Під час війни один з десяти керівників обласних ТЦК в Україні підозрюється або вже засуджений за незаконне збагачення. За інформацією «Суспільне», мова йде про шість осіб з 62: Євген Борисов (екс-глава Одеського ОТЦК), Олександр Устименко (екс-глава Черкаського ОТЦК), Сергій Луцюк (екс-глава Рівненського ОТЦК), Геннадій Яременко (екс-глава Запорізького і Донецького ОТЦК), Артем Требесов (екс-глава Харківського, пізніше в.о. глави Чернігівського ОТЦК) та Андрій Савчук (екс-глава Закарпатського ОТЦК). З 2022 року НАБУ завершило 32 перевірки екс-глав ТЦК, у дев’яти з яких виявлено ознаки незаконного збагачення на загальну суму близько 368 мільйонів гривень. Більшість керівників ТЦК (29 осіб, або 47% від загальної кількості) за час війни придбали активи в межах своєї зарплати, тоді як 27 осіб (43%) не купили жодного майна.
Позначка: НАБУ
Галущенко скоротив фінансування електронних браслетів на 27 млн грн
Герман Галущенко, фігурант Міндічгейту, зменшив закупівлю електронних браслетів на 27 млн грн. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У жовтні 2025 року, за ініціативи міністра юстиції Германа Галущенка, було скорочено фінансування проєкту електронних браслетів для пробаційного нагляду, який може бути призначений і для осіб, засуджених за деякі корупційні злочини. На початок 2025 року в Україні на балансі Національної поліції перебувало 300 електронних браслетів, з яких лише близько 135–150 були справними. Саме через відсутність справного електронного браслета нардеп Одарченко втік за кордон. Рішення про скорочення фінансування ухвалювалося в рамках нової моделі управління публічними інвестиціями, що функціонує під егідою Стратегічної інвестиційної ради. Склад цієї ради фактично дублює уряд, а її діяльність є закритою: оголошення про засідання не публікуються, громадськість не запрошується, а протоколи доступні лише частково. Герман Галущенко, ексміністр енергетики, є фігурантом справи щодо легалізації понад 9 млн доларів через схеми в державному Енергоатомі. Саме він пропонував скоротити фінансування інструменту контролю за засудженими. В Україні з 2023 року активно реалізується реформа управління публічними інвестиціями, метою якої є формування єдиної політики щодо планування та визначення пріоритетів. Для ефективного управління публічними інвестиціями необхідно забезпечити прозорий процес ухвалення рішень.
ВАКС продовжив обов’язки Чернишова до 8 червня
Вищий антикорупційний суд України продовжив до 8 червня термін дії процесуальних обов’язків для колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова. Суд встановив ряд обмежень, серед яких заборона на спілкування з особами, вказаними в ухвалі слідчого судді. Також Чернишов зобов’язаний не залишати територію України без дозволу слідчого, прокурора або суду. Крім того, він повинен з’являтися на кожен виклик детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора або суду. Суд також зобов’язав колишнього міністра своєчасно повідомляти правоохоронні органи та суд про зміни у своєму місці проживання чи роботи.
Схема вимагання хабарів прокурорами Дніпропетровщини
НАБУ розпочало кримінальне провадження №52026000000000047 від 24 січня за ознаками ч. 4 ст. 368 ККУ щодо кількох прокурорів у Дніпропетровській області. Все почалося з кримінального провадження №42024042150000082 від 10 вересня 2024 року, яке розслідує Слобожанська окружна прокуратура. Встановлено, що земельні ділянки були виведені з комунальної власності Підгородненської міської ради у приватну власність на основі договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом. Однак правоохоронці запідозрили схему, оскільки договори були підписані за грошову винагороду. У цій схемі фігурує нотаріус Ольга Щетілова. Детектив зазначає, що прокурор Слобожанської окружної прокуратури Максим Пахучин, за можливого сприяння свого керівника Володимира Кондратова та начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Дніпропетровської обласної прокуратури Алана Цховребова, вимагає неправомірну вигоду від нотаріуски Щетілової Ольги Валеріївни за вчинення або невчинення дій в її інтересах, використовуючи своє службове становище. За версією детективів, 5 січня прокурор Пахучин під час зустрічі з адвокатом Гудименком В.Г. неподалік адміністративної будівлі окружної прокуратури висловив вимогу про надання йому коштів за повідомлення Щетіловій про підозру з менш тяжкою кримінально-правовою кваліфікацією та не за всіма епізодами протиправних дій, а також за укладення з нею угоди про визнання винуватості з мінімальним розміром покарання. Це стало можливим завдяки наданим йому як прокурору службовим повноваженням. Детектив зазначає, що 21 січня прокурор знову зустрівся з адвокатом і повторно висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів. У разі відмови прокурор Пахучин повідомив, що Щетіловій інкримінують 15 епізодів кримінальних правопорушень, тобто за кожним безпідставним фактом реєстрації нею права власності на відповідні ділянки, згідно з позицією обвинувачення. Обвинувальний акт буде направлено до суду, і за результатами його розгляду суд призначить суворе покарання, включаючи додаткове покарання у вигляді заборони займатися нотаріальною діяльністю. Під час зазначених зустрічей прокурор неодноразово підкреслював, що такі дії узгоджені з керівництвом.
Вимагання хабаря прокурорами Дніпропетровщини: деталі справи
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження №52026000000000047 від 24 січня за ознаками ч. 4 ст. 368 ККУ щодо кількох прокурорів Дніпропетровщини. Все почалося з кримінального провадження №42024042150000082 від 10 вересня 2024 року, яке розслідує Слобожанська окружна прокуратура. Встановлено, що земельні ділянки були виведені з комунальної власності Підгородненської міської ради у приватну власність на основі договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом. Однак правоохоронці запідозрили наявність схеми, оскільки договори були підписані за грошову винагороду. У цій схемі фігурує нотаріус Ольга Щетілова. Детектив зазначає, що прокурор Слобожанської окружної прокуратури Максим Пахучин, можливо, за участю свого керівника Володимира Кондратова та начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Дніпропетровської обласної прокуратури Алана Цховребова, вимагає неправомірну вигоду від нотаріуски Щетілової Ольги Валеріївни за вчинення або невчинення дій в її інтересах, використовуючи своє службове становище. За версією детективів, 5 січня прокурор Пахучин під час зустрічі з адвокатом Гудименком В.Г. неподалік адміністративної будівлі окружної прокуратури висловив вимогу про надання йому коштів за повідомлення Щетіловій про підозру з менш тяжкою кримінально-правовою кваліфікацією та не за всіма епізодами протиправних дій, а також за укладення з нею угоди про визнання винуватості з мінімальним розміром покарання. Це стало можливим завдяки наданим йому службовим повноваженням. Детектив зазначає, що 21 січня прокурор знову зустрівся з адвокатом і повторно висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів. У разі відмови прокурор Пахучин попередив, що Щетіловій інкримінують 15 епізодів кримінальних правопорушень, тобто за кожним безпідставним фактом реєстрації нею права власності на відповідні ділянки, на думку сторони обвинувачення. Обвинувальний акт буде направлено до суду, і за результатами його розгляду суд призначить тяжке покарання, включаючи додаткове покарання у вигляді заборони займатися нотаріальною діяльністю. Під час зазначених зустрічей прокурор неодноразово наголошував, що такі дії узгоджені з керівництвом.
Судова справа щодо корупції у закупівлях продуктів під час війни
В Україні розпочато судовий процес у справі, що стосується корупційної схеми, пов’язаної з закупівлею продуктів для державних потреб під час війни. У цій справі фігурують колишні високопосадовці, зокрема Тарас Висоцький, який займав посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства, та Олександр Грибан, ексзаступник міністра економіки. За даними слідства, завищення цін і використання посередницьких компаній призвели до збитків держави на суму майже 64 мільйони гривень. Інформацію про цю схему надало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Згідно з даними OBOZ.UA, Тарас Висоцький та Олександр Грибан обвинувачуються у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Події відбувалися навесні 2022 року, коли, після початку повномасштабного вторгнення, виникла термінова потреба в постачанні продуктів харчування в регіони. За версією слідства, була створена схема постачання через контрольовані посередницькі компанії. Закупівлі проводилися для обласних військових адміністрацій, а фінансування здійснювалося АТ “Укрзалізниця”. Суть схеми полягала в тому, що продукція закуповувалася за ринковими цінами у закордонних виробників (Польща, Туреччина), але до моменту постачання її вартість штучно підвищувалася через посередників. В результаті ціна на деякі товари зростала приблизно на 150%, наприклад, з 30 гривень до 75 гривень за кілограм у першому епізоді. Згідно з даними слідства, посадовець затверджував відповідні документи, рахунки та акти виконаних робіт, що дозволяло переводити кошти на рахунки компаній-посередників. Він мав доступ до офіційної статистики цін і знав реальну ринкову вартість продукції, а також можливість закупівлі безпосередньо у українських виробників. У справі зафіксовано принаймні два епізоди. Загалом за цими епізодами збитки для держави оцінюються майже у 64 мільйони гривень. Після отримання коштів, за матеріалами слідства, вони виводилися на іноземні рахунки компаній, що мали ознаки фіктивності. Таким чином, відбувалася легалізація незаконно отриманих доходів. Нагадаємо, правоохоронці викрили цю схему ще в серпні 2023 року, а досудове розслідування тривало до грудня 2024 року. Цю справу розглядають як приклад зловживань у сфері державних закупівель під час воєнного стану, коли швидкість прийняття рішень супроводжувалася підвищеними ризиками корупції та відсутністю належного контролю.
Судова справа щодо корупції у закупівлях харчів для Укрзалізниці
Корупція в закупівлях продуктів харчування під час війни: справу передано до суду, повідомляє НАБУ. Суд розглядатиме справу експершого заступника міністра аграрної політики та продовольства (тепер заступника міністра економіки, екології та сільського господарства) та колишнього заступника міністра економіки. Їм інкримінують зловживання на суму близько 64 млн грн під час закупівель продуктів харчування для АТ «Укрзалізниця» з метою задоволення державних потреб у воєнний час. На початку повномасштабного вторгнення РФ перший заступник міністра агрополітики запровадив дві схеми, завдяки яким макаронні вироби для гуманітарних потреб населення закуповували у вибраних іноземних компаній. Закупівлі здійснювалися через ряд посередницьких фірм, а ціни зросли майже на 300%. При цьому посадовець знав про ринкову вартість продукції та усвідомлював готовність українських виробників її постачати, але свідомо ігнорував ці обставини. У другій схемі до згаданого високопосадовця приєднався тодішній заступник міністра економіки, який утаював інформацію про вигідніші пропозиції від інших учасників ринку, включаючи українських виробників. Внаслідок двох епізодів злочинної схеми державі завдано збитків на 63,9 млн грн.
Завершення розслідування щодо Юлії Тимошенко: нові деталі справи
Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування стосовно керівника однієї з фракцій Верховної Ради. Її підозрюють у спробі підкупу народних депутатів з інших фракцій в обмін на їхні голоси. Про це повідомляє НАБУ. Хоча в офіційних матеріалах не вказано прізвище підозрюваної, з контексту справи стає зрозуміло, що йдеться про Юлію Тимошенко, лідерку фракції «Батьківщина». За інформацією НАБУ, у грудні 2025 року, незважаючи на викриття фактів корупції серед депутатів, підозрювана почала вести переговори з окремими парламентаріями щодо системи винагород за підтримку в голосуванні. “Мова йшла про стабільний механізм співпраці з попередніми виплатами. Народні депутати повинні були дотримуватися вказівок щодо голосування (“за” чи “проти”), утримання або ж неучасті”, — зазначається в повідомленні.
Розслідування НАБУ щодо корупційної схеми в Ізмаїлі
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) завершили досудове розслідування стосовно організованої злочинної групи, яка незаконно заволоділа 31 мільйоном гривень Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» через маніпуляції з публічними закупівлями. Матеріали кримінального провадження вже передані стороні захисту для ознайомлення. Серед підозрюваних є чинний перший заступник директора цього державного підприємства та три представники приватних постачальницьких компаній. Слідство виявило, що в період 2022–2023 років у порту діяла схема, що полягала у завищенні вартості обладнання та товарів. Учасники цієї групи мали доступ до конфіденційної інформації про заплановані закупівлі та заздалегідь визначали «переможців» тендерів. Ці компанії самостійно узгоджували умови з виробниками, готували тендерну документацію від імені порту, подавали завищені цінові пропозиції для збільшення очікуваної вартості закупівель і координували свої дії з метою недопущення конкуренції. Внаслідок цього інші компанії фактично були усунені від участі в закупівлях, а «свої» фірми виконували постачання за завищеними цінами. У грудні 2025 року членам організованої групи було повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.
Операція «Мідас»: нові етапи розслідування НАБУ
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про перехід розслідування операції «Мідас» у відкриту фазу. Раніше бюро не могло використовувати всі доступні механізми через прихований характер операції. Це ускладнювало отримання документації з «Енергоатому», банківських установ та інформації про переміщення телефонів. Тепер, коли розслідування стало відкритим, НАБУ направило велику кількість запитів про міжнародну правову допомогу в інші юрисдикції. Більше деталей наразі не розголошується. Як зазначив Кліменко, справа є досить складною і включає велику кількість фінансових операцій. Очікується, що розслідування займе максимальний термін, передбачений законом – до 12 місяців.