Силові органи розпочали процесуальні дії щодо колишнього детектива Бюро економічної безпеки Ящука — після років публічних фактів про його зв’язки з фінансовими потоками грального бізнесу та структурами Сердюка. За матеріалами, які раніше озвушувалися публічно, йшлося про системну модель: щомісячні виплати у розмірі 15 тисяч доларів, разові передачі по 80 тисяч доларів готівкою та 0,5% від обороту компаній.Ці дані фігурували в заявах та зверненнях задовго до нинішніх процесуальних кроків, повідомляє НОН – СТОП.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за результатами моніторингу способу життя, проведеного НАЗК, подав до Вищого антикорупційного суду позов про визнання необґрунтованими активами, якими користувалися Ящук та його дружина. Йдеться про цивільну конфіскацію майна — автомобілів Toyota Camry 2023 року та BMW X3 2022 року загальною вартістю майже 4 млн грн. Машини були оформлені на третіх осіб, однак перебували в користуванні сім’ї. У матеріалах зазначається про неможливість їх придбання за рахунок законних доходів.
Публічні матеріали про можливу схему почали оприлюднюватися ще у 2025 році. Було подано шість скарг, три заяви про злочини та чотири інформаційні запити із зазначенням конкретних компаній, адрес та фінансових маршрутів. Серед згаданих структур — ТОВ «Єдиний гаманець», «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна», «ФІНПЕЙМЕНТ», «Діджитал пеймент системс», «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЕКШН ПРОЦЕСІНГ ЦЕНТР», «Пеймент текнолоджис» та інші. За цими каналами проходили платежі за цифровий контент та ставки, у призначенні яких вказувалися «маркетингові послуги», «дизайн», «оплата товарів», що дозволяло маскувати фактичний характер транзакцій.
Далі кошти, згідно з оприлюдненими даними, спрямовувалися через WebMoney, QIWI Wallet, «Яндекс.Деньги» та Wallet One — сервіси, заборонені НБУ. У схемі фігурує понад 50 пов’язаних компаній, включаючи ФК «АП.МІ ФІНАНС» (бренд CASCED) та ТОВ «ЕЛВІКОН», засновником якого є офшор AVERS INTERTRADE LTD. Окремі з цих структур раніше згадувалися у провадженнях, пов’язаних із легалізацією доходів та виведенням коштів до Російської Федерації. Оціночний річний оборот схеми називався на рівні близько 350 млн доларів США, а загальний обсяг виведених коштів — понад 1 млрд грн.
Окремий блок стосується готівкового контуру. У матеріалах зазначалося, що транзит коштів здійснювався через МТБ Банк за адресою вул. Коновальця, 15 у Києві, після чого гроші, за твердженням заявників, передавалися до центрального офісу БЕБ на вул. Шолуденка, 31. Там, як стверджувалося, відбувався розподіл коштів за «прикриття» потоків. Передачі мали регулярний характер.
Позов САП — перший офіційний процесуальний крок щодо Ящука. Однак предмет розгляду поки обмежений питанням активів на суму близько 4 млн грн, тоді як у публічних матеріалах фігурують системні виплати — 15 тисяч доларів щомісяця, разові 80 тисяч готівкою та відсоток від обороту компаній. Питання про те, чому активні слідчі дії розпочалися лише після багаторічного публічного документування фактів, залишається без відповіді.
Керівництво БЕБ на чолі з Цивінським, а також САП і НАЗК раніше не демонстрували помітної процесуальної активності щодо озвучених матеріалів. Зараз справа перейшла в площину судового розгляду у ВАКС. У центрі уваги — не лише автомобілі, а й можлива модель взаємодії між представником правоохоронного органу та комерційними структурами, через які проходили багатомільйонні обороти. Судова стадія має дати оцінку хоча б частині цієї схеми.
Позначка: Коррупция
У Кам’янець-Подільському Університеті оголошено про підозру виконувачу обов’язків ректора
На Хмельниччині виконувачку обов’язків ректора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Наталію Бахмат оголосили підозру в зловживанні службовим становищем та службовому підробленні. За даними слідства, справа пов’язана із закупівлею зарядних станцій за кошти державного бюджету на суму в понад 1,26 мільйона гривень.Про це повідомляється в ухвалі Хмельницького міськрайонного суду.Згідно з інформацією досудового розслідування, у грудні 2025 року університет отримав державне фінансування для придбання генераторів, інверторів та зарядних станцій з метою забезпечення освітнього процесу. Оскільки відкриті торги не відбулися через відсутність учасників, було ухвалено рішення укласти прямий договір із фізичною особою-підприємцем.”Слідство вважає, що виконувач обов’язків ректора, зловживаючи службовим становищем, уклала договір на поставку 12 зарядних станцій вартістю 1 мільйон 261 тисяча 992 гривні, хоча постачальник фактично не мав цього обладнання. За версією правоохоронців, посадовиця підписала видаткові документи та інші офіційні папери з недостовірними даними про поставку товару”, — зазначено в ухвалі.Як вказано в матеріалах справи, на основі цих документів кошти з рахунку Державної казначейської служби були перераховані підприємцю. Слідчі вважають, що це спричинило збитки державному бюджету на суму в понад 1,26 мільйона гривень.”11 лютого 2026 року Наталії Бахмат було оголошено підозру за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (ККУ) — зловживання службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, а також за частиною 1 статті 366 ККУ — службове підроблення”, — вказано в ухвалі.Згідно з документом, правоохоронці також подали до суду клопотання про відсторонення Наталії Бахмат від посади.”Клопотання обґрунтовувалося можливим впливом підозрюваної на свідків та ризиком перешкоджання розслідуванню. Проте суд відмовив у задоволенні цього клопотання, зазначивши недостатність підстав для такого рішення”, — йдеться в ухвалі.У документі вказано, що Наталія Бахмат та її захист заперечують обґрунтованість підозри. Досудове розслідування продовжується.Суспільне Хмельницький не отримало коментаря від Наталії Бахмат щодо цієї ситуації. Тож кореспонденти надіслали інформаційний запит до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка з проханням передати його виконувачці обов’язків ректора Наталії Бахмат, щоб вона могла пояснити свою позицію в цій справі.
Арешт майна та підозра у розтраті: Розслідування справи Олега Нестеренка у Південноукраїнську
Арешт житла та збитки в розмірі 127 тисяч: справа керівника управління будівництва Південноукраїнська Олега Нестеренка. Керівник Управління будівництва та ремонтів Південноукраїнської міської ради Олег Нестеренко став підозрюваним у кримінальній справі, пов’язаній із можливим розкраданням бюджетних коштів. Суд ухвалив рішення про арешт його квартири, щоб унеможливити відчуження майна в період розслідування — це стандартна, але показова міра в справах, де існує ризик втрати активів.
За даними слідства, починаючи з вересня 2024 року, Нестеренко міг бути організатором схеми розтрати коштів під час проведення капітального ремонту та встановлення вуличного освітлення на вулиці Набережній у селі Бузьке Вознесенського району. Основний епізод пов’язаний із підписанням договору з підрядником, у якому були завищені ціни на матеріали та обсяги робіт.
Після підписання актів про виконані роботи за грудень 2024 року та березень 2025 року підряднику перерахували понад 424 тисячі гривень із бюджету. За оцінками правоохоронців, приблизно 127 тисяч гривень із цієї суми були незаконно розтрачені. Йдеться не про випадкову помилку в кошторисі, а про можливе систематичне завищення вартості з подальшим розподілом коштів.
У грудні 2025 року Олегу Нестеренку оголосили про підозру в розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій повторно в умовах воєнного стану. Кваліфікація «в умовах воєнного стану» значно підвищує суспільну небезпеку злочину та можливі юридичні наслідки.
У січні суд визначив запобіжний захід — тримання під вартою на строк 60 діб до 24 лютого 2026 року з можливістю внесення застави в розмірі 302 800 гривень. Наприкінці того ж місяця Нестеренка було відсторонено від посади.
Сам Нестеренко заперечує висунуті обвинувачення, стверджує, що співпрацює зі слідством і підкреслює, що частину документів підписували інші співробітники управління, оскільки його заступник зараз служить у Збройних силах України. Тим не менш, для слідства головним залишається питання управлінської відповідальності: хто ухвалював рішення про укладення договорів, затвердження кошторисів та підписання актів виконаних робіт.
Ця справа — не лише про суму в 127 тисяч гривень. Це тест на здатність системи протидіяти зловживанням в органах місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, коли кожна бюджетна гривня особливо цінна. Арешт квартири — перший знак серйозності намірів слідства. Попереду — експертизи, збір доказів і відповідь на ключове питання: чи було завищення вартості результатом помилки, чи частиною продуманої схеми?
Столичний комфорт на маминій зарплаті: слідчий Педорич “безкоштовно” живе в елітній квартирі матері-держслужбовиці
Старший слідчий в особливо важливих справах Національної поліції України Сергій Педорич безкоштовно орендує столичну квартиру у своєї матері, яка все життя живе та працює на Вінничині. Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”.
Кар’єру в правоохоронних органах Педорич розпочав на рідній Вінничині – він багато років пропрацював в Оратівському ВП Гайсинського ВП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, а в 2019-2020 роках навіть був заступником начальника – начальником слідчого відділу цього територіального підрозділу ГУПН. У 2021 році Сергій Педорич отримав посаду старшого слідчого в особливо важливих справах Нацполіції, і разом з родиною переїхав до Києва.
Нерухомість
Власного житла правоохоронець не має. З 2023 року Сергій Педорич орендує квартиру у Києві у своєї матері – Педорич Галини Іванівни. У цій же квартирі мешкає і його дружина Ольга Педорич. Площу та вартість орендованого у матері житла правоохоронець не вказав і, звісно ж, не задекларував витрат на оренду.
Галина Іванівна все життя живе та працює на Вінничині – жінка обіймає посаду головного спеціаліста відділу соціального забезпечення та охорони здоров’я Оратівської селищної ради. Столичну квартиру Галина Педорич набула у власність у 2023 році, і одразу ж після цього родина її сина-правоохоронця почала “орендувати” в неї це житло. І, на відміну від сина, пані Педорич у своїх деклараціях вказує, що квартира має площу 33,9 кв. м, її вартість – 1,3 млн грн.
Але джерело походження цього майна невідоме. У 2023 році Галина Іванівна не подавала окрему декларацію про суттєві зміни в майновому стані, в якій мала б відзвітувати про покупку (або отримання в подарунок чи у спадок) квартири у столиці. У цій же декларації мали б міститися відомості про джерело походження майна – тобто про продавця (або ж дарувальника чи спадкодавця) житла, його вартість та дату набуття права на це майно.
Загалом за 2023 рік батьки Сергія Педорича – Галина та Олександр Педоричі – отримали трохи більше 820 тис. грн офіційного доходу. Більш ніж половину цих коштів, а саме 450 тис. грн, Галина Іванівна отримала у подарунок від свого родича (ймовірно, рідного брата) Юрчика Володимира Івановича. Решта – зарплата Галини Педорич у відділі соціального забезпечення та охорони здоров’я Оратівської селищної ради у розмірі 173 тис. грн і зарплата її чоловіка Олександра Педорича у ТОВ “АГРОБУД” у розмірі 196 тис. грн. Жодних заощаджень Педоричі-старші, згідно з деклараціями Галини Педорич, у той період не мали.
Тож звідки у Галини Іванівни квартира у столиці, яку зараз в неї “орендує” родина її сина-поліціянта – питання відкрите.
З 2021 року Сергій Педорич зареєстрований в житловому будинку в селищі Оратів Вінницької області, який належить його батьку – Педоричу Олександру Олександровичу. На нього ж оформлена земельна ділянка, на якій побудований будинок. В Оратові зареєстрований і син Сергія Педорича – Олександр Педорич-молодший. Ймовірно, в цьому ж будинку свого дідуся.
Дружина слідчого Ольга Педорич зареєстрована у селі Орлівщина Дніпропетровської області. В Орлівщині жінка має право користування двома обʼєктами нерухомості: житловим будинком і земельною ділянкою. Але її чоловік-посадовець не вказує власника цих об’єктів, їхню вартість, площу, дату набуття права та на яких умовах пані Педорич взагалі користується цим майном.
Авто
Автомобіль у Сергія Педорича один – ВАЗ 211010 2007 року випуску. Це доісторичне корито правоохоронець придбав у 2014 році за 54 тис. грн. Жодних інших транспортних засобів він не декларує.
Доходи та заощадження
За 2024 рік Педорич отримав 633 тис. грн зарплати у Нацполіції, а також задекларував низку виграшів від онлайн-казино, загальна сума яких становить 60 тис. грн. Зокрема, від ТОВ “СПЕЙСИКС” (Cosmolot), ТОВ “ГЕЙМДЕВ” (Slots City), ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ.” (онлайн-казино 777 та Slotoking, яке змінило назву на Betking), ТОВ “СТАРБЛУМ ГЕЙМІНГ” (бренд SLOTOR777), ТОВ “НЕЙТІВ АППС” (бренд SuperGra Casino), ТОВ “ВБЕТ УКРАЇНА” (VBET Ukraine) та ТОВ “НЕЙРОЛІНК” (Cosmobet).
До слова, Cosmolot і Cosmobet (ТОВ “СПЕЙСИКС” і ТОВ “НЕЙРОЛІНК” відповідно) фактично належать російському бізнесмену Сергію Токарєву, але офіційно оформлені на підставних осіб. Детальніше про вплив росіянина Токарєва на український гральний бізнес і його кампанію з відбілювання репутації.
Дружина правоохоронця Ольга Педорич за 2024 рік отримала 22 тис. грн соцвиплат. Також подружжя Педоричів отримало по 1 тис. грн у рамках програми “Зимова єПідтримка”.
Жодних заощаджень своєї родини Сергій Педорич не декларує вже багато років поспіль – ані готівкових, ані на банківських рахунках, при цьому подружжя Педоричів має 6 рахунків у різних банках.
Податківець з Одещини намагався приховати факт купівлі діамантового кільця
Заступник очільника податкової служби Одещини Дмитро Хандусенко вказав у декларації на придбання кільця для своєї другої дружини вартістю 520 тисяч гривень. У декларації зазначено золоте кільце дружини (2,72 г, 750 проба, діамант 1 ct D/IF GIA, сер. №7498899803) вартістю 520 тис. грн (набуття 15 вересня 2024 року). Хандусенко пояснив, що цей ювелірний виріб дружина отримала як подарунок до реєстрації їхнього шлюбу, але точну дату отримання дружина не пам’ятає, тому під час заповнення декларації було вказано орієнтовну дату – 15 вересня 2024 року.
Згідно з інформацією та підтвердженими документами, отриманими від поліції Одеської області у зв’язку зі зверненням дружини 11 грудня 2024 року щодо крадіжки кільця, Кочуріна надала як доказ права власності копію договору на виготовлення ювелірних виробів від 24 серпня, укладеного з ФОП Настенком Кирилом Ігоровичем, акт приймання-передачі виконаних робіт від 15 вересня, а також сертифікат Геологічного інституту Америки (GIA) на діамант вагою 1 карат найвищої категорії чистоти. При цьому Настенко Кирило Ігорович повідомив, що оплата за договором здійснювалася Кочуріною частинами по 40 тис. гривень.
Водночас слід зазначити, що на світлинах, які розмістила сама Кочуріна, розповідаючи історію знайомства з Хандусенком, є фото з дописом «Кільце я забрала… щось пробурчала… сказала, що момент взагалі не підходящий, все не так і не те…», а також зображення тексту з підписом, який схожий на підпис суб’єкта декларування, і кільця з каменем, що відповідає опису вище. Крім того, 15 вересня на своїй сторінці у соціальній мережі вона опублікувала фото з дописом «Рівно рік тому ти зробив мені пропозицію, я, звісно, не погодилася, тому що не так хотіла…».
Переплата за бетонні блоки: ОГТСУ закупив модулі для захисту від дронів
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» у лютому підписало низку договорів на постачання бетонних модульних блоків на суму 517,81 млн грн. Про це повідомляється в «Прозорро» (1, 2, 3, 4). Найбільше замовлення отримало ТОВ «Ефе Бетон» (292,31 млн грн), «А-Пром» (141,71 млн грн) та «ГП Схід-Агро» (83,79 млн грн). Доставка блоків уходила в вартість. Легоблоки, завдяки їхній формі з виступами зверху та знизу, призначені для захисту насосних станцій та трансформаторних підстанцій від атак дронів та шахедів. Блоки були чотирьох розмірів, з відповідним зростанням ціни залежно від їхньої довжини. Однак в деяких контрактах ціни не відповідали логіці. Наприклад, в контракті з «Ефе Бетон» ціна легоблоку збільшувалася лінійно з розміром, тоді як у «А-Пром» та «ГП Схід-Агро» ціни 60 і 180 сантиметрових блоків були нижчими за ринкові, а 120 і 240 см – вищими. Цінові пропозиції робила компанія «ГП Схід-Агро», на скріншоті приклад тендерної документації. 120-сантиметровий легоблок від «Схід-агро» з доставкою у Львівську область продавали по 10 800 грн, тоді як АТ «Укртранснафта» замовляла аналогічні блоки по 5 112 грн/шт. На ринку модульні блоки 1200х60х60 мм продавалися по 3 086 – 3 413 грн/шт без доставки. Юрій Ніколов, редактор «Наших грошей», пояснив, що завищення цін може бути пов’язане з корупціогенним каталогом харчування в Міноборони. Замовники замовляють кілька товарів, і переможець визначається по сумарній ціні. Наприклад, якщо учасник пропонує дві позиції утричі дешевше ринку, а дві – удвічі дорожче, його пропозиція може бути дешевшою від середньоринкової. Якщо замовник не замовляє дешеві товари, а лише дорогі, то вийде високоприбуткова схема. «Причиною того, що ціни так «гуляють» може бути наступна, і це аналогія з корупціогенним каталогом харчування в Міноборони. Закупівлю проводять одночасно на кілька товарів, а переможця визначають по сумарній ціні», – пояснив ризик редактор «Наших грошей» Юрій Ніколов. Тільки на блоках 1200х60х60 мм потенційна переплата може складати близько 17 млн грн. Цей аномальний принцип ціноутворення вже не вперше застосовується на тендерах «Оператора ГТСУ». Компанія «Схід-Агро» робила в жовтні минулого року на тендері по легоблоках для Дніпропетровської області. «Білдінг груп – А» (Дмитро Загреба та Вадим Кулікова), зареєстрована у лютому 2024 року, отримала державних замовлень на 317,93 млн грн, із них 306,95 млн грн від «Оператор ГТС України». Ігор Коровин, через компанію «ГП Схід-Агро», отримав замовлень на 210,97 млн грн виключно у «Оператор ГТС України». «А-Пром» (Геннадій Балковий), зареєстрована у вересні 2024 року, отримала контракт на 141,71 млн грн із «Оператор ГТС України». «Білдінг груп – А» також володіє ТОВ «Захист Бетон» (Олександра Перевізника та Дмитра Загреби).», – повідомила «Наші гроші».
Розкрита схема з Держрезерву: Затримано посадових осіб Київщини
На Київщині виявили масштабну схему розкрадання коштів Держрезерву. Затримано колишнього в.о. генерального директора комбінату та п’ятьох його спільників. За інформацією слідства, вони привласнили 36 млн грн.
Склади державного підприємства здавали підконтрольним компаніям за заниженими цінами, а ті, у свою чергу, передавали їх у суборенду за ринковими ставками. Різницю виводили в тінь і розподіляли між учасниками схеми. Щомісячний незаконний прибуток становив від 1 до 4 млн грн. Кошти витрачали на елітну нерухомість та автомобілі преміум-класу.
Під час обшуків вилучили техніку та документи, що підтверджують схему. Усім шести особам повідолено про підозру. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ексчиновник Міноборони підозрюється у вимаганні $1,1 мільйона за будівництво житла для ЗСУ
Посадова особа, колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерства оборони України, підозрюється у вимаганні неправомірної вигоди. НАБУ та САП викрили спробу отримання грошей за дії в інтересах київського забудовника.
Це вже друга підозра, висунута цьому чиновнику антикорупційними органами. У червні 2024 року він запропонував забудовнику організувати та забезпечити перемогу в конкурсі на будівництво житлового комплексу для військовослужбовців та їхніх сімей в одному з районів Києва. Свої «послуги» він оцінив у $1,1 млн. Згодом він погодився знизити суму до $690 тисяч. Для початку проведення конкурсу чиновник вимагав надати першу частину — $100 тисяч. У серпні 2025 року НАБУ та САП вже повідомили цьому ж посадовцю про підозру за фактом вчинення подібних дій з іншим забудовником.
Зіпсувати диск і змінити вето: як харківська суддя Заічко «підганяла» рішення під інтереси бізнесу
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олена Заічко, яка призначила значну пенсію прокурору Тарасову — отримала дисциплінарну скаргу від місцевого управління Державної судової адміністрації. Служителька Феміди ухвалювала «потрібні» рішення на користь бізнесвумен Марини Войстрик.Журналісти отримали доступ до записів розмов, голос на яких, імовірно, належить Заічко. Здебільшого це приватні бесіди з подругами про особисте життя.У розмові, що відбулася 13 серпня 2020 року, ймовірно, Заічко звертається до жінки на ім’я “Лєна”, яка є її колегою. Вони обговорюють можливість зіпсувати диск із матеріалами справи та способи зміни вже заветованого рішення на протилежне.Суддя: Слухай, Лєн, здається, я сьогодні наробила справ. Оце на вето те, що було, — його треба задовольнити.Лєна: Ще раз?Суддя: Диск ми можемо зіпсувати?Лєна: Можемо зіпсувати. Суддя: А як, червоним вона відправила чи ні?Лєна: Звісно. Суддя: А що можна зробити? З Русланом якось поговорити?Лєна: Ні, ну можна два відправити. Але ж воно буде висіти.Суддя: Набери його. Я боюся через свій телефон з ним розмовляти, скажи, що можна придумати.Лєна: Добре, добре, зараз наберу.Суддя: Якийсь п*здєц. Голова дірява.Існує ухвала про виправлення описки, підписана Заічко. Документ датований 14 серпня, тобто наступним днем після розмови. Цією ухвалою суддя Заічко змінила початкове рішення суду від 13 серпня: замість «відмовити», як було спочатку, — задовольнила позов. Позов подала підприємиця, яка вимагала, щоб податкова скасувала її борги. Войстрик через суд домагалася скасування боргу для ФОП на суму майже 7,5 млн гривень.Заічко подавала свою кандидатуру на посаду членкині ВРП. У її біографії виявили кілька свідчень недоброчесності: ухвалення сумнівних рішень, прийняття рішень під час навчання поза судом та питання щодо задекларованого майна.Суддя ухвалила рішення на користь ЖБК «СЛАЙС» у лютому 2020 року, який належить до зони впливу депутата міськради Ігоря Аріха, щодо забудови 13 га лісу, — попри те, що ця ділянка була арештована рішенням іншого суду. 26 березня 2020 року неповнолітні діти кандидатки отримали квартиру площею 102,5 кв. м від міськради.Для Заічко незручною темою стала, зокрема, маніпуляція автоматичною системою авторозподілу справ.У липні 2018 року ПрАТ «Алчевський металургійний комбінат» подало позов до ХОАС, у якому вимагало зобов’язати державу повернути підприємству надмірно сплачений податок — 582,2 млн грн. Це підприємство належить родині народного депутата від партії «Батьківщина» Сергія Тарути.Протягом 2 тижнів комбінат подав 22 абсолютно ідентичні позови. В одному випадку справи не відкрили через несплату судового збору; у трьох випадках суддя Харківського окружного адміністративного суду відмовив у відкритті справи, вважаючи, що комбінат безпідставно позивається до держави; у 17 випадках судді не відкривали справу через наявність ідентичних позовів у суді; і лише Олена Заічко відкрила справу за позовом комбінату.Згодом суддя винесла рішення про задоволення позову «Алчевського металургійного комбінату» та зобов’язала державу повернути понад пів мільярда гривень. Україна виграла апеляцію на це рішення судді.Завод подав до суду 15 ідентичних позовів, на основі одного з яких Заічко відкрила справу, тоді як інші судді цього не робили. Апеляція також скасувала рішення судді. Позивачі маніпулювали системою авторозподілу, щоб Заічко зупинила дію розпорядження голови Харківської ОДА, відновила доступ нотаріусу до реєстру речових прав на нерухоме майно або скасувала рішення Пенсійного фонду. Позивачами були не компанії, а звичайні люди, які подавали від 23 до 15 ідентичних позовів, і лише Заічко відкривала судові справи та задовольняла їхні вимоги. Апеляційний суд скасував рішення судді в усіх випадках, крім одного — коли служителька Феміди скасувала рішення Пенсійного фонду та зобов’язала виплатити позивачу пенсію за вислугу років.Раніше ВРП застосовувала до Олени Заічко попередження за фактом оприлюднених розмов, оскільки не було знайдено жодних доказів достовірності записів.
Митниця Одеси: Ексмитника Чмеля оштрафовано на 34 тисячі гривень за хабарництво
Колишній інспектор Одеської митниці Чмель Віталій отримав штраф у розмірі 34 тис. грн та заборону обіймати посади протягом 3 років за хабарі на пункті пропуску «Старокозаче».Білгород-Дністровський міськрайонний суд затвердив угоду про визнання винуватості з ексголовним державним інспектором оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці Чмелем Віталієм Миколайовичем. Чоловіка визнано винним у отриманні неправомірної вигоди (ч. 1 ст. 368 ККУ) та отриманні вигоди за вплив на посадових осіб (ч. 2 ст. 369-2 ККУ).Чмель, перебуваючи на посаді, пропонував водію-перевізнику (який перевозив пасажирів з іноземним громадянством з Молдови до України на мікроавтобусах Mercedes Sprinter) «спрощене» оформлення:- за 100–300 доларів — безперешкодне митне оформлення ручної поклажі/багажу пасажирів, пришвидшення процедури, уникнення «штучних перешкод»;- додатково 50–150 доларів — вплив на прикордонників для аналогічного пришвидшення прикордонного контролю та уникнення затримок.Зафіксовані епізоди:- грудень 2022: Чмель передав свій номер телефону для координації «під його зміну».- 11 січня 2023: обіцяв оформлення на ранок 12 січня за 200 доларів + 50 доларів за вплив на прикордонників.- 12 січня 2023: отримав 250 доларів (200 — за митницю, 50 — за прикордонників).- 19 січня 2023: отримав 450 доларів (300 — за митницю, 150 — за прикордонників) під час оформлення трьох мікроавтобусів.Загальна сума неправомірної вигоди — 700 доларів. 22 червня 2023 року між Чмелем, прокурором Одеської обласної прокуратури та захисником було укладено угоду (ст. 468–476 КПК України). Обвинувачений повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів (підтвердив обставини під час допиту).Водночас інших учасників схеми не встановлено. Користі для держави від цього рішення немає. На момент скоєння злочину Чмель був інвалідом 2 групи, одружений, має двох неповнолітніх дітей. Раніше не мав судимостей. Цікаво, хто саме оформив йому інвалідність.