Суд над депутатом Миргорода: 66,7 тисяч доларів за землю

Депутата Миргородської міськради судитимуть за незаконне збагачення. НАБУ та САП виявили, що протягом 2020–2021 років підозрюваний став власником активів на загальну суму майже 13 млн грн, що значно перевищує його офіційно задекларовані доходи. На ці кошти посадовець придбав котедж та земельну ділянку на узбережжі Чорного моря в селі Коблево, а також квартиру в центрі Києва площею 132,6 кв. м. За інформацією ЗМІ, йдеться про депутата від партії «Рідне місто» Михайла Лавицького з Миргорода, Полтавської області.

Схема корупції на ОПЗ: угода з Грановським

САП та НАБУ уклали угоду з Олександром Грановським. ВАКС затвердив угоду про визнання вини у справі корупції на Одеському припортовому заводі. Ситуація стосується схеми 2015 року, коли продукцію заводу продавали за заниженими цінами, внаслідок чого група отримала 93 мільйони гривень, що на той час становило 4 мільйони доларів. Згідно з умовами угоди, учасники схеми відшкодують лише 77,5 мільйонів гривень. Додатково 50 мільйонів гривень буде перераховано на підтримку ЗСУ через платформу UNITED24. За нинішнім курсом це становить 2,9 мільйона доларів. Іншими словами, було вкрадено 4 мільйони доларів, повернуто 2,9 мільйона, і покарання уникнуто. При цьому НАБУ та САП подають це як успішний результат своєї діяльності.

Від детективів до адвокатів: нові реалії боротьби з корупцією

Адвокат колишнього народного депутата Олександра Грановського, який уникав правосуддя в Ізраїлі, є партнером Miller Артемом Крикун-Трушем. Він має досвід роботи в прокуратурі та чотири роки на посаді старшого детектива НАБУ. Тобто, особа, яка ще вчора займалася розслідуванням найвищого рівня корупції, тепер допомагає укласти угоду, за якою: – збитки компенсуються без врахування справжньої вартості коштів; – різниця залишається як чистий прибуток; – покарання зводиться до мізерного штрафу та умовного терміну. І тут питання не до конкретних адвокатів. Адвокат завжди викладається на повну для клієнта, це його професія. Питання в іншому. Яку саме систему ми створили, якщо фахівець, який знає антикорупційний механізм зсередини, може так ефективно мінімізувати для клієнта наслідки звинувачення? І що це свідчить про модель протидії корупції? Бо наразі все виглядає так: держава роками веде розслідування, фігуранти роками витрачають гроші, а кінець — економічно приваблива угода. І якщо це називається “перемогою”, то що тоді в цій системі вважається поразкою.

Викриття корупційної схеми в ДПЗКУ на 776 мільйонів гривень

В Україні виявлено масштабну корупційну схему, пов’язану із заволодінням зерном на суму 776 мільйонів гривень. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розкрили організовану злочинну групу, до складу якої входили колишні високопосадовці АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) та представники іноземної компанії. У 2021 році керівництво ДПЗКУ уклало чотири зовнішньоекономічні угоди з компанією-нерезидентом на постачання фуражної кукурудзи. Незважаючи на умови контрактів, які вимагали 100% оплати перед переходом права власності, оригінали коносаментів на зерно потрапили до покупця. Це дозволило безперешкодно розвантажити судна та розпоряджатися неоплаченим зерном. Щоб замаскувати ці дії та створити видимість контролю за майном, в ДПЗКУ залишили копії коносаментів з підробленими підписами та печатками. Внаслідок цих дій державна корпорація втратила близько 106 тисяч тонн зерна на загальну суму 776 мільйонів гривень.

Криптовалюта та антикорупція: випадок Олександра Риковцева

Декларації з криптоактивами знову демонструють, як виглядає «антикорупція» на практиці. Як зазначає блогер Володимир Бондаренко, колишній співробітник НАБУ Олександр Риковцев задекларував 13,2 біткойна, які записані на його непрацюючу дружину. Це приблизно $1,5 млн. Риковцев почав працювати в НАБУ у 2016 році, перейшовши з одеської податкової. Після цього він швидко накопичив активи: квартира поруч зі штабом НАБУ на Липківського, житло в елітному будинку на Кудряшова, 8-Б (де ціни стартують від 4 млн грн), а також заміський будинок у Боярці. Щодо нерухомості в Одесі — це окрема історія. Після цього Риковцев переходить у «Укрзалізницю», де займає посаду керівника безпеки, і зникає з декларацій. Його активи більше не відображаються. На цьому фоні «Укрзалізниця» з прибутку майже 5 млрд грн переходить у мінус близько 8 млрд. Одночасно виникають системні питання до тендерів і багатомільйонні зловживання. В результаті маємо просту картину: особа з НАБУ з мільйонною криптовалютою на родичах переходить у державну компанію, перестає декларувати активи, а сама компанія зазнає збитків.

Виявлення мічених купюр у суддів Верховного Суду

У справі Князєва було проведено аналіз результатів обшуків у житлах суддів Верховного Суду, під час яких виявили значну кількість готівки. У травні 2023 року, під час обшуку у судді Великої палати Ігоря Желєзного, було вилучено 10 тисяч доларів, які були міченими банкнотами. Судді Ірина Григорʼєва та Жанна Єленіна також мали по 50 тисяч доларів. Серії та номери цих купюр збігалися з тими, що були передані НАБУ особі, яка брала участь у конфіденційному співробітництві. Ця особа, як стверджується, передала кошти Князєву, який, згідно з даними справи, планував розподілити їх на 13 частин. Проте жодному з суддів не було висунуто підозру, лише голові суду Князєву.

Обшуки у суддів: вилучення мічених купюр у справі Князєва

У справі Князєва було проведено аналіз результатів обшуків у помешканнях суддів Верховного Суду, під час яких виявили готівку. У травні 2023 року під час обшуку у судді Великої палати Ігоря Желєзного було конфісковано 10 тисяч доларів міченими банкнотами, а у суддів Ірини Григорʼєвої та Жанни Єленіної — по 50 тисяч. Серії та номери купюр збіглися з тими, які НАБУ передало особі, залученій до конфіденційного співробітництва. Ця особа нібито передала кошти Князєву, який, за даними справи, планував розподілити їх на 13 частин. Однак жодному з суддів не було вручено підозру, лише голові суду — Князєву.

Від депутатських зв’язків до фінансових схем: історія Глиняного

Леонід Глиняний, нещодавно визнаний найбагатшим депутатом Київської облради, виявив свій шлях до фінансового успіху. Поки його колишній партнер Костянтин Жеваго осів у Франції, частина активів олігарха «вчасно» перейшла під контроль Глиняного. Найяскравіший приклад — історія з білоцерківським заводом «Росава». Через схеми з орендою, суборендою та судовими рішеннями компанія «Преміорі» втратила контроль, а 80% активів фактично опинилися у Глиняного. Британські власники роками намагалися повернути актив у судах, вигравали, програвали, але врешті-решт підприємство довели до банкрутства. Паралельно у справі виникали підозри, домашній арешт із заставою майже 300 млн грн та цілий пакет судових рішень. Проте, як показує практика, коли є правильні зв’язки, навіть найгучніші історії забуваються. Глиняний, за чутками, має потужні зв’язки з впливовими особами в МВС та політичними групами, які можуть забезпечити потрібну підтримку. Однак, ситуація для нього може змінитися. За даними джерел, Глиняним зацікавилося НАБУ через його роль у схемах навколо активів Жеваго. Це вже інший рівень. На цьому фоні депутат, за чутками, почав активно розпродавати свої активи. Чи стане ця історія ще одним випадком, коли все зійшло, чи нарешті перейде в стадію, де рахують факти, а не зв’язки — залишається інтригуючим питанням.

Затримка екстрадиції Міндіча: коментарі детектива НАБУ

Генеральний прокурор Кравченко вже протягом двох тижнів не підписує клопотання НАБУ щодо екстрадиції Міндіча. Про це повідомив провідний детектив у справі Олександр Абакумов. Він не став звинувачувати прокуратуру у затримці процесу, зазначивши, що Ізраїль є «дуже складною» країною для екстрадиції, і може знадобитися додатковий час для вивчення документа. «Ми зібрали та переклали їхньою мовою значний обсяг доказів, щоб підтвердити обґрунтованість нашого підозріння. В офісі генпрокурора дійсно можуть бути процедури перевірки. Не можу сказати, чи виправдані ці два тижні, але сподіваюся, що найближчим часом генпрокурор все ж підпише», — заявив Абакумов.

Екстрадиція Тимура Міндіча: нові деталі від НАБУ

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ініціювало процес екстрадиції Тимура Міндіча з Ізраїлю у справі, відомій як «Мідас». Про це повідомив блогер Ігор Лаченков. НАБУ вже направило до Офісу Генерального прокурора пакет документів, необхідних для екстрадиції. Хоча клопотання ще не підписане, документи знаходяться в ОГП протягом двох тижнів. В бюро сподіваються, що рішення буде ухвалене найближчим часом.