Fire Point: дрони та мільярдні обороти
Заяви Дениса Штілермана про масштаби виробництва компанії Fire Point викликали серйозні запитання. За його словами, компанія виготовляє «сотні» далекобійних дронів щодня, кожен з яких коштує близько 50 тисяч євро. Навіть за мінімального підрахунку отримуються вражаючі цифри: 200 дронів на день — це 10 млн євро щоденного обороту і до 3 млрд євро на рік. Це становить майже половину всього українського ринку дронів, який оцінюється приблизно у 6,3 млрд доларів. За чинними правилами, рентабельність може сягати до 25%. Таким чином, потенційний прибуток може становити близько 750 млн євро на рік. Тут виникає ключове питання: де податки з таких сум і чому держава не помічає цього масштабу? Якщо ці цифри відповідають дійсності, то йдеться про формування нового олігарха воєнного часу. Якщо ж ні — це відверте маніпулювання цифрами для міжнародних медіа та потенційних партнерів. Додатковий резонанс викликають згадки про зв’язки виробника ракет «Фламінго» з фігурантами так званого «Міндичгейту». У підсумку — або публічна брехня, або мільярдний бізнес, який працює поза належною увагою держави. Обидва варіанти виглядають однаково токсично.
Скандали навколо «Фаєр Поїнта» та корупційні зв’язки Штілермана
Денис Штілерман, конструктор компанії «Фаєр Поїнт», після серйозних викриттів намагається приховати свої зв’язки з Міндічем — центральною фігурою у схемах освоєння бюджетів на дрони. Неприємні факти зникають з інформаційного простору, тоді як сам Штілерман плутається в поясненнях, що лише підтверджує свою причетність до цих зв’язків. Ми публікуємо розслідування з деталями, фактами та свідченнями, які намагаються стерти, адже вони показують реальну роль учасників цієї схеми.
Штілерман заперечував, що Міндіч має стосунок до його фірми, яка освоює значну частину бюджету України на дрони, і навіть переписав компанію на себе. Проте його слова лише погіршили ситуацію.
По-перше, він підтвердив, що в «Фаєр Поїнті» працював адміністратор Ігор Фурсенко, який на плівках Міндіча скаржився на труднощі з перенесенням $1,6 млн. Здається, що він займався обналом і легалізацією грошей, а також мав бронь від мобілізації.
По-друге, Штілерман визнав, що його особистим банкіром є Михайло Цукерман, брат Олександра Цукермана, відомого з плівок як «Шугерман». Цукерман також займався нелегальними грошима і втік до Ізраїлю перед затриманням НАБУ. Штілерман також фігурує на плівках як «Електронік» і визнає, що давно знає Олександра Цукермана, що свідчить про їхнє спільне середовище.
По-третє, Штілерман багато років мав російське громадянство і до недавнього часу мав легальний бізнес у Росії. Його колишня дружина та діти залишилися в Москві, що не є секретом для російських спецслужб. Виявилося, що він вирішив вивезти їх лише влітку 2025 року, коли почалися скандали навколо Міндіча, а вивозом займався Фурсенко.
По-четверте, Штілерман сам назвав себе конструктором ракети «Фламінго», яку Зеленський і «Фаєр Поїнт» рекламували як здатну знищувати рашистські заводи. Проте ракета не стала серійною, і чутки свідчать, що її легко збивають. Дрони не змогли завдати необхідних руйнувань на заводах, що призвело до дефіциту пального в Україні.
Богдан Мірошниченко, головний редактор «Оборонки», підтвердив, що на зустрічі з журналістами представник Генштабу визнав, що «фламінго» — це експериментальна зброя, яка ще не довела свою ефективність. Таким чином, «Фаєр Поїнт» не змогла надати те, що могло б врятувати ситуацію, коли Зеленський говорить про вибір між гідністю та важкою зимою.
З огляду на це, постає питання: наскільки страх Штілермана міг впливати на його рішення, коли від нього залежав результат у війні? Які зв’язки з ворогом мали б перевірятися у людей, призначених Зеленським ключовими у війні? В результаті, ми отримали найгірший варіант з можливих, і наразі вже неможливо дізнатися, що могло бути, якби ситуація була іншою.
Затримання посадовця Укрзалізниці за хабар у 100 000 доларів
Правоохоронці затримали посадовця одного з департаментів «Укрзалізниці» за хабар у розмірі 100 000 доларів. За ці кошти він обіцяв вирішити питання щодо отримання дозволу на демонтаж залізничних колій для підприємства. Про це повідомили у Національній поліції України та Офісі генпрокурора. Згідно з даними слідства, підприємство, що займається видобутком надр, звернулося до «Укрзалізниці» з проханням про демонтаж та оформлення документів на резервну об’їзну колію, що належить АТ «Укрзалізниця». Однак заступник керівника одного з департаментів оцінив свою допомогу у 100 000 доларів. Генеральний прокурор Руслан Кравченко розповів, що схема була ретельно спланована: спочатку ініціювався «сезонний об’їзд», щоб комісія визнала колію нерентабельною, після чого відбувався демонтаж, списання та виключення з реєстрів. Також обговорювалася передача ділянки під колією громаді для потреб кар’єру. Посадовець запевняв підприємця, що процедура є складною та вимагатиме погоджень з керівництвом «УЗ», Мінінфраструктури та профільними підрозділами. Водночас він обіцяв організувати весь процес «під ключ» за 3-6 місяців, посилаючись на досвід подібної роботи на Львівській залізниці. 8 квітня оперативники ДСР Нацполіції та слідчі ДБР затримали посадовця під час обміну розписки на гроші. Йому висунули підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі). Санкція цієї статті передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. До суду подали клопотання про взяття під варту, а також перевіряються інші можливі епізоди та причетні особи.