Близько 46 тисяч українських державних службовців роками не вказують жодної нерухомості у своїх деклараціях. Згідно з розслідуванням NGL.media, протягом останніх двох років приблизно 46 тисяч посадовців залишили порожнім розділ «Об’єкти нерухомості» у деклараціях про майно. Лише за минулий рік було зареєстровано понад 64 тисячі таких декларацій. Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані вказувати будь-яку нерухомість, якою користуються, незалежно від того, чи є вона власною, орендованою або наданою безкоштовно. Проте багато з них порушують цю норму, створюючи враження «бездомності». Експерти зазначають, що порожній розділ «Нерухомість» є одним із «червоних прапорців» для перевірок НАЗК. Однак через великий обсяг декларацій (понад 630 тисяч на рік) агентство проводить повні перевірки лише близько 1200 з них. Більшість порушень НАЗК пояснює «недостатнім розумінням законодавчих вимог», а не свідомим приховуванням. За неправдиве декларування передбачено адміністративну й навіть кримінальну відповідальність, але випадків, коли перевірку ініціювали виключно через відсутність нерухомості, практично не зафіксовано.
Розірвання шлюбу Андрія Степанченка та Інни Кравець: деталі справи
Ленінський районний суд Запоріжжя ухвалив рішення про розірвання шлюбу між Андрієм Володимировичем Степанченком та Інною Анатоліївною Кравець. Обидва колишні прокурори стали фігурантами справи, пов’язаної з продажем лічильників для Фонду декарбонізації України. Суддя Олександр Миколайович Гнатюк 3 березня 2025 року виніс рішення у справі № 334/28/25. Шлюб був зареєстрований 4 лютого 2012 року в Запорізькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану (актовий запис № 27). У подружжя є спільна дитина. На момент розгляду справи фактичні шлюбні стосунки між сторонами були припинені, вони не вели спільного господарства, а також не мали спорів щодо майна. Позивач просив розглядати справу без його участі. Відповідачка також не з’явилася до суду, але подала заяву про розгляд за її відсутності та повністю визнала позовні вимоги. Суд визнав, що продовження спільного життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам однієї зі сторін, тому позов було задоволено, і шлюб розірвано. Існує припущення, що це може бути стандартна схема для ухилення від декларування, а також можливе отримання відстрочки від мобілізації до ЗСУ через опіку батька над дитиною. Прокурорка Кравець може навіть зараз співмешкати зі Степанченком, що варто перевірити в межах розслідування НАЗК.
Зникнення інформації про компанію Fire Point та її власника
В інтернеті розпочалася активна зачистка інформації про компанію Fire Point та її власника Дениса Штілермана. Публікації, що стосуються стрімкого зростання компанії, державних замовлень та можливих корупційних зв’язків, починають зникати. На цьому фоні особливу увагу привернули заяви військового Юрія Касьянова, який відкрито розкритикував ситуацію навколо компанії: «До 2023 року це була контора з кіноіндустрії, де працювало 18 людей, здебільшого не інженери. А вже у 2024 році вона “підкорила ринок” і отримала 30% усіх держзамовлень на дрони», — зазначив він. Касьянов також акцентував на пріоритетах влади: «Армії потрібні дрони зараз. Не “фламінго”, не заводи в Данії, які запрацюють колись. Підрозділи прямо зараз не мають елементарних дронів для бою». За його словами, в той же час Fire Point отримує величезні ресурси, включаючи фінансування від Данії — сотні мільйонів доларів і понад мільярд євро, що забезпечує компанії колосальні прибутки навіть при офіційній маржі. Фактично, йдеться про ситуацію, коли маловідома структура за рік входить у топ оборонного ринку, отримує третину державних замовлень і мільярдні контракти, а тепер ще й будь-яка критична інформація про це починає зникати. В результаті маємо дві паралельні реальності: на фронті — дефіцит простих дронів, а в тилу — мільярдні проєкти, гучні заяви та зачистка всього, що ставить ці процеси під сумнів.
Скандал з вироком Грановському: деталі та наслідки
Не так давно в новинах з’явилася інформація про вирок екс-нардепу Олександру Грановському, пов’язану з корупційною справою на Одеському припортовому заводі. Суд призначив Грановському штраф у розмірі 5100 гривень, що викликало обурення, адже це покарання виглядає надзвичайно м’яким у порівнянні з завданою шкодою державному підприємству, оціненою слідством у 93 млн гривень. Грановський, який під час президентства Петра Порошенка вважався тіньовим контролером правоохоронної системи і ключовою фігурою в корупційних схемах, відкидав всі звинувачення. Проте одне з них призвело до реального підозріння в кримінальній справі, за якою він отримав такий м’який вирок. САП і НАБУ вважають вирок успіхом, оскільки строки давності для Грановського та інших фігурантів справи сплили. Це означає, що навіть штраф у 1500 гривень він не сплатить і залишиться без судимості. Водночас фігуранти справи погодилися компенсувати 77 млн гривень шкоди, зокрема перевести 50 млн гривень на потреби ЗСУ та визнати свою провину. Проте важливо зазначити, що за вироком ВАКС Грановський не сплачує нічого. 77 млн гривень компенсують двоє інших осіб — Ольга Ткаченко та Павло Чумак, які звільнені від покарання. Навіть після спливу строків давності, кошти могли бути стягнуті через цивільний процес, але угода з фігурантами заблокувала цей варіант. Початкова шкода у 93 млн гривень за курсом того часу становила майже 4 млн доларів, тоді як поточна компенсація, враховуючи ЗСУ, складає близько 3 млн доларів. Джерело в правоохоронних органах характеризує рішення суду як «глобальний договірняк». Вирок по ОПЗ, на думку джерела, обнуляє багато епізодів, які могли стати кримінальними справами, і Грановський виходить без судимості. У політичних колах обговорюють можливі домовленості між Порошенком та керівництвом антикорупційних органів. Джерело в парламенті не виключає політичних угод щодо Грановського, враховуючи його близькі зв’язки з головою НАБУ під час президентства Порошенка.
Схема розкрадання на розмінуванні: хірург та чиновник у справі
Пластичний хірург і державний службовець привласнили кошти, призначені для гуманітарного розмінування, на загальну суму понад 6 млн грн, отриманих за роботи, які фактично не були виконані. За даними слідства, у травні 2025 року приватна компанія виграла тендери та уклала два контракти на розмінування приблизно 122 гектарів у Херсонській області. Ці території були очищені від вибухонебезпечних предметів ще у 2023–2024 роках і використовувалися сільськогосподарськими виробниками. Незважаючи на це, підрядник організував «розмінування» за бюджетні кошти. Схема полягала в тому, що сапери виїжджали на поля, створюючи видимість виконання робіт: розкопували ґрунт, підкладали предмети, схожі на боєприпаси, і «виявляли» їх під час обстеження. Після цього оформляли акти з неправдивими даними. У розмові фігурантів, оприлюдненій генпрокурором, звучить: «Ці все одно барани не розуміють, що ми робимо… головне робити видимість». Крім того, наразі перевіряються епізоди на Миколаївщині та Чернігівщині, де йдеться про понад 600 гектарів і потенційні збитки понад 53 млн грн. Тендери на Херсонщині виграла компанія ТОВ «Міжнародна служба розмінування». Роботи мали виконати для ФОП Квітка Сергія та ФОП Квітка Віктора. У реєстрі є вирок щодо одного з цих ФОПів, який уклав угоду з прокуратурою, де також згадуються тендери з «Міжнародною службою розмінування». Він визнав свою провину й отримав 2 роки ув’язнення з забороною працювати у сфері розмінування протягом року та штраф у розмірі 8,5 тис. грн. ТОВ «Міжнародна служба розмінування» з Києва було зареєстровано у вересні 2024 року. Компанія була заснована ТОВ «Кепітал Менеджмент Холдінг», якою володіє Тер-Нікогосян Клим Григорович. З квітня 2025 року директором є Віталій Караваєв. Караваєв займав посаду головного спеціаліста відділу пунктів пропуску через кордон у Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України, а раніше був директором департаменту розвитку територій Херсонської ОДА. Йому було оголошено підозру. Караваєв здобув всеукраїнську популярність 20 серпня 2021 року, коли гігантський флагшток у Херсоні розчавив його Lexus, який не був зазначений у декларації. Тер-Нікогосян Клим Григорович також володіє ТОВ «Українська школа розмінування» та ТОВ «Розумні системи розмінування», його ФОП займається спеціалізованою медичною практикою, а також він має частку в ТОВ «Клініка естетичної медицини «Фігура». Він є пластичним хірургом, що спеціалізується на мамопластиці, абдомінопластиці та блефаропластиці. Саме в той час, коли його «Міжнародна служба розмінування» отримувала підряди, він розповідав про відмінності текстур імплантів. Компанія почала участь у тендерах з 2025 року та вже має 8 підрядів на суму 42,85 млн грн.
Схема розкрадання 50 мільйонів на Трипільській ТЕС
Генеральний прокурор Руслан Кравченко нещодавно повідомив про викриття схеми, що призвела до привласнення понад 50 млн грн під час ремонту Трипільської ТЕС, яка колись була найбільшим постачальником електроенергії для Київської, Черкаської та Житомирської областей. Згідно з даними слідства, учасники цієї схеми створили мережу підконтрольних компаній, подавали узгоджені пропозиції на тендерах та значно завищували ціни. Центральною фігурою в цій справі є 59-річний Андрій Тесленко, який проживає в Запоріжжі та займає посаду заступника директора ТОВ «Інвентум Україна». Слідство вважає, що він фактично керував діяльністю компаній ЗТЕП, «ДЕМЗ-інжиніринг» та ДЕМЗ, які були частиною корупційної схеми. Його майно вже арештовано, включаючи будинок площею майже 300 кв. м, дві земельні ділянки та два елітні автомобілі – Land Rover Range Rover Sport і ZEEKR 001, вартість якого починається від 48 тис. доларів. ТОВ «Інвентум Україна» отримувала неконкурентні тендери для Трипільської ТЕС, після чого штучно завищувала ціни на товари та послуги. Різницю вилучали готівкою через фіктивні угоди та «кур’єрів». У минулому році компанія виграла 50 державних тендерів на загальну суму понад 1 млрд грн, а її основними клієнтами були «Київтеплоенерго», «Сумитеплоенерго», «Центренерго» та інші. Варто зазначити, що дочка Тесленка, Крістіна, є власницею та директоркою «ДЕМЗ-інжиніринг», а син Володимир – співвласником ДЕМЗ. Компанія «Інвентум Україна» відмовилася коментувати ситуацію, посилаючись на конфіденційність досудового розслідування.
Скандал у прокуратурі: заступника прокурора Броварів підозрюють у шахрайстві
Перший заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області підозрюється у спробі шахрайства в особливо великих розмірах за попередньою змовою групи осіб. Про це повідомляє «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 27 березня. З грудня 2025 року броварська поліція проводить розслідування щодо шахрайського заволодіння землею. Виявилося, що колишній депутат Великодимерської селищної ради отримав доручення від приблизно трьох сотень громадян України на управління землею від їх імені. Депутат подав до Богданівської сільської ради Броварського району заяви на виділення по 2 гектари землі для ведення особистого сільського господарства від імені 12 осіб. Як з’ясувалося, люди надали ксерокопії своїх документів за винагороду від 200 до 1000 гривень. Існувала ймовірність, що документи були підроблені, оскільки двоє з заявників вже були мертвими протягом трьох років. Загалом 25 гектарів землі були швидко передані особам, які разом із депутатом є співзасновниками ОЖБК «ОК Козацький». Пізніше цю територію розділили на 54 ділянки для продажу з метою будівництва житлових будинків. У 2023 році цей депутат отримав умовний вирок у Вищому антикорупційному суді за спробу заволодіти 5 гектарами землі на Київщині у 2015-2016 роках у змові з колишнім в.о. начальника Управління Держгеокадастру у Броварському районі. У січні 2026 року ВАКС також визнав необґрунтованими активи на понад 5 млн грн, оформлені на родичів депутата — два автомобілі та десять земельних ділянок, зареєстрованих на тещу, колишню дружину та сина. Члени сім’ї не мали законних доходів для придбання цього майна, і, за даними правоохоронців, депутат сам користувався ним. 18 лютого 2026 року в рамках нової справи про шахрайство з землею поліція провела обшук у домі партнера депутата — співзасновника ОЖБК «ОК Козацький». Під час обшуку було вилучено 55 тисяч доларів США та 39 900 євро. Проте підстав для арешту коштів не було. Водночас прокурор Броварської окружної прокуратури та перший заступник керівника прокуратури, нібито, мали спільний злочинний намір заволодіти грошима. Спочатку чоловікові озвучили суму в 100 тисяч доларів для продовження бізнесу, а згодом вже йшлося про 50 тисяч доларів за ненакладення арешту на земельні ділянки. 26 березня гроші передавалися через пункт обміну валют у Києві на вулиці Ярославів Вал. Однак злочин не було доведено до кінця, оскільки працівники Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань одразу ж провели обшук у пункті обміну валют і вилучили кошти. Підозрюваний прокурор і його адвокати заперечували проти запобіжного заходу, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Суд ухвалив рішення про утримання підозрюваного під вартою, але передбачив можливість звільнення під заставу в 600 тисяч гривень. Окремим рішенням прокурора його також відсторонили від посади на два місяці.
Монополія на бюджетні потоки в Полтавській області
У Полтавській області утворилася управлінська структура, яка контролює основні бюджетні потоки, зокрема в сфері дорожнього будівництва та комунальної інфраструктури. Це мільярди гривень, які розподіляються через обмежене коло осіб, пов’язаних не конкурсами чи професійною репутацією, а спільною історією роботи та особистими зобов’язаннями. У лютому 2026 року виконуючим обов’язків начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури призначено Дана Деружинського. Паралельно Анатолій Зорькін стає заступником директора Агентства місцевих автомобільних доріг, а Антон Кій очолює Департамент ЖКГ. Ці три посади формують єдиний управлінський контур. Ключовою фігурою в цій схемі є Максим Калинин. Після приходу Віталія Дяковнича в область саме Калинин отримує контроль над кадровими рішеннями. Його зв’язки з новими призначенцями ведуть до Кіровоградської ОДА, де він працював до звільнення через корупційний скандал, пов’язаний з головою адміністрації Андрієм Балонем. Деружинський приходить у цю систему з бізнесу, який безпосередньо залежав від бюджетних підрядів. Компанії, з якими він був пов’язаний, такі як ТОВ «НІЮНА», «Юстар-Буд», «МДС Групп» та «Будівельна інноваційна компанія», отримували контракти від «Кіровоградського облавтодору», яким на той момент керував Зорькін. Співвласником частини цих структур був Віталій Тетяниченко, звільнений у 2025 році за корупційні порушення. Ці ж компанії фігурують у кримінальних справах про завищення цін. Зорькін не є стороннім управлінцем; він також фігурує в кримінальних провадженнях, пояснюючи це тиском з боку правоохоронців. Однак збіги підрядників, посад і призначень формують стійку схему: колишні партнери повертаються з новими повноваженнями розподілу грошей. Антон Кій є ще одним елементом цієї групи. До ОВА він працював у «Запоріжгазі» і був звільнений разом з Олегом Мізіком після корупційного скандалу та відкриття кримінальної справи. У 2024 році Мізік очолює «Полтавводоканал» і призначає Кія своїм заступником. Наразі обидва переходять в ОВА: Мізік — перший заступник голови, Кій — директор департаменту ЖКГ. Зв’язки тут не обмежуються лише робочими. Дружини Кія та Калинина працювали в Кіровоградській ОДА, що призвело до кумівства. Після звільнення Калинина обидві синхронно залишають свої посади. Це не випадковість, а свідчення щільності зв’язків усередині групи. Сьогодні Калинин, Мізік, Кій та Зорькін працюють в одній системі, а Деружинський контролює інфраструктуру. Це означає концентрацію рішень щодо фінансів, підрядників і доступу до ресурсів в одному колі. При цьому Калинин очолює комісію «Прозорість і підзвітність» і розглядає справу «Стар Енерджи Трейд» — закупівлі електроенергії комунальними підприємствами у пов’язаних структурах. Перевірку проводить особа, пов’язана з тими, хто працює в цій же системі. Один з підприємств раніше очолював Мізік, а Кій працював поруч з ним. Конфлікт інтересів тут не приховується — він вбудований. Додатково Калинин курує взаємодію з правоохоронними органами, очолюючи цей блок разом зі своєю давньою колегою по МВС Світланою Лоскот. Контроль за реакцією силовиків також опиняється всередині тієї ж групи. В результаті формується замкнена модель: одні й ті ж люди призначають, розподіляють, контролюють і перевіряють. У такій системі немає зовнішнього тиску і незалежного нагляду. Є лише перерозподіл ресурсів усередині стійкої мережі. Це не кадрова політика, а схема управління регіоном.
Володимир Дяк: служба та сімейні «інвестиції»
Якщо вас цікавить, що відбувається у Волинській ДПС, то можу сказати, що все залишається стабільним. Змінюються лише таблички на дверях, а підходи залишаються незмінними. Заступник начальника Володимир Дяк — людина без чіткої спеціалізації, але з відмінним чуттям на посади в прокуратурі, мерії та податковій. Його маршрут перевірений, якщо бути в курсі подій. Навіть дисциплінарне покарання у 2024 році за слабкі результати не стало проблемою, оскільки суд скасував його, і крісло залишилось на місці. Система, як кажуть, не підвела. Паралельно родина також демонструє непогані результати в інвестиціях. Теща отримує маєток під Києвом, а дружина, не маючи доходів, купує квартиру за 3,7 млн грн і паркомісце ще за понад мільйон. У деклараціях виявилися й десятки тисяч доларів і євро готівкою. А далі, у 2026 році, розлучення — цікаво, чи не для того, щоб трохи полегшити документи? Син — це взагалі окрема тема. Його кар’єра на митниці почалася зі сну на посту і продовжилася серією порушень: п’яна їзда, відсутність прав, перевищення швидкості. Штрафи є, але навіть після позбавлення прав він продовжує їздити без обмежень. Як бонус, є службова квартира, яка формально записана на батька, але фактично використовується сином. Волинська ДПС у цій історії виглядає не стільки контролером, скільки зручною платформою для подібних випадків.
Фінансові виклики Харкова під час війни
Харків, який раніше вважався «квітучим» містом, стикається з серйозними фінансовими труднощами. Комунальні підприємства міста накопичили борг у 8 млрд гривень за електроенергію та 23 млрд гривень за газ, про що повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль. Це є рекордною сумою боргу серед усіх міст України та найбільшою часткою заборгованостей перед державними компаніями енергетичного сектору. Незважаючи на це, жителі Харкова та області сплачують 98% комунальних платежів. Видання «Економічна правда» зазначало, що загальний борг Харкова досяг рекордних 44 мільярдів гривень, проте ця статистика стосувалася всієї Харківської області, включаючи борги харківських служб. Мер Ігор Терехов відреагував на ці заяви, пояснивши, що в умовах повномасштабної війни, перебуваючи за 30 км від лінії фронту, місто не може повною мірою та вчасно виконувати фінансові зобов’язання, які були нормою в мирний час.