Новий очільник ОГП Ковальський: статки родини та питання від ЦПК

Володимир Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов’язків керівника Офісу генерального прокурора України. Відповідний указ було підписано 17 вересня після звільнення Руслана Кравченка. 42-річний Антон Ковальський народився у Вінниці, де й починав свій шлях у прокуратурі, зокрема працював начальником відділу нагляду за дотриманням законів органами фіскальної служби та заступником прокурора області. У 2011 році він здобув профільну освіту в Національній академії прокуратури за спеціальністю «Правознавство». Протягом листопада 2021 — липня 2025 років Ковальський очолював Чернівецьку обласну прокуратуру, а з липня 2025 року став керівником Хмельницької обласної прокуратури. На Хмельниччину він перейшов після гучного скандалу, коли наприкінці 2024 року з’ясувалося, що близько 20-25% штату місцевої прокуратури (понад 60 працівників) мали оформлену інвалідності переважно II групи. Тодішній керівник Олексій Олійник також мав такий статус і згодом був звільнений. Після перевірок МОЗ частині прокурорів скасували або змінили групи інвалідності, а десятки втратили адміністративні посади. Водночас щонайменше 18 прокурорів через суд повернули собі статус інвалідності, а деяким колишнім керівникам правоохоронці вручили підозри за незаконне оформлення пенсій і виплат. Цей скандал також призвів до звільнення восени 2024 року тодішнього генпрокурора Андрія Костіна. Новий очільник відомства одружений, виховує сина Володимира та доньку Олександру. Згідно з деклараціями на сайті НАЗК, дружина Оксана має дозвіл на роботу в Канаді та право на тимчасове проживання й захист у Румунії. Діти також мають документи для навчання в Канаді та право на тимчасове проживання і захист у Румунії. Центр протидії корупції вже оприлюднив низку зауважень щодо нового керівника ОГП. Зокрема, у період з 2011 до 2022 року прокурор користувався автомобілем, оформленим на його брата. Крім того, з 2018 року родина Ковальського користувалася квартирою у Вінниці площею 79 квадратних метрів, яка була оформлена на його матір одразу після купівлі, що, на думку розслідувачів, свідчить про її придбання саме для потреб сім’ї прокурора. Питання викликають і доходи матері, яка працювала в психоневрологічній лікарні: у 2019 році її неоподатковані доходи становили 51 тисячу грн, у 2020 році — 72 тисячі грн, а у 2021 році — 122,5 тисячі грн. За даними експертів, жодних заощаджень за той період задекларовано не було. У березні 2023 року дружина Оксана зареєструвалася як ФОП і за неповний рік задекларувала дохід у 5,2 мільйона гривень від продажу спортивного харчування, що відповідає понад 500 тисячам грн на місяць.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Антон Ковальський
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора
  • 📍 Геолокація: Хмельницька область, Вінниця
  • 💰 Фігуруюча сума: 5,2 мільйона гривень

Скандали навколо «Фаєр Поїнта» та корупційні зв’язки Штілермана

Денис Штілерман, конструктор компанії «Фаєр Поїнт», після серйозних викриттів намагається приховати свої зв’язки з Міндічем — центральною фігурою у схемах освоєння бюджетів на дрони. Неприємні факти зникають з інформаційного простору, тоді як сам Штілерман плутається в поясненнях, що лише підтверджує свою причетність до цих зв’язків. Ми публікуємо розслідування з деталями, фактами та свідченнями, які намагаються стерти, адже вони показують реальну роль учасників цієї схеми.

Штілерман заперечував, що Міндіч має стосунок до його фірми, яка освоює значну частину бюджету України на дрони, і навіть переписав компанію на себе. Проте його слова лише погіршили ситуацію.

По-перше, він підтвердив, що в «Фаєр Поїнті» працював адміністратор Ігор Фурсенко, який на плівках Міндіча скаржився на труднощі з перенесенням $1,6 млн. Здається, що він займався обналом і легалізацією грошей, а також мав бронь від мобілізації.

По-друге, Штілерман визнав, що його особистим банкіром є Михайло Цукерман, брат Олександра Цукермана, відомого з плівок як «Шугерман». Цукерман також займався нелегальними грошима і втік до Ізраїлю перед затриманням НАБУ. Штілерман також фігурує на плівках як «Електронік» і визнає, що давно знає Олександра Цукермана, що свідчить про їхнє спільне середовище.

По-третє, Штілерман багато років мав російське громадянство і до недавнього часу мав легальний бізнес у Росії. Його колишня дружина та діти залишилися в Москві, що не є секретом для російських спецслужб. Виявилося, що він вирішив вивезти їх лише влітку 2025 року, коли почалися скандали навколо Міндіча, а вивозом займався Фурсенко.

По-четверте, Штілерман сам назвав себе конструктором ракети «Фламінго», яку Зеленський і «Фаєр Поїнт» рекламували як здатну знищувати рашистські заводи. Проте ракета не стала серійною, і чутки свідчать, що її легко збивають. Дрони не змогли завдати необхідних руйнувань на заводах, що призвело до дефіциту пального в Україні.

Богдан Мірошниченко, головний редактор «Оборонки», підтвердив, що на зустрічі з журналістами представник Генштабу визнав, що «фламінго» — це експериментальна зброя, яка ще не довела свою ефективність. Таким чином, «Фаєр Поїнт» не змогла надати те, що могло б врятувати ситуацію, коли Зеленський говорить про вибір між гідністю та важкою зимою.

З огляду на це, постає питання: наскільки страх Штілермана міг впливати на його рішення, коли від нього залежав результат у війні? Які зв’язки з ворогом мали б перевірятися у людей, призначених Зеленським ключовими у війні? В результаті, ми отримали найгірший варіант з можливих, і наразі вже неможливо дізнатися, що могло бути, якби ситуація була іншою.

Скандали навколо “Фаєр Пойнт”: корупційні зв’язки та дрони

Денис Штілерман, конструктор компанії “Фаєр поїнт”, після численних викриттів намагається знищити сліди та згадки про свої зв’язки з Міндічем — ключовою фігурою у схемах освоєння бюджетів на дрони. Незручні факти зникають з інформаційного простору, а сам Штілерман плутається у поясненнях, що лише підтверджує його причетність до цих зв’язків. Ми публікуємо розслідування з деталями, фактами та свідченнями, які намагаються стерти, адже вони показують реальну роль учасників цієї схеми.

Штілерман заперечує, що Міндіч має стосунок до фірми, яка освоює левову частку бюджету України на дрони, і навіть переписав цю фірму на себе. Проте він визнав, що в “Фаєр поїнті” працював адміністратор Ігор Фурсенко, який на плівках Міндіча скаржився, що йому важко нести $1,6 млн. Виглядає, що він займався обналом і легалізацією грошей, а також мав бронь від мобілізації.

Штілерман також визнав, що його банкір — Михайло Цукерман, рідний брат Олександра Цукермана, відомого з плівок як «Шугерман», який також займався нелегальними грошима і втік до Ізраїлю до затримання НАБУ. Сам Штілерман фігурує на плівках як «Електронік» і визнає, що знає Олександра Цукермана давно, вони є представниками одного середовища.

Крім того, Штілерман довгі роки мав російське громадянство і легальний бізнес у Росії, що робило його помітним для ФСБ. У Москві залишилась його колишня дружина з двома дітьми. Він вирішив вивезти їх лише влітку 2025 року, коли почалися проблеми з Міндічем, а вивозом займався Фурсенко.

Штілерман також назвав себе конструктором ракети «Фламінго», яку Зеленський і “Фаєр поїнт” рекламували як здатну знищувати рашистські заводи. Проте ракета не стала серійною, і з фронту надходять чутки про її низьку ефективність. Богдан Мірошниченко, головний редактор «Оборонки», підтвердив, що представник Генштабу визнав, що “фламінго” — це експериментальна зброя, яка ще не довела свою ефективність.

Таким чином, “Фаєр поїнт” не зміг надати те, що могло б змінити ситуацію, коли Зеленський говорить про вибір між гідністю та важкою зимою. Штілерман, знаючи про ризики для своєї родини, продовжував працювати над проектами, які не виправдали сподівань. Це ставить під сумнів його здатність приймати рішення, які впливають на хід війни. Питання про зв’язки з ворогом у людей, призначених Зеленським ключовими фігурами у війні, залишається відкритим.

Критика планів закупівлі реакторів для ХАЕС на фоні бюджетного дефіциту

Зеленський має намір відновити закупівлю болгарських реакторів для ХАЕС, проте нардеп Ярослав Железняк висловлює занепокоєння щодо можливих корупційних схем. Під час візиту болгарської делегації 30 березня Україна підтвердила свій намір викупити реактори. За словами Железняка, це може призвести до можливих «відкатів» у розмірі 10–15%. Прем’єр Болгарії зазначив, що передача реакторів можливе лише після ухвалення рішення парламентом країни. Железняк також підкреслив, що ексміністр Герман Галущенко наразі перебуває в СІЗО, а в «Енергоатомі» залишаються люди, пов’язані з ним. Він зауважив, що витрати близько 60 млрд грн на цей проєкт виглядають сумнівними на фоні дефіциту в 400 млрд грн в оборонному бюджеті.