Позначка: НАБУ

ВАКС залишив 300 мільйонів гривень застави для Столара

11 вересня 2026 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду повністю задовольнив клопотання детектива НАБУ, яке було попередньо погоджене Генеральним прокурором. До народного депутата України застосували запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої становить 300 млн грн. На підозрюваного поклали низку процесуальних обов’язків. Зокрема, він зобов’язаний з’являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також утримуватися від поїздок за межі території України без отримання відповідного дозволу від детектива, прокурора або суду. Крім того, народний депутат має повідомляти про будь-яку зміну свого місця проживання, уникати спілкування з особами, визначеними в ухвалі, та не відвідувати вказані в документі приміщення. Окрім цього, підозрюваний повинен здати на зберігання свої закордонні паспорти та інші документи, які надають право на виїзд з України і в’їзд до країни, до Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області. Визначений строк дії цих процесуальних обов’язків встановлено до 11 листопада 2026 року включно, проте він діє в межах терміну досудового розслідування.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Столар Вадим
  • 🏛️ Структура / Відомство: Вищий антикорупційний суд
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 300 млн грн

Майно на мільйони: розслідування щодо родини нардепа Арешонкова

Народний депутат Володимир Арешонков, представник групи «Довіра» та член комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, опинився в центрі уваги через статки своєї родини. Влітку 2025 року він підтримав законопроєкт №12414, що обмежував незалежність НАБУ та САП, проте після протестів зміни було скасовано. За даними «Чесно», у 2026 році депутат голосував у 78% випадків. Журналісти «Схем» виявили, що у липні 2022 року 88-річна мати депутата придбала нерухомість у Вишкові на березі Тиси: будинок, сім соток землі, літню кухню та гараж. Офіційна вартість угоди склала близько 800 тис. грн за будинок та 12 тис. грн за землю, хоча ринкова оцінка сягала $100–120 тис., а у квітні 2026 року Фонд держмайна оцінив об’єкт у майже 8,5 млн грн. При цьому офіційний дохід матері за 20 років становив лише 300 тис. грн, а дружини депутата — 350 тис. грн. Арешонков пояснив купівлю допомогою доньки зі США, проте точну ціну назвати не зміг. Згодом будинок продали Марині Криводубській — тещі сина депутата — за 2,8 млн грн. Угоду супроводжував нотаріус Станіслав Івчук, який є громадським помічником Арешонкова. Він же оформив дарування квартири в київському ЖК «Файна Таун» онуку депутата. На подвір’ї будинку у Вишкові помітили Lexus LX 450 2016 року, застрахований на Володимира Петренка, співвласника мережі АЗС UPG. Після запитань журналістів авто зникло, а згодом з’явилося у декларації Арешонкова за 2025 рік як транспорт, яким він користується за довіреністю. Син депутата, Віталій Арешонков, з 2022 року працює в Бюро економічної безпеки. За 2019–2023 роки його родина стала власником шести квартир у ЖК «Файна Таун». На дружину сина Олександру оформлено дві квартири та комору вартістю близько 3,5 млн грн при офіційному доході у 1,4 млн грн за 20 років. Ще дві квартири придбали батьки дружини, одну — донька депутата, а ще одну — бабуся, яка згодом подарувала її онуку. Наприкінці 2025 року онук отримав Skoda Kodiaq 2019 року, придбану бабусею за 1,2 млн грн. Загальна вартість столичної нерухомості та авто родини перевищує 12 млн грн.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Володимир Арешонков, Віталій Арешонков, Володимир Петренко, Марина Криводубська, Станіслав Івчук
  • 🏛️ Структура / Відомство: Верховна Рада, НАБУ, САП, Бюро економічної безпеки, UPG
  • 📍 Геолокація: Закарпатська область, Київська область, Вишково, Київ, Коростень
  • 🚗 Автомобілі: Lexus LX 450, Skoda Kodiaq
  • 💰 Фігуруюча сума: 12 млн грн

Умєрова викликають на комісію через нові записи Міндіча

Голова парламентської слідчої комісії Гончаренко повідомив, що секретаря РНБО Умєрова запросили на засідання 13 травня після оприлюднення нових записів Міндіча з його участю. Гончаренко зазначив, що Умєров з трибуни стверджував про неприпустимість політизації справи. Однак нові записи свідчать, що Міндіч віддавав накази Умєрову, коли той був міністром оборони. Гончаренко наголосив, що ситуація не політизується, а розслідується, чому під час війни Умєров зустрічався з Міндічем. Він закликав Умєрова з’явитися на комісію для пояснень.

ВАКС дав захисту Тимошенко час до 24 травня

Вищий антикорупційний суд за клопотанням детективів Національного антикорупційного бюро визначив адвокатам лідерки фракції “Батьківщина” у Верховній Раді Юлії Тимошенко строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 24 травня включно. Після цього справу мають перейти до розгляду по суті.

Юлію Тимошенко підозрюють у пропонуванні хабаря колегам-депутатам в обмін на їхні голоси. Про рішення суду повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прізвище народної депутатки там не назвали, однак у Центрі протидії корупції пояснили, що йдеться саме про Тимошенко.

У САП зазначили, що сторона обвинувачення просила скоротити строк ознайомлення з матеріалами справи до 6 травня, посилаючись на “затягування” з боку адвокатів. Водночас суд встановив інший термін — до 24 травня включно.

У відомстві уточнили, що після цього сторона захисту вважатиметься такою, що скористалася правом на доступ до матеріалів досудового розслідування.

Також у САП повідомили, що 7 квітня САП та НАБУ завершили розслідування у цій справі та надали матеріали для ознайомлення стороні захисту, яка відтоді мала “повний доступ”. Водночас, як стверджується, Тимошенко жодного разу не з’явилася для ознайомлення з ними.

У Центрі протидії корупції вважають, що така оперативність завершення досудового розслідування у справі Тимошенко свідчить про впевненість прокурорів у своїй позиції.

“Якби доказів було недостатньо або вони були сумнівними, сторона обвинувачення могла ще неодноразово продовжувати строки розслідування”, — зазначили там.

Нові розшифровки «плівок Міндіча» про виплати і бронежилети

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький оприлюднив нібито нові розшифровки так званих «плівок Міндіча» — телефонних розмов українського бізнесмена Тимура Міндіча. Саме завдяки цим записам НАБУ та САП провели спільне розслідування, відоме як «операція «Мідас». За словами експрокурора САП, матеріали він отримав від джерел у силових структурах.

Йдеться про нібито розмови Міндіча з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і головою Агенції оборонних закупівель Арсеном Жумаділовим. Датовані вони початком липня 2025 року.

У цих записах згадуються нібито виплати з бюджету Міноборони волонтерці Марії Берлінській, а також спроби впливу на закупівлю бронежилетів.

Зокрема, у розмові Міндіч каже: «Давай за Машу домовимось… ти їй платитимеш». У відповідь Умєров запитує: «Я не знаю … просто вона там живе. Зарплату їй платимо?». Після цього Міндіч повторює: «Ти їй платитимеш».

Із записів випливає, що «Маша» отримує 20, однак чого саме — не уточнюється; ймовірно, йдеться про тисячі доларів. У цьому ж контексті Міндіч просить Умєрова працевлаштувати якогось «Миколу», який «попросить всього три».

Також Міндіч говорить Умєрову, що інвестував 300 мільйонів доларів у бронежилети. Після цього міністр оборони зв’язався з головою Агенції оборонних закупівель Жумаділовим.

Раніше вже з’являлася інформація, що Умєров фігурує в «плівках Міндіча» НАБУ у справі про закупівлі бронежилетів. Водночас офіційно жодних звинувачень ексміністру не висували.

Марія Берлінська — українська громадська діячка, керівниця проєкту Victory Drones, співзасновниця благодійного фонду Dignitas і засновниця ГО «Центр підтримки аеророзвідки». Вона також є ініціаторкою адвокаційного правозахисного проєкту «Невидимий батальйон» та Жіночого ветеранського руху.

Броневицький називає Берлінську «антикорупціонеркою», хоча вона ніколи не працювала ні в НАБУ, ні в САП. До початку волонтерської діяльності вона була на війні.

Саме за сприяння Берлінської в Україні скасували гарантійні листи, мито та ПДВ на дрони, а митна служба перестала вважати БПЛА товарами подвійного призначення.

Арсен Жумаділов — кримськотатарський громадський і політичний діяч. У політику він прийшов у 2014 році саме за сприяння тодішнього функціонера Меджлісу кримськотатарського народу Умєрова. До окупації Криму Жумаділов працював у корпоративному секторі в Україні та за кордоном.

У різні роки він працював на доволі різних і несподіваних напрямах: був головою райдержадміністрації на Одещині, клерком в апараті Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу, а також викладачем у Києво-Могилянській академії.

З 2023 року Жумаділов очолив «Державного оператора тилу», а вже у 2025 році перейшов із ДОТ до АОЗ — «Агенції оборонних закупівель», де також був директором.

Умєров у Раді не став деталізувати справу «Мідас»

Секретар Ради нацбезпеки і оборони Рустем Умєров, виступаючи з трибуни Верховної Ради, заявив, що вже надав усі пояснення щодо своєї появи у справі про корупцію в енергетиці під назвою “Мідас” відповідним правоохоронним органам. Додатково звітувати про це в парламенті він не збирається.

Про це стало відомо з трансляції засідання ВР в соцмережах.

Депутати запросили Умєрова, щоб він прокоментував повідомлення у ЗМІ про можливий вплив на нього фігуранта справи “Мідас” Тимура Міндіча. Окремо секретаря РНБО запитали, як саме він голосував, коли Рада запроваджувала санкції проти Міндіча.

У відповідь Умєров подякував народним депутатам за запитання і наголосив, що всі необхідні рішення ухвалювалися для того, щоб працювали відповідні органи. За його словами, на всі запитання цих органів він уже відповів і не хоче політизувати цю тему. Також він зазначив, що якби в уповноважених органів залишалися питання, вони б його запрошували. Умєров додав, що майже всім органам, які зверталися до нього, відповіді були надані.

Хабар у $110 тис.: у Полтавській області викрили посадовців СБУ

НАБУ та САП викрили начальника слідчого відділу УСБУ в Полтавській області та його підлеглого на одержанні неправомірної вигоди.

За даними слідства, службовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у підприємця $110 тис. в обмін на укладення угоди про визнання винуватості та припинення кримінального переслідування його компанії.

Осіб затримали на гарячому під час отримання другого траншу на суму $55 тис. Наразі тривають першочергові слідчі дії.

Справу щодо декларації Неллі Цибульник відкрито НАБУ

НАБУ відкрило кримінальну справу через порушення, виявлені в декларації депутатки Харківської облради та заступниці харківського міського голови Неллі Цибульник.

Неллі Цибульник, яка обіймає посади заступниці мера Харкова, депутатки Харківської облради та керівниці адміністрації Холодногірського району, викрили у неправдивому декларуванні майна на 7 млн гривень.

Судді Олегу Матущаку оголосили підозру

НАБУ та САП повідомили про підозру судді одного з апеляційних господарських судів у незаконному збагаченні та недекларуванні майна майже на 17 млн грн. За версією слідства, активи були оформлені на родичку, щоб приховати їхнє походження.

Як повідомила пресслужба САП, йдеться про Олега Матущака, суддю Західного апеляційного господарського суду.

Слідство вказує, що дії судді кваліфіковано за ст. 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації).

За даними розслідування, у 2020–2023 роках суддя набув у Львові елітну нерухомість — квартиру та паркомісце загальною вартістю 16,7 млн грн. Для приховування активів це майно оформили на тещу.

Правоохоронці зазначають, що офіційні доходи та заощадження судді не давали змоги здійснити таку покупку. Також у деклараціях за 2022–2023 роки він не зазначив відомості про користування орендованим житлом.

Досудове розслідування триває. Його ведуть детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП.

Нові транскрипти розмов Міндіча про виплати і бронежилети

Колишній прокурор САП Станіслав Броневицький, як стверджується, оприлюднив нові розшифровки розмов бізнесмена Міндіча, якого називають близьким до Зеленського. За словами Броневицького, ці матеріали він отримав від джерел у силових структурах.

Ідеться про нібито розмови Міндіча з тодішнім міністром оборони Умєровим і головою агенції оборонних закупівель Жумадиловим. Розмови датовані 8 липня 2025 року.

У транскриптах згадуються виплати з бюджету Міноборони волонтерці Марії Берлінській, а також дії, пов’язані з впливом на закупівлі бронежилетів.

«Давай по Маше договорим… ты ей платишь», — каже Міндіч. «Я не знаю… просто она там живет. Зарплату ей платим?» — відповідає Умєров. «Ты ей платишь», — знову заявляє Міндіч.

Із розмов випливає, що «Маша» отримує 20. Валюта не уточнюється, але, ймовірно, йдеться про тисячі доларів. У зв’язку з цим Міндіч просить Умєрова працевлаштувати «Миколу», якому, за його словами, потрібно лише три.

Також Міндіч повідомляє Умєрову, що інвестував 300 мільйонів доларів у бронежилети. Після цього міністр оборони зв’язався з головою Агенції оборонних закупівель Жумадиловим.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Умєров згадується в «плівках Міндіча» НАБУ у справі про закупівлі бронежилетів. Водночас офіційних звинувачень ексміністру не висували.

Самих аудіозаписів Броневицький не оприлюднив, опублікувавши лише текстові транскрипти.