НАБУ провело нові обшуки, пов’язані з особами Єрмака та Арахамії. Як повідомляє УП, з посиланням на свої джерела, нещодавно відомство знову здійснило обшуки в квартирі на Грушевського, 9А, яка вже перевірялася в листопаді у справі Тимура Міндіча. У той же час Міндіч та Єрмак отримали повістки до ВАКС, але обидва не з’явилися на засідання. За інформацією видання, суд розглядав питання накладення арешту на майно, а під час обшуків на Грушевського були вилучені не звичні носії інформації, а пульти від побутової техніки, особисті речі, взуття та одяг. Це може свідчити про підготовку біологічних експертиз для визначення власників цих предметів. Щодо Арахамії, то 27 грудня НАБУ провело обшуки у його помічника, що збіглося з обшуками у ряді депутатів у справі про хабарі за голосування. Як вже повідомлялося раніше, корупційні розслідування НАБУ та САП проти оточення президента Зеленського використовуються так званою антизеленською коаліцією для тиску на президента з метою зміни уряду. Єрмак є найближчим соратником Зеленського, тому оголошення підозри ексглаві ОП може бути сприйнято як «остання спроба» для президента. Арахамія наразі є ключовою фігурою, що впливає на рішення в Раді, і без нього будь-які зміни в уряді є неможливими.
Позначка: НАБУ
Декларація Костянтина Бондарєва: доходи та активи
Костянтин Бондарєв, народний депутат від ВО «Батьківщина», який є підозрюваним у справі НАБУ щодо організації незаконного перетворення знайомих на водіїв для переправлення через кордон, оприлюднив свою декларацію про доходи за 2025 рік. Як повідомляє Zaxid.net, посилаючись на Рух «Чесно», у декларації Бондарєв зазначив, що отримав 691 тисячу гривень зарплати у Верховній Раді. Додатково він отримав понад 2,5 мільйона гривень роялті від фармацевтичної компанії «Сента Фарм» та 44 тисячі гривень у вигляді страхових виплат. На його банківських рахунках знаходиться близько 206 тисяч гривень та 214 євро. У готівці він має 30 тисяч доларів і 140 тисяч євро. У декларації також з’явився орендований автомобіль Lexus LX 500D 2022 року. У грудні 2025 року дружина депутата, підприємець Тетяна Шейніч, стала власницею будинку та земельної ділянки у Франції, однак площа та вартість цих активів у декларації не вказані. Сім’я Бондарєва продовжує володіти конюшнею. Активісти зазначають, що раніше депутат декларував десять коней (з яких чотири були його особистими), а тепер їх залишилося шість, усі належать дружині. Також Бондарєв раніше вказував у декларації 5 мільйонів гривень, які він вніс як частину застави (загалом 33 мільйони гривень) за народну депутатку та голову партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко. У лютому Печерський районний суд Києва обрав Костянтину Бондарєву запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. За інформацією слідчих, у період з 2022 по 2023 роки він надсилав до Держприкордонслужби запити з проханням пропустити за кордон 23 військовозобов’язаних осіб під виглядом водіїв для його супроводу. Частина з них виїжджала за межі України і поверталася без нардепа, а троє так і не повернулися.
Секрети декларацій: як Тетяна Крупа «знайшла» 60 мільйонів
Вас цікавить, як за один місяць можна виявити 60 мільйонів, нічого не заробивши? Про це розповідає “Викривач”. Родина екскерівниці МСЕК Тетяни Крупи поділилася своїм досвідом, адже між січнем і лютим вона просто «уточнила» декларацію і раптово отримала плюс майже 60 млн грн активів. У першій версії документа були одні цифри, а в другій – значно приємніші. Наприклад, готівка. Вилучені під час обшуків долари зросли більш ніж на пів мільйона. Чоловік також «освіжив пам’ять». Його доходи від підприємництва раптом подвоїлись, плюс з’явились банківські відсотки, яких раніше не було. У самої Крупи на рахунках навпаки стало менше, але загальна картина лише багатша. Щодо майна, то все залишилось на «рівні». Десятки ділянок, будинки, квартири та недобудований маєток майже на 600 квадратів. У гаражі два Porsche Cayenne. У списку цінностей також є Dior і Rolex, які тепер більше цікавлять слідчих. За оцінками НАБУ і САП, мова може йти про 160 млн грн незаконного збагачення. Тож, ось до кого можна звертатися за порадою щодо пасивного заробітку.
Незаконне збагачення керівників ТЦК: нові дані від НАБУ
Під час війни один з десяти керівників обласних ТЦК в Україні підозрюється або вже засуджений за незаконне збагачення. За інформацією «Суспільне», мова йде про шість осіб з 62: Євген Борисов (екс-глава Одеського ОТЦК), Олександр Устименко (екс-глава Черкаського ОТЦК), Сергій Луцюк (екс-глава Рівненського ОТЦК), Геннадій Яременко (екс-глава Запорізького і Донецького ОТЦК), Артем Требесов (екс-глава Харківського, пізніше в.о. глави Чернігівського ОТЦК) та Андрій Савчук (екс-глава Закарпатського ОТЦК). З 2022 року НАБУ завершило 32 перевірки екс-глав ТЦК, у дев’яти з яких виявлено ознаки незаконного збагачення на загальну суму близько 368 мільйонів гривень. Більшість керівників ТЦК (29 осіб, або 47% від загальної кількості) за час війни придбали активи в межах своєї зарплати, тоді як 27 осіб (43%) не купили жодного майна.
Галущенко скоротив фінансування електронних браслетів на 27 млн грн
Герман Галущенко, фігурант Міндічгейту, зменшив закупівлю електронних браслетів на 27 млн грн. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У жовтні 2025 року, за ініціативи міністра юстиції Германа Галущенка, було скорочено фінансування проєкту електронних браслетів для пробаційного нагляду, який може бути призначений і для осіб, засуджених за деякі корупційні злочини. На початок 2025 року в Україні на балансі Національної поліції перебувало 300 електронних браслетів, з яких лише близько 135–150 були справними. Саме через відсутність справного електронного браслета нардеп Одарченко втік за кордон. Рішення про скорочення фінансування ухвалювалося в рамках нової моделі управління публічними інвестиціями, що функціонує під егідою Стратегічної інвестиційної ради. Склад цієї ради фактично дублює уряд, а її діяльність є закритою: оголошення про засідання не публікуються, громадськість не запрошується, а протоколи доступні лише частково. Герман Галущенко, ексміністр енергетики, є фігурантом справи щодо легалізації понад 9 млн доларів через схеми в державному Енергоатомі. Саме він пропонував скоротити фінансування інструменту контролю за засудженими. В Україні з 2023 року активно реалізується реформа управління публічними інвестиціями, метою якої є формування єдиної політики щодо планування та визначення пріоритетів. Для ефективного управління публічними інвестиціями необхідно забезпечити прозорий процес ухвалення рішень.
ВАКС продовжив обов’язки Чернишова до 8 червня
Вищий антикорупційний суд України продовжив до 8 червня термін дії процесуальних обов’язків для колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова. Суд встановив ряд обмежень, серед яких заборона на спілкування з особами, вказаними в ухвалі слідчого судді. Також Чернишов зобов’язаний не залишати територію України без дозволу слідчого, прокурора або суду. Крім того, він повинен з’являтися на кожен виклик детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора або суду. Суд також зобов’язав колишнього міністра своєчасно повідомляти правоохоронні органи та суд про зміни у своєму місці проживання чи роботи.
Схема вимагання хабарів прокурорами Дніпропетровщини
НАБУ розпочало кримінальне провадження №52026000000000047 від 24 січня за ознаками ч. 4 ст. 368 ККУ щодо кількох прокурорів у Дніпропетровській області. Все почалося з кримінального провадження №42024042150000082 від 10 вересня 2024 року, яке розслідує Слобожанська окружна прокуратура. Встановлено, що земельні ділянки були виведені з комунальної власності Підгородненської міської ради у приватну власність на основі договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом. Однак правоохоронці запідозрили схему, оскільки договори були підписані за грошову винагороду. У цій схемі фігурує нотаріус Ольга Щетілова. Детектив зазначає, що прокурор Слобожанської окружної прокуратури Максим Пахучин, за можливого сприяння свого керівника Володимира Кондратова та начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Дніпропетровської обласної прокуратури Алана Цховребова, вимагає неправомірну вигоду від нотаріуски Щетілової Ольги Валеріївни за вчинення або невчинення дій в її інтересах, використовуючи своє службове становище. За версією детективів, 5 січня прокурор Пахучин під час зустрічі з адвокатом Гудименком В.Г. неподалік адміністративної будівлі окружної прокуратури висловив вимогу про надання йому коштів за повідомлення Щетіловій про підозру з менш тяжкою кримінально-правовою кваліфікацією та не за всіма епізодами протиправних дій, а також за укладення з нею угоди про визнання винуватості з мінімальним розміром покарання. Це стало можливим завдяки наданим йому як прокурору службовим повноваженням. Детектив зазначає, що 21 січня прокурор знову зустрівся з адвокатом і повторно висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів. У разі відмови прокурор Пахучин повідомив, що Щетіловій інкримінують 15 епізодів кримінальних правопорушень, тобто за кожним безпідставним фактом реєстрації нею права власності на відповідні ділянки, згідно з позицією обвинувачення. Обвинувальний акт буде направлено до суду, і за результатами його розгляду суд призначить суворе покарання, включаючи додаткове покарання у вигляді заборони займатися нотаріальною діяльністю. Під час зазначених зустрічей прокурор неодноразово підкреслював, що такі дії узгоджені з керівництвом.
Вимагання хабаря прокурорами Дніпропетровщини: деталі справи
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження №52026000000000047 від 24 січня за ознаками ч. 4 ст. 368 ККУ щодо кількох прокурорів Дніпропетровщини. Все почалося з кримінального провадження №42024042150000082 від 10 вересня 2024 року, яке розслідує Слобожанська окружна прокуратура. Встановлено, що земельні ділянки були виведені з комунальної власності Підгородненської міської ради у приватну власність на основі договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом. Однак правоохоронці запідозрили наявність схеми, оскільки договори були підписані за грошову винагороду. У цій схемі фігурує нотаріус Ольга Щетілова. Детектив зазначає, що прокурор Слобожанської окружної прокуратури Максим Пахучин, можливо, за участю свого керівника Володимира Кондратова та начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Дніпропетровської обласної прокуратури Алана Цховребова, вимагає неправомірну вигоду від нотаріуски Щетілової Ольги Валеріївни за вчинення або невчинення дій в її інтересах, використовуючи своє службове становище. За версією детективів, 5 січня прокурор Пахучин під час зустрічі з адвокатом Гудименком В.Г. неподалік адміністративної будівлі окружної прокуратури висловив вимогу про надання йому коштів за повідомлення Щетіловій про підозру з менш тяжкою кримінально-правовою кваліфікацією та не за всіма епізодами протиправних дій, а також за укладення з нею угоди про визнання винуватості з мінімальним розміром покарання. Це стало можливим завдяки наданим йому службовим повноваженням. Детектив зазначає, що 21 січня прокурор знову зустрівся з адвокатом і повторно висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів. У разі відмови прокурор Пахучин попередив, що Щетіловій інкримінують 15 епізодів кримінальних правопорушень, тобто за кожним безпідставним фактом реєстрації нею права власності на відповідні ділянки, на думку сторони обвинувачення. Обвинувальний акт буде направлено до суду, і за результатами його розгляду суд призначить тяжке покарання, включаючи додаткове покарання у вигляді заборони займатися нотаріальною діяльністю. Під час зазначених зустрічей прокурор неодноразово наголошував, що такі дії узгоджені з керівництвом.
Судова справа щодо корупції у закупівлях продуктів під час війни
В Україні розпочато судовий процес у справі, що стосується корупційної схеми, пов’язаної з закупівлею продуктів для державних потреб під час війни. У цій справі фігурують колишні високопосадовці, зокрема Тарас Висоцький, який займав посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства, та Олександр Грибан, ексзаступник міністра економіки. За даними слідства, завищення цін і використання посередницьких компаній призвели до збитків держави на суму майже 64 мільйони гривень. Інформацію про цю схему надало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Згідно з даними OBOZ.UA, Тарас Висоцький та Олександр Грибан обвинувачуються у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Події відбувалися навесні 2022 року, коли, після початку повномасштабного вторгнення, виникла термінова потреба в постачанні продуктів харчування в регіони. За версією слідства, була створена схема постачання через контрольовані посередницькі компанії. Закупівлі проводилися для обласних військових адміністрацій, а фінансування здійснювалося АТ “Укрзалізниця”. Суть схеми полягала в тому, що продукція закуповувалася за ринковими цінами у закордонних виробників (Польща, Туреччина), але до моменту постачання її вартість штучно підвищувалася через посередників. В результаті ціна на деякі товари зростала приблизно на 150%, наприклад, з 30 гривень до 75 гривень за кілограм у першому епізоді. Згідно з даними слідства, посадовець затверджував відповідні документи, рахунки та акти виконаних робіт, що дозволяло переводити кошти на рахунки компаній-посередників. Він мав доступ до офіційної статистики цін і знав реальну ринкову вартість продукції, а також можливість закупівлі безпосередньо у українських виробників. У справі зафіксовано принаймні два епізоди. Загалом за цими епізодами збитки для держави оцінюються майже у 64 мільйони гривень. Після отримання коштів, за матеріалами слідства, вони виводилися на іноземні рахунки компаній, що мали ознаки фіктивності. Таким чином, відбувалася легалізація незаконно отриманих доходів. Нагадаємо, правоохоронці викрили цю схему ще в серпні 2023 року, а досудове розслідування тривало до грудня 2024 року. Цю справу розглядають як приклад зловживань у сфері державних закупівель під час воєнного стану, коли швидкість прийняття рішень супроводжувалася підвищеними ризиками корупції та відсутністю належного контролю.
Судова справа щодо корупції у закупівлях харчів для Укрзалізниці
Корупція в закупівлях продуктів харчування під час війни: справу передано до суду, повідомляє НАБУ. Суд розглядатиме справу експершого заступника міністра аграрної політики та продовольства (тепер заступника міністра економіки, екології та сільського господарства) та колишнього заступника міністра економіки. Їм інкримінують зловживання на суму близько 64 млн грн під час закупівель продуктів харчування для АТ «Укрзалізниця» з метою задоволення державних потреб у воєнний час. На початку повномасштабного вторгнення РФ перший заступник міністра агрополітики запровадив дві схеми, завдяки яким макаронні вироби для гуманітарних потреб населення закуповували у вибраних іноземних компаній. Закупівлі здійснювалися через ряд посередницьких фірм, а ціни зросли майже на 300%. При цьому посадовець знав про ринкову вартість продукції та усвідомлював готовність українських виробників її постачати, але свідомо ігнорував ці обставини. У другій схемі до згаданого високопосадовця приєднався тодішній заступник міністра економіки, який утаював інформацію про вигідніші пропозиції від інших учасників ринку, включаючи українських виробників. Внаслідок двох епізодів злочинної схеми державі завдано збитків на 63,9 млн грн.