Герман Галущенко, фігурант Міндічгейту, зменшив закупівлю електронних браслетів на 27 млн грн. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У жовтні 2025 року, за ініціативи міністра юстиції Германа Галущенка, було скорочено фінансування проєкту електронних браслетів для пробаційного нагляду, який може бути призначений і для осіб, засуджених за деякі корупційні злочини. На початок 2025 року в Україні на балансі Національної поліції перебувало 300 електронних браслетів, з яких лише близько 135–150 були справними. Саме через відсутність справного електронного браслета нардеп Одарченко втік за кордон. Рішення про скорочення фінансування ухвалювалося в рамках нової моделі управління публічними інвестиціями, що функціонує під егідою Стратегічної інвестиційної ради. Склад цієї ради фактично дублює уряд, а її діяльність є закритою: оголошення про засідання не публікуються, громадськість не запрошується, а протоколи доступні лише частково. Герман Галущенко, ексміністр енергетики, є фігурантом справи щодо легалізації понад 9 млн доларів через схеми в державному Енергоатомі. Саме він пропонував скоротити фінансування інструменту контролю за засудженими. В Україні з 2023 року активно реалізується реформа управління публічними інвестиціями, метою якої є формування єдиної політики щодо планування та визначення пріоритетів. Для ефективного управління публічними інвестиціями необхідно забезпечити прозорий процес ухвалення рішень.
Позначка: Коррупционная мафия Миндича в Энергоатоме
Справжня історія Дениса Штілермана: міфи та реальність
Офіційна біографія Дениса Штілермана виглядає майже ідеальною: геніальний інженер, автор інноваційних оборонних розробок, людина, що стоїть за проєктами ракет і дронів, зокрема, навколо бренду Fire Point і розробки ракет Flamingo. Публічний образ Дениса Штілермана сформовано чітко: патріот, технократ, рятівник нації, який закриває критичні потреби фронту, з’явившись в найскладніший момент для країни. Але чим більше пафосу навколо нього, тим більше питань виникає. Головне з них: чому реальна біографія так сильно розходиться з публічною картинкою? Чому складається враження, що Штілермана занадто швидко зробили героєм? Перші серйозні сумніви з’явилися після публікацій про «проєкт Flamingo» та роль Штілермана як «головного конструктора». Кілька джерел вказали на явні невідповідності, які замовчуються в «парадних» матеріалах про нього: – відсутність прозорої історії кар’єри; – раптова поява Штілермана як головного конструктора «вундервафлі», яка «зітре Москву в пил»; – незрозуміла структура власності Fire Point, головного виробника української «зброї відплати»; – суперечності в біографії, де навіть у власних інтерв’ю він плутається в деталях. Є й інші ознаки, що з Штілерманом щось не так. Українські медіа зазначають, що він не є власником Fire Point, попри офіційне позиціювання. Це може свідчити про те, що він або найманий менеджер, або фігура прикриття. Ще одним маркером є систематичні спроби видалення інформації про нього. Зафіксовано звернення від Fire Point до Lumen Database на видалення негативної інформації про Штілермана, пов’язаної з «порушенням авторських прав». Цей метод зачистки активно використовують багато українських «топів», пов’язаних з вищим керівництвом. Спроби зачистки настільки масові, що їм присвячено кілька журналістських розслідувань, які систематизують матеріали, що активно чистять. Окремо варто зазначити, що особливу увагу «чистильники» приділяють біографічним деталям щодо сім’ї Штілермана. Коли компанія оборонного сектору займається репутаційним клінінгом, це завжди сигнал. Ім’я Штілермана спливає в кількох гучних історіях. Розслідування пов’язують Fire Point з фігурантами «Міндічгейта», зазначаючи його зв’язки з Тимуром Міндічем. Через структури, пов’язані з Fire Point, проходили мільярдні бюджетні кошти, але прозорість контрактів відсутня. Деякі видання прямо заявляють про «замітання слідів». Окремий пласт матеріалів, які намагаються зачистити, стосується походження Fire Point. Компанія, пов’язана з постачаннями дронів, виросла зі структури, що займалася підбором акторів для шоу. Це виглядає абсурдно, але підтверджується джерелами. Перехід від кастинг-агентства до оборонки може бути або неймовірним кейсом трансформації, або класичною схемою проксі-бізнесу. В українських реаліях усі розуміють, про що йдеться, але небагато наважуються це озвучити. Причина мовчанки проста – за Fire Point стоять близькі друзі Зеленського. Розслідування вказують на кілька ключових груп впливу: оточення Міндіча, бізнес-зв’язки через проксі-компанії та контакти з російським середовищем. Частина видань також згадує зв’язки з бізнес-групами Цукерманів та Фурсенка. У цьому контексті варто зазначити, що Міндіч є власником ізраїльського паспорта, а Ізраїль своїх громадян нікому не видає. Виникає питання: чи є Штілерман самостійною фігурою, чи ж це звичайний «фунт», що закриває когось? Якщо зібрати все до купи, виходить, що Штілерман не володіє жодною часткою в Fire Point; його публічність зросла з появою держзамовлень; біографія надто фрагментарна та суперечлива. Він з’являється в публічному просторі після скандалу навколо оборонних замовлень, які провалила Fire Point. Реальні бенефіціари невідомі. Це типова модель «фунта»: публічне обличчя – одна людина, а реальні гроші – у зовсім інших. Один з найтоксичніших епізодів – історія з російським громадянством. Штілерман визнав наявність російського паспорта тільки після публікацій розслідувачів. Це ключовий момент, адже якби це була «давня історія», її б розкрили одразу. Але сталося навпаки: інформація витікає, починається тиск на видання, а потім, коли стає зрозуміло, що громадянство вже не приховати, з’являється нашвидкуруч зліплене визнання. Щодо його «відсидки в тюрмі ФСБ» – тут навіть коментувати нічого. Це класична схема «контрольованого удару». Але в цій історії є логічні розриви: чому мовчав до публікацій? Чому Штілерман бреше про володіння Fire Point? Чому його біографія кишить суперечностями? Як кастинг-структура стала оборонним підрядником? Чому так агресивно видаляють інформацію? Залишаються відкритими питання: структура володіння Fire Point; реальні замовники проєктів; канали розподілу бюджетних коштів; міжнародні зв’язки. І найголовніше – хто приймає рішення, і на чию користь перерозподіляються величезні потоки грошей? Відповідь, судячи з усього, прагматична і цинічна. Коли люди, які розподіляють потоки, розуміють, що війна – це хороший бізнес, на якому можна швидко заробити. Україні потрібні історії успіху, нові «герої оборонки», символи технологічного прориву. Денис Штілерман підходить для цієї схеми ідеально: молодий, медійний, пов’язаний з ракетною тематикою. Але проблема в тому, що його образ формується швидше, ніж перевіряються факти. В результаті виникає черговий скандал, на який творці образу «рятівника Вітчизни» змушені реагувати реактивно, намагаючись замаскувати факти. Виходить досить кострубато, що тільки підливає масла у вогонь. Це відбувається завжди, коли за справу беруться представники «Кварталу 95». Ця структура пов’язана зі співвласником компанії Студія «Квартал-95». Коли виникають корупційні скандали, їх гасять на самому верху. Якщо загасити не вдається, ключові фігури розслідувань загадковим чином вислизають з рук правоохоронців. Якщо хтось вважає, що це чистий збіг, хай вірить далі. Щодо Штілермана, то не є істинною версія, яку з нього намагаються зліпити: образ «одинака-генія», який раптово рятує вітчизняну оборонку. Скоріше за все, він – публічний фасад чергового проєкту з розпилу грошей, які йдуть у мережу компаній, близьких до медіасередовища влади.
Власник Fire Point Денис Штілерман очищає інтернет від скандалів
Оборонний підрядник Fire Point, який отримав мільярдні державні контракти, після публікації “плівок Міндіча” перейшов до активних дій з інформаційної оборони. Власник компанії Денис Штілерман розпочав масштабну операцію із видалення інформації в інтернеті, зокрема розслідувань про сумнівні тендери та свої зв’язки з особами, згаданими у “плівках Міндіча”. Ми публікуємо розслідування, яке Штілерман та його спільники намагаються приховати від правоохоронців та суспільства. Фігуранти “плівок Міндіча” Ігор Фурсенко, Денис Штілерман та Ігор Хмельов мають безпосередній зв’язок із компанією Fire Point. Цей великий підрядник української армії відомий своїми безпілотниками та розробкою ракети “Фламінго”. Компанія уклала контракти з державою на суму $1 млрд, що становить близько 10% оборонних закупівель Сил оборони цього року. Про це повідомила прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо запобіжних заходів для фігурантів. Подробиці роз’яснив народний депутат Ярослав Железняк на своєму YouTube-каналі. Згідно зі стенограмою розмови, записаної у березні 2025 року з підозрюваним Олександром Цукерманом, Фурсенко підтвердив, що працює на Fire Point. Прокурорка зазначила, що він займав посаду адміністратора у компанії. Фурсенко отримував особисту вигоду від роботи в оборонному підприємстві, зокрема можливість виїжджати за кордон під час воєнного стану. З 18 січня по 22 серпня 2025 року він виїжджав за межі України 26 разів. Також він висловлював бажання отримати бейджик з написом “Fire Point, провідний спеціаліст”. Фурсенко також згадував про труднощі з перенесенням коробки з $1,6 млн вулицями Києва. Денис Штілерман вважає себе мажоритарним акціонером і головним конструктором Fire Point, стверджуючи, що відмовився продати свою частку Міндічу. Однак у реєстрах офіційним власником значиться Єгор Скалига, який є другом дитинства Штілермана. На засіданні ВАКС прокурор навів стенограму переговорів Цукермана та Лесі Устименко, де згадувалася зустріч Штілермана, ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова та інших осіб. Цукерман наказав “віддати 300 ‘Че Геварі'”, ймовірно, маючи на увазі $300 тис. для Чернишова. В іншій розмові Цукерман визначив Штілермана як одного з учасників корупційної схеми. Ярослав Железняк також вказує на Хмельова як на можливого співвласника Fire Point, зазначаючи, що він має тривалі зв’язки з Міндічем і веде з ним спільний бізнес. Зокрема, на Ігоря Хмельова зареєстровано бізнес дружини Міндіча з продажу брендового одягу. Незважаючи на це, Железняк підкреслює, що причетність фігурантів до корупційного скандалу не свідчить про зловживання у самій Fire Point, і критики щодо зброї, виробленої компанією, у медіапросторі не з’являлося.
ВАКС продовжив обов’язки Чернишова до 8 червня
Вищий антикорупційний суд України продовжив до 8 червня термін дії процесуальних обов’язків для колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова. Суд встановив ряд обмежень, серед яких заборона на спілкування з особами, вказаними в ухвалі слідчого судді. Також Чернишов зобов’язаний не залишати територію України без дозволу слідчого, прокурора або суду. Крім того, він повинен з’являтися на кожен виклик детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора або суду. Суд також зобов’язав колишнього міністра своєчасно повідомляти правоохоронні органи та суд про зміни у своєму місці проживання чи роботи.
Скандали навколо «Фаєр Поїнта» та корупційні зв’язки Штілермана
Денис Штілерман, конструктор компанії «Фаєр Поїнт», після серйозних викриттів намагається приховати свої зв’язки з Міндічем — центральною фігурою у схемах освоєння бюджетів на дрони. Неприємні факти зникають з інформаційного простору, тоді як сам Штілерман плутається в поясненнях, що лише підтверджує свою причетність до цих зв’язків. Ми публікуємо розслідування з деталями, фактами та свідченнями, які намагаються стерти, адже вони показують реальну роль учасників цієї схеми.
Штілерман заперечував, що Міндіч має стосунок до його фірми, яка освоює значну частину бюджету України на дрони, і навіть переписав компанію на себе. Проте його слова лише погіршили ситуацію.
По-перше, він підтвердив, що в «Фаєр Поїнті» працював адміністратор Ігор Фурсенко, який на плівках Міндіча скаржився на труднощі з перенесенням $1,6 млн. Здається, що він займався обналом і легалізацією грошей, а також мав бронь від мобілізації.
По-друге, Штілерман визнав, що його особистим банкіром є Михайло Цукерман, брат Олександра Цукермана, відомого з плівок як «Шугерман». Цукерман також займався нелегальними грошима і втік до Ізраїлю перед затриманням НАБУ. Штілерман також фігурує на плівках як «Електронік» і визнає, що давно знає Олександра Цукермана, що свідчить про їхнє спільне середовище.
По-третє, Штілерман багато років мав російське громадянство і до недавнього часу мав легальний бізнес у Росії. Його колишня дружина та діти залишилися в Москві, що не є секретом для російських спецслужб. Виявилося, що він вирішив вивезти їх лише влітку 2025 року, коли почалися скандали навколо Міндіча, а вивозом займався Фурсенко.
По-четверте, Штілерман сам назвав себе конструктором ракети «Фламінго», яку Зеленський і «Фаєр Поїнт» рекламували як здатну знищувати рашистські заводи. Проте ракета не стала серійною, і чутки свідчать, що її легко збивають. Дрони не змогли завдати необхідних руйнувань на заводах, що призвело до дефіциту пального в Україні.
Богдан Мірошниченко, головний редактор «Оборонки», підтвердив, що на зустрічі з журналістами представник Генштабу визнав, що «фламінго» — це експериментальна зброя, яка ще не довела свою ефективність. Таким чином, «Фаєр Поїнт» не змогла надати те, що могло б врятувати ситуацію, коли Зеленський говорить про вибір між гідністю та важкою зимою.
З огляду на це, постає питання: наскільки страх Штілермана міг впливати на його рішення, коли від нього залежав результат у війні? Які зв’язки з ворогом мали б перевірятися у людей, призначених Зеленським ключовими у війні? В результаті, ми отримали найгірший варіант з можливих, і наразі вже неможливо дізнатися, що могло бути, якби ситуація була іншою.
Скандали навколо “Фаєр Пойнт”: корупційні зв’язки та дрони
Денис Штілерман, конструктор компанії “Фаєр поїнт”, після численних викриттів намагається знищити сліди та згадки про свої зв’язки з Міндічем — ключовою фігурою у схемах освоєння бюджетів на дрони. Незручні факти зникають з інформаційного простору, а сам Штілерман плутається у поясненнях, що лише підтверджує його причетність до цих зв’язків. Ми публікуємо розслідування з деталями, фактами та свідченнями, які намагаються стерти, адже вони показують реальну роль учасників цієї схеми.
Штілерман заперечує, що Міндіч має стосунок до фірми, яка освоює левову частку бюджету України на дрони, і навіть переписав цю фірму на себе. Проте він визнав, що в “Фаєр поїнті” працював адміністратор Ігор Фурсенко, який на плівках Міндіча скаржився, що йому важко нести $1,6 млн. Виглядає, що він займався обналом і легалізацією грошей, а також мав бронь від мобілізації.
Штілерман також визнав, що його банкір — Михайло Цукерман, рідний брат Олександра Цукермана, відомого з плівок як «Шугерман», який також займався нелегальними грошима і втік до Ізраїлю до затримання НАБУ. Сам Штілерман фігурує на плівках як «Електронік» і визнає, що знає Олександра Цукермана давно, вони є представниками одного середовища.
Крім того, Штілерман довгі роки мав російське громадянство і легальний бізнес у Росії, що робило його помітним для ФСБ. У Москві залишилась його колишня дружина з двома дітьми. Він вирішив вивезти їх лише влітку 2025 року, коли почалися проблеми з Міндічем, а вивозом займався Фурсенко.
Штілерман також назвав себе конструктором ракети «Фламінго», яку Зеленський і “Фаєр поїнт” рекламували як здатну знищувати рашистські заводи. Проте ракета не стала серійною, і з фронту надходять чутки про її низьку ефективність. Богдан Мірошниченко, головний редактор «Оборонки», підтвердив, що представник Генштабу визнав, що “фламінго” — це експериментальна зброя, яка ще не довела свою ефективність.
Таким чином, “Фаєр поїнт” не зміг надати те, що могло б змінити ситуацію, коли Зеленський говорить про вибір між гідністю та важкою зимою. Штілерман, знаючи про ризики для своєї родини, продовжував працювати над проектами, які не виправдали сподівань. Це ставить під сумнів його здатність приймати рішення, які впливають на хід війни. Питання про зв’язки з ворогом у людей, призначених Зеленським ключовими фігурами у війні, залишається відкритим.
Операція «Мідас»: нові етапи розслідування НАБУ
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про перехід розслідування операції «Мідас» у відкриту фазу. Раніше бюро не могло використовувати всі доступні механізми через прихований характер операції. Це ускладнювало отримання документації з «Енергоатому», банківських установ та інформації про переміщення телефонів. Тепер, коли розслідування стало відкритим, НАБУ направило велику кількість запитів про міжнародну правову допомогу в інші юрисдикції. Більше деталей наразі не розголошується. Як зазначив Кліменко, справа є досить складною і включає велику кількість фінансових операцій. Очікується, що розслідування займе максимальний термін, передбачений законом – до 12 місяців.
Збільшення застави до 126 мільйонів: новини щодо Ігоря Миронюка
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення про підвищення суми застави для Ігоря Миронюка, підозрюваного у справі НАЕК “Енергоатом”, з 100 мільйонів гривень до 126 мільйонів. Про це повідомляє Transparency International Ukraine. Суд розглянув апеляційні скарги як захисту, так і обвинувачення щодо продовження запобіжного заходу для Миронюка, відомого під прізвиськом “Рокет”. Раніше слідчий суддя затвердив продовження тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 мільйонів гривень. Проте колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відхилила апеляцію захисту. Водночас судді задовольнили скаргу прокурора, що призвело до збільшення застави до 126 мільйонів гривень. Інші умови ухвали залишилися без змін, як зазначається у повідомленні. На даний момент застава ще не сплачена, і підозрюваний продовжує перебувати під вартою.
Екстрадиція Тимура Міндіча: нові деталі від НАБУ
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ініціювало процес екстрадиції Тимура Міндіча з Ізраїлю у справі, відомій як «Мідас». Про це повідомив блогер Ігор Лаченков. НАБУ вже направило до Офісу Генерального прокурора пакет документів, необхідних для екстрадиції. Хоча клопотання ще не підписане, документи знаходяться в ОГП протягом двох тижнів. В бюро сподіваються, що рішення буде ухвалене найближчим часом.
Кодові імена в розслідуванні НАБУ: Єрмак та ОП
Андрій Єрмак згадується під псевдонімом «Хірург», а Офіс президента отримав назву «хірургічне відділення» у матеріалах, пов’язаних з «плівками Міндіча». Олександр Абакумов, керівник підрозділу детективів НАБУ, зазначив, що не коментує, чи має справа «Мідас» пряме відношення до Єрмака, але підтвердив існування окремих псевдонімів, які можуть бути пов’язані з цією особою.