Мер Ізмаїла Андрій Абрамченко став лідером за задекларованими доходами серед міських голів Одеської області у 2025 році. Щорічно Центр публічних розслідувань складає рейтинг декларацій керівників великих міст та районів Півдня, щоб оцінити не лише доходи, а й структуру статків, включаючи заощадження, нерухомість та транспорт. Загальний дохід родини Абрамченка у 2025 році склав 10,9 мільйона гривень, з яких 1,3 мільйона гривень – це власний дохід мера. Основними джерелами його доходу стали заробітна плата та прибуток від продажу “зеленої” електроенергії, тоді як значну частину забезпечив бізнес дружини, що приніс 6,1 мільйона гривень. Для порівняння, у 2024 році родина заробила приблизно 9,1 мільйона гривень, з яких 8,3 мільйона гривень належали дружині. Інформація надана ЦПР та Інтент. Друге місце у рейтингу займає мер Подільська Олег Албанський, чий родинний дохід становить 6,1 мільйона гривень. Його власний дохід досяг 2,9 мільйона гривень, з яких понад 2 мільйона гривень він отримав від продажу двох автомобілів. Дружина Олександра задекларувала 3,1 мільйона гривень. У 2024 році родинний дохід був удвічі меншим – близько 4 мільйонів гривень (1,2 мільйона гривень у мера та 2,8 мільйона гривень у дружини). До групи з доходами понад 2 мільйона гривень також входить в.о. мера Одеси Ігор Коваль, чий дохід склав 2,2 мільйона гривень, з яких 1,8 мільйона гривень – це заробітна плата та пенсія, а решта – заробітна плата дружини Наталії. У 2024 році Коваль отримав 1,4 мільйона гривень. Дохід ексмера Одеси Геннадія Труханова становив 2,1 мільйона гривень, включаючи доходи його матері Марії. При цьому власний дохід Труханова склав 2,0 мільйона гривень. У 2024 році загальний родинний дохід залишався практично незмінним – близько 1,4 мільйона гривень разом із доходами матері. Середній сегмент формують посадовці з доходами близько 1,7–2,0 мільйона гривень. Серед них в.о. мера Білгород-Дністровського Олександр Скалозуб з доходом 2,0 мільйона гривень (1,2 мільйона гривень – його зарплата). У 2024 році він отримав лише 936 тисяч гривень і зазначав, що живе на одну зарплату. Мер Чорноморська Василь Гуляєв задекларував 1,8 мільйона гривень, тоді як у 2024 році його родинний дохід був значно вищим – близько 4,9 мільйона гривень, значну частину якого забезпечувала дружина. Мер Роздільної Валерій Шовкалюк також демонструє зростання з доходом 1,8 мільйона гривень, тоді як у 2024 році його власні доходи становили трохи більше 900 тисяч гривень, а додатковий внесок у родинний бюджет забезпечували зарплата і пенсія дружини. Подібні показники має мер Південного Володимир Новацький – 1,7 мільйона гривень. У 2024 році він декларував трохи більше 1 мільйона гривень зарплати плюс пенсію та незначні відсотки з банку. Нижню частину рейтингу формують мери Березівки та Болграда. Валерій Григораш задекларував 1,3 мільйона гривень родинного доходу, тоді як у 2024 році його власні доходи становили близько 926 тисяч гривень, а дохід дружини майже не впливав на загальну суму. Найменший дохід серед проаналізованих – у мера Болграда Сергія Дмитрієва: 0,9 мільйона гривень. Його ситуація практично не змінилася – у 2024 році він декларував лише заробітну плату (близько 720 тисяч гривень) і не вказував членів родини.
Позначка: Коррупция
Завищені ціни на будівництво амбулаторії в Київській області
У Київській області планується будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини з укриттям, яке може обійтися на понад 4 млн грн дорожче, ніж очікувалося. Проект реалізується у селі Данилівка Фастівського району, де вартість будівництва становитиме приблизно 48,7 млн грн. Тендер виграла лише одна компанія — ТОВ «Вишпостач», власником якої є депутат Фастівської райради від «ЄС» Максим Година. У кошторисі виявлено завищення цін за кількома позиціями: металопластикові двері оцінені більш ніж у три рази дорожче ринкових цін, тротуарна плитка — у 2,5 рази вище, а медичне обладнання, зокрема біохімічний аналізатор та УЗД-апарат, значно перевищує середні ринкові показники. Також зафіксовані завищені витрати на асфальт і пісок. Загальна сума потенційної переплати може перевищити 4,3 млн грн. Варто зазначити, що ТОВ «Вишпостач» вже згадувалася у справах про можливе розтрачування бюджетних коштів.
Криза у сфері протезування: корупційні ризики та їх наслідки
Сфера протезування в Україні, яка в умовах повномасштабної війни повинна функціонувати як безперебійний механізм відновлення людської мобільності, фактично опинилася в стані штучного колапсу. В основі цієї кризи лежать управлінські рішення голови Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, які, хоча й виглядають як адміністративні новації, насправді містять ознаки системного втручання в ринок з потенційно корупційною мотивацією. Це не просто технічні затримки чи бюрократична інерція, а ланцюг дій, що створює штучні бар’єри, дефіцит фінансування та змінює правила гри поза межами законодавства.
Формально механізм фінансування протезування в Україні регламентується наказами Міністерства соціальної політики України. Протезні підприємства подають пакет документів, що включає калькуляцію витрат, і, якщо ціна не перевищує встановлений державою максимум, Фонд зобов’язаний профінансувати послугу. Ключовий момент полягає в тому, що держава вже встановила верхню межу ціни. Це означає, що будь-яке додаткове втручання в ціноутворення з боку Фонду є виходом за межі повноважень. Проте саме тут і відбувається злам системи. Замість виконання функції платника, Фонд під керівництвом Музиченка починає виконувати роль неформального регулятора ринку закупівель комплектуючих без жодної законної підстави.
05 березня 2026 року з’являється лист №960/10-2026, у якому вперше озвучується вимога надавати комерційні пропозиції від різних постачальників комплектуючих. Цей документ є юридично нікчемним, оскільки не містить посилання на жодну норму права. 15 квітня 2026 року виходить наступний лист — №1761/10-2026, де вимога конкретизується: не менш як три постачальники, один з яких — обов’язково виробник або його офіційний представник в Україні. Цифра «три» не має жодного нормативного підґрунтя і з’являється виключно як адміністративна фантазія конкретної посадової особи. Фактично створюється новий, неформальний стандарт допуску до фінансування, який ускладнює процес і робить його технічно нездійсненним.
Ринок протезування не працює за принципом миттєвих закупівель. Комплектуючі замовляються заздалегідь, з горизонтом поставки від кількох місяців до пів року. Вимога надати альтернативні комерційні пропозиції на вже закуплений товар виглядає не лише абсурдною, а й є завідомо нездійсненною. Це означає, що кожна відмова у фінансуванні на підставі невиконання цієї вимоги є штучною і контрольованою. Система переходить із площини некомпетентності у площину навмисного блокування.
Найбільш показовим елементом цієї схеми є згадка про «офіційних представників в Україні», що відкриває двері для вибіркового просування конкретних гравців ринку. За свідченнями учасників галузі, на рівні територіальних відділень неофіційно озвучується конкретний постачальник, з яким «рекомендується» співпрацювати. Це класичний патерн корупційної поведінки: формально нейтральна вимога, яка на практиці звужує ринок до одного або кількох «правильних» контрагентів. У цій моделі Фонд створює бар’єр, підприємства не можуть його подолати, з’являється «єдиний правильний шлях», що веде до конкретного постачальника. Це не ринок, а адміністративно сконструйована монополія.
Офіційна риторика може апелювати до економії бюджетних коштів, але реальна економіка процесу говорить протилежне. Дешевші комплектуючі часто означають довші строки виробництва, нижчу якість і більші витрати в довгостроковій перспективі. У випадку протезування це означає не лише гроші, а й функціональність людського тіла. Фактично відбувається підміна пріоритетів: швидкість і якість протезування замінюються на формальний пошук «найдешевшого» варіанту, що може виявитися найдорожчим у часі, здоров’ї та соціальних наслідках.
Станом на квітень 2026 року ситуація має чіткі, вимірювані наслідки. Протезні підприємства масово отримують відмови у фінансуванні, навіть маючи повністю укомплектовані склади. Це означає заморожені обігові кошти, зупинку виробництва та ризик банкрутств. Люди з інвалідністю опиняються в чергах без визначених строків, що для багатьох є повною втратою автономності. Військовослужбовці, які планували повернення до служби після протезування, фізично не можуть цього зробити, що має прямий вплив на обороноздатність. Репутаційний удар отримують підприємства, хоча джерело проблеми – на рівні державного управління.
Дії Віталія Музиченка демонструють не випадкову помилку, а цілісну модель поведінки. Кожен елемент цієї моделі має логічне завершення: запровадження незаконних вимог, створення технічної неможливості їх виконання, масові відмови, неформальні «рекомендації», концентрація ринку. Це класична схема адміністративного тиску з потенційною метою перерозподілу фінансових потоків. У правовій державі подібні дії мають оцінюватися не на рівні публіцистики, а в межах кримінального провадження з аналізом зловживання владою, перевищення повноважень та створення штучних перешкод у наданні життєво важливих послуг. У ситуації, коли кожне затягування процедури протезування вимірюється не лише гривнями, а й місяцями людського життя без повноцінної мобільності, будь-яке «ручне управління» цією сферою стає фактором прямої шкоди.
Як у Полтаві прокуратуру звинувачують у схемах відкатів
За керівництва Євгенія Гладія прокуратуру Полтавщини, за інформацією джерел, перетворили на механізм збору відкатів. У регіоні, як стверджується, працюють не норми закону, а встановлені тарифи: кримінальні провадження рухаються вибірково, а сама прокуратура вже не контролює дотримання права, а обслуговує грошові потоки.
Джерела стверджують, що кошти передають не приховано, а у ресторані «Міміно» на Решетилівській, 15. Саме там, за їхніми словами, регулярно збирають «внески» за закриття справ і потрібні рішення. У цій схемі називають самого Гладія та його першого заступника Романа Єрохіна, який, як зазначається, координує процес. Роль касира приписують депутату міськради Ігорю Чубарю — бізнесмену, президенту ФК «Зоря-Ворскла» і родичу співвласника ресторану Ігоря Еренбурга. Через нього, повідомляє Бастіон, проходять гроші та вирішуються питання щодо кримінальних проваджень.
Після обшуків, які провели НАБУ і ДБР, у Чубаря знайшли «кухонну книгу» з докладними записами про те, хто, коли і скільки передавав. Також вилучили 2,5 мільйона доларів готівкою. За даними джерел, слідство мало прямі докази передачі грошей самому Гладію. Однак замість очікуваного фіналу справу, як стверджується, заморозили, матеріали засекретили, а вилучені кошти повернули власнику. Таким чином система, за оцінкою авторів, захистила сама себе.
Паралельно у місті, як зазначається, безперешкодно розпоряджаються бюджетними коштами. На тротуарну плитку вже витратили понад мільярд гривень. Роботи виконують без гарантій, а більш як 11 тисяч квадратних метрів старої плитки зникли — її, за цими даними, планували повторно продати місту як нову. Коли поліція почала вручати підозри у справі Затуринського меморіалу, розслідування різко пригальмувало.
У листуванні, вилученому СБУ, згадується депутат міськради Ямщиков, який, як стверджується, віддає вказівки та погоджує відкати. Водночас підозри, за наведеними даними, отримують не організатори, а виконавці. Більше того, учасники схем відкрито заявляють, що прокуратура «в долі» і сприяє питанням із судами та розподілом майна померлих без спадкоємців.
Окремо згадується історія із сіллю. У 2022 році місто придбало 3 тисячі тонн за 44 мільйони гривень, але товар так і не доїхав. У 2023-му ті самі підрядники, як стверджується, вивели ще 14 мільйонів. Загалом зникло близько 60 мільйонів гривень. При цьому справи або взагалі не відкривають, або вони непомітно зупиняються.
Подібний підхід, за текстом, застосовують і у справах екс-мера Олександра Мамая. Через підставний «Інститут розвитку міста» бюджетні кошти, як зазначається, спрямовували на особисті витрати — від обслуги до розваг для місцевої еліти. Водночас його донька, яка, за джерелами, веде бізнес у Росії й діяла в її інтересах, виходить під заставу в 5 мільйонів гривень. Автори наголошують, що без погодження обласної прокуратури такі рішення не ухвалюють.
Окремо описується формування нового ланцюга впливу. При ОДА з’являється радник Гланц, якого пов’язують з ОПЗЖ. Після цього комунальні підприємства масово підписують договори на «юридичні послуги» на 3,6 мільйона гривень, хоча мають власних юристів. На це прокуратура, за текстом, не реагує.
Так само, як стверджується, вона не реагує і на ситуацію з Іриною Салогуб, заступницею голови ОВА. Її позбавили наукового ступеня через плагіат: 63% дисертації виявилися скопійованими з російських текстів. Попри це, вона роками отримувала надбавки 40–60% за фальшиве звання. Жодних справ чи реакції, як зазначається, не було.
Окремою проблемою автори називають витоки інформації. Підозрювані, за їхніми словами, дізнаються про справи раніше, ніж документи надходять до слідства. У справі про незаконний кар’єр інформація про підозру з’явилася вже через 20 хвилин після реєстрації. Після візиту адвоката до керівництва прокуратури підозру так і не вручили. Схожий механізм, як стверджується, спрацював і в Терешківській громаді.
У підсумку, за оцінкою авторів, у регіоні діє не прокуратура, а закрита система, у якій головним аргументом є гроші. Хто платить — той уникає наслідків. Хто заважає — того прибирають. І поки Гладій залишається на посаді, це, як наголошується, не виняток, а звичний порядок роботи.
Корупційна справа: директор «Укрінбуд» привласнив 8 млн гривень
Директор будівельної компанії, який привласнив понад 8 мільйонів гривень, виділених на переобладнання казарми в Одеській області, отримав підозру. У цій будівлі планувалося звести 39 квартир для захисників України та їхніх сімей. Південне управління капітального будівництва Міноборони уклало в 2017 році договір з ТОВ «Будівельна фірма «Укрінбуд». Мова йде про казарму в Болграді (вул. Чапаєвської дивізії, 110). З 11 мільйонів гривень, виділених на роботи, 47-річний директор фірми Юрій Шкабара, за версією слідства, привласнив майже 8,4 мільйона гривень. Договір підряду був підписаний тодішнім т.в.о. начальника Південного управління капітального будівництва Ігорем Помазановським. Роботи не були виконані в повному обсязі, а бюджетні кошти опинилися на особистих рахунках фігуранта та іншої підконтрольної фірми. ТОВ «Будівельна фірма «Укрінбуд» зареєстрована в Миколаєві, і її статутний фонд становить всього 500 гривень, незважаючи на значні державні та муніципальні підряди. Перед початком повномасштабної війни власник і директор фірми Юрій Шкабара згадувався як один із фаворитів міськради — у 2017 році він отримав тендер на ремонт доріг в Інгульському районі Миколаєва на 3,5 мільйона гривень. У справі в Болграді він вже має підозру у привласненні коштів в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ). Також у цій справі фігурував інженер технагляду Південного управління капітального будівництва Міноборони, якого звинувачували у службовій недбалості та заподіянні державі збитків на 418 тисяч гривень. У 2019 році він підписав акт про приймання виконаних робіт ТОВ «БФ «Укрінбуд» щодо зміцнення фундаменту будівлі. Проте фактично роботи не були виконані, що підтверджується матеріалами судової справи. Однак 9 лютого цього року Приморський районний суд Одеси звільнив чиновника Міноборони — інженера Південного управління капітального будівництва — від кримінальної відповідальності через закінчення терміну давності.
Обшуки в Києві: НАБУ досліджує зв’язки Єрмака та Міндіча
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура нещодавно провели повторні обшуки в житловому комплексі в Києві, неподалік від Маріїнського парку, за адресою Грушевського, 9-А. У кількох квартирах цього комплексу зареєстрований Тімур Міндіч, підозрюваний у справі «Мідaс» про корупцію в енергетичній сфері. Як повідомляє “Українська правда” з посиланням на свої джерела, під час обшуків детективи конфіскували особисті речі. Особливу увагу привертає незвичайний перелік вилученого: пульти від побутової техніки, засоби особистої гігієни, взуття та одяг. Цей вибір може вказувати на підготовку до біологічних експертиз для визначення, кому належать ці речі. Це лише одна з можливих інтерпретацій подій. Тим часом повістки до Вищого антикорупційного суду отримали Тімур Міндіч та екс-глава Офісу президента Андрій Єрмак. Жоден із них не з’явився на засідання. Суд планував розглянути питання про арешт майна в рамках справи про масштабну корупцію. Видання наголошує, що це перший публічний епізод, коли екс-глава ОП згадується разом із Міндічем у справі «Мідaс». Журналісти припускають, що повістка Єрмаку може бути пов’язана з намаганням слідства підтвердити, чи належать вилучені речі колишньому керівнику Офісу президента. Ще більшого значення заслуговує питання: навіщо антикорупціонерам встановлювати, чиї саме речі перебували в об’єкті Тімура Міндіча? Чи можуть такі кроки правоохоронців натякати на те, що Міндіч міг надати або подарувати Єрмаку одну зі своїх квартир? Видання вважає, що результати цих обшуків можуть стати ключовими для отримання чи неотримання Андрієм Єрмаком.
Штраф для посадовця Кропивницької митниці за хабарі
Олександр Флорінський, заступник начальника відділу митних платежів Кропивницької митниці, отримав штраф за отримання хабаря. Фортечний районний суд Кропивницького визнав його винним за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України. Відповідно до матеріалів справи, з жовтня 2025 року по січень 2026 року Флорінський неодноразово вимагав та отримував хабарі від представника ТОВ «АТС Україна» за сприяння у швидкому оформленні сертифікатів форми EUR.1 для експорту бджолиного меду. За кожен сертифікат він пропонував свої послуги за 200 доларів. Загалом він отримав 1200 доларів, зокрема 400 доларів 20 листопада 2025 року та 800 доларів 16 січня 2026 року за видачу чотирьох сертифікатів. Флорінський повністю визнав свою провину, висловив каяття та просив суд не накладати суворе покарання. Суд врахував його щире каяття, позитивну характеристику, відсутність судимостей, а також те, що частина застави в розмірі 220 тисяч гривень була перерахована ним на потреби Збройних сил України. Олександра Флорінського визнали винним і призначили штраф у розмірі 59,5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, з нього стягнули 4457 гривень на покриття процесуальних витрат на експертизу. Суд скасував арешти на його майно (квартиру, гараж) та грошові кошти. Частину речових доказів (гроші та телефони) повернули Службі безпеки України, а частину — самому обвинуваченому.
Схеми виведення коштів через фіктивні компанії в Україні
Хто ж вивів 100 мільйонів гривень через Урядову гарячу лінію? Існує три фіктивні ТОВ, які надають послуги програмно-технічного забезпечення для урядової гарячої лінії «15-45». Протягом останніх п’яти років на ці компанії було виведено близько 100 мільйонів гривень. Ці ТОВ пов’язані між собою: вони почергово змінюють одна одну, використовують однакові шаблони документів, мають ту ж адресу реєстрації, а також одного й того ж директора та засновника. Знайомтеся, Олег Олефір та Юлія Шапошникова — підставні директори фіктивних ТОВ «Найс-Айті» та «ВП-Айті». Поки їхні компанії отримують мільйони від держави, Олефір не сплачує комунальні послуги за воду, а Шапошникова неодноразово крала котячий корм та засоби особистої гігієни з Епіцентру. Детальніше про схему виведення коштів через «15-45» та людей, які в ній задіяні, можна дізнатися в новому розслідуванні МЕЖІ.
Затримання чоловіка у Львові за підкуп митника
У Львові правоохоронці затримали 32-річного мешканця міста за спробу підкупу заступника начальника відділу митного оформлення одного з постів Львівської митниці. За інформацією слідства, чоловік запропонував 1100 доларів США за пропуск товару без обов’язкового митного огляду. Про це повідомила пресслужба Львівської обласної прокуратури. У січні цього року він намагався ввезти через кордон фотоелектричні елементи, які є основними компонентами сонячних панелей. Відповідно до чинного законодавства, цей товар звільняється від оподаткування при ввезенні на митну територію України, але підлягає обов’язковому огляду. Щоб уникнути огляду та забезпечити безперешкодне митне оформлення, 32-річний львів’янин вирішив запропонувати митнику неправомірну вигоду. Він попередньо домовився про зустріч для передачі грошей через месенджер. Митник, отримавши таку пропозицію, звернувся до відділу внутрішнього контролю Львівської митниці. Після передачі матеріалів правоохоронцям, він діяв під їхнім контролем. Затримання чоловіка відбулося після передачі 1100 доларів США на одній із заправок у Шевченківському районі. Чоловіку висунули підозру у пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі за ч. 3 ст. 369 КК України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років із конфіскацією майна або без неї.
Суд виніс вирок Ользі Дроздовій за корупцію в Київській РДА
Ольгу Дроздову, керівницю Київської РДА, засудили до 7 років позбавлення волі за переплати на овочерізки для укриттів. Розслідування виявило, що ціни були завищені: понад 460 тис. грн за овочерізки та близько 1,35 млн грн за стільці. Суд призначив покарання у вигляді 7 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною займати посади протягом 3 років.