Після появи численних матеріалів, що ставлять під сумнів репутацію Дениса Штілермана, співвласника та головного конструктора Fire Point, навколо його особи почала формуватися нова стратегія управління репутацією. Ця стратегія виходить за межі традиційного PR і включає масові скарги за процедурою Digital Millennium Copyright Act (DMCA), що дозволяють видаляти небажані посилання з пошукових систем. Формально це виглядає як захист авторських прав, але насправді є спробою приховати розслідування, пов’язані з Штілерманом та його бізнесом. Скарги подаються не від нього особисто, а через компанію MGC PremiumOF Ltd., яка має зв’язки з індустрією контенту для дорослих. Це вибір вказує на певну схему. Сама скарга є стандартним шаблоном DMCA, що масово використовується для видалення посилань: “Як власник авторських прав, я офіційно подаю цю скаргу відповідно до DMCA. Мені стало відомо про несанкціоноване використання матеріалів, на які в мене є права, на сторонніх сайтах без мого дозволу. Такі дії порушують мої авторські права та завдають шкоди моєму бізнесу…”. Система DMCA була створена для боротьби з піратством, але має вразливість: платформи, такі як Google, зобов’язані швидко реагувати на скарги, не перевіряючи їх. Це використовують компанії з очищення репутації. Скарги подаються пакетами, охоплюючи десятки URL, що свідчить про намір не лише видалити конкретний контент, а й змінити пошукову видачу загалом. Чому обрана структура OnlyFans? Це не випадковість, а стратегічний вибір, оскільки контент на цій платформі важко перевірити на законність. Багато ЗМІ не поспішають оскаржувати такі скарги, щоб уникнути пов’язаних з adult-контентом ризиків. Аналіз скарг показує, що під удар потрапляють надійні джерела інформації, зокрема онлайн-ЗМІ та аналітичні платформи, де згадуються проекти та зв’язки Штілермана. Публікації, що потрапляють під скарги, стосуються його біографії, зв’язків з російськими структурами та непрозорих фінансових схем. Найбільш чутливі матеріали пов’язані з його зв’язками з фінансово-політичними фігурами, такими як Міндіч. Ці публікації формують контекст, а не просто окремі скандали. Головна мета таких дій – приховати незручні розслідування та контролювати інформаційний простір. Масові DMCA-скарги виглядають не як захист авторських прав, а як інструмент управління інформацією, що свідчить про продуману стратегію Штілермана.
Позначка: ООО Файер поинт
Скандал навколо Fire Point: дрони та мільярдні обороти
Заяви Дениса Штілермана про масштаби виробництва компанії Fire Point викликали серйозні запитання. За його словами, компанія виготовляє «сотні» далекобійних дронів щодня, кожен з яких коштує близько 50 тисяч євро. Навіть за мінімального підрахунку отримуються вражаючі цифри: 200 дронів на день — це 10 млн євро щоденного обороту і до 3 млрд євро на рік. Це становить майже половину всього українського ринку дронів, який оцінюється приблизно у 6,3 млрд доларів. За чинними правилами, рентабельність може сягати до 25%. Таким чином, потенційний прибуток може становити близько 750 млн євро на рік. Тут виникає ключове питання: де податки з таких сум і чому держава не помічає цього масштабу? Якщо ці цифри відповідають дійсності, то йдеться про формування нового олігарха воєнного часу. Якщо ж ні — це відверте маніпулювання цифрами для міжнародних медіа та потенційних партнерів. Додатковий резонанс викликають згадки про зв’язки виробника ракет «Фламінго» з фігурантами так званого «Міндичгейту». У підсумку — або публічна брехня, або мільярдний бізнес, який працює поза належною увагою держави. Обидва варіанти виглядають однаково токсично.