Розслідування корупційної схеми, пов’язаної з привласненням понад 15 млн грн в “Укрзалізниці”, завершено. Четверо членів злочинної групи, яка здійснила ці розкрадання, будуть притягнуті до відповідальності. У 2022 році організатор схеми, використовуючи підконтрольних працівників філії «Центр забезпечення виробництва» “УЗ”, забезпечив перемогу заздалегідь погоджених компаній у тендері на закупівлю фарби та лінолеуму. Конкурси скасовували, якщо в них брали участь «неузгоджені» фірми або вони пропонували «низьку» ціну. Далі фактично власники та представники цих компаній у змові з організатором групи з “УЗ” уклали договори на постачання продукції за завищеними цінами. Завдяки цій схемі з вересня 2022 р. до квітня 2023 р. “Укрзалізниця” зазнала втрат на понад 15 млн грн, які учасники злочину привласнили та витратили на власний розсуд. У лютому–квітні 2023 року ті самі особи намагалися аналогічно заволодіти коштами на закупівлі фарби, але цьому перешкодило розслідування НАБУ і САП.
Позначка: Корупція
Витік коштів під час будівництва оборонних споруд в Дніпропетровській області
Прокуратура повідомила про викриття у Дніпропетровській області схеми крадіжки мільйонів гривень під час будівництва оборонних споруд для армії. Згідно з слідством, у 2024 році посадові особи військової частини, включно з полковником, та приватні фірми провели закупівлю матеріалів за завищеними на 20% цінами. Виявлено розкрадання 14 млн грн на двох епізодах.
Пронин: Нові факти у справі про BMW X7 та кошти
Нардеп Ярослав Железняк заявив про нові деталі розслідування щодо голови Держфінмону та його оточення. За його словами, детективи НАБУ подали до ВАКС сім клопотань про доступ до банківських документів, контрактів і фінансових операцій. Слідство перевіряє кілька можливих схем. Також, за словами депутата, під час обшуків у заступника Проніна вилучили 284 тисячі доларів і понад 3,3 млн грн готівкою, а разом із ними — печатки фірм і фінансові документи.
Посадовця ЗСУ обвинувачують у хабарному піханні за житло для військових
Перед судом постане посадовець Збройних Сил України, якого обвинувачують у пособництві в одержанні неправомірної вигоди від одного зі столичних забудовників. Керівник одного з Центральних територіальних управлінь Мінобороны запропонував забудовнику забезпечити перемогу в конкурсі на зведення будинку для військових у Святошинському районі Києва. Для реалізації плану та уникнення прямого спілкування із забудовником залучив двох пособників, зокрема, одного з посадовців ЗСУ, а «послуги» оцінив у $1,3 мільйона. У червні минулого року після надання забудовником першого траншу у розмірі $100 тис. пособники викрили на гарячому. Один з них вже постав перед судом, отримав обвинувальний вирок та покарання у вигляді реального позбавлення волі. Колишній керівник Центрального управління Міноборони наразі перебуває під вартою у статусі обвинуваченого.
Олексій Бабенко та постачання дронів для армії: аналіз закупівель
Коли стало зрозуміло, що дрони є ключовим елементом сучасного конфлікту, виникла потреба у внутрішньому виробництві. Це призвело до формування багатомільярдного ринку. Олексій Бабенко, засновник компанії Vyriy Industries, швидко отримав значні замовлення від держави. Компанія росла, інвестувала в оборонні стартапи. Однак, разом із ростом, виникли питання щодо діяльності Бабенка та його бізнес-екосистеми.
Це сталося після тендеру на постачання FPV-дронів для армії, який Vyriy Industries виграла завдяки демпінговим цінам, а потім не змогла виконати. Тендер на постачання для Міноборони передбачав близько ста тисяч дронів, які мали надійти на фронт. Сума закупівлі склала понад два мільярди гривень.
Хоча сама процедура, яка привела до перемоги Vyriy Industries, викликала скандал, через кілька днів виникли проблеми – Олексій Бабенко відмовився підписувати частину контрактів, пояснивши це перевантаженістю виробничих потужностей. У результаті, близько 100 000 дронів не було доставлено. Виграш тендера Бабенком з відмовою від виконання пояснювався тим, що його компанія блокує конкурентів, створюючи дефіцит дронів на фронті. Це відкривало можливості для Vyriy Industries на оборонних закупівлях.
Незважаючи на скандал, не було жодних наслідків – не було кримінальних справ, не було заборони для компаній Бабенка на участь у тендерах для оборонної промисловості. Офіційна статистика свідчить про те, що Олексій Бабенко займається бізнесом і є власником п’яти компаній, найбільша з яких – Vyriy Industries, з доходом майже мільярда гривень.
До великої війни Бабенко організовував фаєр-шоу та продавав бронежилети. Згодом він став одним із лідерів у сфері обслуговування оборонної промисловості. У 2026 році він придбав видання «Бабель», що викликало підозри.
Відкриті дані показують, що закупівлі дронів сімейства Vyriy та постачання компанії «Vyriy Industries» є частиною державних закупівель. За даними Prozorro, закупівля безпілотного комплексу Vyriy PRO 10 виконавчим комітетом Кременчуцької міськради становила 562 тисячі гривень, а військова частина А0297 придбала «Vyriy 10» на 1,9 мільярда гривень. Також здійснюються закупівлі місцевих органів влади та силових структур.
Загальний обсяг закупівель, як правило, занижений, оскільки значна частина оборонних закупівель БПЛА проводиться через закриті процедури або спеціальні модулі оборонних закупівель. Доходи ТОВ «Vyriy Industries» за 2024 рік склали майже мільярд гривень.
В певних періодах, зокрема навесні 2025 року, партія 1000 FPV-дронів Vyriy була виготовлена для військових за замовленням Держслужби спецзв’язку. Після цього, внаслідок зриву контракту на постачання ста тисяч дронів, версія про блокування конкурентів набуває сенсу.
Аналіз відкритих даних показує, що у 2025 році на закупівлю дронів було виділено понад 110 мільярдів гривень, зокрема через Агентство оборонних закупівель – 102 мільярди. Існують інші компанії, що займаються виробництвом та постачанням дронів, проте загальний обсяг закупівель, ймовірно, занижений через закриті процедури. Питання щодо діяльності Олексія Бабенка та його компаній та їх ролі в постачаннях для армії залишається відкритим.
Ексдиректора Хмельницького центру культури засуджено заочно
Заочно засуджено ексдиректора Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва Андрія Клименка за розтрату майна комунального закладу. Суд постановив про 9 років ув’язнення з конфіскацією майна, крім житла.
Кримінальну справу про розтрату майна, фігурантом якої був Андрій Клименко, відкрили у лютому 2021 року. Під час проведення інвентаризації виявили відсутність LED-екрана, комп’ютерної техніки, книг, посуду та іншого майна, яке перебувало на балансі закладу. Службові особи центру не могли пояснити, куди те все ділося. Тодішній директор центру Андрій Клименко припинив виходити на роботу з кінця січня 2021 року.
Експосадовець центру культури Хмельниччини був помічений у низці телевізійних шоу на російських телеканалах. У серпні 2021 року він взяв участь в авторській програмі Ксенії Собчак. У листопаді 2021 року він був представлений у шоу Андрія Малахова «Прямий ефір». Напочатку 2022 року Клименко з’явився у відеоролику російського блогера, де він постав у ролі екстрасенса.
У Хмельницькій обласній прокуратурі повідомили, що ексдиректор центру перебуває в міжнародному розшуку з 2023 року. Його заочно взяли під варту на момент розслідування.
Терещук викрив корупцію на митниці у футболці Brunello Cucinelli
Під час розгляду справи на Таській слідкості (ТСК) митний службовець Юрій Терещук викрив корупційні дії на одній із митниць. Особливістю процесу стало те, що Терещук носив футболку від бренду Brunello Cucinelli, вартість якої становила 24 тисячі гривень.
Волинський чиновник вимагав хабар за «відсутність проблем»
На Волині затримали заступника керівника обласного управління Держпродспоживслужби за вимагання 2000 доларів у бізнесу. Співробітники правоохоронних органів викрили корупційну діяльність посадової особи, пов’язану з вимаганням грошей від підприємців. Згідно з інформацією слідства, чиновник разом із співучасниками створював штучні перешкоди для бізнесу під час оформлення експлуатаційних дозволів. Підприємцям навмисно затримували видачу документів та вказували на ймовірні проблеми під час перевірок. За певну суму грошей посадові особи гарантували оперативне погодження дозволів та «безпроблемне» проведення інспекцій. Чиновника затримали безпосередньо після отримання хабара в розмірі 2000 доларів. Йому вже пред’явлено підозру. Суд визначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 399 тисяч гривень. Розслідування триває, правоохоронці з’ясовують, чи причетні до цієї схеми інші посадові особи.
Збільшено штраф за хабарництво на митниці
Львівський апеляційний суд суттєво збільшив розмір штрафу для колишнього інспектора митного посту «Рава-Руська» Ігоря К., який здійснював отримання хабарів за безперешкодне оформлення транспортних засобів з Європейського Союзу. Раніше суд призначив йому штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Це було встановлено на підставі вироку, який у березні опублікували на порталі Опендатабот. Проте, після задоволення скарги прокурора, апеляційний суд встановив штраф у розмірі 68 тисяч гривень.
В Польщі виявлено майно ексдиректора доріг Полтавщини
НАБУ завершило розслідування щодо майна колишнього директора державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» на суму 45,5 мільйонів гривень. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування у справі Олексія Басана. Його підозрюють у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, та внесенні недостовірних даних до декларації. За даними слідства, у 2020–2024 роках він незаконно збагатився на 45,5 млн грн. Кошти вкладали у нерухомість, землю, транспорт і криптовалюту. Серед виявленого майна — будинок із басейном у передмісті Полтави, квартира в місті, майнові права на шість квартир у новобудовах, а також 73 земельні ділянки загальною площею 146 гектарів та квартира в Польщі. Крім того, на криптогаманцях виявили активи в еквіваленті близько 180 тисяч USDT.