Державне бюро розслідувань активно бореться з корупцією серед державних службовців, виявляючи систематичні порушення в державних установах. Нещодавно співробітники ДБР оголосили про підозру керівнику одного з відділів Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області за хабарництво. Водночас триває перевірка можливого залучення керівництва служби до цієї схеми. Чиновник вимагав гроші від підприємців за «позитивні результати перевірок» у сфері метрології та ринкового нагляду. Це включало моніторинг цін, перевірку товарів на відповідність стандартам, правильність маркування, наявність сертифікатів, а також точність ваги та об’єму. Слідчі встановили, що один із підозрюваних повідомив підприємцю про «успішну перевірку» і натякнув на необхідність «закріплення» результату. Щоб уникнути особистого отримання грошей, було запропоновано передати їх через посередника на автозаправній станції. Сума становила 100 тисяч гривень за одну довідку. Після передачі частини грошей посередника затримали. Керівнику відділу було вручено підозру в отриманні хабаря (ч. 3 ст. 368 КК України). Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави понад 120 тисяч гривень. Крім того, арештовано майно на суму понад 5 млн грн, зокрема 13 земельних ділянок у Волинській області та автомобіль Volkswagen. Наразі тривають слідчі дії щодо іншого представника керівництва. Досудове розслідування продовжується, і слідчі виявляють усі епізоди та інших учасників. За попередніми даними, загальна сума хабарів може перевищувати кілька сотень тисяч гривень. Процесуальне керівництво здійснює Волинська обласна прокуратура.
Позначка: Корупція
Затримання жителя Рівненщини за спробу підкупу прикордонника
Військовозобов’язаний з Рівненщини був затриманий під час спроби підкупу прикордонника для незаконного виїзду за кордон. Про це повідомляє пресслужба волинської поліції. Співробітники управління міграційної поліції разом зі слідчими ГУНП у Волинській області та представниками 6-го прикордонного загону ГВЗВВБ «Захід» виявили спробу дачі хабаря прикордоннику від жителя Рівненщини, який намагався уникнути мобілізації. 29-річний чоловік, не маючи законних підстав для виїзду, запропонував прикордоннику хабар у розмірі 1000 доларів США за допомогу в незаконному перетині державного кордону поза пунктами пропуску в напрямку Республіки Білорусь. 16 квітня його затримали на місці події відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час передачі грошей. За цим фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (надання неправомірної вигоди посадовцю). Правопорушнику оголосили підозру, а суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Затримання співробітників Одеського ТЦК: нові подробиці
Одеський обласний ТЦК підтвердив інформацію про затримання своїх працівників. “Ми підтверджуємо, що представники правоохоронних органів затримали військовослужбовців одного з районних ТЦК та СП в Одесі. Керівництво Одеського обласного ТЦК та СП активно співпрацює з правоохоронними органами для з’ясування всіх деталей. Наша позиція залишається незмінною: ми підтримуємо повну прозорість та об’єктивність розслідування. Закликаємо громадськість та ЗМІ утриматися від поспішних висновків і поширення неперевіреної інформації”, – йдеться у заяві ТЦК. Через затримання воєнкомів голова Одеського обласного ТЦК та голова Пересипського районного ТЦК були відсторонені від виконання своїх обов’язків, повідомляють Сухопутні війська. Розпочато службове розслідування.
Нові звинувачення депутату Полтавської міськради в незаконному збагаченні
Служба безпеки України та Національна поліція виявили нові правопорушення депутата Полтавської міської ради, якого було викрито в жовтні 2025 року за маніпуляції з декларуванням доходів. Нагадаємо, що тоді підозрюваний не вказав у своїх деклараціях про майновий стан криптовалюту та операції з віртуальними активами на суму 200 млн грн. Наразі стало відомо, що депутат намагався приховати ще 340 млн грн, походження яких залишається невідомим. За даними кіберфахівців СБУ, в період з 2022 по 2025 роки посадовець через підставних осіб переказував кошти на свої криптогаманці, не відображаючи їх у деклараціях та податковій звітності. На основі нових доказів незаконної діяльності депутату оголошено підозру за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Зловмиснику загрожує до 10 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває, встановлюються джерела походження коштів та особи, причетні до фінансових схем. Оперативно-слідчі дії проводять співробітники СБУ в Полтавській області спільно з Національною поліцією під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.
Корупція в Україні: нові реалії та виклики
Вкрасти менше 9 мільйонів гривень за рік вже не вважається кримінальним злочином. У січні 2025 року NGL.media опублікувало розслідування про статки головного лісника країни, Юрія Болоховця, під заголовком: «Як гендиректор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець облаштував приватний хутір площею понад 80 га?» У листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за чотирма статтями, пов’язаними із захопленням землі та незаконним збагаченням. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які інвестує в нерухомість, зокрема у своєму рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Болоховця набула активів на 22,8 млн грн при офіційному доході 10,4 млн грн. У цій же справі згадується хутір в Івангороді, де побували і ми, і слідчі ДБР. Територія комплексу огороджена суцільним парканом, складається з 14 приватизованих земельних ділянок і захоплює частину комунального лісу, а також зону, що перебуває у користуванні ДП “Ліси України”, яке очолює Болоховець. 21 липня Болоховець отримав підозру у незаконному збагаченні та був затриманий. Однак через два місяці він вийшов із СІЗО під заставу 9,8 млн грн. Паралельно ДБР оприлюднило статистику про розслідування 587 кримінальних справ у сфері лісового господарства. У 2023–2025 роках до суду було передано 178 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. Директор ДБР Олексій Сухачов зазначив, що характер правопорушень свідчить про централізовану систему зловживань. Цю статистику підтверджує кумедний факт: заступник керівника ОП Віктор Микита заявив, що два ресторани McDonald’s на Закарпатті сплачують стільки ж податків, як і лісова галузь області. У 2024 році Закарпаття отримало 17 млн грн від вирубки лісу, а два «МакДональдзи» сплатили 16 млн грн. Це свідчить про масштаб корупції. Але найцікавіше сталося через 10 днів після вручення підозри Болоховцю: 31 липня 2025 року прокурор передав його справу до НАБУ, а судовий розгляд перемістився до ВАКС, куди адвокати подали скарги на незаконність підозри. Один із аргументів полягав у тому, що Болоховець набув майна на суму, що перевищила його доходи на 7 925 082 грн, але відповідно до змін у КК України, мінімальний поріг для кримінальної відповідальності становить 9 084 000 грн. Оскільки різниця між доходами та видатками Болоховця становить 7 925 082 грн, що не досягає 9 084 000 грн, його дії не містять ознак злочину. Перша спроба адвокатів визнати підозру незаконною провалилася: 17 лютого слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні скарги. Проте 10 березня апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу адвокатів Болоховця та скасувала підозру ДБР. Підставою для цього рішення став факт неповного аудіозапису судового засідання від 6 березня 2025 року, тривалість якого становила 22 секунди, що не відповідало повному обсягу рішення слідчого судді. Оскільки це вже було рішення апеляційної палати ВАКС, воно стало остаточним, і підозра Болоховця була скасована. Таким чином, у лісовій галузі корупції не виявлено, а збагачення до 9 млн грн не вважається злочином. Проте ВАКС не дав відповіді на питання, що робити, коли два «Макдональдси» сплачують стільки ж податків, як і лісники Закарпаття. Тривалість запису судового засідання виявилася важливішою. Цікаво, чи почне хтось аналізувати тривалість аудіозаписів інших справ після такого рішення ВАКС.
Командування військової частини в Одеській області привласнило 17 млн грн
У Одеській області поліція повідомила про підозру командуванню військової частини в розкраданні 16,7 мільйона гривень, які були виділені на зарплати вигаданих військовослужбовців. За інформацією слідства, цю схему організував командир частини на початку війни, залучивши до неї трьох своїх заступників та командира роти. Вони фіктивно зарахували на службу не менше 19 чоловіків призовного віку, на рахунки яких перераховували зарплату разом з преміями та надбавками. Виведені кошти обналичувалися та розподілялися між членами командування.
Фінансові досягнення мерів Одеської області у 2025 році
Мер Ізмаїла Андрій Абрамченко став лідером за задекларованими доходами серед міських голів Одеської області у 2025 році. Щорічно Центр публічних розслідувань складає рейтинг декларацій керівників великих міст та районів Півдня, щоб оцінити не лише доходи, а й структуру статків, включаючи заощадження, нерухомість та транспорт. Загальний дохід родини Абрамченка у 2025 році склав 10,9 мільйона гривень, з яких 1,3 мільйона гривень – це власний дохід мера. Основними джерелами його доходу стали заробітна плата та прибуток від продажу “зеленої” електроенергії, тоді як значну частину забезпечив бізнес дружини, що приніс 6,1 мільйона гривень. Для порівняння, у 2024 році родина заробила приблизно 9,1 мільйона гривень, з яких 8,3 мільйона гривень належали дружині. Інформація надана ЦПР та Інтент. Друге місце у рейтингу займає мер Подільська Олег Албанський, чий родинний дохід становить 6,1 мільйона гривень. Його власний дохід досяг 2,9 мільйона гривень, з яких понад 2 мільйона гривень він отримав від продажу двох автомобілів. Дружина Олександра задекларувала 3,1 мільйона гривень. У 2024 році родинний дохід був удвічі меншим – близько 4 мільйонів гривень (1,2 мільйона гривень у мера та 2,8 мільйона гривень у дружини). До групи з доходами понад 2 мільйона гривень також входить в.о. мера Одеси Ігор Коваль, чий дохід склав 2,2 мільйона гривень, з яких 1,8 мільйона гривень – це заробітна плата та пенсія, а решта – заробітна плата дружини Наталії. У 2024 році Коваль отримав 1,4 мільйона гривень. Дохід ексмера Одеси Геннадія Труханова становив 2,1 мільйона гривень, включаючи доходи його матері Марії. При цьому власний дохід Труханова склав 2,0 мільйона гривень. У 2024 році загальний родинний дохід залишався практично незмінним – близько 1,4 мільйона гривень разом із доходами матері. Середній сегмент формують посадовці з доходами близько 1,7–2,0 мільйона гривень. Серед них в.о. мера Білгород-Дністровського Олександр Скалозуб з доходом 2,0 мільйона гривень (1,2 мільйона гривень – його зарплата). У 2024 році він отримав лише 936 тисяч гривень і зазначав, що живе на одну зарплату. Мер Чорноморська Василь Гуляєв задекларував 1,8 мільйона гривень, тоді як у 2024 році його родинний дохід був значно вищим – близько 4,9 мільйона гривень, значну частину якого забезпечувала дружина. Мер Роздільної Валерій Шовкалюк також демонструє зростання з доходом 1,8 мільйона гривень, тоді як у 2024 році його власні доходи становили трохи більше 900 тисяч гривень, а додатковий внесок у родинний бюджет забезпечували зарплата і пенсія дружини. Подібні показники має мер Південного Володимир Новацький – 1,7 мільйона гривень. У 2024 році він декларував трохи більше 1 мільйона гривень зарплати плюс пенсію та незначні відсотки з банку. Нижню частину рейтингу формують мери Березівки та Болграда. Валерій Григораш задекларував 1,3 мільйона гривень родинного доходу, тоді як у 2024 році його власні доходи становили близько 926 тисяч гривень, а дохід дружини майже не впливав на загальну суму. Найменший дохід серед проаналізованих – у мера Болграда Сергія Дмитрієва: 0,9 мільйона гривень. Його ситуація практично не змінилася – у 2024 році він декларував лише заробітну плату (близько 720 тисяч гривень) і не вказував членів родини.
Завищені ціни на будівництво амбулаторії в Київській області
У Київській області планується будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини з укриттям, яке може обійтися на понад 4 млн грн дорожче, ніж очікувалося. Проект реалізується у селі Данилівка Фастівського району, де вартість будівництва становитиме приблизно 48,7 млн грн. Тендер виграла лише одна компанія — ТОВ «Вишпостач», власником якої є депутат Фастівської райради від «ЄС» Максим Година. У кошторисі виявлено завищення цін за кількома позиціями: металопластикові двері оцінені більш ніж у три рази дорожче ринкових цін, тротуарна плитка — у 2,5 рази вище, а медичне обладнання, зокрема біохімічний аналізатор та УЗД-апарат, значно перевищує середні ринкові показники. Також зафіксовані завищені витрати на асфальт і пісок. Загальна сума потенційної переплати може перевищити 4,3 млн грн. Варто зазначити, що ТОВ «Вишпостач» вже згадувалася у справах про можливе розтрачування бюджетних коштів.
Криза у сфері протезування: корупційні ризики та їх наслідки
Сфера протезування в Україні, яка в умовах повномасштабної війни повинна функціонувати як безперебійний механізм відновлення людської мобільності, фактично опинилася в стані штучного колапсу. В основі цієї кризи лежать управлінські рішення голови Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, які, хоча й виглядають як адміністративні новації, насправді містять ознаки системного втручання в ринок з потенційно корупційною мотивацією. Це не просто технічні затримки чи бюрократична інерція, а ланцюг дій, що створює штучні бар’єри, дефіцит фінансування та змінює правила гри поза межами законодавства.
Формально механізм фінансування протезування в Україні регламентується наказами Міністерства соціальної політики України. Протезні підприємства подають пакет документів, що включає калькуляцію витрат, і, якщо ціна не перевищує встановлений державою максимум, Фонд зобов’язаний профінансувати послугу. Ключовий момент полягає в тому, що держава вже встановила верхню межу ціни. Це означає, що будь-яке додаткове втручання в ціноутворення з боку Фонду є виходом за межі повноважень. Проте саме тут і відбувається злам системи. Замість виконання функції платника, Фонд під керівництвом Музиченка починає виконувати роль неформального регулятора ринку закупівель комплектуючих без жодної законної підстави.
05 березня 2026 року з’являється лист №960/10-2026, у якому вперше озвучується вимога надавати комерційні пропозиції від різних постачальників комплектуючих. Цей документ є юридично нікчемним, оскільки не містить посилання на жодну норму права. 15 квітня 2026 року виходить наступний лист — №1761/10-2026, де вимога конкретизується: не менш як три постачальники, один з яких — обов’язково виробник або його офіційний представник в Україні. Цифра «три» не має жодного нормативного підґрунтя і з’являється виключно як адміністративна фантазія конкретної посадової особи. Фактично створюється новий, неформальний стандарт допуску до фінансування, який ускладнює процес і робить його технічно нездійсненним.
Ринок протезування не працює за принципом миттєвих закупівель. Комплектуючі замовляються заздалегідь, з горизонтом поставки від кількох місяців до пів року. Вимога надати альтернативні комерційні пропозиції на вже закуплений товар виглядає не лише абсурдною, а й є завідомо нездійсненною. Це означає, що кожна відмова у фінансуванні на підставі невиконання цієї вимоги є штучною і контрольованою. Система переходить із площини некомпетентності у площину навмисного блокування.
Найбільш показовим елементом цієї схеми є згадка про «офіційних представників в Україні», що відкриває двері для вибіркового просування конкретних гравців ринку. За свідченнями учасників галузі, на рівні територіальних відділень неофіційно озвучується конкретний постачальник, з яким «рекомендується» співпрацювати. Це класичний патерн корупційної поведінки: формально нейтральна вимога, яка на практиці звужує ринок до одного або кількох «правильних» контрагентів. У цій моделі Фонд створює бар’єр, підприємства не можуть його подолати, з’являється «єдиний правильний шлях», що веде до конкретного постачальника. Це не ринок, а адміністративно сконструйована монополія.
Офіційна риторика може апелювати до економії бюджетних коштів, але реальна економіка процесу говорить протилежне. Дешевші комплектуючі часто означають довші строки виробництва, нижчу якість і більші витрати в довгостроковій перспективі. У випадку протезування це означає не лише гроші, а й функціональність людського тіла. Фактично відбувається підміна пріоритетів: швидкість і якість протезування замінюються на формальний пошук «найдешевшого» варіанту, що може виявитися найдорожчим у часі, здоров’ї та соціальних наслідках.
Станом на квітень 2026 року ситуація має чіткі, вимірювані наслідки. Протезні підприємства масово отримують відмови у фінансуванні, навіть маючи повністю укомплектовані склади. Це означає заморожені обігові кошти, зупинку виробництва та ризик банкрутств. Люди з інвалідністю опиняються в чергах без визначених строків, що для багатьох є повною втратою автономності. Військовослужбовці, які планували повернення до служби після протезування, фізично не можуть цього зробити, що має прямий вплив на обороноздатність. Репутаційний удар отримують підприємства, хоча джерело проблеми – на рівні державного управління.
Дії Віталія Музиченка демонструють не випадкову помилку, а цілісну модель поведінки. Кожен елемент цієї моделі має логічне завершення: запровадження незаконних вимог, створення технічної неможливості їх виконання, масові відмови, неформальні «рекомендації», концентрація ринку. Це класична схема адміністративного тиску з потенційною метою перерозподілу фінансових потоків. У правовій державі подібні дії мають оцінюватися не на рівні публіцистики, а в межах кримінального провадження з аналізом зловживання владою, перевищення повноважень та створення штучних перешкод у наданні життєво важливих послуг. У ситуації, коли кожне затягування процедури протезування вимірюється не лише гривнями, а й місяцями людського життя без повноцінної мобільності, будь-яке «ручне управління» цією сферою стає фактором прямої шкоди.
Як у Полтаві прокуратуру звинувачують у схемах відкатів
За керівництва Євгенія Гладія прокуратуру Полтавщини, за інформацією джерел, перетворили на механізм збору відкатів. У регіоні, як стверджується, працюють не норми закону, а встановлені тарифи: кримінальні провадження рухаються вибірково, а сама прокуратура вже не контролює дотримання права, а обслуговує грошові потоки.
Джерела стверджують, що кошти передають не приховано, а у ресторані «Міміно» на Решетилівській, 15. Саме там, за їхніми словами, регулярно збирають «внески» за закриття справ і потрібні рішення. У цій схемі називають самого Гладія та його першого заступника Романа Єрохіна, який, як зазначається, координує процес. Роль касира приписують депутату міськради Ігорю Чубарю — бізнесмену, президенту ФК «Зоря-Ворскла» і родичу співвласника ресторану Ігоря Еренбурга. Через нього, повідомляє Бастіон, проходять гроші та вирішуються питання щодо кримінальних проваджень.
Після обшуків, які провели НАБУ і ДБР, у Чубаря знайшли «кухонну книгу» з докладними записами про те, хто, коли і скільки передавав. Також вилучили 2,5 мільйона доларів готівкою. За даними джерел, слідство мало прямі докази передачі грошей самому Гладію. Однак замість очікуваного фіналу справу, як стверджується, заморозили, матеріали засекретили, а вилучені кошти повернули власнику. Таким чином система, за оцінкою авторів, захистила сама себе.
Паралельно у місті, як зазначається, безперешкодно розпоряджаються бюджетними коштами. На тротуарну плитку вже витратили понад мільярд гривень. Роботи виконують без гарантій, а більш як 11 тисяч квадратних метрів старої плитки зникли — її, за цими даними, планували повторно продати місту як нову. Коли поліція почала вручати підозри у справі Затуринського меморіалу, розслідування різко пригальмувало.
У листуванні, вилученому СБУ, згадується депутат міськради Ямщиков, який, як стверджується, віддає вказівки та погоджує відкати. Водночас підозри, за наведеними даними, отримують не організатори, а виконавці. Більше того, учасники схем відкрито заявляють, що прокуратура «в долі» і сприяє питанням із судами та розподілом майна померлих без спадкоємців.
Окремо згадується історія із сіллю. У 2022 році місто придбало 3 тисячі тонн за 44 мільйони гривень, але товар так і не доїхав. У 2023-му ті самі підрядники, як стверджується, вивели ще 14 мільйонів. Загалом зникло близько 60 мільйонів гривень. При цьому справи або взагалі не відкривають, або вони непомітно зупиняються.
Подібний підхід, за текстом, застосовують і у справах екс-мера Олександра Мамая. Через підставний «Інститут розвитку міста» бюджетні кошти, як зазначається, спрямовували на особисті витрати — від обслуги до розваг для місцевої еліти. Водночас його донька, яка, за джерелами, веде бізнес у Росії й діяла в її інтересах, виходить під заставу в 5 мільйонів гривень. Автори наголошують, що без погодження обласної прокуратури такі рішення не ухвалюють.
Окремо описується формування нового ланцюга впливу. При ОДА з’являється радник Гланц, якого пов’язують з ОПЗЖ. Після цього комунальні підприємства масово підписують договори на «юридичні послуги» на 3,6 мільйона гривень, хоча мають власних юристів. На це прокуратура, за текстом, не реагує.
Так само, як стверджується, вона не реагує і на ситуацію з Іриною Салогуб, заступницею голови ОВА. Її позбавили наукового ступеня через плагіат: 63% дисертації виявилися скопійованими з російських текстів. Попри це, вона роками отримувала надбавки 40–60% за фальшиве звання. Жодних справ чи реакції, як зазначається, не було.
Окремою проблемою автори називають витоки інформації. Підозрювані, за їхніми словами, дізнаються про справи раніше, ніж документи надходять до слідства. У справі про незаконний кар’єр інформація про підозру з’явилася вже через 20 хвилин після реєстрації. Після візиту адвоката до керівництва прокуратури підозру так і не вручили. Схожий механізм, як стверджується, спрацював і в Терешківській громаді.
У підсумку, за оцінкою авторів, у регіоні діє не прокуратура, а закрита система, у якій головним аргументом є гроші. Хто платить — той уникає наслідків. Хто заважає — того прибирають. І поки Гладій залишається на посаді, це, як наголошується, не виняток, а звичний порядок роботи.